Викладено особливості процесів динаміки біологічного стану темно-сірого опідзоленого грунту під впливом різних систем удобрення сільськогосподарських культур у короткоротаційній зернопросапній плодозмінній сівозміні Західного Лісостепу України. Встановлено, що різні системи удобрення неоднаково впливають на показники "здоров'я" грунту, що підтверджується зміною чисельності мікроорганізмів різних таксономічних і функціональних груп, динамікою мікробного біорізноманіття, станом грунтовтоми і токсикозу грунту. Мінеральна система удобрення посилює зростання грунтовтоми уже на початкових фазах вегетації буряків цукрових і від фази виходу у трубку пшениці озимої. Органо-мінеральна і органічна системи удобрення сприяють зниженню грунтовтоми і токсикозу грунту та зростанню його мікробного біорізноманіття, а також стабілізації агроекологічного стану темно-сірого опідзоленого грунту. Незважаючи на динамічні зміни чисельності мікроорганізмів під впливом удобрення, індекс Шеннона змінювався незначно, що відображає відносну стабільність мікробного пулу темно-сірого опідзоленого грунту. Визначено, що культура буряків цукрових посилює напружену фітопатогенну ситуацію в агроценозах зернопросапних сівозмін.

Вперше вирішено проблему унормування доз і співвідношення органічних і мінеральних добрив на опідзолених грунтах Західного Лісостепу України на підставі результатів комплексних грунтово-агрохімічних та агроекологічних досліджень, показників урожайності, енергетичної й економічної оцінок. Встановлено закономірності позитивного впливу органо-мінеральної й органічної систем удобрення на загальний агрохімічний, агроекологічний та фітосанітарний стан темно-сірого опідзоленого грунту, на характер трансформації в ньому органічних речовин, динаміку вмісту гумусу та його якісний стан, структуру грунтового мікробоценозу та біологічну активність дослідженого грунту. Встановлено, що застосування гною, соломи та сидерату в поєднанні з унормованою кількістю мінеральних добрив, на відміну від суто мінеральної системи удобрення, не призводить до розвитку деградаційних процесів у грунті, а саме зростання грунтовтоми, підкиснення грунтового середовища, руйнації агрономічно цінних грунтових агрегатів, підвищення щільності будови грунту, погіршення його шпаруватості, водно-повітряного режиму тощо, а дозволяє досягти розширеного відтворення родючості темно-сірого опідзоленого грунту за дванадцять років інтенсивного сільськогосподарського використання. Доведено, що раціональна органо-мінеральна система удобрення оптимізує біологічний колообіг речовин та енергії в агроценозі, зменшує величину його розірваності й інтенсифікує ланцюгові процеси анаболізму - некроболізму - катаболізму в агроекосистемах.

Досліджено гумусовий стан і біологічну активність темно-сірого опідзоленого грунту від систем удобрення. З'ясовано вплив систем удобрення на реакцію грунтового середовища та фізико-хімічні показники грунту. Охарактеризовано азотний, фосфорний і калійний режими грунту. Приділено увагу балансу основних елементів живлення в грунті. Визначено динаміку вмісту рухомих форм сірки в грунті. Проаналізовано динаміку агрофізичних властивостей темно-сірого опідзоленого грунту під впливом систем удобрення. Обгрунтовано продуктивність сільськогосподарських культур залежно від систем удобрення в польовій плодозмінній сівозміні.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.11

Рубрики:

Система удобрення у сівозмінах

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати досліджень екологічного стану грунтів західної України. Визначено головні причини поширення деградаційних грунтових процесів, а саме: надмірну розорюваність території, високий рівень агротехногенного навантаження, недотримання заходів з раціонального використання й охорони грунтів, а також специфічні грунтово-кліматичні умови природних зон.

Обгрунтовано спосіб прогнозування вмісту рухомих форм важких металів (ВМ) і мікроелементів (МЕ) у грунтовій системі на прикладі обстежених грунтів різного генезису у різних природно-кліматичних зонах України, забруднених грунтів у Харківській і Донецькій областях та інтенсивно удобрюваних (органо-мінеральна, органічна та мінеральна системи удобрення) грунтів у Львівській області. У розробленому методичному підході шляхом використання параметрів гідролітичної кислотності та групового складу гумусу (СГК/СФК) грунту в математичних моделях прогнозується вміст рухомих форм МЕ і/або ВМ у грунтах різних типів, чим забезпечується експресність оцінки та підвищення точності прогнозування мікроелементного статусу грунтів.

Розглянуто результати досліджень вмісту важких металів у профілі дерново-підзолистого грунту Передкарпаття за внесення, за умов польового 3-річного досліду, осаду стічних вод, як засобу удобрення верби енергетичної. Виявлено, що такий захід сприяє підвищенню вмісту важких металів, зокрема, кобальту і нікелю в елювіальному горизонті, а свинцю і кадмію - в гумусово-елювіальному (НЕ), а також викликає достовірне зростання вмісту важких металів (у межах ГДК) у вегетативній масі верби. Основна маса поглинутих полютантів утримується рослинами в їх підземній частині. Застосування осадів у вигляді компостів з тирсою, або соломою визнано дієвим способом посилення безпечності їх використання, оскільки викликає достовірно менше нагромадження важких металів у грунті та вегетативній масі верби за тієї ж норми внесення.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.174

Рубрики:

Удобрення на сіроземах

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень зміни вмісту гумусу в сірих опідзолених грунтах Західного Лісостепу України. Визначено його залежність від норм внесення мікробіологічного препарату та гумінового добрива. Встановлено, що внесення мікробіологічного препарату та гумінового добрива зумовлює збільшення вмісту гумусу в грунті. Найвищий показник приросту вмісту гумусу у порівнянні з неудобреним варіантом зафіксовано за внесення 10 т/га гумінового добрива. За застосування мікробіологічного препарату спостерігалася позитивна тенденція до змін вмісту гумусу у шарі 0 - 20 та 20 - 40 см. Проведено дослідження ефективності використання нетрадиційних систем удобрення за вирощування тритикале ярого свідчать про покращання гумусного стану сірого опідзоленого легкосуглинкового грунту.

Розглянуто склад, види та властивості, охарактеризовано сучасні технології переробки й утилізації осаду стічних вод (ОСВ). Представлено основні напрями використання міських ОСВ у сільському господарстві, зокрема як добрива, розкрито пов'язані з цим екологічні ризики. Відображено хімічний склад міських ОСВ, здійснено їх оцінку порівняно з іншими нетрадиційними видами органічних добрив. Наведено результати досліджень впливу застосування ОСВ і виготовлених на їх основі компостів на властивості дерново-підзолистого грунту, а також розкрито особливості міграції важких металів за його профілем. Представлено закономірності нагромадження біомаси та сухої речовини фітоценозом верби енергетичної та його продуктивність залежно від особливостей застосування ОСВ. Висвітлено особливості транслокації важких металів у рослинах.

Встановлено закономірності зміни основних біометричних показників енергетичної культури сильфії пронизанолистої за внесення осаду стічних вод на дерново-підзолистих грунтах Передкарпаття. Проведено порівняльний аналіз морфометричних показників, а саме зміни висоти та діаметра пагонів, кількість листків на пагоні, довжину й ширину листків. За допомогою Microsoft Excel проведено статистичний аналіз показників. З використанням програми Area S 2.1 визначено площу листкової поверхні сильфії пронизанолистої. Складено математичні рівняння, що надають змогу прогнозувати залежність між висотою рослин та продуктивністю, залежність між висотою рослин і площею листкової поверхні сильфії пронизанолистої. Складено модель продуктивності сильфії пронизанолистої залежно від висоти рослин і кількості листків на рослині.

Удосконалено інформаційно-методичне забезпечення оцінювання мікроелементного складу ґрунтів України для ведення органічного землеробства, що складається з методології оцінювання придатності ґрунтів для ведення органічного землеробства за вмістом і доступністю мікроелементів; інформаційної бази оцінювання мікроелементного стану ґрунтів України щодо їх придатності для ведення органічного землеробства; прогнозу забезпеченості ґрунтів мікроелементами в умовах органічного виробництва та стратегії оптимізації мікроелементного живлення культур у зонах ведення органічного виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223.9-434 сильфія

Рубрики:

Інші бобові та злакові трави

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ