За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено вплив різного ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження на продуктивність та токсикологічний стан агрофітоценозу з використанням гороху як тест-культури в зерно-просапаній сівозміні на темно-сірому опідзоленому грунті. Установлено закономірності змін основних показників родючості даних грунтів залежно від ступеня інтенсивності агрохімічного навантаження зерно-просапаної сівозміни північного Лісостепу. Досліджено вплив добрив і пестицидів на стан мікробного ценозу, розкрито роль поверхнево активних речовин у формуванні поживного режиму, виявлено особливості перерозподілу біогенних елементів у зоні аерації темно-сірого опідзоленого грунту. Установлено продуктивність агроценозу та зміни агрохімічних показників родючості дослідженого грунту за умов заорювання побічної продукції рослинництва.

Вивчено питання зміни ефективної та потенційної родючості сірого лісового пилувато-легкосуглинкового грунту північного Лісостепу за умови систематичного (протягом 40-ка років) застосування органічних і мінеральних добрив у зерно-буряковій сівозміні та припинення їх внесення упродовж 4-х років. Установлено вплив традиційних систем удобрення (мінеральної, органічної та органо-мінеральної) та перспективних систем удобрення - з залученням побічної продукції рослинництва на зміну фізико-хімічних і агрохімічних властивостей грунту, а також продуктивність і якість культур ланки сівозміни (кукурудзи та силос-озимого жита - гороху). Визначено баланс основних біогенних елементів у системі "рослина - добриво". Обгрунтовано економічно доцільний ступінь насичення зерно-бурякової сівозміни мінеральними добривами за помірних доз (194 - 261 кг NPK на 1 га сівозмінної площі) на фоні 12 т/га гною за вирощування культур ланки сівозміни.

Наведено дані щодо вивчення впливу мінеральних добрив на структурно-функціональні особливості мікробного ценозу темно-сірого опідзоленого грунту під сумішшю свербиги східної зі щавлем гібридним Румекс К-1. Надано біохімічне обгрунтування дози азотних добрив, яка забезпечує високу продуктивність нетрадиційних кормових культур, а також стійкість і збалансованість агроекосистеми.

Викладено особливості процесів динаміки біологічного стану темно-сірого опідзоленого грунту під впливом різних систем удобрення сільськогосподарських культур у короткоротаційній зернопросапній плодозмінній сівозміні Західного Лісостепу України. Встановлено, що різні системи удобрення неоднаково впливають на показники "здоров'я" грунту, що підтверджується зміною чисельності мікроорганізмів різних таксономічних і функціональних груп, динамікою мікробного біорізноманіття, станом грунтовтоми і токсикозу грунту. Мінеральна система удобрення посилює зростання грунтовтоми уже на початкових фазах вегетації буряків цукрових і від фази виходу у трубку пшениці озимої. Органо-мінеральна і органічна системи удобрення сприяють зниженню грунтовтоми і токсикозу грунту та зростанню його мікробного біорізноманіття, а також стабілізації агроекологічного стану темно-сірого опідзоленого грунту. Незважаючи на динамічні зміни чисельності мікроорганізмів під впливом удобрення, індекс Шеннона змінювався незначно, що відображає відносну стабільність мікробного пулу темно-сірого опідзоленого грунту. Визначено, що культура буряків цукрових посилює напружену фітопатогенну ситуацію в агроценозах зернопросапних сівозмін.

Встановлено особливості росту, розвитку рослин, формування кормової продуктивності, якості біомаси нових сортів грястиці збірної, костриці лучної та стоколосу безостого на темно-сірому опідзоленому грунті залежно від доз мінеральних добрив, препарату вуксал мікроплант та їх поєднання. Уперше встановлено особливості формування продуктивності насіннєвих посівів багаторічних злакових трав, хімічний склад та посівні якості насіння зазначених трав залежно від доз мінеральних добрив, препарату вуксал мікроплант та їх поєднання. Доведено доцільність внесення хелатних форм макро- та мікроелементів у складі суспензії вуксал мікроплант дозою 2 л/га на посівах багаторічних злакових трав, що підвищує їх кормову та насіннєву продуктивність. Визначено економічну та енергетичну ефективність вирощування багаторічних злакових трав на кормові та насіннєві цілі залежно від технологічних заходів.

Вперше для Західного Лісостепу запропоновано наукове рішення з підвищення продуктивності буряка цукрового й ячменю ярого та стабілізації родючості темно-сірого опідзоленого грунту за рахунок удосконалення системи застосування добрив в умовах обмеженого ресурсного забезпечення через залучення до колообігу альтернативних джерел органічної речовини (солома, сидерати, гичка буряка цукрового). Набули подальшого розвитку питання із стабілізації окремих показників родючості грунту, що тісно пов’язано з оптимізацією живлення буряків цукрових та ячменю ярого в умовах Західного Лісостепу України. Удосконалено систему удобрення буряка цукрового й ячменю ярого шляхом оптимізації поєднання мінеральних добрив з альтернативними джерелами органічних речовин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.174

Рубрики:

Удобрення на сіроземах

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.14-23 + П040.174

Рубрики:

Сірі лісові та лісостепові ґрунти

Удобрення на сіроземах

Шифр НБУВ: РА433081 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одні з найпоширеніших грунтів в Україні - це грунти лісового походження. Ці грунти являють собою цінний землеробський фонд, раціональне використання якого неможливе без детального вивчення їх педогенезу, фізико-хімічних та інших властивостей у загальному аспекті. Ці грунти сформувалися в умовах промивного водного режиму і відзначаються кислою реакцією грунтового розчину. Останнє сприяє вилуговуванню основ із гумусово-елювіального горизонту, що змінює іонну рівновагу в грунтовому розчині і зменшує ступінь насичення ними грунтового вбирного комплексу, що являє собою сукупність мінеральних, органічних і органо-мінеральних компонентів твердої частини грунту, які спроможні до іонообмінної здатності. Вбирна здатність грунтів належить до однієї з найважливіших функцій, оскільки безпосередньо бере участь у процесах грунтоутворення і формування їх родючості. Дослідження, що проводяться в довготривалому польовому досліді, закладеному в 1992 р. на сірому лісовому грунті з метою визначення аерогенних факторів, а саме - довготривале застосування різних систем удобрення (мінеральних сидератів і побічної рослинної продукції і органо-мінеральної системи) та вапнування, показали на зміни в структурі обмінних катіонів грунтово-вбирний комплекс (ГВК) і фізико-хімічні властивості досліджуваного грунту за умов інтенсивного його використання як "орна земля" з метою підвищення його ефективної родючості. Для більш об'єктивної оцінки вище вказаних факторів на зміни вбирного комплексу грунту одержані поваріантні результати порівнювалися не тільки з абсолютним контролем, а й прив'язувалися до вихідного стану, тобто грунту цілинної ділянки, розташованої поряд із дослідним полем. На тлі проведених досліджень встановлено, що системи удобрення неоднаково впливають на вміст обмінних основ у ГВК та їх співвідношення, суму обмінних катіонів, ємність вбирання катіонів і ступінь насичення грунту основами. Відмічено позитивний вплив хімічних меліорантів на фізико-хімічні властивості сірого лісового грунту. У грунтовому вбирному комплексі збільшується вміст обмінних кальцію і магнію, покращується співвідношення між ними, підвищується вміст поглинання.

Мета - визначення закономірностей трансформації потенційної та ефективної родючості ґрунтів під впливом абіотичних й антропогенних чинників упродовж 50-тирічного ведення польової сівозміни на сірому лісовому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті. Вперше на основі системного моніторингу упродовж 50-тирічного терміну ведення 10-пільної польової сівозміни встановлено спрямованість протікання ґрунтотворних процесів у сірому лісовому ґрунті за традиційної і альтернативної (відновлюваної) системи удобрення з максимальним залученням відновлюваних органічних ресурсів. Доведено пряму залежність процесів ґрунтотворення від суми увібраних основ, що регулює реакцію ґрунтового розчину, визначає гумусний і азотний пул у орному і підорному шарах ґрунту.