Встановлено, що процес розчинення монокристалів лімітується дифузією продуктів розчинення - іонів та іонних пар йодиду цезію. Зазначено, що кінетичною моделлю процесу розчинення може служити рівняння конвективної дифузії В.Г.Левіча. Визначено залежності питомої швидкості та енергії активації розчинення, розчинності, коефіцієнта та енергії активації дифузії йодиду цезію, в'язкості та енергії активації в'язкої течії, граничної молярної електричної провідності та енергії активації електричної провідності розчинів CsI від діелектричної проникності розчинника. Показано, що зростання питомої швидкості дифузійного розчинення кристалів CsI з ростом діелектричної проникності розчинника визначається збільшенням коефіцієнта дифузії йодиду цезію та зменшенням товщини дифузійного шару.

Розроблено технологію одержання поліфункціональних ентеросорбентів на основі насіння льону та продуктів його переробки, які проявляють інгібіторну активність у відношенні протеолітичних ферментів. Вивчено їх хімічний склад, досліджено функціонально-фізіологічні властивості. Виявлено інгібіторну активність слизистих речовин насіння льону щодо серінових протеаз трипсину та хімотрипсину. Одержано дані, що свідчать про взаємозв'язок інгібіторної активності з моносахаридним складом біополімерів, які формують водорозчинний комплекс насіння льону. Розраховано кінетичні параметри гідролізу казеїну трипсином за присутності та відсутності водорозчинного інгібітора, на підставі яких показано, що інгібування трипсину слизистими речовинами насіння льону має неконкурентний характер. Вивчено фізико-хімічні властивості водорозчинного інгібітора. У деяких ентеросорбентів виявлено значну антиоксидантну активність. На підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень обгрунтовано наукові засади виробництва поліфункціональних біоактивних домішок (БАД) - ентеросорбентів на основі насіння льону та продуктів його переробки, які проявляють інгібіторну та антиоксиданту активність. Досліджено функціонально-фізіологічні та мікробіологічні характеристики розроблених БАД. Одержані продукти харчування рекомендовано використовувати для покращення здоров'я осіб, фізіологічний стан яких визначається підвищеною активністю протеолізу.

Розглянуто культурно-історичний та літературний контекст доби як фактор впливу на формування творчого методу С. Ворнер. Визначено провідні теми, мотиви, образи, сюжетно-композиційні особливості творів авторки. З'ясовано специфіку ономастикону, літературно-історичних алюзій, біблійного інтертексту як наративної особливості романістики С. Ворнер. Вперше проаналізован синтетичну природу романів С. Ворнер, що стала наслідком органічного поєднання та взаємодії різних жанрових форм, притаманних американській літературі доби, до наукового обігу вводяться романи С. Ворнер "Квічі" та "Схили Шейтмуку".

Вивчено проблеми психологічних деформацій особистості в процесі професіоналізації: з'ясовано, що особливі умови професійній діяльності (ПД) є самостійним класом між нормальними й екстремальними умовами діяльності та відрізняються специфічністю діючих екстремальних факторів, домінуванням у фахівців негативних функціональних станів, зміною психологічної регуляції діяльності. Визначено, що емоційні дисгармонії (ЕД) є наслідком роботи за особливих умов. Охарактеризовано психологічні особливості медичного працівника за особливих умов. Досліджено показники ЕД залежно від стажу й умов ПД (на прикладі діяльності медичної сестри). Доведено, що ЕД є фактором формування емоційного вигорання. Розроблено стандартизований опитувальник для експресс-діагностики ЕД.

Досліджено проблему психологічних деформацій особистості в процесі професіоналізації. З'ясовано, що особливі умови в професійній діяльності є самостійним класом між нормальними й екстремальними умовами діяльності та відрізняються специфічністю діючих екстремальних факторів, домінуванням у фахівців негативних функціональних станів, зміною психологічної регуляції діяльності. Визначено, що емоційні дисгармонії є наслідком роботи в особливих умовах. Охарактеризовано психологічні особливості медичного працівника середньої ланки в особливих умовах. Досліджено показники емоційної дисгармонійності залежно від стажу та умов професійної діяльності (на прикладі діяльності медичної сестри). Доведено, що емоційна дисгармонійність є фактором формування емоційного вигоряння. Розроблено стандартизований опитувальник для експрес-діагностики емоційної дисгармонійності.

Висвітлено проблему самостійної виконавської підготовки майбутніх учителів музики. Запропоновано форми та методи самостійної роботи студентів у процесі вивчення поліфонічних творів. Зроблено висновок, що ефективність самостійної роботи над поліфонічними творами у студентів мистецького профілю залежить від умов її організації, змісту й характеру завдань, логіки їх побудови, якості результатів у процесі виконання цієї роботи, що сприяє підвищенню рівня музично-теоретичної підготовленості, формує виконавську культуру, здатність творчо мислити та забезпечує досягнення високих результатів у навчальній діяльності.

Освещена проблема самостоятельной исполнительской подготовки будущих учителей музыки. Предложены формы и методы самостоятельной работы студентов в процессе изучения полифонических произведений. Сделан вывод, что эффективность самостоятельной работы над полифоническими произведениями у студентов художественного профиля зависит от условий ее организации, содержания и характера задач, логики их построения, качества результатов в процессе выполнения этой работы, что способствует повышению уровня музыкально-теоретической подготовленности, формирует исполнительскую культуру, способность творчески мыслить и обеспечивает достижение высоких результатов в учебной деятельности.

Lit problem independent performing preparation of future music teachers. Proposed forms and methods of independent work of students in the study of polyphonic compositions. Inferred that the effectiveness of independent work on polyphonic works from art students, the profile depends on the terms of its organization, content and nature of the tasks, the logic of their construction, the quality of results in the course of this work, thereby increasing the level of musical-theoretical preparation, forms vocal culture, ability to think creatively and achieves good results in training activities.

Государственное предприятие "Антонов" является одним из ведущих в мире по разработке и введению в эксплуатацию модификаций самолетов транспортной категории, в том числе и военно-транспортных самолетов (ВТС). Объем затрат на разработку и освоение серийного производства новых ВТС и авиадвигателей составляет, как правило, несколько миллиардов долларов, поэтому для окупаемости проекта необходима его реализация через создание и введение в эксплуатацию модификаций уже существующих базовых вариантов. При этом неизбежно встает проблема корректного сравнения эксплуатируемых ВТС и их модификаций. В настоящее время отсутствует приемлемая методика определения уровня конкурентоспособности сложной промышленной продукции, поскольку конкурентоспособность - понятие комплексное, которое требует многогранной оценки. Важными составляющими такой оценки являются стоимостные показатели вновь созданной модификации: стоимость модификации как нового самолета, стоимость самолеточаса, часовые затраты на топливо и т. п. Показано, что стоимостные параметры модификаций в существенной мере зависят от типа самолета (легкий, средний или тяжелый) и от года представления модификации на рынке авиаперевозок. Приведен анализ изменения цен отечественных легкого, оперативно-тактического и тяжелого ВТС в сравнительной постановке с конкурентами-аналогами. Из проведенного анализа следует, что эти отечественные самолеты по их цене являлись конкурентоспособными до 2012 года, а теперь существует экономическая проблема повышения их конкурентоспособности. Решение такой задачи осуществлено путем геометрической перекомпоновки крыла (для повышения его аэродинамического качества) и заменой маршевых двигателей с меньшим удельным расходом топлива. Таким образом созданы такие модификации: на базе Ан-32Б - Ан-132Д с удельным расходом топлива 223 г/т-км, на базе Ан-148 - Ан-178 с удельным расходом топлива 222 г/т-км и на базе Ан-70 - Ан-188 с удельным расходом топлива 154 г/т-км при максимальной грузоподъемности. Учитывая, что стоимость часового расхода топлива занимает примерно 70 % стоимости самолето-часа, то полученные результаты существенно повышают конкурентоспособность приведенных выше ВТС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Л663.15

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Ін’єкційні розчини

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц651.11-9

Рубрики:

Військові літаки

Шифр НБУВ: Ж100320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ц651.11-9

Рубрики:

Військові літаки

Шифр НБУВ: Ж100320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За визнанням європейських фахівців, повну лінійку військово-транспортних літаків (ВТЛ) усіх вагових категорій (легкі, середні й важкі) можуть створювати тільки США й Україна. На момент появи "Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2020 року" Україна мала: - легкий транспортний літак Ан-32 з вантажопідйомністю 6,7 т і дальністю дії 2500 км; - оперативно-тактичний ВТЛ з вантажопідйомністю 30 т і дальністю дії при повному завантаженні 4300 км; - пасажирський регіональний літак Ан-148-100В з максимальним корисним навантаженням 9,0 т і дальністю його перевезення на 2600 км. Зусиллями всього колективу ДП "Антонов" на базі цих літаків спроектовано й виготовлено дослідні зразки, частково пройшли льотні випробування такі їх модифікації, як Ан-132Д, Ан-178 і Ан-188, реалізація яких базується і на використанні нової "Методології проектування модифікації ВТЛ з урахуванням глибоких змін у крилі й силовій установці". З урахуванням наукових положень цієї "Методології": - на базі літака Ан-32 шляхом глибоких зміну силовій установці, тобто використанням двигунів РW150 і збільшенням маси палива в півтора рази, створено модифікацію легкого літака ВТЛ Ан-132Д вантажопідйомністю 9,1 т з дальністю збільшеною, до 2400 км, і показником паливної ефективності, вищим ніж базової моделі; - на базі пасажирського літака Ан-148 шляхом глибоких змін і в геометрії крила, і в силовій установці створено модифікацію середнього ВТЛ Ан-178 з вантажопідйомністю 18 т і дальністю дії при максимальному завантаженні 1200 км, що забезпечує цій модифікації "нішу", не зайняту конкурентами; - забезпечення повної переваги модифікації Ан-188 серед конкурентів-аналогів базується також на глибоких змінах: заміна в силовій установці ТГД Д27 на турбовентиляторний СFM LEAP-1А; використання дискретної геометричної крутки місцевих хорд крила, що забезпечило дальність дії цього літака до 3200 км при вантажопідйомності 47 т та істотно підвищило його боєздатність внаслідок використання турбовентиляторних двигунів. Порівняльне оцінювання цих ВТЛ з їх базовими моделями свідчить про те, що колектив ДП "Антонов" з честю реалізував частину "Державної комплексної програми розвитку авіаційної промисловості України до 2020 року" у частині створення ВТЛ нового покоління, конкурентоспроможних за усіма техніко-економічними параметрами.

Розроблено нову методологію формування основних параметрів модифікацій військово-транспортних літаків (ВТЛ) при глибоких змінах у крилі й силовій установці. Зміст методології базується на використанні трьох принципів: забезпечення збільшення вантажності й необхідної дальності дії модифікацій ВТЛ різного призначення; геометричне перекомпонування крил існуючих базових моделей з метою збільшення аеродинамічної якості й дальності дії ВТЛ; узгодження модифікаційних змін у крилі з потрібними параметрами силової установки як умова забезпеченн необхідної паливної ефективності. Реалізацію запропонованої методології здійснено при створенні вітчизняних ВТЛ Ан-132Д, Ан-178 і Ан-188.

Мета роботи - впровадження підходу Quality by Design (QbD) для розробки складу та технології виробництва ін'єкційного препарату гіалуронату натрію (ГН) у поєднанні з хондроїтину сульфатом (ХС) для внутрішньосуглобового введення. Розробку складу розчину для ін'єкцій здійснювали з застосуванням зразків активного фармацевтичного інгредієнта (АФІ) ГН і ХС. Для розробки протоколу QbD використано підходи міжнародних настанов ICH. Цільовий профіль якості продукту (QTPP) розроблено на підставі огляду літератури, аналізу подібних препаратів і попередніх власних експериментальних досліджень. Визначення критичних показників якості продукту (СQA) проведено шляхом аналізу ризиків для всіх показників якості, наведених в QTPP. Оцінювання ризиків показників якості проведено за системою Risk Priority Number (RPN) за 9-ти бальною шкалою. Управління ризиками якості (QRM) під час дослідження складу та технології ін'єкційного розчину розроблено за діаграмою Ісікави. З'ясовано, що концепція QbD - це системний підхід до розробки лікарських препаратів. На першому етапі розроблено цільовий профіль якості продукту (QTPP). На основі даних QTPP визначено критичні показники якості (СQA), проведено оцінку ризиків якості. Окреслено критичні параметри технологічного процесу (CPP) розчину для ін'єкцій на основі ГН і ХС, визначено методи їх контролю, а також критичні атрибути матеріалу. На підставі отриманих даних запропоновано стратегію контролю лікарського засобу з урахуванням необхідності мінімізації повторення контрольних дослідів. За допомогою діаграми Ісікави проілюстровано варіабельність матеріалу та процесу з факторами навколишнього середовища, які впливають на показники якості розчину для ін'єкцій із ГН і ХС. Використовуючи основні підходи QbD у розробці складу та технології виробництва ін'єкційного препарату для внутрішньосуглобового введення, з'ясовано, що важливими аспектами QTPP є шлях введення, доза, сила дії, а також споживчі властивості продукту. Доведено, що такі показники якості, як прозорість, в'язкість, стерильність і кількісний вміст АФІ визначено як CQA для досягнення цілей, зазначених у QTPP. Доведено, що майже всі стадії виробництва є критичними, їх потрібно постійно контролювати та перевіряти, щоб отримати якісний продукт. У подальших експериментальних дослідженнях для підтвердження розробленого складу та технології виробництва згідно з QRM необхідно зосередити увагу на таких показниках, як температура розчину, час стабілізації, режим дегазації та умови фільтрації.

Розглянуто технологічні особливості отримання з'єднання латунь-сталь методом нагрівання в автовакуумі. Товщина латунного шару після механічної обробки становила 10 мм. Дослідженнями структур і хімічного складу різних зон з'єднання підтверджено розчинно-дифузійний характер взаємодії рідкої латуні зі сталлю. Виміри мікротвердості показали відсутність твердих і крихких структур. Високу якість з'єднання підтверджено механічними випробуваннями двошарового з'єднання на статичний вигин, відрив і зріз.

Високоентропійні стопи складаються з п'ятьох і більше основних елементів в еквімолярних співвідношеннях; такі стопи можуть містити основні елементи з концентрацією кожного елемента від 5 до 35 ат.%. Це приводить до створення багатьох систем стопів із простими кристалічними і структурами та надзвичайними властивостями. Такі стопи мають велике прикладне значення та зазвичай виготовляються методами порошкової металургії, звичайним литтям тощо. Ці металургійні процеси в основному використовуються для створення деталей простої геометрії з потребою подальшого механічного оброблення. Запропоновано нову методу одержання високоентропійного стопу за Кантором за допомогою адитивного виробництва методою дугового зварювання (АВДЗ) з використанням новітнього порошкового дроту. Розглянуто особливості виготовлення високоентропійних стопів альтернативними методами, а також підкреслено переваги використання АВДЗ.