Проаналізовано творчість видатного українського диригента, реформатора оркестру народних інструментів В.А.Комаренка. Розкрито значення диригента у формуванні музичної освіти в Слобідській Україні.

Висвітлено процес становлення академічного народно-інструментального виконавства на Харківщині, пов'язаного з діяльністю В.А.Комаренка (1887 - 1969 рр.) - фундатора сучасного академічного оркестру народних інструментів. Розглянуто генезис і еволюцію виконавства на вдосконалених народних інструментах в регіоні (1898 - 1919 рр.). Визначено російсько-українські зв'язки в галузі народно-українського виконавства на початку ХХ ст. Висвітлено життєвий та творчий шлях ученого, зокрема, його видавничу діяльність у 1921 - 1940-х рр. Розглянуто роль митця в становленні художнього самодіяльного руху в Україні. Проаналізовано діяльність оркестру народних інструментів у селі Наталине, а також Харківському державному педагогічному інституті.

Освещен процесс становления академического народно-инструментального исполнительства в Харьковской области, который связан с деятельностью В.А.Комаренка - фундатора современного академического оркестра народных инструментов. Рассмотрены генезис и эволюция исполнения на усовершенствованных народных инструментах в регионе в период с 1898 - 1919 гг. Определены российско-украинские связи народно-украинского исполнительства в начале ХХ ст. Освещен жизненный и творческий путь ученого, в частности, его издательская деятельность в 1921 - 1940-х гг. Определена роль Комаренка в становлении художественного самодеятельного движения на Украине. Проанализирована деятельность оркестра народных инструментов в селе Натальино, а также Харьковском государственном педагогическом институте.

Досліджено взаємовплив російської та української культур у сфері академічного народно-інструментального мистецтва протягом XX ст.

Розглянуто питання формування та розвитку вітчизняного мистецтва, зокрема оркестрового диригування в Україні у XVIII - XIX ст. Проаналізовано особливості становлення засобів керівництва колективним виконанням, генетично пов'язаних з європейською культурою, в регулярній армії, навчальних і освітніх закладах, пансько-маєтковому та театральному середовищах.

Рассмотрены вопросы формирования и развития отечественного искусства, в частности оркестрового дирижирования в Украине в XVIII - XIX вв. Проанализированы особенности становления средств управления коллективным исполнением, генетически связанных с европейской культурой, в регулярной армии, учебных и образовательных заведениях, панско-помещичьей и театральной среде.

Проаналізовано специфіку диригентського виконавства у період культивування академічного колективного музикування в Україні.

Проанализирована специфика дирижерского исполнительства в период культивирования академического коллективного музицирования в Украине.

Author of the article analyses the specification of the conducting art in the period on the cultivation of the academically collective music art of Ukraine.

Проаналізовано специфіку диригентського виконавства в період культивування академічного колективного музикування в Україні.

Проанализирована специфика дирижерского исполнительства в период культивирования академического коллективного музицирования в Украине.

Author of the article analyses the specification of the conducting art in the period on the cultivation of the academically collective music art of Ukraine.

Вперше на підставі системного підходу фундаментально досліджено специфіку інтеграції диригентського виконавства європейського типу в культурне життя України XVIII - XIX ст. Виокремлено системні ознаки професійного музичного мистецтва, основою функціонування якого є "штучний" тип репрезентації культурної традиції. Визначено культурні сфери функціонування диригентського виконавства в Україні у XVIII - XIX ст., а також професійний характер діяльності керівників музичних колективів у регулярній армії, пансько-маєтковому середовищі, театральних антрепризах та аматорський - у навчальних і просвітніх закладах. Доведено, що диригування як знакова система формувалася в Україні у межах професійної капельмейстерської діяльності. З'ясовано, що естетичні засади диригентського виконавства сформовані учителями музики, які активно культивували колективні форми європейського музикування.

Висвітлено процес генезису та еволюції народно-інструментального академічного мистецтва на Харківщині та відтворення творчого шляху відомого Харківського громадського культурно-просвітнього діяча, організатора народних оркестрів, творця репертуару для них та диригента, удосконалювача народних інструментів, музикознавця Володимира Андрійовича Комаренка (1887 - 1969). Доведено, що становлення виконавства на удосконалених народних інструментах на Харківщині мало свої регіональні особливості, які сприяли широкій популяризації удосконалених народних інструментів на Слобожанщині, а надалі стали провідними чинниками становлення академічного народно-інструментального мистецтва в СРСР. Вперше розглянуто питання стосовно реформи оркестру народних інструментів та з'ясовано її закономірності та етапи. Проаналізовано діяльність В.А.Комаренка як фундатора академічного народно-інструментального виконавства на Слобожанщині, а також визначено його роль у впровадженні професійної підготовки виконавців на народних інструментах у музичних навчальних закладах України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.17-1 + Щ318.3 + Ц4,8(4УКР)244.7

Рубрики:

Духовий оркестр

Військова музика

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто музичне мистецтво в часопросторі культури. Приділено увагу учням M. Ф. Манойла як продовжувачам виконавських і педагогічних традицій видатного митця. Розглянуто також музично-теоретичні проекції вербального дискурсу композиторської авторепрезентації (аа матеріалі творчості П. Шеффера). Акцентовано увагу на репрезентації народнопісенної традиції Харківщини у виконавській практиці студентського фольклористичного гурту. Проаналізовано динаміку розвитку дитячого народно-оркестрового репертуару в Україні. Описано особливості рок-вокалу та його характерні прийоми у музичній культурі України (на прикладі вітчизняних артистів). Розглянуто ліричний модус мислення локального середовища у весільних мелотипах Харківщини. Увагу приділено виконавському диханню із перманентним видихом на кларнеті як особливому типу техніки. Розглянуто фортепіанну музику українських композиторів як фактор розвитку піаністичної культури України середини XX ст.

На підставі аналітичного осмислення фактології здійснено комплексне дослідження джазу як системної складової професійного музичного мистецтва. На матеріалах української виконавської практики розглянуто, як співвідношення системних ознак джазу забезпечує його потенційну можливість функціонування в різних сферах сучасного музичного виконавства.

Автори пропонують цілісне уявлення про місто, його культуру і мистецтво; формують і обґрунтовують теоретичне бачення певної проблеми.Системні ознаки освітньої структури музичної культури Харкова Культурний центр міста Будинок як історичне обличчя міста 34 Діалоги 46 Просторова візія в художньо-документальній прозі (на прикладі тексту «Між часом і морем. Колекція невигаданих історій» Григорія Гусейнова) Архітектура як об'єкт фотомистецтва Діалоги ^ 67 Естетизація архітектурних об’єктів засобами мурал-арту Notre Dame de Paris • • 82 як художній образ y мистецтві Діалоги Сакральна архітектура України Діалоги 6 93 Естетика коранічних текстів в ісламській культовій архітектурі: філософська інтерпретація Архітектура як проекція людської свідомості на зовнішній простір Діалоги ^ Архітектура як модус міського життя в європейській культурі Архітектура художнього музею XXI століття 129 137 Діалоги 149 Міський культурний простір у дослідницьких практиках 1^0 Діалоги