Обгрунтовано значення ауксологічних показників та ростових маркерів у прогнозуванні ростової відповіді на терапію рекомбінатного людського гормону росту (рГР) з метою індивідуалізації лікування. Вивчено ростову відповідь за 1-й та 2-й роки терапії рГР у дітей препубертатного віку з соматропною недостатністю (СН). Доведено, що лікування рГР у дітей з СН є безпечним і супроводжується значним підвищенням швидкості росту у 76,7 % дітей за перші два роки лікування. Встановлено низьку ростову відповідь у 23,3 % дітей препубертатного віку з СН, серед яких переважали діти з середньотяжким ступенем дефіциту гормону росту ДГР в поєднанні з показником ІФР-1 SDS в діапазоні > мінус 2,9. Проаналізовано зв'язок між базальними ауксологічними показниками і приростом зросту в SDS за 1-й рік терапії у дітей препубертатного віку з СН та високою ростовою відповіддю на терапію рГР. Виявлено пряму кореляційну залежність між приростом зросту ΔН SDS за 1-й рік терапії і базальними показниками зросту в SDS та лужної фосфатази. Доведено, що рівень ІФР-1 сироватки крові може слугувати як маркером дефіциту ГР, так і предиктором ростової відповіді на терапію рГР. Обгрунтовано доцільність прогнозування ростової відповіді за 1 рік терапії рГР у дітей препубертатного віку з СН ще до початку лікування за наявності базальних ауксологічних та гормональних показників. Вперше обгрунтовано доцільність забезпечення індивідуалізованої терапії рГР у дітей препубертатного віку з СН на основі прогнозування ростової відповіді за базальними гормональними, біохімічними та ростовими показниками. Встановлено предиктори ростової відповіді на терапію рГР та розроблено прогностичну таблицю на основі базальних гормональних, біохімічних і ростових показників, які є підгрунтям для індивідуалізації лікування та оптимізації терапії рГР у дітей препубертатного віку з СН.

Проаналізовано дані наукової літератури щодо навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет 1 типу як складової частини лікування та профілактики діабетичних ускладнень у дітей і підлітків. Висвітлено досвід роботи кабінету «навчання самоконтролю хворих на цукровий діабет» та результати щодо контролю компенсації хвороби та її ускладнень у дітей і підлітків різних вікових груп з урахуванням тривалості та перебігу хвороби.

Проанализированы данные научной литературы по обучению самоконтролю больных сахарным диабетом 1 типа как составной части лечения и профилактики осложнений сахарного диабета у детей и подростков. Показано значение кабинета «обучения самоконтролю больных сахарным диабетом» для достижения компенсации сахарного диабета 1 типа и профилактики диабетических осложнений у детей и подростков разных возрастных групп с учетом длительности и течения болезни.

The scientific literature data regarding diabetes self-managing education and programs in patients with type 1 diabetes as a component part of the treatment and prevention of diabetic complications in children and adolescents were analyzed in the ar¬ticle. The findings of this study highlight the importance of health care centre in control of diabetes and diabetes complications in children and adolescents according different age groups with dif¬ferent duration and course of the disease.

Під час обстеження дітей, хворих на цукровий діабет типу 1 (ЦД 1), діагностували целіакію, виявляли у них панкреатичну екзокринну недостатність та провели оцінку ефективності замісної ферментної терапії препаратами панкреатину. У дітей з ЦД 1 у поєднанні з целіакією і у дітей без целіакії під впливом ферментної терапії через 1 міс була різною динаміка добової екскреції жиру з випорожненнями. Застосування препаратів панкреатину у дітей, хворих на ЦД 1, з целіакією та панкреатичною екзокринною недостатністю сприяє покращанню клінічної симптоматики та проявів синдрому мальдигестії.

Мета роботи - визначити алгоритм діагностики та лікування хворих із низькорослістю з урахуванням індивідуальних особливостей клінічного перебігу захворювання та ауксологічних і гормональних показників. Обстежено 41 пацієнта з ідіопатичною низькорослістю віком від 4 до 18 років (17 дітей препубертатного віку і 24 - у період пубертату); 65 пацієнтів (середній вік 8 років) з ознаками внутрішньоутробної затримки росту і 32 молодих дорослих віком 19 - 23 роки із соматотропною недостатністю, що виникла в дитинстві. В усіх хворих визначали вміст гормона росту (ГР) (базальний рівень і пік викиду на тлі фармакологічних тестів з інсуліном/клонідином) та рівень інсуліноподібного фактора росту-1 (ІФР-1) радіоімунологічним методом за допомогою стандартних наборів Irma (Immunotech, Чехія). Перед початком лікування препаратами рекомбінантного ГР проводили тест генерації ІФР-1 в один або у два етапи. У молодих дорослих із соматотропною недостатністю досліджували рівень С-реактивного пептиду, аполіпопротеїнів А1 і В високочутливим імунотурбідиметричним методом у плазмі крові перед та на тлі лікування препаратами рекомбінантного ГР. Результати тесту генерації ІФР-1 були відправними при прийнятті рішення про початкову дозу препаратів рекомбінантного ГР. Дітям препубертатного віку препарати призначали 0,033 мг/кг на добу, а дітям пубертатного віку або з незадовільною динамікою росту - 0,05 мг/кг на добу. На тлі терапії препаратами рекомбінантного ГР відзначено достовірне збільшення рівня ІФР-1 у плазмі крові. Тривалий дефіцит ендогенного ГР у молодих дорослих асоціюється з достовірним підвищенням рівня С-реактивного білка та дисбалансом аполіпопротеїдів А1 і В у плазмі крові. Висновки: для пацієнтів з низкорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку терапія препаратами рекомбінантного ГР ефективна з метою корекції росту; у молодих дорослих із соматотропною недостатністю така терапія сприяє зниженню серцево-судинного ризику.