Представлено результати фундаментальних досліджень з математики, геофізики, геології, мінералогії, геохімії та літології, а також прикладних досліджень щодо проблем мінеральної сировини. Розглядаються проблеми геологічної історії мезо-неопротерозою на заході України, головні риси процесів рудоутворення в соляних куполах, питання ізотропної петрології золоторудних родовищ України, особливості формування палеорозсипів золота. Досліджуються особливості фільтрації багаторазових сумішей на основі даних розробки нафтових покладів Передкарпаття, повідомляється про підрахунок запасів нафти в тріщинно-каверново-порових колекторах об'ємним методом та ін.

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення і закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів. На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу вперше встановлено наявність в ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій: басейнової, схилової, рифової, шельфової, прибережно-морської, лагунної та крайової теригенної. Для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе побудовано середньомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Описано типи карбонатних колекторів і встановлено факти, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти і газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу.

Освещены особенности геологического строения, состава, условий осадконакопления и закономерностей нефтегазоносности визейских карбонатных отложений. На основании литолого-фациального анализа карбонатного комплекса визейского яруса впервые установлено наличие в нём полного набора фаций, характерных для дифференцированных рифогенных формаций: бассейновой, уклонной, рифовой, шельфовой, прибрежно-морской, лагунной и краевой теригенной. Для двоих основных уровней карбонатной седиментации в нижнем визе построены среднемасштабные карты фаций и мощностей нового поколения. Описаны типы карбонатных коллекторов и установлены факты, влияющие на их формирование. Предложены направления поисков залежей нефти и газа в рифогенно-карбонатных комплексах визейского яруса.

Виконано попередню типізацію вторинно-розущільнених резервуарів у кристалічному фундаменті Північного борту Дніпровсько-Донецької западины і наведено їх приклади. Запропоновано методику пошуку та розвідки нафтогазоносних об'єктів у покрівельній частині фундаменту.

Выполнена предварительная типизация вторично-розуплотненных резервуаров в кристаллическом фундаменте Северного борта Днепровско-Донецкой впадины и приведены их примеры. Предложена методика поиска и разведки нефтегазоносных объектов в кровельной части фундамента.

The previous model of secondary-discondensation reservoirs in crystalline basement of DDD's Northern Shoulder is executed. The methodic of prospecting and explorations of petroliferous objects in basement's cover part.

Окреслено сучасний нафтогазовий потенціал Дніпровсько-Донецької западини та визначено стратегічні напрями його освоєння з метою збільшення забезпеченості України власною вуглеводневою сировиною.

Определен современный нефтегазовый потенциал Днепровско-Донецкой впадины и обозначены стратегические направления его освоения с целью увеличения обеспеченности Украины собственным углеводородным сырьем.

Modern Oil and Gas Potential of the Dnieper-Donets Basin are defined and Strategic Directions of its mastering for increase of being provided with own hydrocarbon raw material are indicated.

На підставі новітніх геолого-геофізичних даних наведено тектоно-формаційну характеристику східного сегмента Дніпровсько-Донецької западини. Виділено перспективні типи пасток вуглеводнів у верхньодевонських формаціях.

На основе новейших геолого-геофизических данных приведена тектоно-формационная характеристика восточного сегмента Днепровско-Донецкой впадины. Выделены перспективные типы ловушек углеводородов в верхнедевонских формациях.

On the base of recent geological and geophysical data, a tectonosedimentary characteristic of the western part of the Dnieper-Donets depression is demonstrated. Prospective types of hydrocarbon traps in Upper Devonian formations are outlined.

Отмечено, что разновозрастный кристаллический фундамент, или гранитный слой литосферы, который в конце XX ст. обрел статус самостоятельного глобального нефтегазоносного этажа, характеризуется сугубо вторичным наложенным формированием как коллекторов (резервуаров), так и залежей нафтидов на фоне плотного и, на первый взгляд, несовместимого с самим процессом нафтидогенеза породного субстрата. Для большинства бассейнов с доказанной промышленной нефтегазоносностью разуплотненных кристаллических пород (локализация углеводородных залежей в базальных слоях осадочного чехла и прилегающих частях выступов фундамента) трактовка источников углеводородов и механизмов формирования их залежей неоднозначна. Она, в частности, вполне возможна на основе представлений осадочно-миграционной теории. Открытие зоны интенсивного нефтегазонакопления в кристаллическом фундаменте Кыулонгской (Меконгской) впадины на южно-вьетнамском шельфе и, в частности, гигантского нефтяного месторождения Белый Тигр имеет принципиальное значение для данной проблемы. Здесь, с одной стороны, с ранее небывалой мощью проявился нефтегазоносный потенциал фундамента, а с другой - необычайно ярко воплощена суть гносеологического противоречия (антиномии) между биогенно-седиментационными и абиогенно-глубинными уликами нафтидогенеза. Лишь на основе научного разрешения этого противоречия возможно создание современной теории нафтидогенеза - парадигмы нефтегазовой геологии XXI в. Данные по нефтегазоносности кристаллического фундамента южно-вьетнамского шельфа и изучение закономерностей формирования Белого Тигра имеют особое значение для Украины. В частности,

есть все основания для прогноза таких месторождений в Черном море.

Отмечено, что средне-позднедевонский этап был ключевым в формировании Днепровско-Донецкого авлакогена. На протяжении 20 - 25 млн лет он формировался как тектонотип континентальных (палео)рифтов, последовательно проходя стадии: начального горстообразования, заложения и развития вулканотектонических центральнокольцевых структур; предрифтовой синеклизы и рифтинга - с накоплением мощной (суммарно до 9 км) сложнопостроенной серии вулканогенных и осадочных полифациальных отложений. Неоднократные фазы инверсионного тектогенеза определили тренды соляной тектоники, а финальное постинверсионное прогибание - план раннекаменноугольного осадконакопления. В соответствии с тектоно-геодинамической эволюцией эта средне-позднедевонская серия включает в себя последовательность тектоно-седиментационных комплексов (эйфельский, живетско-пашийско-кыновский, саргаевско-семилукский, алатырско-верхнефранский, нижнефаменский и верхнефаменско-заволжский). Каждый из них характеризуется сложным строением, что обусловлено как эволюцией условий седиментации, так и латеральными палеотектоническими, палеогеографическими изменениями по простиранию и вкрест простирания авлакогена. Вследствие этого вулканогенные, красноцветные, карбонатные, темноцветные глинистые и другие толщи, входящие в их состав, характеризуются закономерными пространственно-временными соотношениями. Каждый из этих комплексов представлен определенной последовательностью и составом формаций, своим набором генетических типов отложений и их частных форм.

Дана оценка углеводородного потенциала недр Украины на основании "рамочных" геологических закономерностей нафтидогенеза и нефтегазонакопления. Охарактеризованы стратиграфический, формационный, фациальный, глубинный геотермобарический, гидрогеологический, фазово-геохимический диапазоны нефтегазонакопления. Такой подход позволяет не только дать геологически более достоверную, хотя и качественную оценку углеводородного потенциала недр (существенно отличную от оценки прогнозных ресурсов на основании расчетов по эмпирическим данным), но и охарактеризовать его как систему разновозрастных и разнообразных по типам залежей (включая нетрадиционные формы), фазово-геохимическому состоянию и вкладу в общий углеводородный потенциал комплексов (блоков). Это позволяет более полно определить прогнозные ресурсы как традиционных, так и нетрадиционных источников углеводородов и наметить основные направления геологоразведочных работ на нефть и газ, включая новые перспективные направления.

It is proved that the lithological, geochemical and geophysical data (obtained uring drilling) enable facial diagnostic of sedimentary complexes. For the first time a direct relationship between facial morphogenetic types of sand bodies and multilayered model of natural hydrocarbon reservoir is described. The results of the zoned and local prediction of hydrocarbon deposits in sand bodies of lower carboniferous oil and gas bearing complexes within single regions of the Dnieper-Donets basin are presented.

До найскладніших проблем природознавства належить, безумовно, проблема походження життя, або біопоезу. Нову його модель вдалося запропонувати завдяки відкриттю явища вторгнення у верхню частину земної кори глибинних вуглеводнево-полімінеральних флюїдів.

Стратегічна роль вуглеводневої сировини, зокрема нафти і газу, для сучасної цивілізації визначає фундаментальний характер широкого кола досліджень з геології вуглеводнів і технології їх видобування. Геологорозвідувальні роботи щодо пошуку нафти і газу стосуються трьох регіонів: Східного, Західного і Південного, площі яких разом становлять майже 81 % загальної території країни. Досліджено вуглеводневий потенціал надр України, вказано основні напрями його освоєння. Доведено велику наукоємність сучасного етапу геологорозвідувальних робіт щодо покладів нафти і газу, обгрунтовано необхідність збільшення обсягів геофізичних досліджень та глибокого буріння.

Деградацію вітчизняного паливно-енергетичного комплексу і пов'язану з цим хронічну залежність від постачання імпортних енергоносіїв значною мірою зумовлено обвальним падінням обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки на теренах України. Проте ця проблема багато в чому викликана непоінформованістю суспільства щодо природних енергоресурсів, якими володіє наша держава. Наведено перелік перспективних нафтогазових родовищ України, доведено доцільність освоєння, указано на необхідність використання передового зарубіжного досвіду з промислового розроблення глибокозанурених комплексів, кристалічного фундаменту, низки нетрадиційних джерел. Сконцентрувавши зусилля на виконанні науково обгрунтованого довгострокового плану поетапного освоєння природних вуглеводневих ресурсів, Україна здатна самостійно забезпечити себе вуглеводневою сировиною і позбавитись залежності від країн-постачальників енергоносіїв, що дасть можливість відновити вітчизняний паливно-енергетичний комплекс і забезпечити стійкий розвиток економіки.

Наведено системну характеристику вуглеводнево-газового потенціалу надр України, на основі якої визначено основні напрями пошуково-розвідувальних робіт і перспективи забезпечення країни власним природним газом. Наявні в надрах України розвідані запаси та прогнозні ресурси природного газу в разі відповідної організації геологорозвідувальних робіт під кваліфікованим і ретельним їх науковим супроводом дозволять стабілізувати і надалі неухильно нарощувати обсяги власного газовидобування.

Розроблено комплекс факторів локалізації та критеріїв прогнозу покладів нетрадиційних вуглеводнів. Визначено перспективні стратиграфічні комплекси порід. Встановлено генеруючий потенціал нафтоматеринських порід, типи керогену, температурну зрілість сланцевих відкладів та ущільнених пісковиків. Побудовано геолого-геофізичні моделі перспективних стратиграфічних комплексів. Оцінено прогнозні ресурси нетрадиційних покладів вуглеводнів. Наведено методичні рекомендації з освоєння прогнозних ресурсів нетрадиційних покладів вуглеводнів та рекомендації щодо подальших геологорозвідувальних робіт.

XXI ст. в енергетичному відношенні має стати етапом переходу від епохи конкуруючих енергоносіїв (вугілля, нафта та нафтопродукти, газ, уран тощо) до ери невичерпної дешевої екологічно чистої енергії ("термояд", воднева енергетика?). Особливу роль на цьому етапі має відігравати природний газ-метан, ресурси якого в світлі сучасних уявлень невичерпні. Але це потребує значного збільшення об'ємів газовидобування, що, в свою чергу, вимагає кардинального підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт та нових методів розробки родовищ. Зокрема, великі перспективи варто пов'язувати з гібридними родовищами, які поєднують запаси вільного газу з газоносністю щільних порід (сланцевий та центральнобасейновий газ). До цієї категорії слід віднести багато різних типів нафтових, газоконденсатних, газових, а також гетерофазних родовищ, що суттєво змінює ідеологію та методологію їх освоєння. Для України, газовий потенціал якої є набагато вищим, ніж нафтовий, це має особливе значення.

Наведено огляд основних наукових здобутків відділу геології нафти і газу Інституту геологічних наук НАН України впродовж 1984 - 2018 рр. Основними напрямами діяльності є: вивчення геологічної будови і нафтогазоносності осадових басейнів України, світу; дослідження онтогенезу (джерел генерації, шляхів міграції, зон акумуляції) вуглеводнів; наукове прогнозування ресурсного потенціалу території України та ін. Окреслено найважливіші досягнення у розв'язанні теоретичних проблем нафтогазової геології і прикладних завдань, спрямованих на пошуки і розвідку родовищ нафти і газу. Визначено основні вектори (напрями) розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту і газ та нафтогазової галузі в Україні.

Розглянуто актуальне для України питання нарощування власного видобутку вуглеводнів для зміцнення енергетичної безпеки держави. Зазначено, що для вирішення цієї проблеми в Україні є всі передумови та реальні можливості - наявність природно-ресурсного потенціалу надр, фонду свердловин на старих родовищах, науково-технічного потенціалу в галузі пошуку, розвідки, видобування нафти і газу та багаторічний успішний досвід роботи в цій сфері вітчизняних наукових установ і виробничих підприємств.

Видобування нафти - це складний процес, який для реалізації економічно ефективних проектів потребує сучасних технологій, виробничого досвіду та відповідального персоналу. Моделювання процесів розробки нафтових родовищ є одним із методів дослідження об'єктів розробки на їх аналогах (моделях) з метою визначення або уточнення характеристик діючих чи проектних об'єктів. Мета роботи - дослідження можливості та визначення ефективності застосування результатів гідродинамічного моделювання як одного з чинників прийняття рішень про подальшу розробку нафтових чи газових родовищ. Проведені дослідження щодо оптимізації системи розробки нафтового родовища вказали на основні напрямки та можливості збільшення нафтовилучення з виснажених нафтових родовищ, а процес гідродинамічного моделювання - як основний інструмент для вирішення таких завдань. Для дослідження ефективності розробки нафтового родовища створена геолого-технологічна модель гіпотетичного родовища, для якої використані технологічні показники одного із реальних нафтових родовищ України. Гідродинамічну модель адаптували по всіх свердловинах за фактичними даними. Змодельовані також всі геолого-технологічні заходи, що проводились на родовищі. Проведено адаптацію історії розробки родовища. Оптимізація системи розробки родовища проводилась шляхом вдосконалення існуючої на реальному родовищі системи підвищення пластового тиску. Розглянуто різні варіанти дорозробки родовища. Серед них переведення однієї із видобувних свердловин у нагнітальні і навпаки переведення під нагнітання свердловин, які знаходяться у склепінній частині.

Наведено результати багаторічних комплексних літолого-стратиграфічних, біостратиграфічних, літолого-фаціальних, літолого-палеогеографічних, літолого-сейсмостратиграфічних досліджень по практично всіх пробурених у Дніпровсько-Донецькій западині глибоких свердловинах. Розроблено та розповсюджено на всю територію западини взаємопов'язану детальну схему стратиграфії турнейських і візейських відкладів, єдину номенклатуру продуктивних горизонтів, глинистих перемичок і реперів на сучасному рівні знань. На цій основі сформовано великий масив активних комп'ютерних баз даних по стратиграфії, літології, продуктивних горизонтах і нафтогазоносності. Зазначено, що комплексна методика літолого-палеогеографічних реконструкцій дала можливість об'єктивно охарактеризувати та закартувати досить вузькі літолого-стратиграфічні підрозділи (продуктивні горизонти, продуктивні підгоризонти й окремі пласти) на основі єдиних принципів з урахуванням регіональних і внутрішньоформаційних переривів в осадконакопиченні. Вперше для всієї території основного нафтогазовидобувного регіону України - Дніпровсько-Донецької западини складено детальні погоризонтні літолого-стратиграфічні карти нового покоління масштабу 1 : 200 000 за допомогою геоінформаційних технологій. На основі закономірностей, встановлених у будові розрізів і їх літолого-фаціальній зональності різних геотектонічних зон западини, розроблено нові напрями та виявлено конкретні пошукові нетрадиційні літолого-стратиграфічні, літологічні та комбіновані об'єкти, які є базою подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт на нафту та газ у регіоні.

Відкриття групи родовищ із нафтовими, газоконденсатними та гетерофазовими покладами в докембрійському фундаменті північного борту Дніпровсько-Донецького авлакогену (Хухринсько-Юліївсько-Гашинівсько-Євгеніївська зона) свідчить про великий потенціал цього не зовсім традиційного джерела вуглеводнів. Але для ефективних пошуків, розвідки та розробки цього типу родовищ необхідно мати чіткі уявлення про фактори їх формування. Перш за все слід враховувати специфіку нафтогазонакопичення в кристалічних породах. На відміну від осадових формацій струменево-інжекційний механізм акумуляції вуглеводнів нерозривно пов'язаний із процесами розущільнення первісно щільних порід фундаменту. Присутність у вторинних мікропорожнинах субфосильних зерен соснового (Pinus) пилку, вірогідно, олігоцен-міоценового віку свідчить про провідну роль декомпресійного (у тому числі тектоно-кесонного фактора) розущільнення (з одночасним всмоктуванням вуглеводнів) на неотектонічному етапі. Це надає можливість визначити нафтогазоперспективні об'єкти (певні блоки фундаменту з підвищеними сумарними амплітудами неотектонічних рухів) і водночас враховувати велике поширення у фундаменті вуглеводневих покладів із пластовими тисками нижче за гідростатичні.