Проведено дослідження акустичного поля, яке було створене двома спрямованими джерелами гармонійних коливань з незначною неузгодженістю за частотою. Розраховано зону максимального тиску двох випромінювачів з паралельними осями.

Висвітлено теоретичні положення архітектурної акустики та проаналізовано можливості їх практичного застосування для створення умов комфортного прослуховування музики та мови. Визначено основні закономірності слухового сприйняття. Увагу приділено поширенню звуку в приміщенні, методам дослідження звукового поля, звукоізоляції приміщень. Викладено теоретичні передумови акустичного проектування, запропоновано сучасний і практичний довідковий матеріал з питань захисту приміщень від стороннього шуму та завад, що проникають через конструкції будівлі. Надано рекомендації щодо раціонального проектування приміщень громадського призначення. Проаналізовано сучасні системи стереозвучання, призначені забезпечити комфортні умови прослуховування.

Досліджено спектральні і спектрально-часові характеристики фортепіанного звучання консонансних інтервалів: октави, квінти і кварти в межах від контроктави до третьої октави, і звукової послідовності в першій октаві. Проаналізовано залежності вказаних акустичних характеристик від частотного діапазону, сили звуку, темпу виконання і штрихів. Показано зміну об'єктивних параметрів звуку роялю залежно від акустики залу, яка призводять до зміни часових і тембральних характеристик звуку, що сприймається слухачами.

Проаналізовано вібрато музичних звуків. Наведено відомості про історію аналізу вібрато. Описано методику виділення вібрато з музичного звуку. Основну увагу приділено екстракції частотного вібрато. Наведено спектри та часові функції амплітудного та частотного вібрато для ряду співочих голосів виконавців різних музичних жанрів. Проведено порівняльний аналіз ілюстративного ряду голосів. Зроблено висновок про доцільність такого аналізу параметрів музичного звуку в процесі навчання співаків та інструменталістів.

Проаналізовано можливі конфігурації плоских масивів гучномовців, коефіцієнти збудження яких задаються на основі набору функцій Бесселя. Виявлено переваги побудови прямокутних масивів, в яких використовуються лінійні масиви Бесселя по горизонталі і вертикалі.

Обговорено можливі шляхи зворотної передачі сигналу отоакустичної емісії із завитки внутрішнього вуха у канал зовнішнього вуха. Запропоновано метод, оснований на аналізі енергетичних втрат звукових коливань, що передаються у внутрішнє вухо прямим шляхом, та зворотним - із внутрішнього вуха у зовнішній слуховий прохід. На основі експериментальних даних щодо відповідності стимулу та рівнів прийнятого сигналу отоакустичної емісії витікає висновок про можливість передачі сигналу отоакустичної емісії круглим вікном завитки на низьких частотах.

Проаналізовано можливість застосування низькочастотних спрощень при моделюванні зовнішнього слухового каналу. Уточнено частотний діапазон достовірності представлення розподілених параметрів середовища з зосередженими елементами у вигляді маси та гнучкості повітря, замкненого в об'ємі каналу. Метод дослідження базується на розрахунку частотної залежності вхідного опору слухового каналу у разі застосування моделювання його у вигляді чотириполюсника. Метод чотириполюсника поєднує в собі як метод електроакустичних аналогій, так і теорію чотириполюсника.

Розглянуто проблему локалізації людиною джерел звуку. Запропоновано формулу для уточнення розрахунків зони стереоефекту для сигналів з мовленнєвою компонентою. Результати, одержані за допомогою аналітичних розрахунків, перевірено експериментальним шляхом. Як критерії оцінки стереофонічного звучання використано параметри функції міжвушної кореляції: коефіцієнт крос-кореляції, інтервал кореляції, ширина головного максимуму та загальний вигляд функції кореляції. Вимірювання виконано за допомогою штучної голови на глядацьких місцях у залі середніх розмірів. Практично наявність зони стереофонії для інформаційних сигналів можна визначати за значеннями коефіцієнта крос-кореляції IACF >> 0,2. Для різних типів сигналів це значення відповідає різному часу міжвушної затримки сигналів, що зумовлює різні розміри області стереофонії для музичних і мовленнєвих сигналів.

Створено методику та програмне забезпечення для акустичного розрахунку систем сповіщування. Проаналізовано існуючі методи розрахунків систем сповіщення. Розглянуто задачу створення заданого акустичного поля масивом сповіщувачів. Відповідно до запропонованої методики, розроблено програмне забезпечення на базі Java - "акустичний калькулятор". Достовірність результатів підтверджено розрахунками, виконаними "методом координат", та експериментальними вимірюваннями значень звукового тиску. Розробка надає можливість обрати кількість та схему встановлення сповіщувачів для забезпечення достатнього рівня прямого звуку.

Для вирішення ряду задач науково-технічного, медичного та лінгвістичного спрямування існує потреба встановлення акустичних особливостей української мови у порівнянні з європейськими мовами. Дослідження виконано на основі найбільш об'єктивної акустичної характеристики мовного сигналу - усередненої спектральної густини потужності. Одержано спектральні характеристики української, російської, польської, італійської та англійської мов шляхом обробки звукових сигналів аудіозаписів публіцистичного та художнього стилів мовлення. Виконано порівняння усереднених за стилями спектрів іноземних мов із відповідними характеристиками української мови. Проаналізовано спільні та відмінні риси цих характеристик у різних частотних областях спектра.