Розглянуто процедуру оцінки динамічної стійкості верстатно-інструментального оснащення при багатолезовій обробці з використанням кінематичних міжінструментальних зв'язків.

Розглянуто методику розрахунку продуктивності різання при багатолезовому точінні із застосуванням кінематичних міжінструментальних зв'язків, що забезпечують компенсацію зусиль, які деформують оброблювану деталь. Показано, що з точки зору досягнення раціональної питомої продуктивності процесу різання при заданій точності обробки найбільш ефективним є дво- і трилезове точіння.

Розроблено наукові засади створення багатолезового оснащення з кінематичними міжінструментальними зв'язками (КМІЗ) для обробки поверхонь обертання як бази для структурного представлення та раціонального конструювання, а також експлуатації прогресивних верстатно-інструментальних систем для суттєвого підвищення продуктивності, точності та якості лезової обробки у порівнянні з традиційним різанням. Базуючись на кінематичному адаптивному зв'язку між різальними елементами, розроблено комплекс нових кінематичних і технологічних схем багатолезової самоналагоджувальної обробки паралельного, "нахиленого" зустрічного точіння, регульованого свердління, зенкерування, розточування та комбінованого різання, структурні формули та компоновки конструкцій багатолезового оснащення. Установлено істотну можливість зменшення ймовірності виникнення автоколивань за багатолезової обробки з КМІЗ. Наведено наближену аналітичну залежність для розрахунку межі вібростійкості багатолезової обробки та встановлено режими безрезонансної роботи за умов такої обробки зі змінною товщиною зрізу. Наведено результати досліджень кінематики утворення елементів стружки та здійснено структурний синтез нових компонувальних схем оснащення для кінематичного подрібнення стружки. Досліджено експлуатаційні можливості багатолезового верстатно-інструментального оснащення з КМІЗ. Створено методологію розробки багатолезового оснащення, реалізовану в алгоритмі структурно-параметричного синтезу й аналізу.

Наведено основні поняття технічної системи (ТС) та технічного процесу з ієрархією опису, закономірностями розвитку та показниками якості. Розкрито структуру і визначено параметри ТС, їх класифікацію, властивості та методи оцінювання, а також закони побудови і розвитку ТС. Увагу приділено питанням проектування, моделювання, дослідження, використання та прогнозування розвитку ТС, які створюються за допомогою сучасних методів інженерного творення. Розглянуто питання функціонально-вартісного аналізу та синтезу ТС.

Надано характеристики функціонально-параметричних обмежень і собівартості обмежувальних механізмів (ОМ) машин. Описано основні функціональні параметри ОМ за допомогою множини дискретних параметрів у формалізованому вигляді залежно від можливості виконання визначеної функції у визначений спосіб. Запропоновано визначення показника собівартості ОМ із використанням коефіцієнтів приведення.

Досліджено вплив геометричних параметрів втулкових елементів затиску та силового навантаження з боку приводу затиску на діапазон затиску заготовок та їх напружено-деформований стан. Проведено комп'ютерний аналіз динамічної стійкості самоналагоджувальної системи багатолезової обробки з пристроями для затиску заготовок.

За теорією оптимального проектування наведено алгоритм проектування конструкцій обмежувальних механізмів машин. Запропоновано використання баз даних накопиченої інформації про прототипи та накопиченого досвіду у вигляді "опорних" рішень і початкових наближень для процесу оптимального проектування. Деяка кількість параметрів проектування є шуканим невідомим, у цьому випадку оптимізація конструкції пов'язана з обчисленням порівняно невеликого числа варіантів.

Наведено результати теоретичних досліджень адаптивних затискних елементів токарних патронів, які створені навмисним введенням до їх конструкції зон деформації. З використанням CAD/CAE-систем проведено оцінку умов затиску у зоні контакта між адаптивними затискними елементами та поверхнею затиску. Проаналізовано напружений стан зони адаптації запропонованих затискних кулачків.

Запропоновано систему самоналагоджувального комплексного оснащення для багатолезової обробки (БЛО), яке складається із підсистеми адаптивного затиску заготовки та підсистеми адаптивної багаторізцевої токарної обробки. Приведено вплив геометричних параметрів втулкових елементів затиску та силового навантаження зі сторони приводу затиску на діапазон затиску заготовок та їх напружено-деформований стан. В результаті моделювання одержано закономірності формування діапазону затиску заготовок затискними пристроями з різними типами втулкових затискних елементів. Проведено комп'ютерний аналіз динамічної стійкості самоналагоджувальної системи БЛО з пристроями для затиску заготовок. Одержані діаграми вібростійкості системи БЛО, які ілюструють збільшення запасу динамічної стійкості по граничній стружці для багаторізцевого точіння.

Запропоновано аналітичну модель оцінки впливу похибок складових комплексного самоналагоджувального оснащення на вихідну точність оброблюваних поверхонь, яка базується на варіаційному методі розрахунку точності машин. Проведено оцінку впливу похибок комплексного самоналагоджувального оснащення, які виникають у результаті силової дії з боку процесу різання та затиску, на вихідну точність оброблюваних циліндричних поверхонь консольно закріплених деталей.

Запропоновано систему комплексного технологічного оснащення адаптивного типу для багатолезової обробки, яке складається із підсистеми адаптивного затиску заготовки в широкому діапазоні діаметрів та підсистеми адаптивної багаторізцевої токарної обробки з механізмами кінематичного подрібнення стружки. Проведено аналіз роботи вирівнювальних пристроїв технологічного оснащення адаптивного типу з кінематичними міжінструментальними зв'язками при багатолезовій обробці. Розроблено комп'ютерну модель затискного пристрою з адаптацією до діаметрів затиску для моделювання його статичних та динамічних силових характеристик. Одержано залежності сумарної радіальної сили затиску від конструктивних та експлуатаційних параметрів, а також положення затискних елементів.

У дисертації встановлено вплив оваріоектомії на порушення функціонального стану, метаболічних процесів та морфологічних змін у нирці за умов краніоскелетної травм в період пізніх проявів травматичної хвороби та доведенні ефективності замісної комбінованої гормональної терапії в корекції виявлених порушень. У відповідь на кранюскелетну травму у самок щурів з двобічною оваріектомією через 1 міс посттравматичного періоду в кірковому і мозковому шарах нирки суттєво посилюється інтенсивність процесів ліпідної пероксидації та знижується антиоксидантний захист. За цих умов виникають порушення функціонального стану нирок, що виявляють істотним зниженням стимульованого діурезу та швидкості клубочкової фільтрації, зниженням проксимального і дистального транспорту натрію, кліренсу безнатрієвої води, зростанням протеїнурії та екскреції йонів натрію і калію з сечею. Порушення не стихають через 2 міс експерименту і суттєво більші порівняно з тваринами без видалення гонад. У структурних елементах нирки спостерігають розвиток деструктивних змін переважно усього досліджуваного епітеліального компоненту нирки з ураженням базальних мембран які наростають до 1 міс і незначно зменшуються до 2 міс спостереження. Застосування замісної комбінованої гормональної терапії у тварин з двобічною оваріоектомією протягом двох місяців після нанесення краніоскелетної травми у кірковому і мозковому шарах нирки сприяє посиленню прооксидантних механізмів, зниженню вмісту первинних і вторинних продуктів ліпідної пероксидації, покращенню функціонального та морфологічного стану нирок. Ефективність терапії більша після введення лікарських засобів протягом 2 міс посттравматичного періоду.