Висвітлено процес виникнення та становлення окремих факультетів Київського університету ім. Т.Шевченка, зокрема, геологічного, фізичного, економічного, історичного, радіофізичного, філологічного, хімічного, юридичного та інших, а також наукову діяльність видатних науковців, викладачів, педагогів (В.Г.Бондарчука, В.С.Іконнікова, М.І.Костомарова, В.М.Глушкова, І.І.Огієнка та інших), які пов'язали своє життя з університетом і зробили значний внесок у розвиток науки та виховання молодих спеціалістів.

Проведено порівняння значень повного електронного вмісту в іоносфері, одержаних за вимірами сигналів супутників у Радіофізичній обсерваторії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та значень, розрахованих за глобальними емпіричними іоносферними моделями. Показано, що розглянуті моделі не досить точно відображають просторово-часовий розподіл параметрів іоносфери над Східною Європою. Для аналізу стану іоносфери використано дані Харківського радара некогерентного розсіювання. Розглянуто фактори, що впливають найбільшою мірою на точність моделей іоносфери, та можливі шляхи їх урахування.

Установлено, що під час нормування хмелю співвідношення кількості внесених у сусло поліфенолів і альфа-кислот має перевищувати одиницю оптимальної норми поліфенолів хмелю 90 - 160 мг/л, що забезпечує високу стійкість пива.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.61с1/8

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л876-3

Рубрики:

Пивоварне виробництво (пивоварство)

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що використання в технології пива гранульованого хмелю ефективніше, ніж нативного хмелю у шишках. Експериментально підтверджено доцільність використання в пивоварінні липницького етанольного екстракту хмелю, який за якістю не поступається німецьким аналогам. Для одержання високоякісного пива в процесі охмеління сусла доцільно поєднувати хмельові екстракти з тонкоароматичними сортами хмелю.

Розглянуто добові та сезонні варіації основних параметрів іоносферної (ОПІ) плазми (концентрації електронів, температури іонів та електронів, вертикальної складової швидкості переносу плазми) для чотирьох характерних геофізичних періодів (зимового та літнього сонцестоянь, весняного та осіннього рівнодень) поблизу максимуму сонячної активності (2000 - 2002 рр.) у діапазоні висот 110 - 1030 км. Теоретично змодельовано динамічні процеси в іоносфері для розглянутих періодів. Виявлено та підтверджено регіональні особливості розподілу ОПІ. Одержані результати будуть використовуватись для розробки регіональної моделі іоносфери.

Одержано кількісні характеристики добових та сезонних варіацій основних параметрів іоносферної плазми для чотирьох геофізичних періодів (зимового та літнього сонцестоянь, весняного та осіннього рівнодень) у період росту сонячної активності (1997 - 1998 рр.) у діапазоні висот 210 - 1050 км. Проведено комп'ютерне моделювання варіацій низки параметрів динамічних процесів в іоносфері. Виявлено та підтверджено регіональні особливості розподілу основних параметрів геокосмічної плазми.

Розглянуто добові та сезонні варіації параметрів іоносферної плазми у діапазоні висот 190 - 1030 км для чотирьох характерних геофізичних періодів (зимового та літнього сонцестоянь, весняного та осіннього рівнодень). Як і очікувалось, параметри іоносфери зазнають значних сезонних та добових варіацій. Виявлено або підтверджено регіональні особливості добових та сезонних залежностей концентрації електронів, температур іонів та електронів. Проведено комп'ютерне моделювання варіацій параметрів динамічних процесів в іоносфері. Результати будуть використовуватись для розробки елементів моделі іоносфери для центрально-європейського регіону.

Ключ. слова: хміль, альфа-кислоти, м'які смоли, ефірна олія, індекс старіння
Індекс рубрикатора НБУВ: Л876-3

Рубрики:

Пивоварне виробництво (пивоварство)

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати спостережень ефектів у приземній атмосфері, іоносфері та геомагнітному полі, які супроводжували часткове (близько 24 %) затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. Вимірювання виконано за допомогою засобів, розміщених в обсерваторіях поблизу м. Харків. Після початку головної фази затемнення спостерігалось зменшення температури повітря в приземній атмосфері на 1 - 1,4 К, зменшення температур електронів та іонів на 100 - 200 і 40 - 80 К відповідно на висотах 410 - 490 км. Зменшення концентрації електронів було незначним (близько 5 %), воно маскувалось добовими варіаціями. Виявлено збільшення до двох разів на висотах 400 - 800 км і зменшення у 7 - 10 разів у діапазоні висот 900 - 1200 км концентрації іонів водню. Модуль вертикальної складової швидкості переносу плазми збільшився приблизно на 20 м/с. Затемнення супроводжувалось генерацією квазіперіодичних збурень в іоносфері та геомагнітному полі.

Розраховано параметри динамічних процесів і теплового режиму термосфери та іоносфери, які супроводжували часткове (близько 24 %) затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. Показано, що затемнення викликало значне збільшення повного потоку заряджених частинок на висотах 340 - 410 км, зменшення температури нейтралів на 5 - 15 K на висотах 300 - 360 км, зменшення на 40 - 20 % енергії, яка підводиться до електронного газу, на висотах 290 - 340 км, зменшення на 17 - 13 % модуля густини потоку тепла, яке переноситься електронами, на висотах 290 - 340 км. Порівняно атмосферно-іоносферні ефекти затемнень Сонця 11 серпня 1999 р., 31 травня 2003 р., 3 жовтня 2005 р. і 29 березня 2006 р., які мали місце поблизу м. Харків.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.48

Рубрики:

Діяльність Сонця. Сонячна активність

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати спостережень ефектів у геокосмічній плазмі, які супроводжували часткове (фаза близька до 0,42) затемнення Сонця 1 серпня 2008 р. Експериментальні дані одержано за допомогою радарa некогерентного розсіяння. Затемнення призвело до зменшення концентрації електронів у максимумі області F2 іоносфери на 32 %, критичної частоти foF2 на 17,5 %, збільшення висоти максимуму на 3 км. На висотах 290 - 680 км концентрація електронів зменшувалася приблизно на 25 %. Протягом затемнення спостережено зменшення температур електронів та іонів на 70 - 180 і 0 - 140 K відповідно у діапазоні висот 190 - 490 км. Поблизу головної фази затемнення вертикальна складова швидкості руху плазми зменшувалася на 10 - 55 м/с на висотах 200 - 530 км відповідно. Відносна концентрація іонів водню на висотах 900 і 1200 км зменшилася на 10 - 20 % у момент головної фази затемнення.

Представлено результати теоретичних розрахунків параметрів динамічних процесів у геокосмічній плазмі під час часткового (фаза 0,42) затемнення Сонця 1 серпня 2008 р. Показано, що температура нейтральної атмосфери зменшувалась на 17 - 40 K у діапазоні висот 250 - 350 км. Густина повного потоку плазми та густина потоку плазми за рахунок амбіполярної дифузії збільшилися на висотах 210 - 580 км. В іоносфері відбувалося посилення швидкості нейтрального вітру в діапазоні висот 210 - 410 км. Енергія, що підводиться до електронів, зменшилась приблизно на 12 % на висотах 210 - 290 км, а густина потоку тепла зменшилась на 9 - 16 % у висотному діапазоні 240 - 340 км. Порівняно варіації параметрів іоносферної плазми під час затемнень 11 серпня 1999 р., 31 травня 2003 р., 3 жовтня 2005 р., 29 березня 2006 р. і 1 серпня 2008 р.

  Скачати повний текст

Одержано кількісні характеристики добових і сезонних варіацій концентрації електронів, температур електронів та іонів на різних фазах 23-го циклу сонячної активності у періоди, близькі до весняного та осіннього рівнодення, зимового та літнього сонцестоянь. Виконано детальний аналіз добових і сезонних варіацій головних параметрів геокосмічної плазми на різних фазах зазначеного циклу сонячної активності. Виявлено та підверджено існування сезонної та піврічної аномалії у варіаціях концентрації електронів на висотах, близьких до висоти максимуму області F2 іоносфери. Побудовано регіональну напівемпіричну модель іоносфери, яка містить дані про концентрацію частинок, температури електронів та іонів, швидкість переносу плазми, а також густину повного потоку частинок, густину потоку частинок за рахунок амбіполярної дифузії, швидкості нейтральних вітрів у іоносфері, густину потоку тепла, яке переноситься електронами та величину енергії, що підводиться до електронного газу. Наведена модель містить дані про величини поздовжньої складової тензорів амбіполярної дифузії та теплопровідності електронного газу, частоти зіткнень заряджених і нейтральних частинок. Виконано дослідження, аналіз і моделювання ефектів у геокосмосі, які супроводжували затемнення Сонця 3 жовтня 2005 р. та 29 березня 2006 р. Виявлено особливості варіацій параметрів геокосмічної плазми, супутніх цим затемненням Сонця.

Проведено порівняльний аналіз показників якості п'яти сортів хмелю звичайного, регламентованих ДФУ. Виконані дослідження показали, що за всіма показниками якості досліджувані зразки зазначених сортів хмелю звичайного відповідають вимогам ДФУ.

За допомогою системи фізико-технічного моделювання Comsol Multiphysics 3.5a змодельовано акустичне поле в закритому приміщенні в ділянці низьких частот. Розраховано резонансні частоти змодельованого приміщення та досліджено моди, що їм відповідають. Досліджено закономірності виникнення акустичних резонансів, одержано частотні залежності рівнів звукового тиску в точках розташування джерела та приймача звуку.

Приведены результаты исследования отклика ионосферы на сверхсильную магнитную бурю 5 - 6 августа 2011 г. Магнитная буря сопровождалась отрицательным ионосферным возмущением над Харьковом. Наблюдалось значительное увеличение высоты максимума слоя F2 (с 310 до 510 км). Исследованы вариации параметров ионосферы, измеренных с помощью радара некогерентного рассеяния Института ионосферы (г. Харьков).