На підставі системного підходу узагальнено результати багаторічних досліджень стосовно функціонування автоколивальних процесів (АП) водообміну рослин за оптимальних і стресових умов. Експериментально обгрунтовано теоретичне положення, що флуктуації гідростатичного потенціалу ксилемного розчину необхідно розглядати як механізм синхронності довгоперіодичних АП ексудації, динаміки апертури продихів, транспорту води та поглинання вуглекислого газу рослинами. Уперше показано вплив АП водо- та газообміну в формування адаптивних реакцій і продукційного процесу рослин за умов штучного клімату.

На основе системного подхода обобщены результаты многолетних исследований о функционировании автоколебательных процессов (АП) водообмена растений в оптимальных и стрессовых условиях. Экспериментально обосновано теоретическое положение, что флуктуации гидростатического потенциала ксилемного раствора необходимо рассматривать как механизм синхронности долгопериодических АП экссудации, динамики апертуры продыхов, транспорта воды и поглощения углекислого газа растениями. Впервые показано влияние АП водо- и газообмена на формирование адаптивных реакций и продукционного процесса растений в условиях искусственного климата.

Досліджено вплив високотемпературного стресу на динаміку амілолітичної та лектинової активності у проростаючих зернівках озимої пшениці Юна та Лузанівка одеська. Виявлено підвищення амілолітичної та зниження лектинової активності в проростаючих зернівках сортів озимої пшениці за оптимальних умов вирощування і в жаростійкого сорту Лузанівка одеська за дії високотемпературного стресу. У проростаючих зернівках менш жаростійкого сорту Юна ефект високотемпературного стресу спричиняв початкове збільшення й наступне гальмування активності лектину та суттєве зменшення активності амілази порівняно до контролю.

Досліджено сполученість у динаміці амілолітичної та лектинової активності в процесі проростання і дозрівання зернівок. Показано, що в процесі проростання загальний рівень амілолітичної активності поступово зростає, а лектинової - падає. Під час дозрівання зернівок, навпаки, на фоні зниження активності амілаз лектинова активність помітно підвищується. Зазначено, що внесення екзогенного лектину під час пророщування зернівок істотно інгібує амілолітичну активність. Обговорено питання про можливу роль лектинів у регулюванні активності амілаз.

Розглянуто генетичні та фізіологічні механізми формування стійкості сортів озимої пшениці до дії високих позитивних, низьких негативних температур і посухи. Висвітлено найефективніші напрями селекції щодо підвищення адаптивного потенціалу сортів пшениці у зв'язку з глобальними змінами клімату.

Визначено суттєву різноманітність сортів сої за стійкістю до температурного та водного стресів за умов польових і лабораторних досліджень. Виявлено високу жаростійкість рослин сої у порівнянні з дуже поширеними зерновими злаковими культурами. Установлено, що за дії підвищених температур у листках сої залежно від генотипу нагромаджується різна кількість вільного проліну, яка свідчить про жаро- та посухостійкість сорту. Виявлено значну сортоспецифічність за водоутримною здатністю листків. Сорти Юг 30, Аркадія одеська та Ходсон виокремлюються підвищеним рівнем посухостійкості. Для виявлення посухостійких форм сої рекомендовано використовувати такі показники, як кількість витраченої рослиною вологи, рівень вільного проліну в листках та їх водоутримна здатність.

Приведен обзор препаратов, применяемых для инфузионной терапии и парентерального питания. Проанализированы стратегии инфузионной терапии при острой кровопотере и сложных нарушениях водно-электролитного обмена, приведен алгоритм расчета инфузионной терапии у пациентов хирургического профиля в интра- и послеоперационный период.

Рассмотрены вопросы построения ультразвуковых кавитационных аппаратов для гидролиза-экстракции пектина. Исследованы возможности применения в этих аппаратах малоамплитудных и высокоамплитудных резонансных приводов-излучателей. Исследования проведены для конфигураций кавитационных камер.

Наведено аналіз ультразвукового засобу розпилення рідини в фонтані з підведенням ультразвукової енергії з боку рідини. Експериментальні дослідження проведено за допомогою установки, що містить плоский п'єзоелемент і фокусуючу акустичну лінзу. Показано можливість регулювання продуктивності ультразвукового фонтана з широтно-імпульсною модуляцією, що дозволяє використовувати подібне обладнання в мехатронних системах штучного мікроклімату.

Проаналізовано стан проблеми періопераційних кардіальних ускладнень, систематизовано діагностичні алгоритми та шкали оцінки кардіального ризику, підсумовано рекомендації щодо застосування кардіотропних засобів у періопераційному періоді.

Обгрунтовано можливість та доцільність побудови мехатронних систем із застосуванням аерозолю, одержаного шляхом ультразвукового розпилення рідини. Сформульовано вимоги до пристроїв розпилення рідини, врахування яких допомагає запобігти виникненню проблем під час створення мехатронних систем. Вперше складено баланс енергій процесу ультразвукового розпилення в тонкому шарі, який дозволяє проаналізувати вплив окремих параметрів технологічного процесу на характеристики кінцевого продукту - рідинного дрібнодисперсного аерозолю. Вперше експериментально підтверджено існування та принцип розміщення стоячих капілярних хвиль на нормально вібруючій поверхні, яка вкрита тонким шаром рідини. Вперше за результатами досліджень процесу ультразвукового розпилення в тонкому шарі в камеру з надлишковим тиском доведено, що у разі збільшенні тиску діаметр крапель аерозолю не змінюється, а продуктивність процесу розпилення зменшується за лінійною залежністю. Вперше показано можливість та доведено ефективність регулювання продуктивності процесу ультразвукового розпилення в фонтані за рахунок широтно-імпульсної модуляції сигналу збудження, що дозволяє використовувати даний спосіб у сучасних мехатронних системах. Експериментально визначено також межі доцільної зміни частоти модуляції сигналу збудження ультразвукового диспергатора в процесі керування продуктивністю ультразвукового розпилення в фонтані.

Теоретично обгрунтовано та запропоновано новий шлях зниження ризику кардіальних ускладнень у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) під час абдомінальних операцій шляхом оптимізації анестезіологічного забезпечення. Запропоновано комплексний діагностичний алгоритм верифікації ішемічного ураження міокарда у периопераційному періоді, включаючи мінімальне міокардіальне пошкодження на підставі дослідження показників центральної гемодинаміки, рівня кардіоспецифічного тропоніну І, МВ-фракції креатинфосфокінази, N-термінального фрагменту прогормону мозкового натрійуретичного пептиду. Доведено найкращій профіль кардіальної безпеки варіанту тотальної внутрішньовенної анестезії з базисним анестетиком пропофолом і субнаркотичними дозами кетаміну у порівнянні з варіантами анестезії на основі тіопентал натрію та постійної інфузії кетаміну. Встановлено, що застосування анестезії на основі пропофолу з мікродозами кетаміну забезпечує оптимальний гемодинамічний профіль анестезії та не супроводжується ішемічними пошкодженнями міокарда. Впровадження запропонованого алгоритму діагностики ішемічних пошкоджень міокарда та кардіопротективного варіанту анестезії дозволило зменшити інцидентність периопераційної ішемії міокарда та знизити кількість кардіальних ускладнень у хворих з ІХС під час абдомінальних операціях.

Індекс рубрикатора НБУВ: В251.106.3 + В377.12

Рубрики:

Електромагнітопружність < Вплив зовнішніх факторів на пружні тіла >

Електропровідність. Електричний опір

Шифр НБУВ: Ж29126:Рад.тех. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості залежностей активної й реактивної складових вхідного імпедансу решіток імпедансних delta-неоднорідностей у квантово-механічному, електромагнітному та акустичному середовищах. На основі порівняльного аналізу залежностей вхідного імпедансу необмежених і обмежених кристалоподібних структур (КС) та решіток імпедансних delta-неоднорідностей встановлено критерії наближення КС решітками імпедансних delta-неоднорідностей. Ці критерії обмежують ширину неоднорідності КС однією четвертою довжини хвилі, а нормований хвильовий імпеданс електромагнітних та акустичних неоднорідностей значеннями не менше 3 або не більше 1/3.

Розглянуто особливості методів планування експерименту. Складено квадратичне рівняння регресії для планування багатофакторного експерименту при дослідженні процесу ультразвукового розпилення в тонкому шарі, за допомогою якого можна адекватно визначити залежність цільової функції - залежність продуктивності ультразвукового розпилення від параметрів розпилювача та сигналу збудження. Встановлена кількість необхідних експериментів для конкретного випадку. Наведена матриця планування експерименту для функції відгуку - "продуктивність". Визначено оптимальні значення параметрів ультразвукового розпилення в тонкому шарі. Побудовано поверхні відгуків цільової функції - "продуктивність" в площинах параметрів впливу.

Розглянуто особливості процесу ультразвукового розпилення в тонкому шарі в камеру з надлишковим тиском. Експериментально доведено, що при зміні тиску в замкненій камері розмір розпиленого рідинного аерозолю не змінюється, що підтверджує аналітичну залежність розрахунку діаметру краплинки. Представлено два випадки розміщення ультразвукового диспергатора в камері з надлишковим тиском. Експериментально та аналітично доведено, що продуктивність процесу ультразвукового розпилення зменшується за лінійним законом при збільшенні тиску в камері. Розглянуто особливості процесу ультразвукового розпилення в тонкому шарі при розміщенні диспергатора повністю в камері з надлишковим тиском та при його частковому розміщенні в камері.