Встановлено інтенсивне зараження гусені другого покоління капустяного білана (Apanteles glomeratus L.). Зниження чисельності біланів обумовлюють також Hyposoter vulgaris Tschek. та мухи-тахіни - Elodia convexidrons Z.V., Antonica tibialis Poser. Велике значення для зниження чисельності біланів має паразит лялечок птерамалюс ляльковий (Pteromalus puparum L.) та види роду трихограма. Серед ентомофагів капустяної совки основне місце займає трихограма, гусениць уражують також екзетасцес (Exetastes cinctipes Rets.), ернестія (Ernestia consobrina My.) та інші.

Висвітлено історію розвитку сільськогосподарської ентомології в Україні. Охарактеризовано сучасні методи управління агроценозами. Наведено інформацію про головні морфологічні ознаки та біологію шкідників таких сільськогосподарських культур, як пшениця, овес, рис, кукурудза, горох, цукрові буряки, льон, соняшник, капуста, цибуля, картопля, смородина, вишня, виноград. Описано засоби захисту рослин.

Освещена история развития сельскохозяйственной энтомологии в Украине. Охарактеризованы современные методы управления агроценозами. Приведена информация о главных морфологических признаках и биологии вредителей таких сельскохозяйственных культур, как пшеница, овес, рис, кукуруза, горох, сахарная свекла, лен, подсолнух, капуста, лук, картофель, смородина, вишня, виноград. Описаны средства защиты растений.

Висвітлено особливості агробіоценозу капусти в Центральному Лісостепу України та вдосконалення захисту даної культури від головних лускокрилих. Уточнено видовий склад лускокрилих, біологію, екологію та фенологію найголовніших з них (капустяної совки, капустяного і ріпакового біланів, капустяної молі, стручкової і капустяної вогнівок). З'ясовано причини коливання чисельності їх за роками, ще з 1994 р., що пов'язано зі структурою популяцій шкідників і наявністю ентомофагів. Розроблено і випробувано у виробництві прийоми інтегрованого захисту капусти, особливою перевагою яких є одержання екологічно чистої високоякісної продукції, призначеної для широкого харчування, в т.ч. в лікувальних і дитячих закладах. Вказано видовий склад ентомофагів та їх роль.

Досліджено зміни фенології яблуневої плодожерки та визначено структуру ентомокомплексу листовійок яблуні в садах Лісостепу України. Визначено, що сучасні показники потепління клімату здійснюють вплив на екологію шкідливих листовійок агроценозу яблуні, що виявляється в збільшенні кількості генерацій та продовженні тривалості льоту імаго. Встановлено, що літ поколінь імаго яблуневої плодожерки на феромонні пастки можуть перекриватися між собою, що не дає змоги чітко встановити межі в циклі розвитку шкідника. Обгрунтовано, що використання ловильних поясів для моніторингу чисельності преімагінальних стадій яблуневої плодожерки надало можливість встановити чіткі межі між поколіннями.

Подано стислу історію лікарського рослинництва, органогенез лікарських рослин, морфологію насіння і підготовку його до сівби. Охарактеризовано фізіологічно активні речовини, що виробляють рослини. Розглянуто методику заготівлі лікарської рослинної сировини та виготовлення з неї лікарських форм. Висвітлено агротехніку 123-х основних видів (із них 14 досі не культивували в Україні за виробничих умов). Наведено їх стислу ботанічну характеристику, місця зростання за природних умов, хімічний склад, побічну дію і використання лікарських рослин у медичній та ветеринарній практиці. Розглянуто також морфологічну характеристику або лише згадано 81 близький вид лікарських рослин вітчизняної та зарубіжної флори. Приділено увагу отруйним рослинам і охороні лікарських рослин.