Проведене дослідження психологічного стану підлітків 15 - 18-ти років дозволило встановити взаємозв'язок психологічних характеристик із захворюваннями тканин пародонта у поєднанні з патологією шлунково-кишкового тракту. Негативний вплив високих показників інтроверсії та нейротизму у підлітків відображається у вигляді погіршення стану тканин пародонта.

На сьогодні проблема захворювання тканин пародонту у дітей та підлітків залишається актуальною внаслідок високої розповсюдженості та коливається в межах 55 - 96 %, переважно діагностують хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ). Часто захворювання пародонту зустрічаються у підлітків з загальносоматичними захворюваннями, зокрема в осіб з захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). За епідеміологічними даними хвороби ШКТ в підлітковому віці посідають друге місце. Серед хвороб гастродуоденальної зони в даній віковій категорії перше місце займає хронічний гастродуоденіт (60 - 70 %). Ротова рідина регулює гомеостаз порожнини рота, є чутливим індикатором, реагує зміною показників, втому числі зміною типу кристалізації. Даний діагностичний тест можна застосовувати з метою оцінки ефективності профілактичних, лікувальних і реабілітаційних мероприємств. Вивчено тип мікрокристалізації у 107 підлітків віком від 12 до 18 років, яких розділили на три групи: в основну групу ввійшли 43 підлітки з КГ на фоні хронічного гастродуоденіту; групу порівняння склали 34 підлітки з КГ без соматичної патології; у групу контролю ввійшли 30 підлітків без соматичної та стоматологічної патології. Дослідження мінералізуючої функції слини з визначенням типу кристалізації проведено за методикою Леуса П. А. в модифікації Дубровіної Л. А. (1989).Результати дослідження показали, що у підлітків основної групи виявляється переважно II та III тип кристалізації. У підлітків групи порівняння переважає II тип кристалізації, значно зменшується кількість осіб з III типом порівняно з основною групою та зростає кількість з I типом. У підлітків групи контролю виявлено всі три типи кристалізації, причому переважає II тип, значно збільшується кількість осіб з I типом кристалізації та зменшується з III типом. Таким чином, дослідження типу кристалізації ротової рідини може служити прогностичним тестом оцінки ефективності лікування та для обгрунтування проведення профілактики КГ у підлітків.

Мета роботи - вивчити зміни мікрокристалізації слини у підлітків з хронічним гастродуоденітом (ХГ) у процесі комплексного лікування генералізованого катарального гінгівіту (КГ). Вивчено тип мікрокристалізації у 63 підлітків віком від 12 до 18 років, яких було розподілено на 2 групи: в основну групу було залучено 38 підлітків з КГ на тлі ХГ, в групу порівняння - 25 підлітків з КГ без та групи порівняння було розподілено на підгрупи А та Б. Особам підгруп IА і IIА призначали комбінований рослинний протимікробний препарат стоматофіт у вигляді полоскань 15 % водним розчином, аплікації на слизову оболонку ясен та введення в міжзубні проміжки дентагеля. Для загального лікування всередину призначали пробіотик йогурт. Для місцевого медикаментозного лікування хворих підгруп IБ і IIБ використовували зрошення ясен 0,05 % розчином хлоргексидину біглюконату, ротові ванночки настоями трав (ромашка, календула), аплікації на слизову оболонку ясен та введення в міжзубні проміжки мазі мефенат. Дослідження мінералізувальної функції слини з визначенням типу кристалізації проводили за методикою П. А. Леуса в модифікації Л. А. Дубровіної (1989). Встановлено, що в основній групі виявляється переважно II та III тип кристалізації, в групі порівняння - II тип, у ній було значно менше осіб з III типом у порівнянні з основною групою та більше осіб з I типом. Після лікування виявлено зменшення кількості осіб з III типом кристалізації і збільшення кількості осіб з I та II типом у всіх підгрупах, більш виражені зміни - у підлітків, які застосовували запропонований лікувально-профілактичний комплекс, що свідчить про його ефективність. Висновки: аналіз результатів дослідження мікрокристалізації ротової рідини виявив залежність типу кристалізації від загального стану організму, стоматологічного статусу і проведеного лікування та підтвердив ефективність запропонованого методу лікування КГ. Дослідження типу кристалізації ротової рідини може бути тестом для оцінки ефективності лікування та обірунтування профілактики КГ в підлітків.

Захворювання пародонта посідають друге місце за частотою та поширеністю після карієсу та залишаються актуальною проблемою дитячої стоматології. Дана патологія виникає внаслідок дії цілого ряду факторів. Особливо часто патологічні процеси в пародонті зустрічаються у підлітків із загально соматичними захворюваннями, зокрема в осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Мета роботи - вивчити особливості клінічного стану та мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків із катаральним гінгівітом (КГ) і хронічними гастродуоденітами (ХГД) із наступним плануванням лікувально-профілактичних заходів. Проведено клінічне стоматологічне обстеження 38 підлітків віком від 12 до 18 років із генералізованим КГ (ГКГ) і ХГД, що склали основну групу. До групи порівняння ввійшли 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ без соматичної патології. Контролем слугували дані аналогічних досліджень, проведених у 20 підлітків відповідного віку без ознак запалення ясен та соматичних захворювань. Проведено мікробіологічні дослідження вмісту зубо-ясенної борозни. Перебіг гінгівіту в осіб основної групи переважно був хронічним або в стадії загострення, середнього ступеня тяжкості, з основною скаргою на кровоточивість ясен. У групі порівняння переважно діагностували хронічний катаральний гінгівіт легкого ступеня тяжкості. Одержані результати мікробіологічних досліджень свідчать, що найбільш імовірною причиною виникнення запального процесу в яснах може бути розвиток орального дисбіозу на тлі соматичної патології (ХГД) у поєднанні з недостатньою гігієною ротової порожнини. Зроблено висновки, що поширення КГ серед підлітків із ХГД є вищим, ніж у підлітків без супутньої соматичної патології. У підлітків із КГ, що перебігає на тлі ХГД спостерігаються більш виразні кількісні та якісні зміни мікробіоценозу ясен.

Ключовими ланками етіології та патогенезу захворювань тканин пародонта за сучасною концепцією є кількісні та якісні зміни у складі мікрофлори ротової порожнини - зменшення кількості нормофлори, збільшення умовно-патогених мікроорганизмів, надмірне обсіменіння та інфікування пародонтопатогенами з одночасним погіршенням гігієни ротової порожнини, зниженням місцевого та загального імунітету, що частіше відбувається за наявності соматичних захворювань. Мета роботи - визначення ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК), спрямованого на корекцію мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків з катаральним гінгівітом і хронічними гастродуоденітами шляхом мікробіологічного моніторингу до та після лікування та у віддалені терміни. Під спостереженням знаходилися 38 підлітків віком від 12 до 18 років із генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) і хронічним гастродуоденітом, що склали основну групу. До групи порівняння ввійшли 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку у суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен проводився до лікування, після лікування та через 6 міс. На тлі застосування розробленого лікувально-профілактичний комплексу для лікування дітей з ГКГ і супутнім гастродуоденітом відбулися виразні зміни мікробіоценозу ясен. Було досягнуто стійкого нормалізуючого ефекту на резидентну і транзиторну нормофлору та забезпечено зниження частки патогенних аеробних мікроорганізмів в оральних мікробіоценозах обстежених підлітків. Запропонований ЛПК забезпечує зниження масивності та частоти колонізації слизової оболонки ясен патогенною аеробною мікрофлорою (beta-гемолітичним стрептококом, золотистим стафілококом і дріжджоподібними грибами роду Candida).

Здатність патогенних та умовно-патогенних бактерій до тривалого виживання у ворожому середовищі господаря-макроорганізма забезпечується їх персистенцією. Одним із факторів персистенції є антилізоцимна активність (АЛА), що забезпечує їм селективні переваги росту і розмноження на слизових оболонках, сприяє тривалому перебуванню бактерій у макроорганізмі. Тому перспективним підходом до лікування захворювань пародонта є застосування лікарських препаратів, здатних пригнічувати експресію цього фактора персистенції патогенів або елімінувати мікроорганізми з антилізоцимною активністю зі складу оральних мікробіоценозів. Мета роботи - визначення антилізоцимної активності мікроорганізмів до та після комплексного лікування катарального гінгівіту у підлітків із хронічним гастродуоденітом (ХГД). Вивчено зміни мікробіоценозу ясен 38 підлітків віком 12 - 18 років із генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) і ХГД до та після лікування, що склали основну групу. Групу порівняння склали 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку в суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен та АЛА проведено до лікування, після лікування та через 6 міс. У підлітків із ГКГ (як на тлі супутнього ХГД, так і у соматично здорових) спостерігається різко підвищена частота колонізації слизової оболонки ясен бактеріями з високою АЛА. Розроблений терапевтичний комплекс із включенням лактовмісних пробіотиків проявляє стійкий коригувальний вплив на якісні характеристики мікробіоценозу ясен підлітків із ГКГ, забезпечуючи зниження персистентного потенціалу мікрофлори за рахунок зменшення здатності інактивувати лізоцим ротової рідини.

Дотримання на належному рівні гігієни ротової порожнини (РП) є важливим фактором, що впливає на виникнення захворювань пародонта. Відомо, що формування навичок догляду за РП відбувається саме в дитячому віці, тому питання вивчення стану гігієни РП і рівня гігієнічних знань у підлітків із катаральним гінгівітом (КГ) і хронічним гастродуоденітом (ХГД) із метою подальшої розробки схеми профілактичних заходів залишається одним з актуальних напрямків стоматології дитячого віку. Мета роботи - вивчення стану гігієни РП і рівня гігієнічних знань у підлітків із КГ і ХГД . Вивчали стан гігієни та рівень знань щодо дотримання індивідуальної гігієни РП у підлітків віком від 12 до 18 років. Основну групу склали 86 підлітків із КГ і ХГД; у групу порівняння ввійшли 56 підлітків із КГ і без соматичних захворювань. Для контролю було проведено аналогічне дослідження у 30 підлітків без ознак запалення ясен і соматичних захворювань. Оцінку гігієнічного стану РП проводили за допомогою індексу гігієни РП Гріна - Вермільйоне (Oral Hygiene Index-Simlified, Green - Vermillion, 1964) (OHI-S), який надає можливість виявляти не тільки зубний наліт, але й зубний камінь. Оцінку рівня гігієнічних знань і навичок проводили традиційним анкетно-опитувальним методом анкетування серед організованих популяцій, рекомендованих ВООЗ для епідеміологічних досліджень, із внесеними додатками. У підлітків основної групи виявлено незадовільний стан гігієни РП, який за індексом OHI-S становив 1,78 +- 0,03 балу. Стан гігієни РП у дітей групи порівняння був задовільним, що підтверджувалось значенням індексу OHI-S 1,34 +- 0,01 балу. У підлітків групи контролю стан гігієни РП за індексом OHI-S був добрим і становив 0,37 +- 0,01 балу. Підлітки основної групи скаржилися на кровоточивість ясен у 1,5 разу частіше, ніж підлітки групи порівняння; діти групи контролю таких скарг не мали. Більшість підлітків в усіх групах знали, як правильно доглядати за РП: 70,93 +- 4,93 % в основній групі, 73,68 +- 5,88 % у групі порівняння, 86,67 +- 6,31 % у групі контролю. Однак не всі опитані регулярно доглядали за РП. В основній групі тільки 52,33 +- 5,42 % опитаних вказали на регулярний догляд за РП, що було в 1,3 разу меншим, ніж у групі порівняння, та у 1,6 разу меншим, ніж у групі контролю, - 66,67 +- 6,3 і 86,67 +- 6,31 % відповідно. Встановлено, що більшість підлітків звертають увагу на стан гігієни РП, незважаючи на недостатнє розуміння ними важливості проблеми та переважно неналежну якість догляду за РП. Необхідно проводити додаткове гігієнічне навчання підлітків, обов'язкове повторне інформування щодо ризиків виникнення стоматологічних захворювань, з метою формування стійкого розуміння необхідності дотримання індивідуальної гігієни РП. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.220.111 + Р733.413.201.1

Рубрики:

Гінгівіти і стоматити у дітей

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дотримання на належному рівні гігієни ротової порожнини (РП) є важливим фактором, що впливає на виникнення захворювань пародонта. Відомо, що формування навичок догляду за РП відбувається саме в дитячому віці, тому питання вивчення стану гігієни РП і рівня гігієнічних знань у підлітків із катаральним гінгівітом (КГ) і хронічним гастродуоденітом (ХГД) із метою подальшої розробки схеми профілактичних заходів залишається одним з актуальних напрямків стоматології дитячого віку. Мета роботи - вивчення стану гігієни РП і рівня гігієнічних знань у підлітків із КГ і ХГД . Вивчали стан гігієни та рівень знань щодо дотримання індивідуальної гігієни РП у підлітків віком від 12 до 18 років. Основну групу склали 86 підлітків із КГ і ХГД; у групу порівняння ввійшли 56 підлітків із КГ і без соматичних захворювань. Для контролю було проведено аналогічне дослідження у 30 підлітків без ознак запалення ясен і соматичних захворювань. Оцінку гігієнічного стану РП проводили за допомогою індексу гігієни РП Гріна - Вермільйоне (Oral Hygiene Index-Simlified, Green - Vermillion, 1964) (OHI-S), який надає можливість виявляти не тільки зубний наліт, але й зубний камінь. Оцінку рівня гігієнічних знань і навичок проводили традиційним анкетно-опитувальним методом анкетування серед організованих популяцій, рекомендованих ВООЗ для епідеміологічних досліджень, із внесеними додатками. У підлітків основної групи виявлено незадовільний стан гігієни РП, який за індексом OHI-S становив 1,78 +- 0,03 балу. Стан гігієни РП у дітей групи порівняння був задовільним, що підтверджувалось значенням індексу OHI-S 1,34 +- 0,01 балу. У підлітків групи контролю стан гігієни РП за індексом OHI-S був добрим і становив 0,37 +- 0,01 балу. Підлітки основної групи скаржилися на кровоточивість ясен у 1,5 разу частіше, ніж підлітки групи порівняння; діти групи контролю таких скарг не мали. Більшість підлітків в усіх групах знали, як правильно доглядати за РП: 70,93 +- 4,93 % в основній групі, 73,68 +- 5,88 % у групі порівняння, 86,67 +- 6,31 % у групі контролю. Однак не всі опитані регулярно доглядали за РП. В основній групі тільки 52,33 +- 5,42 % опитаних вказали на регулярний догляд за РП, що було в 1,3 разу меншим, ніж у групі порівняння, та у 1,6 разу меншим, ніж у групі контролю, - 66,67 +- 6,3 і 86,67 +- 6,31 % відповідно. Встановлено, що більшість підлітків звертають увагу на стан гігієни РП, незважаючи на недостатнє розуміння ними важливості проблеми та переважно неналежну якість догляду за РП. Необхідно проводити додаткове гігієнічне навчання підлітків, обов'язкове повторне інформування щодо ризиків виникнення стоматологічних захворювань, з метою формування стійкого розуміння необхідності дотримання індивідуальної гігієни РП. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.220.111 + Р733.413.201.1

Рубрики:

Гінгівіти і стоматити у дітей

Гастрити, дуоденіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Важливим етапом у формуванні майбутнього спеціаліста є самостійна робота студента, зокрема залучення найкращих представників до науково-дослідної роботи (НДР). До НДР студенти залучаються через студентський науковий гурток (СНГ). Заняття в СНГ залишаються найвищим рівнем професійної підготовки студентів у здобутті вмінь і навичок, котрі базуються на суб'єктивній творчості. Мета роботи - оцінити роль функціонування СНГ у вищому медичному навчальному закладі на кафедрі дитячої стоматології в підготовці майбутніх висококваліфікованих спеціалістів. Важливим засобом організації навчальної роботи студентів для глибокого вивчення різних аспектів дитячої стоматології є їхня науково-дослідницька діяльність під час виконання самостійної роботи, у процесі якої викладачами виявляються ініціативні та зацікавлені студенти, які продовжують дослідження у межах діяльності СНГ кафедри, проводячи НДР за обраною темою. Це надає можливість оволодіти навиками систематизації, критичного аналізу, логічного викладення та узагальнення отриманого матеріалу. На кафедрі дитячої стоматології створено необхідні умови для розвитку та становлення перелічених вище особистісних якостей, а також надається свобода вибору у навчальній спрямованості. Для цього працює СНГ, де, починаючи з другого курсу, студенти мають змогу поглиблено опрацьовувати теоретичні і практичні аспекти дисциплін, що вивчаються. Основним видом діяльності СНГ є виконання студентами у позааудиторний час наукових досліджень за напрямками, які вивчає кафедра. Студенти пишуть резюме, готують мультимедійні презентації, які згодом подаються як тези, опублікування в наукових виданнях кращих робіт і виступи на науково-практичних конференціях студентів і молодих вчених у нашій країні та за кордоном. Участь у СНГ кафедри дитячої стоматології ІФНМУ надає можливість студентам підготувати повноцінну наукову роботу, що активізує навчально-виховний процес, сприяє їхньому професійному зростанню, допомагає поєднати творчий підхід, набуті теоретичні знання та практичні навички. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Специфіка стоматологічної освіти полягає в необхідності одночасного формування відмінних теоретичних і практичних мануальних навичок, що обумовлено виконанням маніпуляцій дрібним інструментом на обмеженому просторі у ротовій порожнині. Мета роботи - висвітлити досвід покращання якості засвоєння практичних навичок студентами IV курсу стоматологічного факультету при викладанні дитячої терапевтичної стоматології (ДТС). Для ефективного формування практичних навичок у студентів IV курсу стоматологічного факультету при викладанні ДТС доцільно дотримуватися таких етапів: ознайомлення та запам'ятовування алгоритму виконання певного переліку практичних дій; чітке розуміння способів виконання дій, опанування окремими їх елементами, багаторазове повторення певного переліку дій; автоматизація елементів дій, удосконалення виконання навичок, перехід до мускульного контролю; закріплення навички, опанування довільним регулюванням характеру дії. Встановлено, що застосування фантомів для відпрацювання практичних навичок у студентів IV курсу стоматологічного факультету при викладанні ДТС позитивно впливає на засвоєння ними практичної частини, стимулює активніше працювати самостійно, відпрацьовувати практичні навички, які необхідні для їхньої професійної діяльності. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Проведено огляд літератури щодо механізму виникнення захворювань тканин пародонту під впливом паління. Проаналізовано дані про поширення шкідливої звички людства - паління як традиційних сигарет, так і альтернативних його видів. Паління - найпоширеніша шкідлива звичка в світі, що набула характеру епідемії. На сьогодні сигарети розглядаються як наркотичні речовини, тому що з кожною випаленою сигаретою людина отримує певну дозу нікотину, яка з часом викликає залежність організму та розвиток наркоманії, це найрозповсюдженіший вид побутової наркоманії, що становить серйозну соціальну та медичну проблему. Крім того, ще в 2002 р. тютюновий дим було офіційно оголошено канцерогеном, що не має безпечного рівня навантаження ним. Однаково шкідливо діє на організм активне та пасивне куріння, яке підриває здоров'я людини та загрожує її життю. Ротова порожнина (РП) - це перший бар'єр на шляху тютюнового диму в організмі людини. Вплив тютюнопаління на органи та тканини РП, як і на весь організм, насамперед визначається інтенсивністю та тривалістю хімічної, фізичної та термічної дії, а також індивідуальними морфофункціональними особливостями слизової оболонки ротової порожнини (СОРП). Паління негативно впливає на органи РП, викликаючи специфічні для курців захворювання, такі як онкологічні новоутворення, лейкоплакія Таппейнера, меланоз курців, а також поглиблює та сприяє прогресуванню стоматологічних захворювань, що вже існують, наприклад тканин пародонту. Встановлено, що існує кореляційна залежність між інтенсивністю і стажем паління та виникненням і розвитком патологічних змін у різних органах і системах. Вивчення механізмів впливу традиційного та альтернативних видів паління на тканини пародонту та СОРП в осіб підліткового та юнацького віку залишається не завершеним. У зв'язку з цим дослідження, спрямовані на уточнення клінічних особливостей розвитку та перебігу основних стоматологічних захворювань у курців, особливо підліткового та юнацького віку, а також пошук ефективних лікувально-профілактичних програм залишаються актуальними. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Промайнув рік, як людство вперше стикнулася з раніше не відомою хворобою - COVID-19, що внесла певні корективи в усталені механізми життя. Ці зміни стосуються і сфери освіти, у тому числі медичної. У зв'язку з карантином, який запровадили в Україні для запобігання поширенню COVID-19, закрили заклади освіти, а студентів перевели на дистанційне навчання. Організувати якісне онлайн-навчання за короткий проміжок часу, заряджати мотивацією до навчання та бути готовим до технологічних проблем - ось не повний перелік проблем, що постали перед викладачами. Однак сьогодення можна назвати ерою інформатики, телекомунікацій і глобальної діджиталізації. Стрімкий злет інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій, онлайн-інструментів у життя суспільства останніми десятиріччями став підготовкою для вирішення завдань і проблем. Дистанційна форма навчання має переваги та недоліки. Крім того, існує декілька організаційно-методичних та організаційно технічних моделей дистанційного навчання. Практичні заняття з дитячої терапевтичної стоматології проводяться в форматі онлайн-конференції в програмі Microsoft Teams (попередньо створюються Класи для кожної підгрупи та події в програмі - в календарі відповідно до розкладу, запрошуються студенти). Microsoft Teams - центр для командної роботи в Office 365, який є більш спрощеним варіантом систем управління навчанням, проте надає змогу навчальній групі комунікувати та обмінюватися файлами. Програма зручна, оскільки об'єднує все в спільному робочому середовищі, яке містить чат для обговорень, файлообмінник і корпоративні програми. Студенти проходять за кожною темою тестування в системі відповідно до календарно-тематичному плану, отримують результат, який викладач конвертує в бали, за критеріями оцінювання. Під час онлайн-заняття викладач опитує тему, корегує відповідь, пояснює моменти, що були незрозумілими, використовуючи попередньо завантажені матеріали - презентації, відео, фото, рентгенограми та ортопантомограми, що допомагає засвоїти матеріал. Для майбутніх лікарів-стоматологів надзвичайно важливими є практична підготовка, робота з реальними пацієнтами, відпрацювання мануальних і комунікативних навичок, тому під час дистанційного викладання дитячої терапевтичної стоматології вирішуються ситуаційні задачі та розбираються алгоритми виконання практичних навичок, із метою максимального наближення студентів до практики. Дистанційне навчання - це цілеспрямований процес взаємодії викладача та студента, що базується на використанні сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, які надають змогу проводити навчання на відстані, що є актуальним в умовах пандемії COVID-19. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Важливим етапом у формуванні майбутнього спеціаліста є самостійна робота здобувана, зокрема, залучення найкращих представників до науково-дослідної роботи (НДР). До НДР здобувані залучаються через студентський науковий гурток (СтНГ). Пандемія коронавірусу COVID-19 і карантинні обмеження змусили майже всі країни переглянути освітні стратегії навчання. Мета роботи - оцінити роль функціонування СтНГ у вищому медичному навчальному закладі на кафедрі дитячої стоматології в підготовці майбутніх висококваліфікованих спеціалістів; виявити особливості його роботи під час дистанційного навчання. Важливим засобом організації навчальної роботи здобувачів для глибокого вивчення різних аспектів дитячої стоматології є їхня науково-дослідницька діяльність при виконанні самостійної роботи, у процесі якої викладачі виявляють ініціативних і зацікавлених здобувачів, що продовжують дослідження у рамках діяльності СтНГ кафедри, проводячи НДР за обраною темою. Під час дистанційного навчання Івано-Франківський національний медичний університет (ІФНМУ) користується сайтом "Хмарні сервіси Office 365", до якого мають доступ усі викладачі та здобувачі вузу. Під час карантину засідання СтНГ проводяться у форматі онлайн-конференції в програмі Microsoft Teams (попередньо створена команда з типом "Клас" - СтНГ кафедри дитячої стоматології, куди додали гуртківців усіх курсів стоматологічного факультету та події в програмі - в календарі відповідно до календарно-тематичного плану засідань СтНГ, запрошуються студенти та викладачі). Microsoft Teams - центр для командної роботи в Office 365, який є більш спрощеним варіантом систем управління навчанням, проте надає змогу навчальній групі комунікувати та обмінюватися файлами. Програма зручна, оскільки об'єднує все в спільному робочому середовищі, яке містить чат для обговорень, файлообмінник і корпоративні програми. Засідання СтНГ організовані за допомогою відеозв'язку. Встановлено, що участь у СтНГ кафедри дитячої стоматології ІФНМУ надає змогу здобувачам підготувати повноцінну наукову роботу, що активізує навчально-виховний процес, сприяє їхньому професійному зростанню, допомагає поєднати творчий підхід, набуті теоретичні знання та практичні навички. Крім того, підвищує рівень підготовки майбутніх фахівців і формування навичок НДР як складової професійної підготовки здобувачів і розвиток наукового потенціалу майбутніх науковців навіть під час дистанційного навчання. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.661.220.111 + Р733.412.201.1

Рубрики:

Гінгівіти і стоматити у дітей

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шкідлива звичка паління протягом багатьох років залишається глобальною проблемою людства. Актуальність цієї проблеми обумовлена тим, що паління поширене практично серед усіх верств населення. Крім того, паління чинить шкідливий вплив на весь організм людини, доведено зв'язок цієї звички більш ніж із 40 захворюваннями, втратою працездатності та передчасною смертю, яким людство здатне запобігти. За споживанням сигарет Україна посідає 17-те місце у світі. До цієї шкідливої звички щорічно долучаються понад 500 тис. молоді. За останні десятиліття, крім традиційних сигарет, популярності набувають, особливо серед підлітків та осіб юнацького віку, альтернативні види паління, зокрема, електронні сигарети (Е-сигарети, вейпи), пристрої для нагрівання тютюну (IQOSs), а подекуди - вироби зі зниженим вмістом тютюну (нюхальний, жувальний тютюн тощо). Крім того, серед молоді модним і подекуди престижним залишається кальян, який також чинить шкідливий вплив на організм людини. Мета роботи - визначити поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку для розробки та впровадження в подальшому програми профілактичних заходів. За допомогою спеціально розробленої анкети проведено опитування 136 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років у конфіденційних умовах. Анкета включала 16 питань, що стосувалися виявлення факту наявності шкідливої звички паління; виду, початку та тривалості паління; мотивації до початку та відмови від паління; обізнаності про шкідливість паління для здоров'я; скарг із боку ротової порожнини, пов'язаних із наявністю шкідливої звички, тощо. Встановлено, що ця шкідлива звичка зустрічається як серед осіб підліткового, так і серед респондентів юнацького віку. Серед усіх респондентів 32,4 +- 1,5 % визнали себе щоденними курцями. Показано, що рівень поширеності паління зростає зі збільшенням віку анкетованих. Так, поширеність паління серед підлітків становила 26,3 +- 1,8 %, тоді як серед осіб юнацького віку цей показник збільшувався і становив 38,5 +- 2,4 %. Серед опитаних респондентів більшість курців вказали, що палять традиційні сигарети, - 49,7 +- 1,9 %, про використання сучасних (альтернативних) видів паління зазначили 41,9 +- 2,2 %, а також 8,4 +- 0,6 % палять кальян. Середній вік початку паління становив 13,2 +- 0,5 року, що є негативним фактором впливу на формування здоров'я цього контингенту. Отримані дані вказують на необхідність посилення профілактичних заходів щодо попередження втягнення осіб підліткового та юнацького віку в коло курців, а також на важливість розроблення ефективних програм щодо допомоги кинути палити. Результати є підгрунтям для планування профілактичних заходів із метою збереження та зміцнення здоров'я. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Відомо, що паління є однією з актуальних соціальних і медичних проблем сучасності, доведеною причиною багатьох тяжких захворювань - фактором ризику понад 20 хвороб, які становлять майже 75 % у структурі причин смертності населення (онкологічних, серцево-судинних, респіраторних, стоматологічних тощо). За споживанням сигарет Україна посідає 17-те місце у світі. Викликає занепокоєння, що ця шкідлива звичка є дуже поширеною серед дітей і підлітків, адже підлітковий вік є вирішальним з точки зору формування світогляду, життєвих цінностей, ставлення до шкідливих звичок, зокрема до тютюнопаління. До цієї шкідливої звички щорічно долучаються понад 500 тис. молоді. Встановлено, що компоненти тютюнового диму впливають на слизову оболонку ротової порожнини (РП) як безпосередньо, так і опосередковано - токсичні речовини потрапляють із током крові в слинні залози та виділяються зі слиною в РП. Зміни ротової рідини (РР) при цьому можуть бути першими ознаками захворювань, обумовлених шкідливою звичкою. РР може бути діагностичним індикатором, який відображає стан органів РП і всього організму, а також надає змогу прогнозувати перебіг захворювання, оцінити ефективність лікування. Мета роботи - дослідити властивості РР осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Вивчено властивості РР (швидкість слиновиділення, рН, буферну ємність і в'язкість РР) у 114 осіб підліткового та юнацького віку від 15 до 24 років, яких розділено на групи: до I групи залучено 26 осіб, які регулярно палять традиційні сигарети; до II групи - 22 особи, які регулярно палять електронні сигарети (Вейпи); до III групи - 23 особи, які регулярно палять пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи); до IV групи - 43 особи без шкідливої звички паління. Під час вивчення властивостей РР в осіб підліткового та юнацького віку виявлено залежність її показників від наявності шкідливої звички та виду паління. В осіб підліткового та юнацького віку, що палять як традиційні, так і альтернативні види сигарет, у РП знижується рівень функціональних реакцій, що відповідають за гомеостаз РП і залежать від виду сигарет. Аналіз змін біофізичних параметрів РР свідчить про зниження рівня функціональних резервів РП. Встанорвлено, що в осіб підліткового та юнацького віку, які палять, відбуваються зміни біофізичних показників РР. Показники РР можуть бути раннім прогностичним тестом оцінювання стану РП в осіб підліткового та юнацького віку, які палять. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Огляд літератури присвячено проблемі поширеності тютюнопаління серед населення, видам пристроїв для паління, а також їх негативному впливу на здоров'я населення. Наведено склад традиційних сигарет та альтернативних видів паління, проаналізовано дані статистики паління у світі. Звичка палити, відома ще з 2000 р. до нашої ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав при розпалюванні листків рослини Nicotiana tabacum, у ХХ ст. перетворилася на епідемію та забрала життя понад 100 млн людей, причому, за прогнозами, у XXI ст. ця цифра може значно зрости. Насторожує, що за останні десятиліття, крім традиційних сигарет, набувають популярності, особливо серед підлітків та осіб юнацького віку, альтернативні види паління, а саме, електронні сигарети (Е-сигарети, вейпи), пристрої для нагрівання тютюну (IQOSи), а подекуди - вироби зі зниженим вмістом тютюну (нюхальний, жувальний тютюн тощо). Крім того, серед молоді модним і подекуди престижним залишається кальян, який також чинить шкідливий вплив на організм. Паління як традиційних сигарет, так і альтернативних видів становить одну з важливих медико-соціальних проблем як в Україні, так і у світі, оскільки значно поширене і доступне. Паління є фактором ризику порушення здоров'я людини і, як наслідок, - зростання смертності населення від нікотинозалежних хвороб. Водночас паління - єдина причина хвороб та смерті, яку реально усунути. На сьогодні паління розглядають не як шкідливу звичку, а як хронічне захворювання, схильне до рецидивів навіть через тривалий час після відмови від тютюну. Не існує безпечних видів паління, однаково шкідливо діє на організм активне й пасивне паління, яке підриває здоров'я людини та загрожує її життю. Особливо небезпечне паління для підлітків та осіб юнацького віку. Боротьба з палінням залишається ключовим моментом оздоровлення нації. Припинення паління - не лише питання профілактики, його слід розглядати як одне з призначень хворому в лікуванні будь-якого захворювання та реабілітації, адже без цього не буде успіху в лікуванні та збереженні здоров'я. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.94-387 + Р733.661.2-5

Рубрики:

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Хвороби порожнини рота у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ