Дисертація присвячена вивченню ефективності доїння корів без застосування машинного додоювання із використанням маніпуляторів з гнучкою ланкою у поєднанні з облегшеними доїльними апаратами з діаметром присоска дійкової гуми 36 мм, які розроблені БДАУ (Білоцерківським державним аграрним університетом), та впливу електростимуляції молочної залози новотільних корів в перші 10 днів після отелення на продуктивність та показники видоювання. Одержані результати досліджень дали змогу рекомендувати в практику застосування удосконаленого апарата, який забезпечує досить повне видоювання корів без використання машинного додоювання та електростимуляцію біологічно активної зони молочної залози у першу декаду після отелення. Ці пропозиції дозволяють підвищити молочну продуктивність, інтенсивність видоювання і знизити захворюваність корів на мастит.

Досліджено питання розробки технології підготовки до металургійного переділу низькосортної марганцевмісної сировини з використанням автоклавного вилужування у розчині гідроксиду натрію. Визначено основні показники, що впливають на процеси вилучення з марганцевмісної сировини головних шкідливих домішок - фосфору та кремнезему під час автоклавного вилуговування. Вивчено вплив температури, концентрації гідроксиду натрію, тривалості вилуговування на ступінь знекремнення та дефосфорації марганцевмісної сировини. Доведено, що одержаний у результаті вилужування гідрометалургійний марганцевий концентрат може використовуватись як заміна малофосфористого шлаку для одержання марганцевих феросплавів прямого легування сталі марганцем. Розроблено вихідні дані для проектування пілотної установки з виробництва гідрометалургійного марганцевого концентрату потужністю 1 т/д.

Експериментально доведено, що незначні зниження середньодобових надоїв у групі корів без машинного додоювання не має негативного впливу на продуктивність і стан вим'я. Так, інтенсивність видоювання при цьому підвищується на 4,5% та скорочується тривалість доїння на 6,7%.

Узагальнено та систематизовано теоретичні надбання щодо основних принципів і вимог до формування груп тварин для проведення різних видів експериментальних досліджень. Розглянуто методи та методики визначення найбільш інформативних показників продуктивності різних видів сільськогосподарських тварин і птиці, оцінки якості їх продукції, а також ряд економічних показників, за якими оцінюють ефективність результатів наукових досліджень.