Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)22л75

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23287 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено обгрунтуванню параметрів двобойкового відбійного гідромолотка, визначенню основних вібраційних та енергетичних характеристик гідравлічного відбійного молотка з керованою робочою камерою з використанням двобойкової ударної системи. Виконано аналіз гідравлічних ручних молотків різної конструкції та порівняно їх з відбійними молотками, які мають приводи іншої природи: електричний, пневматичний та бензиновий. Встановлено, що саме молотки з гідравлічним приводом найбільше відповідають вимогам використання їх за умов шахтних виробок, а також мають потенційні можливості щодо їх вдосконалення. Вдосконалено математичну модель для дослідження динамічних параметрів ручного відбійного молотка, що враховує взаємодію рухомих елементів гідроударного механізму, виконано аналітичні дослідження режимів роботи молотка за різних умов: зміни параметрів гідроприводу та параметрів гідроударного механізму. Для підтвердження адекватності створеної моделі гідравлічний молоток досліджено на стенді з реєстрацією й аналізом його основних динамічних параметрів. Обгрунтовано параметри двобойкової ударної системи, особливість якої полягає у використанні другого бойка у вигляді інерційної маси. Визначено, що введення другого бойка в ударну систему гідромолотка дозволяє зменшити рівень вібрації корпусу на 14,7 % та збільшити ступінь передачі ударного навантаження в породу на 15 % через використання першого бойка як елемента, що притискує інструмент до породи, а другого - як ударний.

Вивчено процес адаптивного функціонування виконавчих органів гірничих машин із застосуванням гідромолотів і мультиплікаторів тиску з метою активізації процесу імпульсної дії на гірський масив та адаптації до умов робочого середовища. Наведено шляхи, які забезпечують функціонування виконавчих органів зі збільшенням їх продуктивності. Розглянуто процеси адаптації імпульсного виконавчого органа за допомогою раціонального розподілу енергії під час взаємодії гідромолота з гірським масивом, мультиплікації тиску в реальних гідравлічних системах, функціонування двобойкового гідромолота з керуванням формою ударних імпульсів. Теоретичні положення й одержані результати перевірено та підтверджено аналітичними та експериментальними дослідженнями. Запропоновано технічні рішення для застосування в інженерній практиці імпульсних виконавчих органів гірничих машин з адаптацією їх до умов робочого середовища.

Наведено математичну модель двобойкової ударної системи, в якій один бойок є керованим, а інший - некерованим, інерційним. Визначено умову ефективного використання такої ударної системи з точки зору найбільш повної передачі енергії деформації в породу. Мета роботи - визначення міцнісних характеристик ударних мас під час генерації ними ударного навантаження залежно від швидкості співудару та масово-геометричних показників за допомогою програмної оболонки SolidWorks Simulation. Отримані за допомогою моделювання деформації та механічні напруження в елементах ударної системи надають змогу зробити висновки щодо раціонального вибору швидкісних і масових параметрів ударної системи, підібрати матеріал бойків та значно скоротити матеріальні та часові витрати на моделювання і випробовування.

Наведено комплекс імлозійно-хвильової дії для підвищення продуктивності видобутку вуглеводнів, який синтезований на основі застосування процесу імплозії. Комплекс генерує хвильовий процес з одночасним відкачуванням флюїду зі свердловини. Подібний вплив на пластову систему надає змогу збільшити проникність колектора та збільшити її продуктивність. Мета роботи - обгрунтування структури та параметрів елементів комплексу імплозійно-хвильової дії на колектор пластової системи нафтової свердловини для утворення в ній системи мікротріщин, збільшення гідропровідності й очищення зони фільтрації колектора нафтової свердловини від кольматантів. На основі запропонованих розрахункових схем комплексу виконано розрахунки й обгрунтовано його раціональні параметри. Одержано залежності коефіцієнта інжекції від зміни геометричних параметрів струминного насосу. Встановлено значення підвищення тиску в привибійній зоні за рахунок явища імплозії.

Наведено комплекс імлозійно-хвильової дії для підвищення продуктивності видобутку вуглеводнів, який синтезований на основі застосування процесу імплозії. Комплекс генерує спрямовані дископодібні хвилі з одночасною перекачкою флюїду із свердловини. Фактично мова йде саме про синергічну дію комплексу на породу колектор. Подібний вплив на пластову систему надає змогу збільшити проникність колектора, та реанімувати свердловину. Мета роботи - обгрунтування параметрів елементів комплексу імплозійно-хвильової дії на колектор пластової системи нафтової свердловини для утворення в ній системи мікротріщин, збільшення гідропровідності й очищення зони фільтрації колектора нафтової свердловини від кольматантів. На основі представлених розрахункових схем комплексу виконано розрахунки та обгрунтовано його раціональні параметри. В результаті одержано залежності коефіцієнта інжекції від зміни геометричних параметрів струминного апарату. Визначено значення підвищення тиску в привибійній зоні за рахунок імплозії.

Наведено мехатронну систему імплозійного впливу на привибійну зону пласта. Використання розробленої системи через вплив на привибійну зону пласта надає змогу підвищити продуктивність нафтової свердловини. Система містить занурену (силову) та наземну (керуючу) частини. Аналітично обгрунтовано раціональні параметри системи, запропоновано конструктивні рішення зануреної і наземної частини, створено алгоритм управління імплозійним генератором з використанням ПЛК.

Наведено результати аналітичних досліджень системи обігріву труби НКТ з метою запобігання відкладення парафінів на її стінках з використанням як електрокабелю, так і нагрітого контуру теплового насосу. Проведено аналіз результатів і вибрано спосіб нагріву труб з використанням теплового насосу. Доведено, що у разі використання теплового насосу для нагрівання труби, у порівнянні з використанням електрокабелю, відбувається значне скорочення енерговитрат і грошових витрат на придбання електроенергії.

Обгрунтовано напрямок модернізації вітроенергетичної установки, який спрямовано на комплексне підвищення енергетичної ефективності та ресурсозбереження. З урахуванням причин руйнування зубців зубчастої передачі запропоновано конструктивну схему одноступеневого редуктора з кількома вихідними валами. Така схема надає змогу розподілити вихідну потужність на декілька електричних машин, що, в свою чергу, зменшує механічне напруження в зоні контакту зубців зубчастого колеса і шестерень вихідних валів. За рахунок розділення вихідної потужності на декілька машин також зменшуються масогабаритні показники редуктора. Рівномірність розподілу потужності на вали може порушуватись розбіжністю параметрів зубцевих передач, електромагнітних і механічних параметрів електричних машин. В запропонованій конструктивній схемі рівномірність потоків енергії за валами забезпечується послідовною схемою з'єднання фаз обмоток статорів електричних генераторів.

Розроблено комплексну математичну модель електромеханічної системи нафтовидобування за допомогою зануреного відцентрового насосу. Одержано вираз комплексного критерію ефективності системи з урахуванням етапів видобування і ремонту свердловини, як співвідношення обсягу видобутої нафти до спожитої енергії за час циклу аналізу процесів. Математичну модель системи: асинхронний двигун - насос - гідравлічна мережа реалізовано у системі імітаційного моделювання, модель забезпечує дослідження зв'язку величини спожитої енергії і показника корисної дії системи і обсягу видобутої нафти. Розроблена комплексна математична модель забезпечує оптимізаційні дослідження з урахуванням нелінійних властивостей складових системи, їх взаємного впливу. Вихідною інформацією при визначенні конструктивних параметрів складових моделі прийнято потужність асинхронного двигуна насосу, геодезичну висоту підйому нафти, максимум ккд насосу, а також, для точки максимальної потужності робочого діапазону насосу: ступінь завантаження двигуна, гідравлічні ккд свердловини і трубопроводу. Напірна характеристика насосу апроксимується за точками меж робочого діапазону. Апроксимація напірної характеристики і ккд насосу здійснюється з урахуванням зміни величин подачі і швидкості обертання. За результатами моделювання сформовано рекомендації підвищення енергоефективності за використання засобів мінімізації гідравлічних втрат у процесі ремонту свердловини: виконано оптимізаційні дослідження залежності зміни величини коефіцієнта енергетичної ефективності у функції часу видобувного періоду за варіювання тривалості ремонтного періоду. Для прикладу, який досліджено, збільшення часу ремонту у 2,5 разу зменшує загальну енергетичну ефективність нафтовидобування на 20 %. Також, енергетична ефективність знижується на 5 % за зниження часу видобувного періоду від оптимального на 35 % і за збільшення на 65 %.

Викладено загальні відомості про Навчально-науковий інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського. Узагальнено основні результати 25-річної діяльності та головні етапи становлення та розвитку інституту. Висвітлено історію, сьогодення та перспективи діяльності кафедр, діяльність центрів та лабораторій інституту. Відображено внесок колективу співробітників та студентів, його керівників у розвиток інституту, у справу підготовки висококваліфікованих інженерних та науково-педагогічних кадрів. Наведено відомості про наукові здобутки інституту та його кафедр, становлення та розвиток його наукових шкіл, основних наукових напрямів, міжнародної та інноваційної діяльності, студентського життя тощо.