Проаналізовано ефективність кверцетину з нестероїдним протизапальним препаратом "Диклофенаком натрію" у тварин (кролі) під час експериментального остеоартрозу (трансхондральне ушкодження медіального надвиростку стегнової кістки). Дослідження проведене на 35-ти кролях. У сироватці крові експериментальних тварин визначали активність колагенази, гіалуронідази, фракції гідроксипролину, глікозаминогликани. У групи тварин, що одержували препарат "Кверцетин", як активність ферментів, так і показники метаболітів органічної основи міжклітинної речовини сполучної тканин близькі до даних інтактних тварин, на відміну від показників інших експериментальних груп.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.251

Рубрики:

Фазові рівноваги. Фазові перетворення

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано досвід лікування 32-х потерпілих з вертельними переломами стегнової кістки. У ході підготовки до оперативного лікування всім потерпілим накладалася система постійного кістякового витягнення. Всім хворим зроблено накістковий остеосинтез. Видалення фіксатора проводилося через 12 - 14 місяців. Гнійно-септичних ускладнень не відзначено. Ускладнення розвинулись у 3-х пацієнтів. Зроблено припущення, що найбільш доцільним методом лікування переломів вертельної ділянки є хірургічний (накістковий остеосинтез).

Проаналізовано анамнестичні та рентгенологічні дані 51-го хворого з порушеннями репаративної регенерації діафізарних переломів кісток. Дані аналізу дозволили визначити дві групи факторів, які сприяють порушенню репаративних процесів - фізичні та біологічні.

Вивчено результати лікування 152-х пацієнтів із травмами за допомогою методу черезкісткового остеосинтезу (ЧКО) за Ілізаровим. Усього зроблено 169 операцій ЧКО (з них 69,8 % з закритою репозицією, 30,2 % - з відкритою репозицією фрагментів кісток). Використання ЧКО за Ілізаровим доцільно за сучасних соціально-економічних умов. Упровадження телемедичних технологій дозволяє поліпшити результати лікування. Питома вага ускладнень у разі використання ЧКО за Ілізаровим є відносно низькою та складає 34,9 %. У більшості випадків одержано гарні та задовільні анатомо-функціональні результати (72 - 80 % і 17 - 20 % відповідно). Працездатність цілком відновлена у 81,8 % пацієнтів.

Literature data and authors' own observation on the role of albumin in realization of curative effect of electric current are summarized in the article. Electric current action on albumin leads to physical and chemical changes (conformational ones, membrane process are also involved, development of free forms of biologically active substances) and biochemical changes (enzymes activity, lipid peroxidation). It furthers the normalization of function of body organs and systems. Curative effect of electric current depends on the dose, physical characteristic, functional specialization of tissues and peculiarities of a pathological process. Protein component is primary one in treatment effect of electric currents and should be further studied using physical, physical and chemical and biochemical techniques.

Представлено дані вивчення стану клітинних джерел остерепарації у випадку травм низької і високої інтенсивності. Показано, що за умов низькоенергетичних травм клітинні джерела остеорепарації зберігають проліферативну активність, а клітини періосту та ендосту - остеогенну детермінованість. Збереження остеогенної детермінованості періостальних та ендостальних клітин у разі низькоенергетичних травм сприяє остеогенному диференціюванню проліферуючих у кісткову рану мезенхімальних стромальних клітин кістковомозкової порожнини і формуванню в ділянці перелому специфічного кісткового регенерату. У випадках високоенергетичних травм відбувається зміна морфофункціонального стану клітинних джерел остеорепарації - знижується їх проліферативна активність, а клітини періосту й ендосту втрачають свою остеогенну детермінованість. Через ці зміни мезенхімальні стромальні клітини кісткового мозку, які проліферують у кісткову рану, не одержують остеогенної детермінованості і в ділянці перелому формується неспецифічна рубцева тканина.

Представлены результаты исследования диагностически значимых показателей метаболизма у пациентов с кистами костей на разных стадиях течения заболевания. Показано, что повышение активности коллагеназы, щелочной фосфатазы, содержания протеинсвязанного гидроксипролина, гликозаминогликанов на фоне снижения уровня кальция и повышения уровня неорганического фосфата в сыворотке крови более выражены в стадии остеолиза по сравнению со стадией отграничения. Снижение содержания гликозаминогликанов и коллагена в костной ткани свидетельствует об интенсификации процессов катаболизма в соединительнотканном матриксе. Диагностически важным показателем степени нарушения метаболизма костной ткани является уровень коллагена, протеогликанов и активности маркерных энзимов - коллагеназы и щелочной фосфатазы. С учетом оценки чувствительности, специфичности и диагностической эффективности полученных результатов можно рекомендовать пороговые значения исследованных показателей метаболизма основных органических компонентов костной ткани, а также минерального обмена для дифференцированной диагностики стадий кисты костей у детей, которые послужат основанием при разработке соответствующих диагностических тестов.

Обследованы образцы хрящевой ткани, полученные во время тотального эндопротезирования тазобедренного сустава 47 больных с идиопатическим и 19 - с диспластическим остеоартрозом тазобедренного сустава IV стадии по J. H. Kellgren и J. S. Lawrence. В хрящевой ткани исследовали метаболизм коллагена и содержание гликозаминогликанов в зависимости от формы прогрессирования идиопатического и диспластического коксартроза. Наиболее глубокие изменения биохимических показателей (коллагена, гликозаминогликанов) в суставной хрящевой ткани наблюдаются у больных с быстрой формой течения идиопатического и диспластического коксартроза. Определенные закономерности позволяют более детально охарактеризовать еще одно звено патогенеза коксартроза, которое будет способствовать разработке новых диагностических и лечебных мероприятий у больных с этой тяжелой ортопедической патологией.

В експериментальному дослідженні вивчено зміни обміну амінокислот, ферментів, електролітів, жирних кислот (ЖК) у скелетних м'язах передніх і задніх кінцівок щурів при значних дефектах периферійного нерва та його аутопластиці. Метаболічні зміни у скелетних м'язах супроводжуються значною інтенсивністю протеолізу, зниженням активності ферментів, енергетичного обміну і, меншою мірою, балансу електролітів і обміну ЖК. Після аутопластики великих дефектів травмованого нерва маркерами відновлення м'язової тканини є синтез протеїнів і відновлення активності лактатдегідрогенази і креатинфосфокінази. Хірургічне відновлення нерва супроводжується активацією синтезу білка у м'язах, проте, нормалізацію показників ферментних систем, обміну ліпідів та балансу електролітів не спостерігали. Метаболічний дисбаланс потребує відповідної фармакологічної корекції та попередження прогресування патологічного процесу в скелетних м'язах.

Представлены результаты исследования влияния радиальной ударно-волновой терапии (УВТ) низкой частоты на метаболизм основного белка костной ткани - коллагена и активность ферментов, участвующих в катаболической фазе метаболизма белка. Изучены изменения содержания гликозаминогликанов под влиянием терапии у экспериментальных животных.

Розкрито особливості становлення та характер відносин між новоствореною Українською державою та блоком НАТО в умовах перебудови глобальної політичної картини світу напередодні та після розпаду Радянського Союзу. Проаналізовано нормативно-правові документи, що впливали та характеризували зовнішньополітичне становище та курс у зовнішній політиці останнього десятиріччя ХХ ст., прийняті як Українською стороною, так і низкою країн-сусідів: Польщею, Російською Федерацією, Туреччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою та Словаччиною. Вказані особливості та вектори зовнішньої політики сусідніх країн у питаннях національних меншин в Україні, проаналізовані рішення, документи, заяви та дії організацій та агентів впливу даних країн. Проведено аналіз впливу внутрішньо та зовнішньополітичних чинників на динаміку відносин між Україною та НАТО у 1990-х роках. Особливу увагу в даному дослідження приділено зовнішньому впливу Російської Федерації на політичні сили в Україні, лобіюванню за їх допомогою власних інтересів щодо співпраці між Україною та НАТО. На основі аналізу вищезазначених факторів, автором розроблене та обгрунтоване власне бачення ситуації, що розвивалася щодо побудови відносин між Україною та НАТО у останньому десятиріччі ХХ ст., вказано на недоліки та переваги того формату відносин, що склався на кінець сторіччя.

У дисертаційному дослідженні Україна і НАТО в контексті суспільно- політичних трансформацій 90-х pp. XX ст. - поч. XXI ст. розглядається становлення взаємовідносин України й НАТО на тлі зовнішньополітичних впливів держав-сусідів та геополітичних викликів початку нового тисячоліття. У дослідженні в логічній послідовності проаналізовано увесь спектр започаткування та розвитку співробітництва України з НАТО. Особливу увагу приділено аналізу внутрішньо та зовнішньополітичних викликів безпеці України упродовж досліджуваного періоду, які на певному історичному етапі її розвитку були недооцінені або навіть проігноровані українським політичним керівництвом. Переосмислено роль та значення міжнародних багатонаціональних військових навчань під егідою НАТО, які є потужним стримуючим фактором, особливо в умовах російсько-українського конфлікту. З урахуванням критичного підходу охарактеризовано внесок українських військових у проведення міжнародних миротворчих операцій, які часто ставали предметом надмірних політичних спекуляцій та перебільшень з боку різних політичних сил і груп, у тому числі проросійських. Виявлено внесок Альянсу у реалізацію оборонної реформи в України та прорахунки, яких припустилась українська влада у процесі будівництва воєнної організації держави.

Розглянуто становлення взаємовідносин України та НАТО в контексті суспільно-політичних трансформацій та геополітичних викликів початку нового тисячоліття. До основних проблемно-змістових блоків дослідження належать суспільно-політичні трансформації в Україні 90-х рр. XX ст. - початку XXI ст. та їх вплив на відносини Україна-НАТО; формування відносин Україна-НАТО в умовах зовнішньополітичних викликів 1991 - 2020 рр.; основні напрями та форми співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору; міжнародні військові навчання країн-членів НАТО за участю підрозділів Збройних сил України; залучення українських військових до проведення міжнародних миротворчих операцій Альянсу й участь НАТО в реформуванні українського безпекового сектору та перспективи членства України в Альянсі.