Исследованы новые стороны патогенеза развития геморрагического инсульта, количественное содержание нуклеиновых кислот и нуклеаз в крови и сыворотке пациентов с геморрагическим повреждением головного мозга различной тяжести. На примере 31 пациента показана тесная корреляционная связь с характером течения заболевания, что позволяет оценить динамику очаговой и общемозговой неврологической симптоматики, прогностически неблагоприятным фактором протекания которой является нарастание активности дезоксирибонуклеаз и уровня ДНК в сыворотке крови и ликворе в более поздние сроки, чем 3 - 4 сутки заболевания.

Одним из факторов патогенеза нарушений мозгового кровообращения являются изменения нуклеинового гомеостаза. Дисбаланс в системе факторов нуклеиновой природы коррелирует со стадией заболевания, что позволяет оценить динамику очаговой и общемозговой симптоматики. Прогностически неблагоприятный фактор протекания - это нарастание активности дезоксирибонуклеаз и уровня ДНК в сыворотке и ликворе больных геморрагическим инсультом в более поздние сроки (3 - 4-е сутки заболевания).

Зазначено, що інсульт є найбільш поширеною ангіоневрологічною проблемою, яка є основною причиною порушення функціонування організму та стійкої втрати непрацездатності. Надано оцінку немедикаментозних реабілітаційних заходів у разі порушень мозкового кровообігу та раннього відновного періоду.

Отмечено, что инсульт является наиболее распространенной ангионеврологической проблемой, которая является основной причиной нарушения функционирования организма и стойкой утраты нетрудоспособности. Дана оценка немедикаментозных реабилитационных мероприятий при нарушениях мозгового кровообращения и раннем восстановительном периоде.

Судинні захворювання головного мозку надалі залишаються основною проблемою сучасного суспільства та завдають соціальних та економічних збитків. Зважаючи на щорічне зростання кількості пацієнтів із наслідками перенесеного інсульту, виникає потреба удосконалення та оптимізації відновного лікування. Згідно з останніми даними інсульти все частіше виникають у пацієнтів працездатного віку, і відсутність своєчасного відновного лікування призводить до розвитку стійких функціональних та анатомічних змін, порушення психоемоційного стану людини. Тому необхідним є пошук нових шляхів оптимізації реабілітаційного процесу пацієнтів із даною патологією. Мета роботи - дослідження ефективності немедикаментозних засобів реабілітації (рефлексотерапії, апі-, гірудо- та мануальної терапії) щодо відновлення функцій пацієнтів із наслідками порушення мозкового кровообігу у відновному періоді.

Досліджено підвищення ефективності реабілітаційного лікування хворих працездатного віку, які перенесли геморагічний інсульт шляхом застосування комплексної поетапної реабілітації, із використанням немедикаментозних методів (голкорефлексо-, aпi-, гірудо- та мануальна терапії). Обстежено 116 пацієнтів з паренхіматозним півкульовим геморагічним інсультом у пізньому реабілітаційному періоді. Використано бальні шкали та визначено кількість нуклеїнових кислот і активність кислих і лужних нуклеаз сироватки крові. Після проведеного реабілітаційного лікування спостерігали покращення функціонального стану, зменшення проявів інвалідизації, зменшення еластичності м'язів, покращення психо-емоційного стану пацієнтів, зменшення проявів депресії та нормалізацію показників нуклеїнового обміну.