Ми проаналізували існуючі відомості щодо структури потенціалкерованого іонного каналу та можливі конформаційні зміни, що відповідають воротним процесам в ньому. Ряд таких змін під час воротних процесів відбуваються як у сегменті S4, так і в інших сегментах каналу. Ці зміни супроводжуються складними переміщеннями позитивних зарядів, які в основному локалізовані в сегментах S4. Заряди електростатично взаємодіють з іонами, що проходять через канал. Енергія взаємодії залежить від конформаційного стану каналу, тобто від взаємного положення проникних іонів і цих зарядів. В ході аналізу були одержані оцінки електричної взаємодії, котрі дозволили запропонувати гіпотезу: закритий стан іонного каналу відповідає такому положенню S4, коли електростатична взаємодія позитивно заряджених груп сегментів S4 та проникних іонів є достатньо сильною, щоб перекрити шлях для цих іонів.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.62-29

Рубрики:

Пухлини нервової системи (онконеврологія)

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто термодинаміку біологічних процесів, закони Гесса, другий термодинаміки, теорему Пригожина, термодинамічні, електро- та хімічні потенціали, зміни ентропії у відкритих термодинамічних системах, стійкість системи в рівновазі та у стаціонарному стані. Охарактеризовано внутрішньомолекулярні взаємодії в біомакромолекулах, а також макромолекул у сольовому розчині (теорія Дебая - Хюккеля). Наведено структуру мономерних компонентів нуклеїнових кислот, зокрема, первинну, вторинну ДНК, тРНК, наведено оптичні характеристики та виявлено гіперхромний ефект ДНК. Визначено зміст понять теорії інформації, обговорено особливості регуляції кровообігу, газового складу та концентрації енергетичних речовин у крові, її температури й осматичного тиску. Розглянуто питання структури біомакромолекул і мембран, а також молекулярний механізм клітинних процесів, особливості дії фізичних факторів на живі організми, а також передачі інформації, управління в біологічних системах.

Розглянуто питання термодинаміки біологічних процесів і молекулярної біофізики. Увагу приділено біофізиці клітинних процесів, складних систем, білків, нуклеїнових кислот, клітинних мембран. Охарактеризовано молекулярні механізми клітинних процесів, вплив різних факторів на живі організми, передачу інформації в сенсорних системах організму, особливості управління та регуляції в біологічних системах. Висвітлено застосування біофізичних методів дослідження, розкрито правила оцінки та використання біофізичних параметрів.

Рассмотрены вопросы термодинамики биологических процессов и молекулярной биофизики. Уделено внимание биофизике клеточных процессов, сложных систем, белков, нуклеиновых кислот, клеточных мембран. Охарактеризованы молекулярные механизмы клеточных процессов, влияние разных факторов на живые организмы, передача информации в сенсорных системах организма, особенности управления и регуляции в биологических системах. Освещены применения биофизических методов исследования, раскрыты правила оценки и использования биофизических параметров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*445.4

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.11

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.0-2

Рубрики:

Судинні кризи. Динамічні порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сложные механизмы интегрирования сигналов в нейронах связаны с функционированием различных типов ионных каналов, особенно калиевых. Характерная для каждого типа нейронов комбинация калиевых каналов обеспечивает широкий спектр проявлений возбудимости и позволяет каждому нейрону отвечать специфическим образом на данный входящий сигнал в данное время. Свойства многих разновидностей калиевых каналов могут модулироваться путем действия вторичных посредников, активируемых нейромедиаторами, изменениями внеклеточной концентрации калия, а также других стимулов. Калиевые каналы представляют собой наиболее распространенные мишени для действия многих сигнальных систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*551.7*715.71*725.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.11*715.71*725.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.242*713 в744

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Академик Ф. Н. Серков достойно продолжает научное направление своего выдающегося учителя академика Д. С. Воронцова - одного из основателей современной молекулярной физиологии нервной системы. Научная деятельность Ф. Н. Серкова в настоящее время направлена на изучение интегративной деятельности головного мозга. Важнейшим шагом в этой области изучения мозга является познание сложных механизмов интегрирования сигналов в нейронах. В значительной мере эти процессы связаны с функционированием различных типов ионных каналов. Особо важная роль принадлежит калиевым каналам. Характерная для каждого типа нейронов комбинация этих каналов обеспечивает широкий спектр проявлений возбудимости, что позволяет каждому нейрону в данное время специфически отвечать на входящие сигналы. Свойства многих разновидностей калиевых каналов могут модулироваться путем действия вторичных посредников, активированных нейромедиаторами и другими стимулами. Калиевые каналы представляют собой наиболее распространенные мишени для действия ряда сигнальных систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*743.323-64

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методу клітинного електрофорезу досліджено ранні зміни електрофоретичної рухомості (ЕФР) T-лімфоцитів селезінки миші, індуковані структурними аналогами аміксину дигідрохлоридом 4,4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси]дифенілу (сполука 1) та дигідрохлоридом 2-метоксикарбоніл-4,4'-біс-[2-(діетиламіно)етокси]дифенілу (сполука 2). В інтервалі 0 - 2 год усі сполуки дозозалежно збільшили абсолютне значення ЕФР у порівнянні з контролем. Ці зміни були однотипними та відрізнялися лише кількісно. В інтервалі 2 - 4 год за наявності аміксину або сполуки 1 абсолютне значення ЕФР додатково збільшувалося, а за наявності сполуки 2, навпаки, зменшувалося. Показано, що протилежна спрямованість ефектів указаних сполук може бути зумовлена тим, що аміксин та сполука 1 індукують, а сполука 2 не індукує продукцію інтерферону в T-лімфоцитах in vitro. Одержані результати важливі для розуміння механізмів імуномодулювального ефекту аміксину та його структурних аналогів.