Освещены проблемы целенаправленной концептуализации психических процессов под математическое моделирование, создания математических моделей психики. Изложены вопросы, касающиеся рефлексии, мотивации, генеральной мотивационно-этической установки, памяти, интеллекта, умственного труда, интрапсихической регуляции. Представлена классификация способов взаимовоздействий между психиками субъектов, вред и польза от которых могут проявляться разными видами дискомфорта, дезорганизации, десинхронизации.

Розглянуто проблему формування пізнавальної активності дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікативних технологій. Запропоновано виклад матеріалу проводити за допомогою методу застосовування web-мультимедіа середовище "Дошкільнятко". Обгрунтовано раціональне використання даного продукту.

У вступній статті М. Максимовича до етнографічної збірки 1827 р. висвітлено роль української пісенної традиції в розкритті народного/національного духу, зокрема для розуміння минувшини. У світлі уявлень раннього романтизму розглянуто духовне, культурне та мистецько-естетичне призначення народного слова. Обстоюється теза, що пісні й думи репрезентують найрізноманітніші історичні та культурні вияви народного буття.

Розглянуто базові елементи й особливості підготовки журналіста-оператора, які базуються на комплексному підході до викладу фахових дисциплін і засвоєнні студентами міждисциплінарних знань. Професійні навички журналіста-оператора мають містити не лише технічні аспекти (роботу з камерою, якість зображення, композицію, кут зйомки, освітлення), але й розуміння вимог сучасної журналістики та володіння всіма її жанрами, знання основ психології, ознайомлення зі специфікою кіновиробництва.

Розглянуто роль і значення фотожурналістики за сучасних умов, окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими стикаються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та оприлюднення візуального контенту. Мета роботи - проаналізувати морально-етичні цінності у роботі фотокореспондентів і фоторепортерів, знайти ефективну модель роботи людини з фотокамерою чи будь-яким іншим знімальним пристроєм залежно від вимог власників і редакторів засобів масової інформації. Наголошено на об'єктивності/суб'єктивності візуального контенту в сучасних мас-медіа. Розглянуто окремі аспекти роботи фотожурналістів-професіоналів і фотографів-аматорів, що стали свідками подій. Наголошено на естетичній складовій сучасної фотожурналістики та її відображенні у засобах масової інформації. Відзначено, що з удосконаленням технічних пристроїв і розвитком цифрових технологій достовірність та автентичність світлин стають суперечливим явищем. Зосереджено увагу на суперечливій діяльності фотожурналістів і фоторедакторів, яка полягає у порушенні ними професійних стандартів журналістики, професійних кодексів і морально-етичних норм. Наведено приклади таких порушень у сучасних засобах масової інформації. Наголошується на тому, що неприпустимо використовувати постановкові та відредаговані світлини, відображаючи дійсність без прив'язки до справжнього контексту. У висновках надано рекомендації щодо поліпшення стану сучасної фотожурналістики в Україні та перспектив майбутнього розвитку фотографії з урахуванням досвіду провідних видань світу. Робота фотожурналістів повинна базуватися на тих самих засадах, правилах і принципах, які характерні для всієї журналістики.

Зазначено, що за сучасних умов в системі жанрів зображальної журналістики характеристики та визначення окремих жанрів стають надто розмитими та нечіткими. Теоретики та практики фотожурналістики надають свої, іноді нічим не обгрунтовані, дефініції жанрам, тим самим ще більше дезорієнтовуючи тих, хто береться за освоєння теорії фотосправи. Акцентовано на тому, що в публікаціях про суть і призначення жанрів по-різному трактують навіть давно усталені жанри, зокрема й такі, як фоторепортаж. Цим терміном називають і сам жанр, і спосіб знімання, і окремий інформаційний знімок. Наведено огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення, системні характеристики та різновиди фоторепортажу як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Підкреслено його роль і значення за сучасних умов, наголошено на тому, що фоторепортаж має бути інформативним, достовірним і документальним. Окреслено найважливіші проблеми та виклики, з якими зіштовхуються фотожурналісти та редактори сучасних ЗМІ під час створення та публікації фоторепортажів. Зосереджено увагу на професійних аспектах підготовки якісного фоторепортажу. Для отримання якісних світлин в цьому жанрі зображальної журналістики їхній автор повинен мати життєвий досвід, знати закони фотознімання, принципи кадрування, особливості композиції, фізичні властивості світла тощо. Наведено приклади використання жанру фоторепортажу на шпальтах періодичних видань і сторінках електронних засобів масової інформації в українському медійному просторі. У висновках наведено основні вимоги щодо підготовки вправного фоторепортера для роботи в царині сучасної зображальної журналістики.

Указано на те, що в сучасних засобах масової інформації фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й на рівні з заголовками стають орієнтиром для привернення уваги аудиторії. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить популярність опублікованого на шпальтах газети чи журналу тексту. Окремі світлини можуть бути самодостатнім візуальним фактажем, який не потребує вербального роз'яснення. Акцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях новинарної фотографії як жанру сучасної фотожурналістики. Здійснено огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення та характерні особливості новинарної фотографії як одного з головних інформаційних жанрів сучасної зображальної журналістики. Наголошено, що сучасні фотожурналісти мають не лише орієнтуватися в жанрах фотожурналістики, а й уміти використовувати їх у повсякденній практиці. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан новинарної фотографії та надано рекомендації фотожурналістів-практиків і працівників інформаційних агентств щодо основних вимог до створення світлин у цьому жанрі. Розглянуто процес створення новинарних фотографій та їхнє використання у сучасних періодичних виданнях. Наголошено на критеріях якості таких світлин та їхньому місці в візуальному супроводі інформаційного тексту. Надано рекомендації щодо підготовки фотожурналістів, які мають намір працювати в жанрі новинарної фотографії.

З використанням методу послідовних наближень (алгоритм Шварца) та інтегрального перетворення Фур'є побудовано розв'язок типу Гріна для анізотропної смуги з ненавантаженою межею, який виражено через потенціали Лехницького з виділеними полюсами. На основі побудованих розв'язків отримано сингулярні інтегральні рівняння для анізотропних пластинок з отворами за тотожного задоволення крайових умов на прямолінійних межах. Ці рівняння розв'язано чисельно з використанням методу механічних квадратур. Досліджено концентрацію напружень у композитних пластинах біля отворів різної форми.

Побудовано регуляризовані інтегральні рівняння типу Шермана для плоскої анізотропної задачі теорії пружності при заданих на межах отворів переміщеннях. інтегральне зображення загального розв'язку записано через комплексні потенціали Лехницького з використанням теореми Коші, а для півплощини і смуги - з додатковим застосуванням розв'язків Гріна. Встановлено властивості побудованого розв'язку. На основі підходу Шермана додано регуляризувальні складові, які дозволяють знаходити однозначний розв'язок числовими методами. З використанням розробленого підходу визначено пружні напруження у смузі за розтягу через жорсткі накладки. Виконано дослідження напружень біля циліндричних жорстких включень для ізотропних матеріалів і масиву порід із алевроліту. Досліджено також взаємовплив включень на розподіл напружень.

Зазначено, що в сучасних періодичних виданнях фотографії дедалі частіше виконують роль не лише візуального супроводу інформаційного, аналітичного чи публіцистичного тексту, а й є самостійними елементами рекламного бізнесу. Рекламні фотографії стають важливим візуальним орієнтиром для привернення уваги споживачів певних видів товарів чи послуг. Такий підхід збільшує вимоги до якості ілюстративного матеріалу в сучасній періодиці, адже від цього напряму залежить кількість фінансової винагороди від рекламодавців і добробут редакцій періодичних видань. Здійснено стислий огляд джерельної бази з проблематики дослідження. Розглянуто основні визначення та характерні особливості рекламної фотографії як одного з важливих елементів верстки сучасних періодичних видань. Акцентовано увагу на ролі, призначенні та особливостях рекламної фотографії як одного з підвидів сучасного фотомистецтва. Виокремлено значення рекламних фотографій в системі жанрів фотомистецтва. Проаналізовано специфічні риси сучасної рекламної фотографії, наведено характеристики її функцій у сучасній споживацькій культурі. Вказано на те, що однією з особливостей такого виду фотомистецтва є психологічний вплив на рецептори глядачів і закріплення у їхній підсвідомості бажання придбати рекламований товар чи послугу. Наведено погляди теоретиків фотожурналістики на сучасний стан рекламної фотографії та надано рекомендації фотографів-практиків щодо основних вимог до створення світлин у рекламному бізнесі. Наголошено на професійних аспектах і майстерності фотографів, які працюють у царині рекламної фотографії.