Проаналізовано експресію генів основного білка мієліну (MBP, myelin basic protein) і гліального фібрилярного кислого білка (GFAP, glial fibrillary асуdic protein) у гліальних пухлинах головного мозку людини для визначення специфічності експресії цих генів залежно від типу пухлин і ступеня їх злоякісності. За результатами аналізу з використанням Нозерн-блот гібридизації виявлено низький вміст мРНК MBP у зразках астроцитарних гліом II - IV ступенів злоякісності та набагато вищий вміст у прилеглій до них перифокальній зоні, яка виказує гістологічні ознаки нормального головного мозку. Переважна частина дифузних астроцитом та анапластичних астроцитом характеризується низьким рівнем експресії гена MBP і високим рівнем експресії гена GFAP, але є можливим виділення окремого підтипу дифузних та анапластичних астроцитом із високим рівнем експресії гена MBP, що може бути відображенням різних молекулярних шляхів виникнення астроцитом. Дуже низький вміст або відсутність мРНК MBP виявлено в олігодендрогліомі та в усіх олігоастроцитомах. Дані Нозерн-гібридизації корелюють із серійним аналізом генної експресії. Одержані результати свідчать про те, що MBP не є специфічним молекулярним маркером пухлин олігодендрогліального походження, але дослідження відносних рівнів мРНК MBP і GFAP може бути корисним для розпізнавання гліальних пухлин і ці два гени разом із дослідженими раніше YKL-40 і TSC-22 можуть бути включені до панелі генів для визначення так званих "генних підписів (сигнатур)" пухлин головного мозку. Однак суворі вимоги щодо клінічного значення цих "генних

сигнатур" не можна сформулювати без їх перевірки на великій кількості клінічних зразків.

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення хірургічного лікування гліом супратенторіальної локалізації. Вперше на матеріалі 119 випадків комплексно досліджено особливості гліом лобово-скроневої ділянки мозку. Визначено топографічні варіанти нейроектодермальних пухлин цієї ділянки головного мозку та простежено шляхи їх переважного поширення. Вивчено характер взаємовідносин гліальних пухлин різного ступеня злоякісності з шарами стінок магістральних судин. Проведено об'єктивізацію ступеня злоякісності гліом за даними вивчення апоптозу.

  Скачати повний текст

Досліджено надмолекулярну структуру полімерних сумішей поліуретановий еластомер - полівінілхлорид (ПВХ). Показано вплив хімічної будови поліуретанових еластомерів, синтезованих на основі кристалізувального олігоестеру, на утворення наногетерогенної структури в сумішах із ПВХ або пластифікованим ПВХ і деформаційно-механічні властивості композитів. Одержано нові наноструктуровані термоеластопласти з підвищеними характеристиками міцності.

Досліджено вплив хімічної будови поліуретанових еластомерів на мікрофазову структуру і фізико-механічні властивості бінарних полімерних систем на основі полівінілхлориду в широкому діапазоні складів. Створено композиційні матеріали з підвищеними характеристиками міцності.

Изучены морфофункциональные изменения вещества мозга при разных типах цереброваскулярной болезни. Проанализированы особенности структурных изменений в респираторном отделе легких при острых нарушеннях мозгового кровообращения (в разные строки). Установлены типичные патогенетические звенья легочных поражений при остром нарушении мозгового кровообращения, их структурные изменения и роль в танатогенезе.

Изучены структурные критерии активности инвазии первичных опухолей головного мозга разной степени злокачественности. Описаные изменения объективизируют агрессивность новообразования и имеют прогностическое значение.

Проаналізовано результати виконання стереотаксичної біопсії (СТБ) у 338 хворих з використанням стереотаксичної системи CRW (Radionics, США) з метою диференційної діагностики та лікування вогнищевого ураження головного мозку (пухлинної та непухлинної етіології). Визначено діагностичну інформативність та достовірність СТБ, ефективність стереотаксичної аспірації кіст, дренування абсцесів, імплантації резервуара Ommaya за рецидивуючого кістозного ураження головного мозку. Доведено важливе значення стереотаксичних методів у диференційній діагностиці та лікуванні вогнищевого ураження головного мозку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-29

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*669.53*443.1 + Р569.627.7-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Публічну базу даних із серійного аналізу генної експресії (SAGE) використано для ідентифікації потенційних молекулярних маркерів астроцитарних гліом людини. У ході порівняння дев'яти SAGE-бібліотек гліобластом, 11 SAGE-бібліотек анапластичних астроцитом, восьми SAGE-бібліотек дифузних астроцитом і п'яти SAGE-бібліотек нормального головного мозку виявлено 57 генів, рівень експресії яких був більш ніж у 5 разів вищим ($E p~symbol Г~0,05>) в астроцитарних гліомах відносно нормального головного мозку. Серед змін експресії генів, які відбуваються на ранньому етапі формування астроцитом та виявляються і на наступних етапах їх розвитку, деякі модифікації є характерними лише для високозлоякісних стадій розвитку пухлин і відсутні в пухлинах низького ступеня злоякісності. Результати аналізу експресії виявлених генів можна використовувати для молекулярної класифікації гліальних пухлин, діагностики, прогностичної оцінки пухлин і визначення потенційних мішеней протипухлинної терапії.

У результаті порівняння профілів експресії генів у нормальному головному мозку та гліобластомі з використанням бази даних серійного аналізу генної експресії (Serial Analysis of Gene Expression, SAGE) виявлено 129 генів з більш ніж п'ятиразовою зміною рівня експресії у гліобластомі, з яких 85 генів - зі зниженою експресією. У дифузній та анапластичній астроцитомах кількість генів зі зниженою в п'ять разів експресією є меншою. Лише для дев'яти генів п'ятиразове зниження експресії відбувається в дифузних астроцитомах і виявляється приблизно на такому ж рівні в анапластичних астроцитомах і в гліобластомах. Для переважної більшості інактивованих генів рівень експресії знижується в дифузних астроцитомах і послідовно зменшується на подальших стадіях злоякісної прогресії астроцитом, причому в гліобластомах - найзлоякіснішому прояві гліальних пухлин - експресія деяких генів є дуже низькою або зовсім відсутньою. Нозерн-гібридизація та зворотна транскрипція - полімеразна ланцюгова реакція - підтвердили знижену експресію в гліобластомах довільно відібраних генів. Деякі гени можуть кодувати пухлинні супресори і їх знижена експресія, очевидно, відіграє важливу роль в ініціації та прогресії гліом людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив модифікованого поліакриловою кислотою силікату натрію на надмолекулярну структуру і механічні властивості органо-неорганічних композитів. Встановлено, що за наявності модифікованого силікату натрію збільшується площа міжфазної поверхні при емульгуванні компонентів у системі, внаслідок чого зростає молекулярна маса полімеру в органічній фазі, зменшується його розгалуженість, а також підсилюються міжфазні взаємодії в органо-неорганічних композитах. На основі модифікованого силікату натрію і макродіізоціанату одерржано композити з підвищеними показниками міцності.

Вперше встановлено особливості інвазивного поширення та його пріоритетні напрямки у разі нейроектодермальних пухлин (НЕП) різних гістологічних варіантів залежно від їх локалізації у певних ділянках головного мозку. Визначено залежність ураження функціонально важливих зон (ФВЗ) і життєво важливих зон (ЖВЗ) головного мозку від гістологічного варіанта НЕП. Розглянуто критерії інвазивності й імуногістохімічні прогностично вагомі зміни цитоскелету та розподілу поверхневих рецепторів клітин НЕП у формуванні їх локомоторних властивостей. Встановлено діапазон кінетичних показників клітин пухлин різних гістологічних варіантів, що є значущими для прогнозу перебігу захворювання. Аргументовано, що як вагомий диференціально-діагностичний критерій активності інвазії НЕП можуть бути використані показники експресії проміжних філаментів - гліального фібрилярного кислого білка та нестину. Одержано нові вагомі дані щодо структурно-молекулярних і метаболічних особливостей НЕП і ролі гіпоксії в активності інвазії.

За порівняння профілів експресії генів у різних типах пухлин і нормальному головному мозку людини за допомогою серійного аналізу генної експресії (SAGE) виявлено надзвичайно високий вміст "ярлика" CTTGGGTTTT в SAGE-бібліотеках менінгіом і епендімом. Пошук відповідного гена для цього "ярлика" на веб-сторінці "SAGE Anatomic Viewer" показав, що він належить нуклеотидній послідовності гена інсуліноподібного фактора росту II (IGF-II), а також відкритої межі зчитування 43 на хромосомі 11 (C11orf43). Ця нуклеотидна послідовність кодує потенційний білок, асоційований з IGF-II (IGF-IIA), мРНК для якого утворюється внаслідок процесингу первинного транскрипта гена IGF-II. Нозерн-блот аналіз гліальних пухлин і менінгіом показав надзвичайно високий рівень продукції цієї мРНК в менінгіомах. Кодований нею білок може відігравати важливу роль у формуванні менінгіом і бути їх специфічним молекулярним маркером.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено ефективність застосування стереотаксичної аспірації вмісту абсцесу головного мозку (АГМ), розташованого в глибинних та функціонально значущих ділянках головного мозку (ГМ), у 12 хворих з супратенторіальними АГМ. Стереотаксичні втручання виконували з застосуванням стереотаксичної системи CRW Radionics (США), програмного забезпечення для обчислення координат StereoFusion, StereoPlan (Radionics), Fraim Link (Medtronic, США). Період спостереження після операції від 1 до 36 міс, у середньому 14 міс. Під час операції в 11 (91,7 %) хворих гнійний вміст АГМ евакуйований, в 1 (8,3 %) - діагностований АГМ у стадії енцефаліту. тереотаксична аспірація є ефективним і безпечним методом хірургічного лікування АГМ. Вона може бути альтернативою відкритому хірургічному видаленню АГМ завдяки меншій інвазивності, ймовірності виникнення неврологічних ускладнень.

Каверноми головного мозку являють собою групу рідкісних судинних ушкоджень головного мозку. Близько 80 % каверном центральної нервової системи локалізуються супратенторіально. Основним клінічним проявом супратенторіальних каверном є судомний синдром. Оцінено результати хірургічного лікування каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом. У дослідження включено 29 пацієнтів, які лікувалися на базі трьох клінік з листопаду 2010 р. по січень 2015 р. У всіх хворих мали місце супратенторіальні каверноми, що призводили до судомного синдрому. Тривалість захворювання до операції становила від 1 до 84 місяців (у середньому 27 місяців). У всіх випадках виконувалося видалення каверноми із зоною перифокального гемосидерозу, а видалені мальформації відправлялися на гістологічне дослідження. Резулятати лікування оцінено за шкалою Engel. 25 пацієнтів (86,2 %) належали до класів Engel I та II. У всіх пацієнтів з одиничними судомними нападами судоми зникали повністю (Engel I), у той час як у групі хворих із тривалим епілептичним анамнезом такого результату вдалося досягти тільки в 46,7 % випадків. Лише у половини пацієнтів із вторинно-генералізованими нападами (6 з 12, 50 %) судоми зникли повністю (Engel I). У підгрупі хворих із фармакорезистентною епілепсією 2 пацієнтів ми віднесли до групи Engel II, ще 2 - Engel III і 1 - Engel IV. Висновки: хірургічне лікування супратенторіальних каверном головного мозку, що проявляються судомним синдромом, є ефективним та безпечним методом лікування. Видалення каверноми у пацієнтів з епілептичними нападами повинно доповнюватися резекцією зони перифокального гемосидерозу.