Розглянуто теоретичні, методологічні та прикладні аспекти впровадження комплексного географічного підходу в практику ведення кадастру сільськогосподарських земель Півдня України. Обгрунтовано напрямки розширення та доповнення сучасної методологічної бази землеоцінювальних робіт. Розглянуто питання проведення кадастрового районування на агроландшафтній основі. Показано доцільність переходу від агровиробничих груп грунтів як об'єктів кадастрової оцінки до сільськогосподарських типів земель. З метою більш повного врахування регіональних та локальних особливостей і умов ведення агропромислового виробництва розроблено полікритеріальну систему показників кадастрової оцінки сільськогосподарських земель.

Рассмотрены теоретические, методологические и прикладные аспекты внедрения комплексного географического подхода в практику ведения кадастра сельскохозяйственных земель Юга Украины. Обоснованы направления расширения и дополнения современной методологической базы землеоценочных работ. Рассмотрены вопросы проведения кадастрового районирования на агроландшафтной основе. Показана целесообразность перехода от агропроизводственных групп грунтов как объектов кадастровой оценки к сельскохозяйственным типам земель. С целью более полного учета региональных и локальных особенностей и условий ведения агропромышленного производства разработана поликритериальная система показателей кадастровой оценки сельськохозяйственных земель.

Наведено загальну фізико-географічну, суспільно-географічну, геодемографічну, соціально-економічну характеристику Херсонщини. Розглянуто історію формування сучасної території, адміністративно-територіальний поділ, природні умови, структуру природно-ресурсного потенціалу, територіально-рекреаційний і ландшафтні комплекси регіону. Висвітлено питання природи та населення у межах адміністративних одиниць краю.

Приведена общая физико-географическая, общественно-географическая, геодемографическая, социально-экономическая характеристика Херсонской области. Рассмотрены история формирования современной территории, административно-территориальное деление, природные условия, структура природно-ресурсного потенциала, территориально-рекреационный и ландшафтный комплексы региона. Освещены вопросы природы и населения в пределах административных единиц края.

Розглянуто основні напрямки сучасних суспільно-географічних досліджень. Запропоновано методичні підходи дослідження основних компонентів просторової організації життєдіяльності суспільства. Охарактеризовано методи встановлення залежностей і зв'язків, оцінки галузевої структури, аналізу рівня антропогенної трансформації сільськогосподарських угідь.

Рассмотрены основные направления современных общественно-географических исследований. Предложены методические подходы исследования основных компонентов пространственной организации жизнедеятельности общества. Охарактеризованы методы установления зависимостей и связей, оценки отраслевой структуры, анализа уровня антропогенной трансформации сельскохозяйственных угодий.

Проанализированы основные проблемы ведения кадастра сельскохозяйственных земель, дано определение объекта, предмета, критериев экономической оценки и районирования территории для целей кадастра. Показана роль и место географических исследований при разработке земельного кадастра. Сделана попытка конкретизировать и адаптировать общегосударственные методологические подходы к ведению кадастра сельскохозяйственных земель в региональных условиях юга Украины.

Запропоновано напрямки розширення та доповнення сучасної методологічної бази землеоцінювальних робіт: проведення кадастрового районування на агроландшафтній основі та перехід від агровиробничих груп грунтів як об'єктів кадастрової оцінки до сільськогосподарських типів земель. Обгрунтовано полікритеріальну систему показників кадастрової оцінки сільськогосподарських земель на противагу існуючому монокритеріальному підходу з метою повнішого урахування регіональних і локальних особливостей та умов ведення сільськогосподарського виробництва.

На основі об'єднання концепції сучасної екології та ландшафтознавства викладено основні теоретичні, методологічні та практичні положення ландшафтної екології. Розглянуто питання вертикальних ландшафтних територіальних структур, соціально-економічні функції геосистем і ландшафтно-екологічне прогнозування. Наведено методи ландшафтно-екологічних досліджень, моделювання та прогнозування геосистем. Приділено увагу регіональному проектуванню природокористування. Охарактеризовано поняття ландшафту як об'єкту естетичного сприйняття в контексті ландшафтної архітектури та дизайну.

Розкрито теоретичні, методологічні та методичні засади проведення суспільно-географічних досліджень. Наведено методичні підходи дослідження основних компонентів просторової організації життєдіяльності суспільства. Висвітлено результати проведення досліджень Херсонщини, оцінювання суспільно-географічного положення, рівня соціально-економічного розвитку регіону.

Обсуждена концепция регионального геопланирования - планирования территорий регионов. Рассмотрены методологические принципы и общая методическая схема геопланирования региона. Показаны направления переходов от разных видов природопользования к объектам картографирования для целей планирования территории. Представлена таксономия операционных территориальных единиц геопланирования - точечных, линейных, ареальных, сетевых.

Определены главные составляющие геопланирования, предложен вариант обобщения понятий, категорий, которые встречаются в понятийно-концептуальном поле исследования планирования территорий, в единую понятийно-терминологическую систему. Представлен вариант структурирования и анализа территории для потребностей геопланирования. Проанализированы проблемные аспекты регионального развития и осуществления государственной региональной политики, при решении которых особое значения имеет геопланирование.

Викладено теоретичні, інституційні та методичні основи планування територій регіонів. Розглянуто основні складові ієрархічної системи планування територій України на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Окремі підходи та методи дослідження для потреб планування територій апробовано на матеріалах Херсонської та Одеської областей.

Викладено теоретичні, методологічні та методичні основи планування територій сільської місцевості на регіональному рівні. Розглянуто основні складові ієрархічної та багатокомпонентної системи планування територій України. Здійснено суспільно-географічний аналіз сільської місцевості як об'єкту геопланування в контексті сучасних суспільних трансформацій і пошуку нової стратегії землекористування. Проведено суспільно-географічну концептуалізацію, охарактеризовано методологічну та методичну базу геопланування сільських регіонів. Визначено загальні методологічні підходи та цільові настанови геопланування, методи та підходи геопланувального аналізу території та типологічного аналізу геопросторового поєднання різних видів природокористування, механізми охорони довкілля та формування каркасу екологічної безпеки в схемах планування території зазначених регіонів. Вивчено суспільно-географічні засади геопланування сільських регіонів з різними умовами соціально-економічного розвитку. Розроблено таксономію регіональних рівнів і форм геопланувальної організації сільської місцевості, показано специфіку геопланування цієї місцевості у контексті розробки заходів регіональної політики та формування пріоритетних напрямів використання територій сільської місцевості.

Викладено основи знань про об'єкт і предмет вивчення сучасної географічної науки, її структуру й найважливіші наукові засади, основні етапи її розвитку, показано місце у формуванні наукової картини світу, її конструктивний потенціал. Увагу приділено сучасній суспільній географії як науці, яка має інтегральний і комплексний характер, розглянуто її розвиток за основними напрямами, акцентовано увагу на базових категоріях, які опрацьовуються в її межах. Охарактеризовано стан теоретико-методологічного забезпечення вивчення основних компонентів геопростору.

Викладено теоретичні та методичні підходи до аналізу територіальної організації регіонів. Розкрито географічні основи розробки регіональних стратегій і програм соціально-економічного розвитку. Висвітлено питання регіоналізації країни, регіонального розвитку і регіональної політики. Увагу приділено проблемам реформування адміністративно-територіального устрою України, розроблення регіональної геодемографічної політики. Надано порівняльний аналіз рівнів соціально-економічного розвитку регіонів і якості життя населення, планування територій регіонів, формування національної та регіональних екологічних мереж, розроблення стратегій, планів і програм соціально-економічного розвитку регіонів і міст, природоохоронної діяльності і екологічного захисту населення.

Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних (бальнеологічних ресурсів і лікувальних грязей) ресурсів Якимівського району Запорізької області. Викладено теоретико-методологічні аспекти екологічної та природно-техногенної безпеки. Проаналізовано демографічні процеси Полтавської області. Розкрито особливості забруднення атмосферного повітря м. Львів діяльністю теплоенергетичних об'єктів комунального господарства. Оцінено стан розвитку особистих господарств населення південного регіону (на прикладі Херсонської області). Висвітлено сучасні екістичні процеси і зміни у поселенській мережі периферійних районів Київської області. Охарактеризовано сучасний стан водно-ресурсного потенціалу одеського регіону. Досліджено антропогенні ландшафти у вирішенні регіональних господарських проблем. Обгрунтовано концепції першого та другого демографічного переходу. Визначено роль лінійних оселищ в збереженні степового фіторізноманіття плакорів. Розглянуто теоретико-методичні підходи суспільно-географічних досліджень середнього класу.

Мета публікації - розгляд напрямів подальшої інтеграції природничо- і суспільно-географічних досліджень. Методологічним бар'єром для такого об'єднання нині є традиційне для вітчизняної науки розмежування предметних областей фізичної та суспільної (соціально-економічної) географії. Звпропоновано предметну трансформацію географії, за якої і фізична, і суспільна географія мають один і той самий об'єкт дослідження - ландшафтну оболонку Землі. Новизна дослідження - розглянуто методологічні засади концепції довкілля як сучасного напрямку інтеграції географічних досліджень.

Наведено відомості про цінні куточки природи Херсонщини, для збереження яких необхідно здійснити їх заповідання. Загалом у Херсонській області запропоновано створити 125 нових об’єктів природно-заповідного фонду, у тому числі 3 регіональні ландшафтні парки, 71 заказник та 51-у пам’ятку природи. Для кожного об’єкта наведено короткий опис, орієнтовну площу, фотографічний та картографічний матеріал. Зауважено, що майже усі з них потребують створення наукових обґрунтувань, за винятком лише деяких. Книга розрахована на науковців, працівників Міністерства екології та енергетики, Департаменту екології ОДА, органів місцевого самоврядування, студентів, викладачів, вчителів, учнів та всіх небайдужих до збереження дикої природи.

Уперше здійснено аналіз процесу сучасної трансформації стандартів базової географічної освіти в Україні та зарубіжних країнах і визначено вплив цього процесу на формування публічного іміджу географії. Поступове зменшення обсягу, тривалості інваріантного вивчення географії та включення її до інтегрованих курсів і освітніх галузей у стандартах базової середньої освіти в Україні спричинили суттєві зміни в суспільному сприйнятті географії як самостійної науки, освітньої галузі та сфери кар'єрних можливостей, а також зумовили зниження суспільного попиту на фахівців-географів. Натомість у світовій практиці географічна грамотність загальновизнана необхідною для підвищення конкурентоспроможності, якості життя населення, охорони довкілля й гарантування національної безпеки завдяки розвитку в людини унікальних когнітивних навичок з просторового мислення, просторової культури і громадянства.

У 2021 р. в Україні реалізовано проєкт зі створення та підтримки регіональної геоінформаційної системи - "Геоінформаційний портал Херсонської області". Концептуально в основу проєкту покладено інклюзивний підхід: представлення регіону як цілісної просторової системи через використання методологічного апарату та інструментарію географічних досліджень у поєднанні з практикоорієнтованим і людиноцентрованим спрямуванням. Це надало змогу всебічно описати як усі традиційні сфери, так і сучасні актуальні напрями просторового розвитку регіону. У геоінформаційному порталі представлено 11 тематичних розділів, що містять 58 502 об'єктів, демонструють 309 показників і 394 шари даних. Проєкт є прикладом успішної колаборації інститутів місцевої влади та громадянського суспільства: громадської організації "Товариство дослідників України", Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонського державного університету та територіальних громад Херсонської обл.