Исследованы магнитные свойства замещенных лютецием ортоферритов диспрозия и тербия в районе гелиевых температур. Обнаружено, что образец ортоферрита, намагниченный до насыщения в слабом магнитном поле, перемагничивается по экспоненциальному закону. Выполнены измерения магнитной вязкости образцов в процессе обнаруженной экспоненциальной релаксации.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.3

Рубрики:

Магнітні властивості твердих тіл. Магнетики

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.35

Рубрики:

Антиферомагнетизм твердих тіл

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З використанням методу артеріо-венозної різниці (A - B) проаналізовано гомологічні та біохімічні показники крові, що надходить до тканин голови (A) та витікає від них у вихідному стані та за одноразового навантаження тварин нітратами. Через чотири години після одноразового нітратного навантаження організму телиць з різним типом вищої нервової діяльності (ВНД) спостерігались зрушення гомеостатичних констант, що виникали в крові тканин голови. За даними артеріовенозної різниці ці зрушення проявлялись нагромадженням у крові, що відтікає від тканин голови: нітритів, аміаку, глутаміну, тривалентного заліза в трансферині, сечовини, метгемоглобіну, піровиноградної кислоти, вільних радикалів: а у тварин сильного врівноваженого інертного, сильного вневрівноваженого, слабкого типів ВНД підвищувалась активність трансаміназ крові. У тварин всіх груп було відзначено зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту нітратів, оксигемоглобіну, глюкози, загального білка, вільних сульфгідрильних груп, а у тварин сильного врівноваженого рухливого типу ВНД активність трансаміназ крові була зниженою. Найсуттєвіші зміни цих показників було спостережено у тварин слабкого та сильного неврівноваженого типів у порівнянні з тваринами сильного врівноваженого рухливого та сильного врівневаженого інертного типів ВНД.

Проведено аналіз впливу різних умов культивування мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку тваринного організму на основі їх проліферативної активності. Встановлено, що найоптимальнішими умовами для культивування мезенхімальних стовбурових клітин котів є середовище 199 з HEPES при 20 % вмісті ембріональної сироватки телят.

Проведені дослідження з вивчення змін біохімічних показників крові та сечі у разі моделювання та подальшого розвитку гострої ниркової недостатності, викликаної у лабораторних тварин введенням гліцеролу, виявили характерні зміни біохімічних показників крові та сечі, які залежать від тривалості патологічного процесу, викликаного однією і тією ж дозою гліцеролу. Визначено функціональний стан нирки за допомогою таких функціональних проб, як кліренс ендогенного креатиніну, що грунтується на співвідношенні креатиніну сироватки крові та сечі залежно від добового діурезу, і залишковий азот сечовини, який є співвідношенням сечовини сироватки крові до сталого коефіцієнта 0,4662. Дослідження можливостей моделювання та контролювання цього синдрому для впровадження нових методів лікування є актуальними.

Наведено результати вивчення зміни окремих біохімічних показників, які характеризують патогенез хронічного токсичного гепатиту після застосування різних доз 50 % розчину карбону тетрахлориду для експериментального моделювання хронічного токсичного гепатиту у щурів. Встановлено, що за умов збільшення дози токсину зміни показників сироватки крові щурів, що характеризують розвиток цитолізу гепатоцитів, синдрому гепатоцелюлярної недостатності та внутрішньопечінкового холестазу, значно зростають.

Проведено дослідження з вивчення змін біохімічних показників крові та сечі після застосування алогенних мезенхімальних стовбурових клітин лабораторним тваринам з експериментально змодельованою гострою нирковою недостатністю. Результати дослідження вказують на позитивний терапевтичний ефект після застосування стовбурових клітин у дозі 2,5 млн/гол. тварині, що підтверджується позитивною динамікою біохімічних показників крові та сечі, в тому числі динамікою показників кліренсу ендогенного креатиніну та залишкового азоту сечовини.

Незважаючи на велику зацікавленість щодо соматичних стовбурових клітин кісткового мозку тварин у зв'язку з їх мультипотентністю, пластичністю, простотою одержання та використання, загальноприйнятих методів їх виділення із тканин не існує. У різних лабораторіях використовують різні методи одержання й очистки стовбурових клітин, які грунтуються на селекції за розміром, властивістю прикріплятися до пластику і скла, експресією відповідних поверхневих антигенів, у зв'язку з чим одержані клітинні популяції суттєво відрізняються за своїми біологічними характеристиками. Виділення і характеристика стовбурових клітин кісткового мозку потребує розробки специфічних маркерних антигенів. У цьому напрямі проведено велику роботу, в результаті якої напрацьовано багато моноклональних антитіл. Незважаючи на це, одержання "чистих" популяцій мультипотентних стовбурових клітин за допомогою одного маркеру залишається нездійсненною мрією. Разом з тим, залишається відкритим питання про те, чи є стовбурові клітини тваринного організму гетерогенними на пізніх пасажах під час in vitro культивування, оскільки практично всі дослідження, які стосуються CD-рецепторного апарату стовбурових клітин, проведено під час культивування клітин на ранніх пасажах. Для проведення експериментальних досліджень мультипотентні стовбурові клітини одержано із кісткового мозку трубчатих кісток кроля. Одержану клітинну масу культивовано у стандартному середовищі. Мікроскопічний аналіз культури здійснено за допомогою інвертованого мікроскопа Axiovert 40 (Карл Цейс). Під час проведення імуноцитохімічних досліджень з метою вивчення експресії специфічних маркерів, використано мультипотентні Ck кісткового мозку кроля на сьомому, дванадцятому та вісімнадцятому пасажах. Для вивчення імунофенотипового профілю визначено експресію білків, асоційованих з проліферацією і клітинним циклом, апоптозом, а також клітинної адгезії та цитоскелету. Проведені імуноцитохімічні дослідження свідчать, що мультипотетні стовбурові клітини кісткового мозку кролів, які культивуються у стандартному поживному середовищі, на пізніх пасажах експресують маркери мезенхімальних і епітеліальних клітин, що підтверджує їх гетерогенність та пластичність. Встановлено, що на пізніх пасажах домінують клітини, які експресують маркери мезенхімального походження.

Під час вибору кістки для одержання кісткового мозку (КМ) звертають увагу не лише на її розміри та розташування, а й на співвідношення в її будові губчастої та компактної кісткової тканини (КТ). У переліку кісток, придатних для відбору КМ у тварин, завдяки наявності в них переважно губчастої КТ, багатої на стовбурові елементи, в першу чергу, знаходяться груднина і клубова кістка. Як відомо, трубчасті кістки, окрім компактної КТ у ділянці епіфізів, побудовані також з губчастої КТ, яка складає їх основу та є джерелом стовбурових клітин. Наведено результати вдосконаленої методики одержання КМ з губчастої КТ трубчастих кісток собак. Під час вибору кістки для відбору КМ та розроблення методики його одержання, насамперед, керувались можливістю оперативного доступу, швидкістю його проведення, наявністю у кістці губчастої КТ, очікуваним об'ємом аспірату КМ, необхідністю післяопераційного догляду за твариною та ймовірністю виникнення ускладнень. Встановлено, що правильний вибір місця одержання КМ (вид кістки, місце пункції) та методики його одержання значною мірою, впливає на зручність виконання маніпуляцій, швидкість їх проведення, ступінь ушкодження м'яких тканин кінцівки тварини, необхідність застосування шовного матеріалу та післяопераційного догляду за твариною. Спосіб одержання КМ у ділянці проксимального епіфізу плечової та дистального епіфізу стегнової кісток є доступним і простим у виконанні, забезпечує достатній об'єм аспірату, а виділені з нього клітини рівномірно розміщуються на дні чашок Петрі, набувають характерної фібробластоподібної морфології та активно проліферують.

За показниками артеріовенозної різниці досліджено вплив нітрат-іону на динаміку активності трансамінази у великої рогатої худоби сильного зрівноваженого інертного та сильного незрівноваженого типів вищої нервової діяльності.

Апробовано метод відбору кісткового мозку від великих тварин (на прикладі поні) у ділянці зовнішнього горба клубової кістки (маклока). Встановлено, що даний спосіб відбору є виправданим, оскільки маклок розташований близько до шкіри, через що прикритий лише тонким шаром м'яких тканин. Це надає змогу мінімізувати оперативно-травматичне пошкодження тканин, яке обов'язково супроводжує відбір кісткового мозку незалежно від кістки, з якої його відбирають, а отже і знизити ризик травматизації тварини. Аналіз результатів колонієформувальної здатності та проліферативного потенціалу стовбурових клітин кісткового мозку поні на 0 пасажі показав, що склад культурального середовища має суттєвий вплив на швидкість прояву колонієформуючої здатності клітин та їх проліферативну активність. Встановлено, що сироватка крові коня непридатна для культивування стовбурових клітин кісткового мозку поні, оскільки знижує адгезивні властивості клітин під час пасажування.

Досліджено властивості мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) тварин. Проаналізовано імуноцитохімічні та цитогенетичні дослідження, які розкривають сучасні уявлення про біологію МСК залежно від їх видової належності, способів отримання, умов культивування та пасажування, Визначено їх вплив на оптимізацію репаративних процесів в експериментально ушкодженому сухожилку тварин. Дослідженням встановлено оптимальні умови для отримання фракції мононуклеарних клітин кісткового мозку коней, збагаченої популяцією мезенхімальних стовбурових клітин, якими є центрифугування суспензії клітин кісткового мозку у градієнті щільності фікол-тріомбрасту р = 1,076 за відцентрової сили 300 g. На основі імуноцитохімічних досліджень встановлено, що МСК кісткового мозку щурів, кролів, собак і коней на ранніх пасажах культивування є гетерогенними. Вони експресують маркери мезенхімальних (віментин, актин), м’язових, епітеліальних і нервових (Е-кадгерин, М-кадгерин) клітин. Підтверджено мультипотентні властивості МСК кісткового мозку собак за властивістю диференціюватися в остео- й адипогенному напрямах. Доведено супресивний вплив МСК, введених кролям у кровоносне русло, на різні субпопуляції клітин лімфоцитарного ряду, про що свідчить достовірне зниження загальної кількості популяцій Т-, В- і 0-лімфоцитів у крові цих тварин. За допомогою цитогенетичного аналізу досліджено, що використання хелатуючої дисоціації моношару МСК кролів має переваги над застосуванням ферментативного методу дисоціації, оскільки меньшою мірою впливає на їх цитогенетичну мінливість і надає можливість одержати культуру клітин із меншими кількісними змінами хромосомного апарату (анеуплоїдія, поліплоїдія). Встановлено, що у кістковому мозку кролів існує резистентна фракція стовбурових клітин, яка здатна до активного клонування після 48 годин зберігання первинного матеріалу за температури 4 °С. Доведено, що введення в ушкоджений загальний п'ятковий сухожилок алогенних МСК активізує процеси регенерації на 7-му та 21-шу добу, що виявлялється відновленням його структурно-функціональної організації.

Досліджено гістологічні зміни в кістковому мозку за експериментального ушкодження кісткової тканини. Аналіз гістологічних змін в кістковому мозку підтверджує закономірність і характер розвитку репаративного остеогенезу. Встановлено, що механічна травма кістки призводить до вираженої реакції в місці дефекту не тільки з боку кісткової тканини, а й з боку кісткового мозку. Встановлено, що з 14 доби починається інтенсивний остеогенез. Одержані дані можуть бути використані для розроблення методів стимуляції і засобів попередження ускладнень під час відновлення кісткової тканини після травми.

Індекс рубрикатора НБУВ: П862.7 + Е60*669.392

Рубрики:

Тканинна терапія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення мікроскопічних змін у щитоподібній залозі білих щурів у разі відновлення її структури шляхом введення мезенхімальних стовбурових клітин за експериментального гіпотиреозу. Після випоювання замість води 1 % розчину перхлорату калію було модельовано гіпотиреоз у білих щурів, де було встановлено структурно відновлювальні властивості щитоподібної залози після трансплантації мезенхімальних стовбурових клітин, які сприяють відновленню структурно функціональної одиниці - фолікула.

Eкспериментальне вивчення здатності мезенхімальних стовбурових клітин до хондрогенного диференціювання in vitro залежно від типу культуральної системи з метою їх подальшого клінічного застосування у ветеринарній медицині для відновлення втрачених функцій пошкодженого суглобового хряща є одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень. Репаративна здатність хрящової тканини обмежена, оскільки рівень фізіологічної та репаративної регенерації хрящової тканини досить низький. З огляду на це, триває пошук таких терапевтичних засобів та прийомів, які б дозволяли максимально ефективно відновити порушені структуру і функцію тканин суглобового хряща. Особливе місце у цьому пошуку належить біотехнології. Мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку - одна з найбільш вивчених мультипотентних популяцій клітин дорослого організму, яка завдяки здатності до проліферації і диференціювання in vitro, має вагоме значення в клінічній ветеринарній практиці у лікуванні тварин з ураженнями суглобового хряща. Встановлено, що за апробованого протоколу хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі більшість культивованих клітин набуває ниткоподібної форми, що призводить до зниження площі їх адгезії до поверхні культурального пластику і, як наслідок, відкріплення у культуральне середовище. Порівняння методів хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі та мікромасі показало, що ефективнішим є метод диференціювання клітин у мікромасі, - вже на 21 добу дослідження виявлялись значно більші відкладання клітинами позаклітинного матриксу, порівняно з методом диференціювання у моношарі.

Наведено результати експериментальних досліджень з одержання, оцінки якості та безпечності підготовлених до трансплантації зразків стовбурових клітин тваринного походження. Визначено ефективність їх застосування з метою стимуляції процесів регенерації експериментально ушкоджених тканин. Наведено останні досягнення світової медико-біологічної науки в цій галузі.

Eкспериментальне вивчення здатності мезенхімальних стовбурових клітин до хондрогенного диференціювання in vitro залежно від типу культуральної системи з метою їх подальшого клінічного застосування у ветеринарній медицині для відновлення втрачених функцій пошкодженого суглобового хряща є одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень. Репаративна здатність хрящової тканини обмежена, оскільки рівень фізіологічної та репаративної регенерації хрящової тканини досить низький. З огляду на це, триває пошук таких терапевтичних засобів та прийомів, які б дозволяли максимально ефективно відновити порушені структуру і функцію тканин суглобового хряща. Особливе місце у цьому пошуку належить біотехнології. Мезенхімальні стовбурові клітини кісткового мозку - одна з найбільш вивчених мультипотентних популяцій клітин дорослого організму, яка завдяки здатності до проліферації і диференціювання in vitro, має вагоме значення в клінічній ветеринарній практиці у лікуванні тварин з ураженнями суглобового хряща. Встановлено, що за апробованого протоколу хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі більшість культивованих клітин набуває ниткоподібної форми, що призводить до зниження площі їх адгезії до поверхні культурального пластику і, як наслідок, відкріплення у культуральне середовище. Порівняння методів хондрогенного диференціювання мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку кроля у моношарі та мікромасі показало, що ефективнішим є метод диференціювання клітин у мікромасі, - вже на 21 добу дослідження виявлялись значно більші відкладання клітинами позаклітинного матриксу, порівняно з методом диференціювання у моношарі.

Наведено результати з вивчення макроскопічних змін у великогомілковій кістці кролів за експериментального механічного ушкодження після ведення алогенних мезенхімальні стовбурових клітин (СК) у яремну вену і безпосередньо в місце ушкодження кісткової тканини (КТ). Ушкодження КТ моделювали на кролях 3-місячного віку породи шиншила, в середній третині діафізу великогомілкової кістки. Макроскопічні дослідження процесу відновлення дефекту великогомілкової кістки проводилися на 3, 7, 14, 21, 28 і 42 доби. Проведені макроскопічні дослідження загоювання дефекту великогомілкової кістки свідчать про відмінність процесів регенерації у кролів контрольної групи і дослідних груп після застосування їм алогенних мезенхімальних СК. Встановлено, що за введення алогенних мезенхімальних СК, процеси регенерації перебігають швидше, вже на 3 добу в зоні ушкодження відмічається відсутні згустки крові, а в наступні фази регенеративного остеогенезу реакції прилеглих м'яких тканин, утворення кісткового мозоля і зменшення його в об'ємі прискорені. Практично повне відновлення дефекту за введення алогенних мезенхімальних СК відбувається на 28 добу. В той час, як у тварин контрольної групи воно завершується лише на 42 добу. Крім того встановлено що за введення алогенних мезенхімальних СК безпосередньо в місце ушкодження процеси регенерації в ділянці створеного дефекту кістки більш інтенсивно виражені в першу та подальші фази регенерації, ніж у тварин після застосування алогенних мезенхімальних СК внутрішньовенно. Одержані дані можуть бути використані для відновлення ушкодженої КТ з використанням СК, а також для подальших експериментальних досліджень.