Надано оцінку розмноження стебловими живцями п'яти сортів порічок. Визначено вплив факторів на процеси коренеутворення живців, удосконалено агротехнічні заходи їх вегетативного розмноження у закритому грунті. З'ясовано здатність здерев'янілих, зелених живців до коренеутворення, встановлено морфологічні відмінності вкорінювання живців порічок залежно від сортового складу, метамерності живцевого матеріалу, строку живцювання та впливу біологічно-активної речовини. Визначено оптимальні параметри дорощування вкорінених живців. Встановлено можливість вирощування садивного матеріалу порічок стебловими живцями за умов Правобережного Лісостепу України, розроблено агротехнічні засоби для цього. Зазначено, що оптимальним для порічок є тривузловий живець, заготовлений з базальної частини пагона, який за інтенсивністю вкорінення та росту істотно переважає аналогічні показники одно- та двовузлових.

Рівень здатності до коренеутворення живців смородини червоної визначається строками живцювання, типом пагона та кількістю вузлів. Високу регенераційну здатність відмічено у тривузлових базальних живців, а більш слабке вкорінення спостерігається у апікальних протягом усього періоду живцювання, що потребує дорощування впродовж ще одного вегетаційного періоду. Обробка здерев'янілих живців біологічно активною речовиною КАНО з концентрацією водного розчину 20 - 25 мл/л підвищує вкорінення на 25 - 45 % і значно покращує ріст кореневої системи та розвиток надземної частини живцевих рослин.

Розглянуто 95-літню історію кафедри ботаніки та викладання дисципліни ботаніка в Уманському національному університеті садівництва. Подано інформацію про ботанічний розсадник і науковий гербарій університету. Висвітлено спогади про вчених-ботаніків Уманського національного університету садівництва: М. І. Анненкова, В. Ф. Ніколаєва, В. А. Гаврилюка та ін. Наведено бібліографію наукових праць цих учених.

Зі складу ексикат Herbarium Florae Rossicaе було виділено гербарні зразки, зібрані в околицях міст Києва та Харкова, Київської, частково Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Чернігівської, Одеської, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської, Донецької областей. У 1897 - 1907 рр., на час збору гербарію, як зазначено на гербарних етикетках, це були Київська губернія, в тому числі Черкаський і Уманський повіти, Чернігівська губернія (Остерський та Кролевецький пов.), Полтавська губ. (Костянтиноградський пов.), Херсонська губ. (Одеський пов.), Катеринославська губ. (околиці Катеринослава, Бахмутський пов.), Харківська губ. (околиці Харкова та Старобільська). Проаналізовано гербарні збори і з теренів України, які увійшли до ексикат Herbarium Florae Rossicaе (1897 - 1907 рр.) таких колекторів: І. Я. Акінфієва (1897 - 1903 рр., Катеринославська губ. та околиці м. Катеринослав), Е. Куликовського (1898 - 1901 рр., околиці м. Овідіополя Одеського повіту Херсонської губ.), М. В. Цингера (1897 - 1904 рр., Київська, Полтавська губ.), В. В. Фінна (1902 - 1904 рр., Київська губ.), А. Лоначевського (1904 - 1907 рр., околиці Києва), А. Г. Ракочі (1897 - 1902 рр., Київська, Чернігівська губ.), П. Н. Наливайка (1897 р., Харківська губ., околиці Харкова), І. І. Шираєвського (Старобільський повіт Харківської губ.). Опрацьовано такі гербарні зразки: Actaea europaea (Schipcz.) J. Compton (Cimicifuga foetida L.), Aldrovanda vesiculosa L., Aurinia saxatilis (L.) Desv. (Alyssum saxatile L.), Carex limosa L., C. secalina Willd. ex Wahlenb., Corydalis cava Schweigg. et Korte, Cymbochasma borysthenica (Pall. ex Schlecht.) Klok. et Zoz (Cymbaria borysthenica Pall.), Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza sambucina (L.) Soo (Orchis sambucina L.), Galanthus nivalis L., Hyssopus cretaceus Dubjan., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter (Gymnadenia cucullata Rich.), Pedicularis dasystachys Schrenk (P. laeta Stev.), Pulsatilla patens (L.) Mill., P. pratensis (L.) Mill., Scilla bifolia L., Silene cretacea Fisch. ex Spreng., Valeriana tuberosa L.

Вітчизняний вчений - геоботанік, флорист, дендролог, педагог; кандидат біологічних наук (1962), доцент (1969). Упродовж багатьох років Віктор Антонович був хранителем гербарію кафедри ботаніки Уманського сільськогосподарського інституту, сприяючи поповненню його фондів, зокрема передав до нього власні гербарні збори з Чукотки, Камчатки, Карпат, Криму, колекційного ботанічного розсадника УСГІ тощо. Нині основна частина його арктичних зборів зберігається в Гербарії БІН (LE) у Санкт-Петербурзі.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Охарактеризовано ранні роки життя відомого вченого-натураліста Й. К. Пачоського, формування його характеру та наукового світогляду. За мемуарами М. Гарусевича вперше у вітчизняній літературі викладено сімейні хроніки Пачоських-Веймутів, а на основі Волинських метрик здійснено спробу реконструкції родоводу. Проаналізовано роки навчання Йозефа Пачоського в Рівненському реальному училищі та Уманському училищі землеробства і садівництва та київський період, пов'язаний з університетом Св. Володимира, Київським товариством природознавців і експедиціями по південно-західному краю. Поіменно згадано уманських і київських вчителів і наставників Й. Пачоського.

Висвітлено результати опрацювання історичної меморіальної гербарної колекції Йозефа Пачоського - учня Уманського училища землеробства і садівництва (нині Уманський національний університет садівництва (УНУС)), яка входить до фондів наукового гербарію УНУС (UM). Зауважено, що у процесі підготовки матеріалу використано гербарні збори, картотеку етикеток фондів наукового гербарію УНУС (UM), праці Йозефа Пачоського. Подано інформацію про основні дати життя та діяльності Й. Пачоського. Наведено перелік наукових праць Й. Пачоського, які зберігаються у бібліотеці УНУС.

У монографії висвітлено історію створення ботанічного розсадника, розглянуто роль викладачів із часів Уманського училища землеробства і садівництва й до сучасного університету. Використано авторські рисунки рослин (Echinacea purpurea (L.) Moench, Inula helcnium L., Rosa canina L.) уманського художника M. M. Коструби. Для обкладинки використано авторські фото куратора ботанічного розсадника М. І. Парубок. При підготовці матеріалу використано архівні музейні матеріали, наукові праці викладачів, літературні джерела відділу стародруків і бібліотеки університету.

Наведено список рослин ботанічного розсадника Уманського національного університету садівництва, роки їх інтродукції, опис таксонів, представлено ілюстрації. Проаналізовано асортимент трав'яних рослин ботанічного розсадника та дерева і кущі лісопаркової зони. Охарактеризовано лікарські рослини та їх використання у навчальному процесі.