Проаналізовано обстеження та лікування хворих на цукровий діабет важкого ступеня з гнійно-некротичними ураженнями нижніх кінцівок. Чітка патогенетична верифікація механізму розвитку діабетичної стопи на нейропатичну та ішемічну форми, принцип диференційованої їх діагностики і комплексне лікування гнійно-некротичних уражень нижніх кінцівок, адекватна корекція вуглеводного, ліпідного, білкового та водно-електролітного обмінів, покращання реологічних властивостей крові та проведення оптимальних "малих" хірургічних операцій, вивчення хворими на цукровий діабет правил догляду за стопами дозволили зменшити кількість ампутацій нижніх кінцівок на 40 %.

Проанализированы обследование и лечение больных сахарным диабетом тяжелой степени с гнойно-некротическими поражениями нижних конечностей. Четкая патогенетическая верификация механизма развития диабетической стопы нейропатической и ишемической формы, принцип дифференцированной их диагностики и комплексное лечение гнойно-некротических поражений нижних конечностей, адекватная коррекция углеводного, липидного, белкового и водно-электролитного обмена, улучшение реологических способностей крови и проведение оптимальных "малых" хирургических операций, изучение больными сахарным диабетом правил ухода за стопами позволили уменьшить количество ампутаций нижних конечностей на 40 %.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.7-5 + Р415.160.23-5

Рубрики:

Хірургічна патологія стопи і пальців

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наголошено на ефективності методу лапароскопічної герніопластики, яку застосовували у разі рубцевих вентральних гриж (ВГ) у 36 хворих. Вік хворих 41 - 72 роки, серед них жінок 28, чоловіків - 8. Розмір грижових воріт від 3 до 15 см. У черевну порожнину вводили 3 - 5 - 10 мм троакарів, розміщуючи їх навколо грижового отвору на відстані 10 см від краю грижі. Роз'єднували зрощення у черевній порожнині, звільняли грижовий мішок від його вмісту. Через розріз шкіри, голкою типу "endoclose", відступаючи від краю грижових воріт на 1 см, у черевну порожнину проводили лігатуру, яку виводили назовні тією ж голкою, захоплюючи протилежний край грижових воріт. Шви накладали на відстані до 1 см один від одного, після чого випускали газ із черевної порожнини і зав'язували нитки, занурюючи вузли під шкіру. Всі операції виконано під загальним знеболенням. Післяопераційний період проходив без ускладнень. Рецидив грижі виявлено у 8,3 % хворих.