Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)290-932.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено основні напрями суспільно-політичної діяльності української західної діаспори на прикладі США та Канади. Проаналізовано самоорганізацію суспільно-політичного життя діаспорних утворень даних країн. Визначено основні аспекти діяльності українських організацій США та Канади, простежена ретроспектива створення та діяльності Об'єднання Гуцулів Західної Діаспори. Доведено, що наслідком даної самоорганізації стало створення координаційного органу діаспори - Світового Конгресу Українців (СКУ), проаналізовано його статутні засади та принципи діяльності, визначено місце України в діяльності СКУ на сучасному етапі.

Здійснено аналіз релігійності лучан за даними соціологічного дослідження (Луцьк, 2015), проведеного з використанням методики вимірювання релігійності за допомогою багаторівневого моделювання (С. Сальнікова). Виявлено, що релігійність містян є глибоко традиційною й усвідомленою. Установлено, що події на Майдані та на Сході України збільшили довіру лучан до церкви, не спричинивши сплеску її відвідування й підвищення суб'єктивної релігійності (3,5). Зміни відбулися в ставленні до церкви, якій довіряють: відтік лучан від Московського патріархату до Київського становить від 3,8 до 4,4 %.

Вперше створено моделі емоційних станів батьків дітей з різним рівнем психосоціального розвитку. Встановлено основні відмінності у психологічних складових емоційних станів батьків дітей з різним рівнем психосоціального розвитку. Емпірично підтверджено відмінності між компонентами емоційних станів батьків, діти яких розвиваються типово та мають порушення психосоціального розвитку. Експериментально встановлено й обгрунтовано ефективність застосування програми для подальшої роботи з такою категорією родин і дітей. Уточнено дефініцію ''емоційний стан''. Набули подальшого розвитку дані про психологічні особливості сприйняття батьками дітей з психофізичними порушеннями за умов сімейного виховання.

Вперше залучено до наукового обігу та комплексно проаналізовано значний масив документальних матеріалів стосовно родоводу Аркасів, їх внеску в історичний поступ Півдня України. До наукового обігу введено першоджерела фондів Державного архіву Львівської області. Проаналізовано внесок М. Аркаса у розвиток української історичної думки. Доведено тезу відносно того, що "Історія України-Русі" М. Аркаса засвідчила появу в українській історіографії державницького напрямку та заклала початок неоромантизму у вітчизняній історичній науці. Виокремлено і проаналізовано життєпис М. Аркаса, проведено аналіз ролі його педагогічної та громадсько-виховної діяльності у пробудженні самосвідомості українців. Доведено тезу про те, що саме М. Аркас підготував підґрунтя для глибокого вивчення минулого українського народу. Охарактеризовано педагогічну складову спадку М. Аркаса, в якій особливе місце займала ідея гармонійного розвитку людини, органічного поєднання розумового, трудового, морального, фізичного й естетичного виховання, яке сповідував М. Аркас. Окреслено коло питань, які потребують подальшого дослідження.

Здійснено теоретичне дослідження одного із центральних інститутів цивільного права - інституту захисту суб'єктивних цивільних прав у разі порушення чи загрози такого порушення учасниками договірних зобов'язань. Розгляд питань розпочинається зі з'ясування змісту права на захист, підстав та умов його виникнення і завершується з'ясуванням особливостей застосування всього інструментарію можливих способів захисту у юрисдикційній та неюрисдикційній формах захисту учасниками договірних зобов’язань. Акцентовано увагу на дослідженні правової природи превентивного захисту суб'єктивних цивільних прав, у тому числі й тих, що випливають із договірних зобов'язань. Здійснено класифікацію засобів та способів захисту прав у договірних зобов'язаннях, визначено особливості застосування загальних та спеціальних способів захисту. Установлено специфіку захисту суб'єктивних цивільних прав учасниками договірних відносин в юрисдикційній та неюрисдикційній формах.

Висвітлено погляди науковців щодо придбання, накопичування, використання і збереження ресурсів, які допомагають задовольняти потреби, бути резильєнтними, оптимістичними, цілеспрямованими, життєдіяльними, життєтворчими і самоактуалізуючими. Вивчення особистісних ресурсів окреслює широке коло досліджень, що проводиться науковцями кафедри від ставлення до здоров'я як до цінності, безпеки життя, ставлення до складних ситуацій як до можливості набуття особистого досвіду; готовності до самозмінення і самоефективності; активної життєвої установки, мотивації подолання, розвитку і збереження адаптаційного потенціалу, розвитку Я-концепції, позитивності і раціональності мислення, флексибільності, резильєнтності, розвитку особистісно-екзистенційних ресурсів і життєтворчості.