Індекс рубрикатора НБУВ: З222-5

Рубрики:

Магнітні вимірювання

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання створення апаратури для дослідження гальваномагнітних сенсорів в процесі їх опромінення в нейтронних реакторах. Дослідження параметрів сенсорів проведено безпосередньо під час їх опромінення (real-time) і за дуже високих рівнів радіаційного випромінювання. Розроблену апаратуру успішно апробовано та використано в експериментах з дослідження радіаційної стійкості гальваномагнітних сенсорів Лабораторії магнітних сенсорів (Національного університету "Львівська політехніка") в реакторі ИБР-2 (ОІЯД, Дубна, Росія) у жовтні 2006 р.

Досліджено проблему визначення метрологічних характеристик і калібрування трикомпонентних ферозондових магнітометричних інформаційно-вимірювальних систем для дослідження слабких магнітних полів. Удосконалено метод синхронних вимірювань геомагнітних варіацій, за яким порівнюються покази зразкового та досліджуваного засобів вимірювань, визначення метрологічних характеристик останнього здійснюється без призупинення його неперервної роботи. На базі теоретичного аналізу систематичної та випадкової складових похибки такого методу обгрунтовано доцільність використання напівпараметричного методу зважених найменших квадратів у частотній області для обробки даних і сформульовано вимоги до характеристик зразкового засобу вимірювань. З метою вдосконалення цих характеристик синтезовано нову форму неоднорідності поля компенсації, яка дозволяє значно зменшити похибку коефіцієнта перетворення, зумовлену зміною довжини чи положення давача у котушці компенсації. Розроблено рекомендації щодо зменшення потужності збудження ферозондового перетворювача. Наведено приклади обробки даних синхронних вимірювань за запропонованою методикою.

Досліджено залежність стабільності параметрів плівкових сенсорів магнітного поля на основі InAs і InSb від температури опромінення. Наведено результати досліджень впливу спектра нейтронів на величину зміни чутливості сенсорів. Показано особливості поведінки параметрів сенсорів на базі багатошарових гетероструктур, опромінених електронами та реакторними нейтронами.

Зазначено, що дослідження процесів, які відбуваються під час розрядів блискавки, є актуальним завданням космічної фізики. Саме на це спрямовано експеримент на борту мікросупутника "Чібіс-М" (запуск у 2010 р.), який містить два набори космічної апаратури: "Гроза" та "Хвильовий комплект". Від цього проекту очікуються особливо цікаві результати, оскільки вперше заплановано не тільки прямі спостереження блискавок, але й одночасні дослідження викликаних ними хвильових процесів (дослідження проводитимуться як з борту супутника, так і зі станцій наземної підтримки), що дасть безпрецедентну нагоду спостерігати розвиток блискавкового механізму від виникнення до дисипації в формі електромагнітних хвиль. У межах електромагнітного експерименту на борту мікросупутника "Чібіс-М" будуть проведені вимірювання електричного та магнітного полів і густини електричного струму. Особливу увагу сконцентровано на ННЧ-ДНЧ-діапазоні. Ці хвилі відіграють головну роль у взаємодії в системі магнітосфера - іоносфера - атмосфера - літосфера, і їх дослідження є необхідними для розкриття механізму цієї взаємодії. Описано наукові завдання проекту та склад бортової апаратури "Хвильовий комплект".

Зроблено спрощений аналіз ферорезонансного режиму збудження ферозонда під час живлення послідовного нелінійного контуру, утвореного обмоткою збудження та конденсатором, від джерела прямокутної напруги. Визначено межі монотонності та існування режиму. Наведено результати експериментальної перевірки процесів у послідовному колі збудження та приклад його застосування для збудження малогабаритних ферозондових датчиків.

Запропоновано використати для сертифікації магнетометрів відомий метод синхронних вимірювань геомагнетних варіацій, який застосовують для оцінки стабільності їх базової лінії. Показано, що математична модель таких вимірювань описується множинною лінійною регресією з автокорельованими похибками в усіх змінних. Знайдено, що похибка оцінки параметрів регресії обернено пропорційна тривалості вимірювань.

Досліджено особливості побудови ферозондових магнітометрів (ФЗМ) з найвищим рівнем метрологічних параметрів. Показано, що вони головно залежать від якості магнітного матеріалу осердя давача ФЗМ. Запропонована й обгрунтована модель "твердої рідини", яка пояснює природу магнітного шуму. Виявлено новий ефект - гамма-магнітна нормалізація. Наведено приклади сучасних ФЗМ.

Досліджено можливість зменшення температурного дрейфу нуля ферозондових магнітометрів. Запропоновано новий спосіб зниження дрейфу шляхом створення поля компенсації вимірюваного магнітного поля заданої конфігурації. Запропоновано принцип побудови структурної схеми системи збору та опрацювання наукової інформації для наносупутників і розроблено швидкісний інтерфейс для передачі даних з системи в апаратуру радіолінії. Опрацьовано великий обсяг даних з мікросупутника "Чибис-М" та експерименту "Варіант" на борту супутника "Січ-1М", де працювали бортові комплекси апаратури, виготовленої в ЛЦ ІКД. Виявлено випромінювання потужних ліній електропередач на основній частоті 50 (60) Гц та моди коливань шуманівського резонансу, які просочувалися в іоносферу вище шару F2.

За допомогою спеціалізованого швидкодійного вимірювального пристрою досліджений розподіл інтенсивності стрибків Баркгаузена протягом циклу перемагнечування ферозондових перетворювачів з малим рівнем власних шумів. Запропонований новий підхід до детектування сигналу цих сенсорів, який враховує статистичні характеристики шумів перемагнечування. Це надало можливість суттєво зменшити власний рівень шумів ферозонда порівняно з традиційним методом виділення сигналу на другій гармоніці частоти збудження.