Наведені основні положення токсикології, як загальної та спеціальної (токсикодинаміки, токсикокінетики, токсикометрії), так і екологічної. Основний наголос зроблено на токсиколого-екологічні аспекти, на проблеми харчової токсикології. Розглянуто сучасні методологічні підходи до створення систем еколого-токсикологічного моніторингу, а також проведено ознайомлення з основами профілактики та наданням медичної допомоги при отруєннях хімічними забруднювачами навколишнього середовища.

Розглянуто гігієнічні вимоги до сучасних технологічних процесів виробництва основних харчових продуктів. Значну увагу приділено теорії та методології нормування контамінантів різної природи в харчових продуктах. Описано особливості визначення аліментарних ризиків захворюваності, розкрито підходи до регламентації трансгенних продуктів. Проаналізовано питання безпеки їжі за вмістом у ній хімічних, радіоактивних і мікробіологічних забруднювачів. Наведено інформацію про харчові отруєння мікробної природи, охарактеризовано властивості мікроорганізмів, умови їх розмноженя та токсиноутворення у харчових продуктах, можливі шляхи їх забруднення та систему заходів профілактики. Подано класифікацію харчових отруєнь, описано методику їх розслідування.

Рассмотрены гигиенические требования к современным технологическим процессам производства основных пищевых продуктов. Значительное внимание уделено теории и методологии нормирования контаминантов разной прироры в пищевых продуктах. Описаны особенности определения алиментарных рисков заболеваемости, раскрыты подходы к регламентации трансгенных продуктов. Проанализированы вопросы безопасности еды по содержанию в ней химических, радиоактивных и микробиологических загрязнителей. Приведена информация о пищевых отравлениях микробной природы, охарактеризованы свойства микроорганизмов, условия их размножения и токсикообразования в пищевых продуктах, возможных путях их загрязнения и системе профилактических мероприятий. Дана классификация пищевых отравлений, детально описана методика их расследования.

Висвітлено питання гігієчної оцінки харчування працездатного населення України за вмістом основних нутриєнтів і надходженням найбільш розповсюджених неорганічних забруднювачів з харчовим раціоном за сучасних економічних та екологічних умов. На підставі результатів дослідження зроблено висновок про те, що харчування працездатного населення незбалансоване. Більш того, надходження таких забруднювачів (свинцю, кадмію, миш'яку) з продуктами до харчового раціону жителів Києва, Черкас, Кривого Рогу, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Шостки перевищує допустиму добову норму. Оцінювання дії комплексу забруднювачів показало, що рівень токсичного навантаження на організм людини поступово зростає. Для визначення негативної дії найбільше розповсюджених неорганічних забруднювачів і стану фактичного харчування працездатного населення наведено й обгрунтовано методологічні засади гігієнічного моніторингу та біотести для оцінки дії комлексу токсикантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.04

Рубрики:

Гігієна харчування за особливих умов зовнішнього середовища і у разі особливих станів організму

Шифр НБУВ: РА302645 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано роль аліментарного чинника у формуванні залізодефіцитних станів серед населення, що проживає на територіях, забруднених радіонуклідами чорнобильського походження. Виявлено особливості есенціальних нутрієнтних дефіцитів у осіб фертильного віку та вагітних жінок, що надає підставу стверджувати, що харчування за умов полінутрієнтних дефіцитів потребує термінової корекції. Використання сучасних методів аліментарної профілактики сприяє запобіганню анемій, спричинених недостатністю гемового заліза, а також інших харчових інгредієнтів, які обумовлюють виникнення залізодефіцитних станів.

Запропоновано спосіб розрахунку дисбалансу харчового раціону і одержання числового виразу. На підставі одержаних даних встановлення невідповідності стану фактичного харчування фізіологічним потребам сприяє ранній діагностиці нутрієнтних дефіцитів. Цифрові значення дисбалансу дадуть можливість спрогнозувати ризик виникнення захворювань, пов'язаних з харчуванням, як для конкретної особи, так і для населення певного регіону.

Наведено дані щодо стану проблеми нутрієнтного забезпечення населення та ролі есенціальних нутрієнтів у розвитку низки захворювань, серед яких надзвичайно велике значення мають хвороби щитоподібної залози та цукровий діабет серед дітей та підлітків. Наведені дані про поширеність низки аліментарно-залежних захворювань у світі та в Україні та роль їжі в профілактиці захворювань, зумовлених неякісним та незбалансованим харчуванням.

Наведено процентні дані основних полінутрієнтних дефіцитів серед вагітних жінок і дітей дошкільного віку Іванківського району Київської області. Частіше всього у обстежених вагітних жінок відзначалася нестача вітаміну C - у 36 %, фолієвої кислоти - у 30%, вітамінів A - у 29 %, E - у 27 %, B{\dn\fs8 1} - у 23 %, B{\dn\fs8 2} - у 26 %, B{\dn\fs8 6} - 25 %, D - у 25 %, B{\dn\fs8 12} - у 17 %, B{\dn\fs8 7} - 17 %, PP - у 13 % від числа обстежених осіб. Вітамінний статус дітей дошкільного віку, які народились і проживають на радіоактивно забруднених територіях підтверджує наявність гіповітамінозів A, E, D, B{\dn\fs8 1}, B{\dn\fs8 2}, B{\dn\fs8 9}, C і гіпоелементозів - кальцію, заліза, йоду, цинку. Встановлено залежність стану здоров'я дітей від якості харчування матері під час вагітності. Показано важливість вирішення проблеми мікронутрієнтних дефіцитів, особливо серед дитячого населення і вагітних жінок. Впровадження спектрально-динамічного методу оцінювання харчового статусу та стану нутрієнтного забезпечення може сприяти запобіганню аліментарним і аліментарно-залежним захворюванням. Використання спектрально-динамічного методу сприяло одержанню достовірних даних, що прискорило надання необхідних гігієнічних рекомендацій для кожного обстеженого індивідуально без проведення будь-яких біохімічних аналізів.

Приведены процентные данные основных полинутриентных дефицитов среди беременных женщин и детей дошкольного возраста Иванковского района Киевской области. Чаще всего у обследованных нами беременных женщин отмечалась нехватка витамина C - у 36%, фолиевой кислоты - у 30%, витаминов A - у 29 %, E - у 27 %, B{\dn\fs8 1} - у 23 %, B{\dn\fs8 2} - у 26 %, B{\dn\fs8 6} - 25 %, D - у 25 %, B{\dn\fs8 12} - у 17 %, B{\dn\fs8 7} - 17 %, PP - у 13 % от числа обследованных лиц. Витаминный статус детей дошкольного возраста, родившихся и проживающих на радиоактивно загрязненных территориях, подтверждает наличие гиповитаминозов A, E, D, B{\dn\fs8 1}, B{\dn\fs8 2}, B{\dn\fs8 9}, C и гипоэлементозов - кальция, железа, йода, цинка. Установлена зависимость состояния здоровья детей от качества питания матери во время беременности. Показана важность решения проблемы микронутриентных дефицитов, особенно среди детского населения и беременных женщин. Внедрение спектрально-динамического метода оценки пищевого статуса и состояния нутриентного обеспечения может способствовать предотвращению алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний. Использование спектрально-динамического метода способствовало получению достоверных данных, что ускорило предоставление необходимых гигиенических рекомендаций для каждого обследованного индивидуально без проведения каких-либо биохимических анализов.

Вивчення стану фактичного харчування дитячого населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, свідчить про порушення харчового статусу, зростання аліментарних і аліментарно-залежних захворювань, перш за все серед дітей препубертатного віку, що викликано дефіцитом ряду незамінних нутрієнтів і розбалансованістю раціонів.

Изучение состояния фактического питания детского населения, проживающего на радиоактивно загрязненных территориях, свидетельствует о нарушении пищевого статуса, росте алиментарных и алиментарно-зависимых заболеваний, прежде всего среди детей препубертатного возраста, что вызвано дефицитом ряда незаменимых нутриентов и разбалансированностью рационов.

Розглянуто основні розділи гігієни дітей та підлітків як самостійної медичної науки. На сучасному рівні викладено теоретичні основи гігієни дітей та підлітків. Увагу приділено питанням історії, завданням, методам досліджень у цій сфері. Викладено теоретичні та методичні питання фізичного розвитку та формування стану здоров'я дітей та підлітків. Висвітлено вплив на здоров'я умов життєдіяльності та навчального середовища, трудового навчання, фізичного виховання, харчування. Викладено засади здорового способу життя, питання попереджувального та поточного санітарно-гігієнічного нагляду, медико-санітарного обслуговування дитячого та підліткового населення.