Наведено основні положення нового законодавства Європейського Союзу (ЄС) щодо розміщення продукції на європейському ринку, заходи, які вживає Держспоживстандарт України щодо підготовки до укладення Угоди між Україною та ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, стан і проблеми переговорів в рамках створення зони вільної торгівлі з ЄС стосовно технічних бар'єрів в торгівлі, а також висвітлено досвід функціонування інфраструктури якості у Франції та Болгарії.

Розглянуто проблему становлення та розвитку процесу забезпечення безпеки судноплавства в період збройних конфліктів. Проаналізовано історичні та сучасні фактори, що впливають на безпеку перевезень морським та річковим транспортом. Встановлено місце і роль держави в забезпеченні безпеки морських та річкових перевезень.

Розглянуто проблему безпеки судноплавства в аспекті охорони людського життя. Надано авторське визначення категорії безпека судноплавства та ризик в судноплавстві. Окреслено шляхи вдосконалення охорони життя і здоров'я людей при перевезенні водним транспортом.

Проаналізовано адміністративно-правові механізми гарантування обмеження засобів і способів ведення війни на морі для забезпечення суспільної безпеки. Визначено, що органи публічної влади повинні адміністративно-правовими засобами утримувати баланс між національними інтересами та геополітичними умовами заради збереження стану суспільної безпеки. Режим суспільної безпеки має бути підтриманий, зокрема, й можливістю силового примусу інших сторін до правопорядку.

Обгрунтовано шляхи удосконалення адміністративно-правових механізмів гарантування безпеки судноплавства в період збройних конфліктів через визначення їх особливостей, вимог та обмежень у застосуванні. Встановлено історичні передумови розвитку та зародження процесу забезпечення безпеки судноплавства в період збройних конфліктів. У результаті термінологічного аналізу запропоновано визначення низки термінів, з-поміж яких "збройний конфлікт", встановлено особливості адміністративно-правового статусу учасників збройних конфліктів. Запропоновано шляхи удосконалення чинного адміністративного законодавства відносно надання гарантій забезпечення безпеки мореплавства в період збройних конфліктів. Викладено концептуальні засади співпраці органів публічної влади, громадських та міжнародних організацій у забезпеченні безпеки судноплавства в період збройних конфліктів.

У монографії подано розширений авторський курс адміністративного права та адмі¬ністративного процесу України в умовах воєнного стану. За основу взято теоретичні по¬ложення та практику діяльності публічної адміністрації, що відповідає цінностям людино- центристської теорії, коли публічна адміністрація має організувати та забезпечити оборону Вітчизни, права, свободи й інтереси приватних громадян та правопорядок в умовах воєн¬ного стану. Монографія може бути корисною для посадових (службових) осіб адміністративних органів, які працюють (ведуть бойові дії, несуть службу) в умовах воєнного стану, студен¬тів в освітньому процесі, викладачів закладів освіти, науковців, народних депутатів, суд¬дів, волонтерів та інших суб’єктів громадянського суспільства. За змістом у монографії розкрито питання програми другого блоку фахового вступ¬ного випробування з адміністративного права України, що затверджена МОН України, проте зміст не обмежується ними. Вона може стати в нагоді під час підготовки до вступ¬них випробувань для складання ЗНО до магістратури, а також у підготовці до відповідних кваліфікаційних іспитів кандидатів на посади суддів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів і працівників правоохоронних органів та інших суб’єктів публічної адміністрації.

Концептуально обґрунтовано шляхи удосконалення адміністративно-правових механізмів гарантування безпеки судноплавства в період збройних конфліктів шляхом визначення їх особливостей, вимог та обмежень у застосуванні. У дисертації викладено концептуальні засади співпраці органів публічної влади, громадських та міжнародних організацій у забезпеченні безпеки судноплавства в період збройних конфліктів.