Розглянуто типологічні та локально-регіональні особливості весільної пісенності Поділля. На прикладі пісенних баталій між родами проаналізовано жанрові та художні властивості даного пісенного масиву.

Рассмотрены типологические и локально-региональные особенности свадебного фольклора Подолья. На примере передирок (песенных баталий между родами) проанализированы жанровые и художественные свойства данного песенного массива.

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

На основі систематизованого весільного фольклору Поділля простежено головні аспекти взаємодії весільного обряду та пісні. Проаналізовано засоби локалізації та характерні риси пісенної традиції регіону. Здійснено типологічну класифікацію жанрових ознак пісенних текстів, простежено еволюцію мотивів, образів. З'ясовано мовно-художню палітру народних творів. Встановлено специфіку побутування основних пісенних різновидів Поділля та традиційної обрядової родинної творчості у контексті всеукраїнського та слов'янського масивів.

Досліджено городище скіфського часу біля с. Воргол. Вивчено козацькі старожитності Кролевця в матеріалах археологічної експедиції 2000 р. Приділено увагу кролевецьким рушникам в колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Розглянуто метеорологічний календар українців сумщини першої половини ХХ ст. Простежено розвиток ткацтва на Кролевеччині (1997 - 2005 рр.).

Вперше комплексно досліджено в історико-етнографічному аспекті весільну обрядовість українських та російських сіл Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХІ ст. Проаналізовано стан джерельної бази, ступінь вивчення проблеми у вітчизняній і зарубіжній історіографії. Уведено до наукового обігу нові польові матеріали. Розкрито структурно-функціональний склад звичаїв та обрядів регіону кінця ХІХ - 1920-х рр. та їх зміни впродовж 1930 - 1980-х рр. Визначено територіальні особливості обрядових традицій, на основі яких виділено локальні та перехідні зони їх побутування. Виявлено характерні та змістові трансформації, що відбулися в кінці ХХ - на початку ХХІ ст. у системі звичаїв і обрядів Слобідської України. Виокремлено обрядовий зміст і структурно-функціональні різновиди традиційних весільних прикмет і заборон ареалу дослідження.

У концентрованому вигляді подано цілісний образ України в її базових категоріях - держава, територія, народ - із погляду історії її формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення. Репрезентовано серію своєрідних енциклопедичних наративів, зокрема вміщено узагальнюючі нариси про державний устрій країни; природні умови та ресурси; історію формування її території та кордонів, адміністративно-територіального поділу; чисельності, складу та руху населення (антропологічні та демографічні параметри в їх ретроспективі), що мешкало на її теренах із найдавніших часів, традиційну матеріальну та духовну культуру (господарські заняття, ремесла та промисли; транспорт; харчування та їжу; житло; одяг; народні знання; міфологічні вірування; календарні обряди й обряди життєвого циклу; словесний і музичний фольклор, а також візуальний фольклор, тобто декоративно-вжиткове мистецтво; хореографію). Окрему увагу приділено етнічній історії, матеріальній і духовній культурі основних етнічних спільнот, що мешкають в Україні, - білорусів, болгар, вірмен, гагаузів, греків, євреїв, караїмів, кримських татар, кримчаків, молдован, німців, поляків, ромів, росіян, румунів, словаків, угорців, чехів.

Присвячено розвиткові весільних обрядів в Україні в другій половині ХХ - на початку ХХІ ст. До видання ввійшли записи польових матеріалів обрядовості весільного циклу, зібрані під час експедиції упродовж останніх десятиліть співробітниками відділу "Український етнологічний центр" Інституту мистецтвознавства, фольклористки та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України,а також працівниками інших наукових установ, вищих навчальних закладів України. Матеріал, згрупований за географічним принципом, дає чітку картину збереження традиційної культури та відображає процеси трансформації.

Представлено збірник матеріалів круглого столу, який містить низку тез і статей українських науковців з різним професійним бекграундом, які через російсько-українську війну змушено опинилися на перетині двох дослідницьких реальностей: "pre-war science" та "іп-war science". Наголошено, що дослідження "тут" і "тепер", в умовах воєнного стану, показали, що інструментарій, який був дієвим до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, під час війни або зовсім не працює, або працює недостатньо ефективно. Зазначено, що на сторінках цього видання дослідники діляться власними рефлексіями та інсайтами щодо (не)нової методології наукової роботи, а також аналітичними розвідками, у яких професійні історико-культурні візії і стратегії виживання під час війни межують з особистісними.