Зазначено, що для дітей віком 11 - 14 років характерне поступове зниження латентних періодів різних за складністю рухових реакцій. Встановлено вірогідні кореляційні зв'язки реакцій вибору з силою і функціональною рухливістю нервових процесів у 11-річних дітей та поступове зменшення таких зв'язків з віком.

Отмечено, что для детей в возрасте 11 - 14 лет характерно постепенное снижение латентных периодов двигательных реакций различной степени сложности. Установлены достоверные корреляционные связи реакций выбора с силой и функциональной подвижностью нервных процессов у 11-летних детей и постепенное уменьшение таких связей с возрастом.

For children 11-14 years the gradual decline of latent periods of motor sensory reactions of different degree of complication is typical. Reliable correlation communications of reactions of selection are set with power and functional mobility of nervous processes at 11-years-old children and gradual diminishment of such communications with age.

При изучении динамики произвольного внимания учащихся 5 - 8 классов установлено, что в возрасте от 11-ти до 14-ти лет происходит прогрессивное, но медленное и неравномерное улучшение его показателей (объема, продуктивности, переключения и распределения внимания). У 11-летних обследуемых все изучаемые показатели внимания достоверно коррелируют с силой и функциональной подвижностью нервных процессов. В 12 - 13 лет коэффициенты корреляции снижаются, а в 14 лет связь между показателями внимания и свойствами основных нервных процессов отсутствует. Возможно, замедление темпов развития произвольного внимания и разрыв уже сформировавшихся связей у детей среднего школьного возраста связан с гормональными изменениями, вызванными началом полового созревания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.96 + Ю983.3-302

Рубрики:

Нервова система. Вища нервова діяльність. Органи відчуттів у дітей

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено властивості основних нервових процесів, сенсомоторних функцій, пам'яті та уваги, успішності навчання учнів середнього шкільного віку. Встановлено, шо функціональна рухливість та сила нервових процесів, сенсомоторні та психічні функції повільно та нерівномірно розвиваються у дітей віком від 11 до 14-ти років. Визначено динаміку зв'язків властивостей нервових процесів з сенсомоторними та психічними функціями. Виявлено залежність складних реакцій вибору, деяких параметрів психічних функцій, успішності навчання 11-річних дітей від властивостей основних нервових процесів; у 12 - 13-річних школярів їх зв'язки послаблюються, у 14-річних - зникають. Вперше досліджено вікову динаміку психофізіологічних функцій у дітей віком 11 - 14 років з різним рівнем розвитку властивостей основних нервових процесів. Доведено, що у обстежуваних з різним рівнем функціональної рухливості та сили нервових процесів характер та спрямованість онтогенетичних змін психофізіологічних функцій однакові, але вираженість їх різна; особи з високим рівнем властивостей основних нервових процесів характеризуються вищими показниками пам'яті, уваги, сенсомоторної реактивності, успішності навчання, ніж їх однолітки з низьким рівнем типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

Зазначено, що інформація про особливості впливу фізичних навантажень, які включають бігові навантаження з різною величиною енерговитрат, на функціональні можливості системи зовнішнього дихання студенток різних соматотипів у сучасній науковій літературі взагалі відсутня. Вивчення цієї проблеми надасть можливість у подальшому ефективніше впливати засобами фізичної культури на функціональні можливості студенток. Мета роботи - дослідити вплив занять із фізичного виховання, які включають бігові навантаження з різною величиною енерговитрат на функцію системи зовнішнього дихання студенток 17 - 19 років із різними соматотипами. На підставі аналізу та узагальнення літературних джерел та одержаних даних педагогічного експерименту з використанням методів спірометрії та пневмотахометрії доведено доцільність використання бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення, які перевищують порогову величину. Виявлено особливості впливу таких навантажень на функцію системи зовнішнього дихання дівчат із різними соматотипами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.25

Рубрики:

Функціональні зміни обміну речовин та енергії при заняттях фізичними вправами

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації з використанням спеціальних вправ у школярів 10 - 11 років із короткозорістю на санаторному етапі. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: огляд літературних джерел; візометрія; рефрактометрія; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Проведені дослідження засвідчили, що через 22 дні від початку занять у школярів, які займалися за санаторною програмою реабілітації, відбулося поліпшення показників гостроти зору та рефрактометрії але не достовірно. Тоді як, у школярів експериментальної групи застосування авторської програми, яка включала розроблений комплекс спеціальних вправ для зору, гімнастичні вправи, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовану лікувальну ходьбу по місцевості за розвішеними орієнтирами, рухливі ігри та естафети з м'ячем, сприяло покращанню функції зорового аналізатора та показників фізичної підготовленості на санаторному етапі фізичної реабілітації. Аналіз показників гостроти зору та рефрактометрії у дітей шкільного віку з короткозорістю, які займалися за авторською програмою фізичної реабілітації, надає можливість констатувати покращання функції зорового аналізатора та деяких показників фізичної підготовленості.

Для лікування дітей із короткозорістю запропоновано велику кількість методів, серед яких - патогенетично обгрунтовані та засоби фізичної реабілітації. У практичній діяльності з метою підвищення ефективності лікування виникає необхідність систематизації їх застосування. Для розв'язання цієї проблеми ідеальними є умови санаторно-курортного етапу лікування. Мета дослідження - розробка комплексу лікувально-реабілітаційних методів і вивчення їх ефективності при короткозорості в дітей 10 - 11 років. Дослідження проведено в 68 дітей, які отримували лікування в дитячому лікувальному санаторії та становили дві рівноцінні групи дослідження. У контрольній групі діти отримували стандартне й офтальмологічне загальноприйняте лікування. В основній групі, відповідно до особливостей патогенезу короткозорості, запропоновано поетапне лікування, яке, у порівнянні з лікуванням у контрольній групі, ще доповнено вправами для зміцнення окорухових м'язів. На початку та по завершенню лікування діти отримали офтальмологічне обстеження та оцінку фізичного стану. Статистичну обробку отриманих цифрових значень виконано за допомогою t-критерію Стьюдента. Під час проведення санаторно-курортного лікування запропоновано відповідно до патогенетичних ланцюгів розвитку короткозорості та з урахуванням загальноприйнятих рухових режимів (щадний, щадно-тренувальний і тренувальний), в умовах санаторно-курортного лікування (СКЛ) виділити 3 етапи: щадно-лікувальний, оздоровчо-тренувальний і активно-тренувальний, які доповнені запропонованими вправами, спрямованими на зміцнення окорухових м'язів. Застосування запропонованого комплексу лікувально-реабілітаційних засобів надало змогу підвищити лікування на 32 %. Висновки. Погіршення фізичного стану дітей і підвищення в них зорового навантаження є причиною збільшення кількості короткозорих дітей, що потребує вдосконалення реабілітаційних заходів при міопії. Розробка комплексу лікувально-реабілітаційних методів з урахуванням особливостей етіології й патогенезу є одним із напрямів удосконалення відновлювальної терапії при короткозорості. Запропонований підхід поетапного застосування засобів фізичної реабілітації осіб із короткозорістю та поступового збільшення фізичного навантаження після етапу релаксації уможливив покращання показників фізичної підготовленості дітей і підвищення ефективності лікування короткозорості на 32 %. По завершенню курсу СКЛ дитина повинна отримати рекомендації щодо продовження застосування реабілітаційних заходів.