Наведено загальну характеристику й опис давньоруських археологічних пам'яток ІХ - ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подніпров'я у межах Хмельниччини, а також звід пам'яток, зокрема, поселень, могильників, культових пам'яток.

Приведены общая характеристика и описания древнерусских археологических памяток ІХ - ХІІІ ст. Левобережья Среднего Поднепровья в границах Хмельницкой области, представлен свод памяток, в частности, поселений, могильников, культовых памяток.

Досліджено особливості й основні тенденції історико-культурного розвитку Лівобережжя Середнього Подністров'я (у межах Хмельницької області) в IX - XIII ст. Систематизовано інформацію про археологічні старожитності Лівобережжя Середнього Подністров'я IX - XIII ст. у вигляді каталогу, карт археологічних пам'яток, таблиць і рисунків. Розглянуто питання обставин і динаміки заселення регіону, розвитку поховального обряду. Визначено приблизну кількість населення регіону у XII - XIII ст., охарактеризовано різні сфери господарської діяльності населення, здійснено комплексну характеристику поховальних пам'яток. По-новому інтерпретовано історичну роль літописних населених пунктів, обставини формування історичної області Пониззя та зв'язок її з Поділлям. Уточнено локалізацію та датування окремих поселень IX - XIII ст.

Рассмотрены общие характеристики погребений и анализ развития погребального обряда у древнерусского населения Левобережья Среднего Поднестровья по материалам исследований в Хмельницкой обл. Источниковая база (более 200 погребений в 13 пунктах) позволяет выделить три этапа развития погребального обряда в XI - XIII вв.: вторая половина XI - первая половина XII вв. - подкурганные погребения; вторая половина XII в. - подплитовые погребения; приблизительно с начала XIII в. - доминирование ингумаций без плитового перекрытия. Основной причиной смены погребального обряда был постепенный рост влияния христианства, которое (по материалам погребений) в конечном счете победило язычество на указанной территории относительно поздно - в начале XIII в. Новая идеология, опираясь на местные языческие традиции, обусловила появление местной формы двоеверья, которая выразилась в распространении подплитовых захоронений. Отдельные архаические черты погребального обряда, характерные для региона в древнерусское время, сохранились до XX в.

Рассмотрены вопросы, связанные с развитием древнерусского города Бакота и исторической области Понизье. В начале XIII в. в пределах Галицкой земли - Среднем Поднестровье - проходил процесс формирования природно-исторической области Понизье и удельного княжества с центром в городе Бакота (теперь затопленное село Каменец-Подольского района на Хмельнитчине). Монгольское нашествие и покорение завоевателям Среднего Поднестровья затормозили, внесли коррективы, но не остановили этот процесс полностью. Понизье было древним интегрирующим ядром Подолья, историю становления которого надо начинать с начала XIII в., когда формировалось Понизье. Возвышению Бакоты способствовала совокупность нескольких факторов, среди которых особенно важен географический. Упадок Бакоты был связан с целенаправленной политикой иностранных феодалов на снижение ее роли в регионе, как опасного для них политического центра с древними самостоятельными традициями. Уточнены границы Понизья, выяснена история изучения бакотских древностей древнерусского времени, обобщены мнения исследователей о названиях "Бакота", "Подолье" и "Понизье".

Досліджено історико-культурний розвиток Середньодністровського Лівобережжя у межах Хмельниччини (Центрального Поділля) протягом IX - XIII ст. Проаналізовано й охарактеризовано: історію вивчення та джерела з історії регіону, природні умови регіону й історичні передумови його заселення, особливості формування Пониззя (історичного ядра Поділля), населені пункти, господарську діяльність, торгівлю, матеріальну культуру й етнічний склад населення, поховальні пам'ятки. Увагу приділено керамічному виробництву, обробці шкіри, прядінню та ткацтву, проблематиці городищ-святилищ, основним етам розвитку поховального обряду.