Проаналізовано теоретичні основи неоінтегральної психології як нової наукової та практичної бази для збереження психічного здоров'я сучасної особистості. Аргументовано, що такі психоаналітичні концепти як регресія, репресія та репроцесування можуть бути описані за допомогою теорії навчення. Висвітлено три чинники будь-якої психотерапії: особистісні характеристики терапевта, які завжди впливають на процес лікування; наявність інтерпретації, яка допомагає семантично описати проблему; зміни в одній сфері психічного функціонування, що завжди призводять до змін в іншій сфері; для досягнення стабільності у лікуванні техніки повинні "працювати" у реальному житті пацієнта, що й призведе до його якісних особистісних змін. Висвітлено проблемні напрямки досліджень неоінтегральної психології: комбіновані техніки з різних напрямків, особливості психотерапії, що базується на порівняльному аналізі типу клієнта з типом лікування, а також на інтегральних теоріях психопатолій та інтегральних терапевтичних моделях; коучінг на основі особистісного протоколу абстрактно-системної рефлексії; екральний аналіз і нові та проективні методики; гештальтпсихологія на основі психорезонансної терапії; психотехнічне моделювання з елементами НЛП. Метою неоінтегральної психології є допомога людям позбутися неврозів і невротичних захворювань, розвиток особистісних здібностей, зміна уявлення про цінності та тип мислення.

Проанализированы теоретические основы неоинтегральной психологии как новой научной и практической базы для сохранения психического здоровья современной личности. Аргументировано, что такие психоаналитические концепты как регрессия, репрессия и репроцессирование могут быть описаны с помощью теории научения. Раскрыты три фактора любой психотерапии: личностные характеристики терапевта, которые всегда влияют на процесс лечения; наличие интерпретации, которая помогает семантически описать проблему; изменения в одной сфере психического функционирования, которые всегда приводят к изменениям в другой сфере. Для достижения стабильности в лечении техники должны "работать" в реальной жизни пациента, что и приведет к его качественным личностным изменениям. Выделены проблемные направления исследований неоинтегральной психологии: комбинированные техники по различным направлениям, особенности психотерапии, основанной на сравнительном анализе типа клиента с типом лечения, а также на интегральных теориях психопатолий и интегральных терапевтических моделях; коучинг на основе личностного протокола абстрактно-системного рефлексии; экральный анализ и новые проективные методики; гештальтпсихология на основе психорезонансной терапии; психотехническое моделирование с элементами НЛП. Целью неоинтегральной психологии является помощь людям избавиться неврозов и невротических заболеваний, развитие личностных способностей, изменение представления о ценностях и тип мышления.

The article analyzes some theoretical foundation of neointegral psychology as a new scientific and practical basis for preserving psychic health of a modern personality. It also covers the prerequisites, subject and object of neointegral psychology.

З позицій інтегративного підходу розглянуто методи психосинтезу як науково обгрунтованого напряму психотерапії, що поєднує психодинамічні та трансперсональні погляди. Подано психосинтетичну модель особистості клієнта за Р. Ассаджіолі, етапи та завдання процесу психосинтезу. Описано принципи та механізми методів розвивального коучингу та корекційної сугестії. Наведено інтегративну систему названих методів психосинтезу, які запозичені з поведінкової, когнітивної та трансперсональної психотерапії.