Апроксимовано характеристики польового транзистора, визначено крутості для генерування, підсилення і перетворення частоти залежно від нормованого опору навантаження.

На підставі еквівалентної схеми автогенератора розраховано регенеративний коефіцієнт підсилення для високочастотного вхідного сигналу. Показано, що максимум цього підсилення не збігається з частотою генерації, що стало основою для вибору оптимальної проміжної частоти приймача. Визначено співвідношення між сталими часу коливального контуру автогенератора і ланки автозміщення, за яких забезпечується безумовна стійкість підсилення.

Проаналізовано діапазонні властивості надвисокочастотного генератора з системою АПЧ на базі дискримінатора Паунда. Заропоновано схеми регульованого фазообертача та синхронних детекторів. Розглянуто структурну схему пристрою для вимірювання флуктуацій частоти.

Розглянуто однотранзисторну схему, яка одночасно виконує функції передавача на базі автогенератора, регенеративного підсилювача високої частоти та гетеродина-змішувача в радіоприймальному тракті. Наведено методику розрахунку оптимальної проміжної частоти, яка забезпечує спряження частоти генерування з резонансною частотою регенеративного підсилювача. Досліджено зміни характеристик автодина у разі перестроювання автогенератора по частоті.

Індекс рубрикатора НБУВ: З95-5-041.7

Рубрики:

Радіолокація

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для випадку обмеженої вихідної потужності підсилювача низької частоти та за умов дії акустичних шумів синтезовано оптимальну амплітудно-частотну характеристику (АЧХ) звукового тракту за критерієм максимальної розбірливості мовного повідомлення. Введено поняття про приведену одиницю смуги пропускання та наведено енергетичний спектр мови. У нових одиницях критерій максимальної розбірливості мовного повідомлення збігається з відомим критерієм максимальної швидкості передавання інформації в каналах із шумоподібним сигналом і нормальною завадою. На підставі проведених розрахунків розроблено підсилювач низької частоти, призначений для використання в салоні автотранспортного засобу. Застосування в ньому запропонованої АЧХ надало змогу підвищити словесну розбірливість мови від 81 до 89 % або зменшити вихідну потужність підсилювача втричі.

Використання пристроїв фазового автопідстроювання частоти (ФАПЧ) як демодулятора сигналів із частотною модуляцією (ЧМ) надає змогу понизити поріг завадостійкості ЧМ радіоприймачів. Розглянуто характеристики та схемотехніку ЧМ демодуляторів, виконаних на базі аналогового пристрою ФАПЧ: діодних і транзисторного фазових детекторів, фільтрів нижніх частот, керованих напругою гетеродинів.

Запропоновано ферозондовий магнітометр, який відрізняється від класичного аналога спрощеною конструкцією датчика магнітного поля, виконаного на одному стрижні. Здійснено теоретичний аналіз роботи такого датчика та надано результати його експериментальної перевірки. Розглянуто структурну схему модернізованого магнітометра. Чутливість запропонованого пристрою 1 нТл.

Сформульована задача вибору оптимального варіанта комплексної системи контролю (КСК) високонадійних систем безпроводового зв'язку має 2 обмеження у вигляді нерівності. Це задача цілочислового програмування, для розв'язання якої запропоновано алгоритм, який оснований на ідеях методу гілок і меж, котрий з погляду машинної реалізації є одним із найпростіших. Цей алгоритм має низку переваг над відомим найближчим по суті алгоритмом, а саме: зміна оцінки затрат на реалізацію КСК надає змогу зразу відсікти неперспективні гілки (гілки, в яких завідомо не виконуються обмеження щодо затрат), що сприяє прискоренню досягнення оптимального розв'язку, а використання стратегії пошуку "в глибину" надає змогу знайти рішення (якщо воно існує) і за обмежень, що накладаються на час його пошуку і потрібний об'єм пам'яті ЕОМ.

Сформульована задача вибору оптимального варіанта комплексної системи контролю (КСК) високонадійних систем безпроводового зв'язку має 2 обмеження у вигляді нерівності та є задачею цілочислового програмування. Для її розв'язання запропоновано алгоритм, оснований на ідеях методу гілок і меж, котрий із погляду машинної реалізації є одним із найпростіших. Цей алгоритм має низку переваг над відомим, найближчим, по суті, алгоритмом, а саме: зміна оцінки затрат на реалізацію КСК надає змогу одразу відсікти неперспективні гілки (гілки, в яких завідомо не виконуються обмеження щодо затрат), що сприяє прискоренню досягнення оптимального рішення, а використання стратегії пошуку "в глибину" надає змогу знайти рішення (якщо воно існує) і за обмежень, що накладаються на час його пошуку та потрібну ємність пам'яті ЕОМ.