Індекс рубрикатора НБУВ: В675.2

Рубрики:

Радіовипромінювання Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З метою оптимізації проведення лазерних віддалемірних спостережень штучних супутників Землі на станції "Lviv" створено нове програмне забезпечення для керування роботою телескопа ТПЛ-1М. За операційну систему реального часу вибрано RTLinux, яка має переваги перед загальновживаною системою MS DOS. Розроблено модуль реального часу для запису-зчитування даних з портів вводу-виводу. Інтерфейс користувача - це програма високого рівня в системі Linux (консольний варіант з використанням бібліотеки nCurses).

  Скачати повний текст

Досліджено державну політику захисту прав людини в контексті співробітництва України з Радою Європи та наголошено на її гуманістичній сутності. Виділено принципи й основні форми співробітництва України з Радою Європи у 2000 - 2005 рр. Визначено основні детермінанти державної політики, а також засоби реалізації зобов'язань України, серед яких головними є демократизація управління, відкритість і прозорість владних рішень. Встановлено пріоритетні напрямки активізації державної політики співробітництва з Радою Європи щодо захисту прав людини, серед яких вдосконалення системи правоохоронних і правозахисних органів, поглиблення професійної юридичної освіти та правової просвіти громадян.

Індекс рубрикатора НБУВ: В661.4

Рубрики:

Спектри зірок

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання досліджено вплив бульбашкоподібних структур навколо областей спалахів зореутворення всередині регіонів H II на зміну форми іонізаційного спектра та на формування спостережуваних емісійних ліній. Першою та другою складовими такого моделювання є зона надзвукового та стисненого ударною хвилею зоряного центру від центральної області зореутворення. Розподіл густини газу та електронної температури у цих складових задавався розв'язком системи рівнянь неперервностей та переносу енергії з урахуванням теплопровідності. Третьою складовою є тонкий шар газу високої густини, утворений ударною хвилею зоряного вітру з навколишнього газу. Четвертим компонентом є "звичайна" зона H II. Спектри іонізаційного випромінювання задавалися з розрахованих еволюційних моделей спалаху зореутворення. Розраховано еволюційну сітку мультикомпонентних моделей з вільними параметрами, що визначають фізичні умови всередині "бульбашки". Проаналізовано вплив "бульбашки" зоряного вітру на зміну форми спектра іонізаційного випромінювання та на формування потоків у важливих емісійних лініях.

Встановлено, що за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту (ЕАА) зростає концентрація малонового альдегіду. На 44-ту добу від початку експерименту знижується концентрація відновленого глутатіону й активності глутатіонпероксидази, що вказує на виснаження відновного потенціалу антиоксидатної глутатіонової системи. Одержані дані дозволяють зробити висновки, що в патогенезі ЕАА важливу роль відіграє дисбаланс між процесами перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантною системою, що призводить до порушення клітинного гомеостазу і розвитку оксидативного стресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.441.4-29

Рубрики:

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання досліджено вплив бульбашкоподібних структур навколо спалахів зореутворення всередині низькометалічних зон H II на зміну форми іонізаційного спектру та на формування деяких емісійних ліній. Радіальний розподіл густини та інших фізичних параметрів всередині бульбашкоподібних структур розраховано Уївером та ін. Перший та другий компоненти таких моделей описують відповідно зону вільного розширення супервітру від центральної області зореутворення та розріджений гарячий газ каверни, термалізований зворотною ударною хвилею. Розподіл густини газу та електронної температури в цих компонентах задавався розв'язком системи рівнянь неперервності та переносу енергії з урахуванням теплопровідності. Третім компонентом є тонкий шар газу високої густини, утворений прямою ударною хвилею зоряного вітру з газу, що оточує бульбашку. Густина газу в ній одержана з умови ізобарності на контактному розриві між другим та третім компонентами. Спектри іонізаційного випромінювання задавалися з розрахованих еволюційних моделей спалаху зореутворення. Розраховано еволюційну сітку мультикомпонентних низько металічних моделей з вільними параметрами, що визначають фізичні умови всередині бульбашки. Проаналізовано вплив бульбашки зоряного вітру на зміну форми спектру іонізаційного випромінювання та на формування потоків у важливих емісійних лініях за низької металічності.

Визначено розподіл енергії у спектрі випромінювання ядер областей НII у голубих компактних карликових галактиках у діапазоні довжин хвиль lambda 912 - 22,8 A. Наведено методику розрахунку Lc спектра й обговорено два варіанти розв'язку даної задачі. Перший варіант відповідає припущенню про однаковий нахил спектра за водневим і гелієвим стрибками (визначались потоки випромінювання на lambda = 912, lambda = 504, lambda = 228 A і спектральний індекс), а другий - припущенню про відсутність гелієвих скачків (визначались потік випромінювання на lambda 912 A та спектральні індекси в кожному з трьох діапазонів довжин lambda lambda 912 - 504 A, lambda lambda 504 - 228 A, lambda lambda 228 - 22,8 A). Для швидкого розрахунку Lc спектра за даною методикою створено мовою програмування С++ спеціальний клас, що дозволяє іншим дослідникам використовувати дану методику в їх програмах.

Встановлено, що за умов розвитку експериментального алергічного альвеоліту на 34-ту та 44-ту доби зростає концентрація малонового альдегіду за рахунок посилення процесів перекисного окиснення ліпідів. До того ж на 44-ту добу спостерігається зниження активності глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази, а також концентрації відновленого глутатіону. Дані зміни вказують, що в патогенезі розвитку експериментального алергічного альвеоліту в морських свинках важливу роль відіграють процеси перекисного окиснення ліпідів та ферментативної і неферментативної ланки антиоксидантної системи, а також значне виснаження ферментативної ланки антиоксидантної глутатіонової системи на 44-ту добу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В665.71 я26

Рубрики:

Планетарні туманності

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати дослідження різноманітних небулярних середовищ сітковими, оптимізаційними та мульткомпонентними модельними методами. У кожному з запропонованих підходів і методів проведено порівняння одержаних модельних результатів з даними спостереження. Шляхом сіткового фотоіонізаційного моделювання світіння (ФМС) небулярних середовищ показано, що ONS-калібровки більш надійні за визначення вмісту оксигену в зонах HⅡ, ніж ON-. Детально досліджено вплив різного виду пилу на спектри оболонок планетарних туманностей (ПТ) та перевірено відповідність сіткового газопилового ФМС ПТ спостережуваним фотометричним даним в 14-діапазоні. Досліджено вплив наявності пилу в оболонці ПТ на визначення її хімічного вмісту. Розроблено ітераційно-оптимізаційний, а також дво- та тристадійні методи пошуку оптимальних фотоіонізаційних моделей світіння (ОФМС) різноманітних небулярних середовищ. Методи застосовано до пошуку ОФМС зон НⅡ, оболонок ПТ та залишку Наднової. На основі тристадійного підходу до пошуку ОФМС розроблено й апробовано метод пошуку маси оболонки ПТ та відстані до неї. Розроблено метод мультикомпонентного ФМС зони НⅡ навколо області зореутворення, який враховує наявність "бульбашок" супервітру. Розроблено метод багатосекторного мультикомпонентного ФМС карликової галактики з активним зореутворенням на основі результатів хемодинамічних симуляцій її еволюції, який використано для перевірки співвідношення для оцінки швидкості зореутворення за світністю в лінії Нα, а також зроблено оцінку частки іонізуючих квантів, які покидають галактику. Зроблено висновок про необхідність наявності в карликовій галактиці тонких шарів підвищеної густини (у порівнянні з результатами хемодинамічних симуляцій) для відтворення моделями інтенсивностей спостережуваних емісійних ліній низьких стадій іонізації.

Представлено метод мультикомпонентного фотоіонізаційного моделювання світіння зони HII навколо області зореутворення. Внутрішня структура зони HII визначалася еволюційною моделлю "бульбашки" супервізора від центральної області зореутворення. Для задання радіальних розподілів густини газу, швидкості руху газових шарів та температури в області вільного розльоту супервітру використано модель Шевальє та Клега (1985), а у каверні - модель Уївера та ін. (1977). Хімічний вміст у цих внутрішніх комітентах "бульбашки" задавався з результатів моделювання еволюційного популяційного синтезу. Зовнішні компоненти даних моделей описують тонкий шар газу високої густини, утворений ударною хвилею зоряного супервітру з навколишнього газу, та незбурену гідродинамічно зону HII відповідно. Вхідні параметри моделювання задавалися з попередньо розрахованих авторами еволюційних моделей спалахів зореутворення, основаних на трьох типах еволюційних треків. Розраховано еволюційні сітки низькометалічних мультикомпонентних моделей. Зроблено порівняльний аналіз результатів їх розрахунку зі спостережними даними.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.301.19-29

Рубрики:

Інші пневмонії

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено патологічні механізми системи оксиду азоту, антиоксидантної глутатіонової системи в легенях і крові при експериментальному алергічному альвеоліті до і після корекції тіотриазоліном. Вперше встановлено зміни системи оксиду азоту та антиоксидантної системи в легенях і крові на 34-у і 44-у доби експериментального алергічного альвеоліту і доведено їх участь в механізмах цього захворювання. Вперше показано, що дана патологія характеризується накопиченням стабільних метаболітів оксиду азоту, зростанням активності індуцібельной синтази оксиду азоту, циркулюючих імунних комплексів при зниженні вмісту L-аргініну в легенях на 34-у і на 44-у доби. Встановлено накопичення продуктів ліпопероксидації при зниженні активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази і глутатіонтрансферази, рівня відновленого глутатіону в легенях і крові на 34-у і 44-у доби. Доведено доцільність застосування антиоксидантів на 44-у добу розвитку експериментального алергічного альвеоліту.

Відображено розвиток астрономічних досліджень та освіти у Львівському національному університеті імені Івана Франка від часу його заснування до тепер. Висвітлено біографії відомих науковців, які працювали в університеті у різні часи. Вперше наведено список астрономічних курсів від 1899 до 2021 р., теми виконаних тут і захищених дисертацій, теми науково-дослідних робіт 1970-2021 років, повну бібліографію праць за астрономічною тематикою за весь період, охоплений у книзі, та біографічні довідки їхніх авторів.