Показано, що проведення виробничої практики на п'ятому курсі медичного факультету ведеться за концепцією постійної співпраці керівників практики та студентів, під час організації якої оцінюється початковий рівень умінь та навичок, ставиться завдання їх закріплення та розвитку, а наприкінці кінцевий контроль ступеня оволодіння, який відіграє вирішальну роль для наступного етапу - інтеграції знань, самостійно поглибленого обстеження та лікування хворих, та безпосередньої підготовки до державної атестації. Важливу роль відіграє той факт, що студенти проходять виробничу практику впродовж семестру, що надає змогу тісніше співпрацювати з керівниками зі сторони викладачів кафедри.

У хворих із постінфарктним кардіосклерозом хронічна серцева недостатність виникає та прогресує за наявності чинників серцево-судинного ризику: артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, дисліпідемії, тютюнопаління, ожиріння, малорухомого способу життя. Перебіг і прогноз захворювання у порівняльних за клініко-анамнестичними та електрокардіографічними даними хворих після перенесеного інфаркту міокарда більш сприятливий у випадку, якщо було виконано ендоваскулярну реперфузію міокарда шляхом стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Проведення черезшкірного коронарного втручання сприяє вірогідному підвищенню фракції викиду лівого шлуночка, зменшенню кінцевого систолічного об'єму, маси міокарда та індексу міокарда лівого шлуночка у порівнянні з хворими без проведеної реваскуляризації. Реперфузійна терапія покращує перебіг післяінфарктного кардіосклерозу і тому має бути пріоритетним напрямком лікування хворих з гострим інфарктом міокарда.

Серцева недостатність у хворих із інфарктом міокарда без проведеної реваскуляризації характеризується обтяженим перебігом захворювання, шо виявляється погіршенням клінічного стану зниженням толерантності до фізичного навантаженні суттєвими змінами гемодинаміки, інтенсивнішими проявами міокардіальної ішемії, вираженим ремоделюванням лівого шлуночка (ЛШ) у порівнянні з особами, яким було виконано ендоваскулярну реперфузію міокарда шляхом стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Встановлено, що проведення черезшкірного коронарного втручання сприяє вірогідному підвищенню фракції викиду ЛШ, достовірному зменшенню кінцевого систолічного об'єму, маси міокарда та індексу міокарда ЛШ у порівнянні з хворими без проведеної реваскуляризації. Реперфузійна терапія покращує перебіг післяінфарктного періоду і тому має бути пріоритетним напрямком лікування хворих із гострим інфарктом міокарда.

Показано, що проведення виробничої практики на V курсі підготовки іноземних громадян ведеться за концепцією постійної співпраці керівників практики та студентів. Викладачами кафедри оцінюється початковий рівень умінь та навичок, ставиться завдання їх закріплення nf розвитку, а наприкінці проводиться кінцевий контроль ступеня оволодіння, який відіграє вирішальну роль для наступного етапу - інтеграції знань, умінь та навичок, самостійного поглибленого обстеження та лікування хворих. Виробнича практика з внутрішньої медицини допомагає студентам адаптуватися до майбутнього місця роботи, прививає навики роботи в колективі. Проведення підсумкового модульного контролю з виробничої практики на V курсі факультету підготовки іноземних громадян є умовою вдосконалення набутих знань та надає змогу студентам працювати на наложному професійному рівні, формує основу клінічного мислення.

Показано досвід якісної організації та проведення лікарської виробничої практики студентам V курсу медичного факультету згідно з вимогами Болонської декларації на кафедрі внутрішньої медицини N 2 та медсестринства ДВНЗ "Івано-Франківський національний медичний університет". Висвітлено важливість постійної співпраці керівників практики та студентів, при організації якої оцінено початковий рівень умінь і навичок, ставиться завдання к закріплення і розвитку, а наприкінці підсумковий контроль ступеня оволодіння, який відіграє вирішальну роль для наступного етапу - інтеграції знань, умінь і навичок, самостійно поглибленого обстеження та лікування хворих, і безпосередньої підготовки до державної атестації. Важливим є те, що студенти проходять виробничу практику протягом навчального семестру, оскільки це створює умови для тіснішої співпраці практикантів з викладачами кафедри.

В Україні, як і в країнах Європи та Америки, хронічна серцева недостатність (ХСН) залишається однією з найактуальніших проблем кардіології. У хворих з перенесеним інфарктом міокарда (ІМ) вона залишається провідним фактором розвитку несприятливих серцево-судинних подій і призводить до зниження якості життя. Ендотеліальна дисфункція - одна з головних ланок формування некомпенсованої серцевої недостатності (СН) у постінфарктному періоді. Альтернативним напрямком у її лікуванні є цитопротекція, в основі якої лежить застосування гемодинамічно нейтральних препаратів, які є енергетичним субстратом і володіють властивостями утворення та зберігання макроергічних сполучень у кардіоміоцитах [2]. Мета роботи - встановлення ефективності кардіопротекторного лікування хворих з декомпенсованою СН у постінфарктному періоді, застосовуючи янтарну кислоту та препарати аргініну, шляхом аналізу показників ST2 і NT-proBNP у даного контингенту хворих. Обстежено 60 хворих із діагнозом Q-QS ІМ, в яких зафіксовано декомпенсовану ХСН II А - Б стадії за класифікацією В. Х. Василенка та М. Д. Стражеска, III - IV ФК (за NYHA). Хворі були сформовані у 4 групи залежно від отриманих методів лікування. Концентрацію NT-proBNP і рівень ST-2 у сироватці крові визначено шляхом імуноферментного аналізу. Дані, отримані під час проведення даного дослідження є надзвичайно важливими для розуміння основних ланок патогенезу виникнення декомпенсованої СН в умовах перенесеного ІМ і надають можливість появі іншого, нового підходу до лікування такого контингенту хворих. У пацієнтів із декомпенсованою СН, що виникла після перенесеного гострого ІМ, базисна терапія з додаванням препаратів аргініну та янтарної кислоти сприяє зниженню рівня в крові NT-proBNP і ST2 після завершення лікування.