Вивчено можливість сапоніту Ташківського родовища адсорбувати важкі метали - кадмій і свинець за різних значень pH середовища. Надано екологічну оцінку застосування сапоніту в тваринництві.

Наведено результати досліджень нешкідливості стабілізованої фітази на білих мишах. Встановлено, що введення ферменту викликає вірогідне зростання активності лужної фосфатази та підвищення концентрації неорганічного фосфору у крові мишей.

У науково-дослідному інституті екології та біотехнології в тваринництві Білоцерківського національного аграрного університету синтезовано препарати кобальту, у яких метал знаходиться у складі органічно-мінерального комплексу. Встановлено оптимальне співвідношення між концентраціями металу та ліганду під час виготовлення комплексних сполук кобальту. Визначення вмісту біметалу в хелатній структурі проведено з використанням атомно-абсорбційної спектрофотометрії.

Проведено перевірку збереження йоду в алюмосилікатйодних препаратах, сконструйованих у НДІ екології та біотехнології Білоцерківського національного аграрного університету. Експериментально встановлено, що через 760 і 860 діб зберігання алюмосилікатйодних препаратів у їх складі залишається від 8,2 до 24,3 % йоду залежно від початкової концентрації елемента у продукті.

Уперше визначено вміст рухомих і малорухомих форм важких металів та магнію в сапоніті Ташківського родовища. Вивчено властивості сапоніту щодо адсорбції токсичних важких металів з розчинів з різним значенням реакції середовища, а також здатність елімінованих з мінералу металів вступати в хелатні сполуки з олігопептидами. Проведено дослідження щодо використання сапоніту як мінеральної домішки до живильного середовища для каліфорнійських черв'яків. Вивчено можливість використання біомаси черв'яків, вирощених на субстраті з вмістом сапоніту, в годівлі курчат-бройлерів, а також їх вплив на метаболічні процеси в організмі птиці та її продуктивність. Виявлено, що додавання до живильного середовища оптимальної кількості мінералу сприяє інтенсифікації обмінних процесів в організмі олігохет, підвищує їх продуктивність, а також впливає на вміст важких металів у тілі черв'яків та в біогумусі. Доведено, що включення черв'ячної біомаси до комбікорму курчат-бройлерів позитивно впливає на метаболічні процеси в організмі, а також на продуктивність птиці та якість одержаної продукції.

У науково-дослідному інституті екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського національного аграрного університету розроблено технологію виготовлення препарату Сапоензим-3, що містить екзогенний фермент фітазу, яка перебуває у стабілізованому стані та стійка до денатуруючих факторів: рН середовища, дії протеолітичних ферментів травного каналу, важких металів тощо. Введення до раціону курчат-бройлерів цієї кормової домішки сприяє кращому перетравленню і трансформації поживних елементів корму та підвищенню продуктивності птиці, у порівнянні з використанням нативної фітази. Крім того, встановлено, що згодовування стабілізованої фітази не зменшує вміст тіолових груп у печінці курчат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г297.31-2 + Е0*725.111.4*042

Рубрики:

Ферменти

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За участі ІЧ-спектроскопії проведено дослідження утворення координаційних зв'язків змішанолігандних комплексів кобальту, одержаних за допомогою біотехнологічного методу за умов Науково-дослідного інституту екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського національного аграрного університету. Експериментально встановлено, що у органічно-мінеральних сполуках метал вступає у взаємодію з амінокислотами за участі аміно- і карбокильних груп. Одержані результати досліджень підтверджують істинність утворення хелатних сполук кобальту за умов застосування змішаних лігандів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П68-451.2

Рубрики:

Птахівництво

Шифр НБУВ: РА391205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано актуальність проведення досліджень з вивчення динаміки амінокислотного складу прісноводній водорості Lemna Minor за внесення у поживне середовище різних доз йоду, описано методи досліджень, а також наведено одержані результати, зроблено їх аналіз і висновки. Вирощування прісноводної водорості Lemna Minor за внесення різних доз йоду в поживне середовище позитивно впливає на динаміку білка в сухій біомасі водорості. Різні дози йоду в поживному середовищі не мають суттєвого впливу на такі важливі "незамінні" амінокислоти, як лізин, метіонін, треонін. Виявлено також тенденцію до підвищення вмісту одних амінокислот і зниження - інших "замінних" та "незамінних".

Обгрунтовано необхідність вивчення мікроелементного складу натуральної біомаси прісноводної водорості Lemna Minor та його динаміки за внесення в поживне середовище різних доз йоду. Наведено опис методу досліджень, одержано результати, зроблено їх аналіз і відповідні висновки. Результати досліджень свідчать, що біомаса прісноводної водорості Lemna Minor є джерелом таких важливих для організму мікроелементів, як манган, селен, цинк, купрум, хром, кобальт. Внесення різних доз йоду в поживні середовища для вирощування водорості знижують вміст цинку, плюмбуму, суттєво не впливають на вміст Купруму та сприяють підвищенню вмісту мангану, хрому та кобальту.

Обгрунтовано необхідність вивчення макро- і мікроелементного складу натуральної біомаси прісноводної водорості Lemna Minor. Для вивчення макроелементного складу біомаси використовували метод капілярного електрофорезу, для вивчення мікроелементного складу - атомно-абсорбційний метод досліджень. Наведено результати досліджень, їх аналіз і відповідні висновки. Одержані результати свідчать, що біомаса прісноводної водорості Lemna Minor є джерелом таких важливих для організму макроелементів, як кальцій, магній, калій, натрій, фосфор, сульфур, хлор, а також мікроелементів: манган, селен, цинк, купрум, хром, кобальт.

Надано результати дослідження впливу згодовування кормової добавки з прісноводної водорості Lemna minor, збагаченої Йодом, на показники крові білих щурів. Вивчення токсичного впливу згодовування проводили згідно з OECD Guidelines for the testing of chemicals, Test no. 407 "Repeated Dose 28-Day Oral Toxicity Study in Rodents". Досліджувану добавку згодовували двом групам тварин з кормом щодня упродовж 28 діб у дозі з розрахунку 1000 мг/кг маси тіла тварини. Вміст Йоду в добавці для груп становив, відповідно, 1537,4 мг/кг і 2574,5 мг/кг сухої біомаси. Морфологічні дослідження крові лабораторних тварин проводили на початку та наприкінці досліду. Контролювали вміст гемоглобіну, загальної кількості еритроцитів та лейкоцитів, диференціальний підрахунок лейкоцитів. Біохімічні дослідження сироватки крові було проведено за такими показниками: загальний вміст білка, амінного нітрогену, вміст креатиніну, сечовини, активність ензимів (АлАТ, АсАТ, ЛФ). Вміст загального білка, незалежно від дози згодовування, був вищим, хоча і не вірогідно, порівняно з контролем. Підвищення вмісту амінного нітрогену у межах фізіологічної норми впродовж досліду свідчить про позитивний вплив добавки на організм лабораторних тварин і не викликає патології шлунково-кишкового тракту, жирової дистрофії печінки, отруєнь. У ході досліду встановлено, що кормова добавка не чинить негативного впливу на морфологічні показники цільної крові. З аналізу даних біохімічних показників крові білих щурів зроблено висновок, що згодовування кормової добавки з прісноводної водорості Lemna minor, збагаченої Йодом, не має токсичного впливу на показники білкового обміну, активності ензимів, що свідчить про відсутність хронічних розладів шлунково-кишкового тракту, хвороб печінки чи токсикозів різної етіології в організмі.

Одним з інноваційних підходів до розроблення програм забезпечення якості й безпечності харчової продукції сьогодні є система на основі принципів НАССР (Hazard Analysis Critical Control Points - аналіз ризиків та критичні точки контролю). Система дозволяє запобігти виникненню небезпеки на ранніх стадіях виробництва харчової продукції. В Україні необхідно здійснювати особливий контроль показників якості та безпечності молочної продукції через низьку якість сировини та суттєву складність простеження її використання в процесі переробки, які, разом із відсутністю холодильної логістики та зберігання, суттєво скорочують термін придатності української молочної продукції порівняно з європейською. Мета роботи - використання принципів НАССР під час розроблення нових видів молочних продуктів, зокрема, йогурту з апіпродуктами. Молочна, біотехнологічна та немолочна сировина, пакувальний матеріал, етапи технологічного процесу. Проведено ідентифікацію всіх можливих чинників небезпеки, які можуть існувати в сировині, пакувальних матеріалах або під час застосування будь-якої технологічної операції, пов'язаної з виготовленням продукту. Здійснено аналіз ризиків за кожним потенційно небезпечним чинником під час виробництва йогурту з апіпродуктами та складено перелік потенційних небезпек відповідно до діаграми ризиків. Встановлено, що до групи біологічних чинників небезпеки належать бактерії групи кишкової палички, патогенні мікроорганізми, плісеневі гриби та дріжджі; до хімічних - токсичні елементи, радіонукліди, мікотоксини, антибіотики; до фізичних - домішки, що надходять із сировиною, з водою, з технологічного обладнання, з пакувальних матеріалів. Визначено шість об'єднаних критичних точок контролю: приймання молочної і немолочної сировини; охолодження і резервування молока; пастеризація; сквашування; фасування. Висновки: розроблено технологічну блок-схему виробництва йогурту з апіпродуктами резервуарним способом з використанням елементів НАССР та визначено показники якості та безпечності готового продукту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л955.06

Рубрики:

Приготування заквасок, сквашування

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підвищений вміст сахарози акацієвого меду пов'язаний із впливом двох факторів, які стримують інтенсивність процесу розщеплення дисахариду. З одного боку, це недостатня інвертазна активність глоткових залоз у робочих бджіл, а з іншого - нектар складається переважно з сахарози. Відповідно до ДСТУ 4497:2005, мед натуральний з акації білої має містити сахарози не більше, ніж 10 %, але дуже часто пасічники порушують технологію проведення медозбору та відкачують недостатньо зрілий продукт. Такий мед не допускається до реалізації. Для уникнення цих наслідків необхідно використовувати ензимний препарат інвертази на стадії процесу дозрівання нектару, що надасть можливмсть отримати продукт із меншою масовою часткою сахарози. Цей препарат інвертази використовують як харчову добавку кондитерської промисловості, як технологічний засіб для виробництва інвертованого сиропу з розчинів сахарози. Проте інформації щодо застосування штучної інвертази та її впливу на розщеплення дисахариду у бджільництві в друкованих джерелах недостатньо. Досліджено способи введення ензимного препарату в організм бджіл за переробки нектару. Встановлено дози застосування нативної та іммобілізованої інвертази у бджільництві. Експериментально встановлено, що найефективнішим способом внесення інвертази є додавання ензиму безпосередньо до комірок стільників перед розміщенням їх до гнізда для заповнення нектаром. Застосування 0,2 % сухої сироватки молока у сиропі стабілізує і пролонгує дію ензиму у стільниках. Оптимальною дозою внесення ензиму у стільники є 2 - 3 мг на 50 мг сиропу з вмістом 0,2 % сухої сироватки молока.