Розглянуто шляхи забезпечення та формування трудових дій під час проведення занять в професійно-технічному навчальному закладі як педагогічну проблему. Проаналізовано становлення образу дій результатів досліджень інших авторів з даної проблеми та шляхи її вирішення.

Розглянуто умови успішного професійного самовизначення школярів та мотиви вибору ними майбутньої професії. Відзначено, що підготовка учня до праці та вибору професії – особливо важлива ланка в плануванні його життєвого шляху. Вказано, що професійна орієнтація – це система психолого-педагогічних і державних чинників, які допомагають людині науково обґрунтовано обрати професію з урахуванням потреб суспільства, своїх інтересів та здібностей. Встановлено значення поняття „професійний вибір”, яке стосується лише найближчої життєвої перспективи школяра, а „професійне самовизначення” – процес, в основі якого лежить прагнення молодої людини до самостійності, виявлення самооцінки власних намірів і можливостей. Зауважено, що вибір професії вдалий, коли праця приносить людині задоволення, відповідає її фізичним і духовним здібностям, психічним особливостям, інтересам, знанням і вмінням.

Рассмотрены условия успешного профессионального самоопределения школьников и мотивы выбора ими будущей профессии. Отмечено, что подготовка ученика к труду и выбору профессии - особенно важное звено в планировании его жизненного пути. Указано, что профессиональная ориентация - это система психолого-педагогических и государственных факторов, которые помогают человеку научно обосновано выбрать профессию с учетом потребностей общества, своих интересов и способностей. Установлено значение понятия "профессиональный выбор", которое касается только ближайшей жизненной перспективы школьника, а "профессиональное самоопределение" - процесс, в основе которого лежит стремление молодого человека к самостоятельности, проявления самооценки собственных намерений и возможностей. Отмечено, что выбор профессии удачный, когда труд доставляет человеку удовольствие, соответствует его физическим и духовным способностям, психическим особенностям, интересам, знаниям и умениям.

The conditions for successful professional identity and motives of students choose their future profession. It is noted that the preparation of students for work and career choices - especially important part in the planning of his life. Indicated that professional orientation - a system of psychological and educational and public institutions, which help a person to choose a profession scientifically proven to meet the needs of society, their interests and abilities. Set of "pro choice", which concerns only the nearest student life perspective, and the "professional self" - a process which is based on the desire of young people to independence, self-identification of their own intentions and capabilities. It is noticed that a good career choice, when labor gives a person pleasure is his or her physical and mental abilities, mental characteristics, interests, knowledge and skills.

Розглянуто виробничо-технічну ситуацію як форму організації навчально-виховного процесу в ПТНЗ для студентів з метою забезпечення наступності змісту їх професійної підготовки. Встановлено, що ця форма є різновидом загальнопедагогічної проблемної ситуації.

Досліджено представлення в ЗМІ книжкової продукції видавництва "Смолоскип" протягом його діяльності. На основі діаспорного та українського досвіду видавництва виявлено основні підходи, принципи, жанрову систему інтерпретації видань у публікаціях друкованої та електронної періодики. Розглянуто дискусії про видання "Смолоскип", з'ясовано їх причини, суть і роль у популяризації випущених книжок.

На базі архівних документів і матеріалів розглянутоя діаспорний період діяльності видавництва "Смолоскип" (1966 - 1990); проаналізовано його структуру та організацію за умов американського книговидання та українського еміграційного середовища.

Розглянуто діяльність українських медіакритичних видань, проаналізовано особливості їх контенту та масштаби впливу на читацьку аудиторію. На основі видань "Медіакритика", "Телекритика", "MediaSapiens", "Detector Media", "Media Lab", "Медиа Няня" охарактеризовано специфіку спеціалізованої медіакритики. Акцент зроблено на професійному висвітленні ЗМІ та використанні ними експериментальних форм журналістики. Проаналізовано матеріали популярної регулярної та нерегулярної медіакритики, представлені окремими рубриками, блогами та дописами читачів.

Розглянуто діяльність українських медіакритичних видань, проаналізовано особливості їх контенту та масштаби впливу на читацьку аудиторію. На основі видань "Медіакритика", "Телекритика", "MediaSapiens", "Detector Media", "Media Lab", "Медиа Няня" охарактеризовано специфіку спеціалізованої медіакритики. Акцент зроблено на професійному висвітленні ЗМІ та використанні ними експериментальних форм журналістики. Проаналізовано матеріали популярної регулярної та нерегулярної медіакритики, представлені окремими рубриками, блогами та дописами читачів.

Колектив кафедри продовжує висвітлювати питання, присвячені проблемам у сфе¬рі зв'язків із громадськістю та журналістики. Провідні держави вже усвідомили необхід¬ність формування нових підходів до відбору, формулювання і поширення інформації, яка б сприяла їхньому позитивному іміджу. Комунікація із сусідами, партнерами, опонента¬ми нині стає визначальним складником міжнародної, міждержавної взаємодії, важливим аспектом іміджу та репутації. Очевидною є необхідність докорінної зміни комунікаційних процесів, що вимагає від їхніх учасників модернізації наявного та створення нового ін¬струментарію, випереджувальних технологій, тому важливим аспектом в процесі обміну інформації стають digital media. Колективна монографія кафедри зв'язків із громадськістю і журналістики містить розділи, присвячені новітнім тенденціям сучасних комунікацій в інформаційному суспіль¬стві; психологічним впливам у інформаційному просторі; новітнім трендам журналістики та мережевим особливостям digital media. Зокрема, у роботі висвітлюються питання, при¬свячені новітнім технологіям у виборчих кампаніях, електронній демократії, міжнародним стратегічним комунікаціям у діджитал-епоху, сучасним геобрендинговим комунікаціям, інформаційним війнам, інформаційному тероризму, психологічним трендам глобальної діджиталізації, новітнім трендам журналістики тощо.