Висвітлено історію українського козацтва у Хаджибеї - Одесі за період XVI - ХХ ст. Проаналізовано роль чорноморських козаків у військових діях поблизу Хаджибея під час війни 1787 - 1791-х рр. Розглянуто діяльність сучасного українського козацтва в Одесі.

Освещена история украинского казачества в Хаджибее - Одессе за период XVI - XX ст. Проанализирована роль черноморских казаков в военных действиях под Хаджибеем во время войны 1787 - 1791-х гг. Рассмотрена деятельность современного украинского казачества в Одессе.

Розглянуто питання формування української діаспори, їх періодизації та структуризації. Висвітлено діяльність українських наукових інституцій, а також особливості розвитку історичної науки у діаспорі.

Рассмотрены вопросы формирования украинской диаспоры, ее периодизации и структуризации. Освещены деятельность украинских научных институций, а также особенности развития исторической науки в диаспоре.

На основі значної кількості джерел комплексно досліджено розвиток українського культурно-освітнього руху на Півдні України у 1900-1914 рр. Проаналізовано основні форми та методи розвитку, описано процес еволюції та політизації культурно-освітнього руху в зазначений період. Значну увагу в роботі приділено ставленню політичних партій та їх впливу на культурно-освітній рух, широким різнобічним зв'язкам Півдня з іншими регіонами України. Простежено влив культурно-освітнього руху на національну свідомість широких верств ураїнського суспільства та внесок діячів руху в культурну спадщину на південноукраїнських теренах.

За допомогою біографічного методу проаналізовано процес розгортання українського національного руху та розбудови української державності на півдні України, зокрема в Одесі, в період 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано постаті понад тридцяти провідних діячів цього процесу, зокрема, В. Голубовича, В. Чехівського, І. Луценка, П. Вербицького, П. Клепацького, Б. Комарова, З. Висоцького, М. Слабченка, Є. Фесенка, В. Буряченка, В. Мурського.

Проаналізовано творчі та виробничі складники професійної діяльності телевізійного репортера в інформаційних телепрограмах, аудіовізуальні аспекти творчості, специфіку роботи в кадрі та поза кадром (у динаміці від 1990-х рр. до сьогодення), ефективність персоніфікованого методу подачі інформації в теленовинах, продуктивність діалогу "журналіст - глядач".

Систематизовано інформацію про традиції та трансформацій в українській інформаційній телепрограмі, виокремлену на основі аналізу змістового наповнення мережевих інформаційних програм (комерційне телебачення "Новий канал", національний мовник "UA: Перший") та локального телеканалу ("Центральний канал"), принципів роботи їх редакцій. Проаналізовано зміни в організації роботи журналіста й оператора, продемонстровано принцип роботи з новим інформаційним джерелом - соціальними мережами. Наведено онлайн-інструменти щодо перевірки інформації, яка надходить з мережі на правдивість. Досліджено нові аспекти інфотейнменту, ед'ютейнменту, монтажу, інтерактивності, конвергентності в інформаційному телемовленні. Уточнено поняття "екранний персонаж", "дайджест", запропоновано ввести в науковий обіг принцип "живої камери" та додати до синонімічного ряду поняття "конвергентність" такі терміни: "мультимедійна платформа", "крос-платформова журналістика".

Проаналізовано специфіку діяльності державоохоронних органів Білого руху на окупованих територіях півдня України в період 1918 - 1920 рр. Увагу приділено заснуванню та початку діяльності Одеського жіночого міського комітету опіки над в'язницями, визначено його основні цілі та завдання. Досліджено інформацію в газеті "Діло" про події італійського вторгнення в Албанію 1939 р. Простежено еволюцію відносин Гетьманщини з Дунайськими князівствами (Молдова та Валахія) в 1648 - 1657 рр. Розкрито механізм здійснення диктаторського режиму Є. Петрушевича в ЗУНР.

Мета дослідження - з'ясувати, які види розважальних телепрограм можливо проводити в умовах онлайн-навчання, а також запропонувати практичні кейси телевізійних програм розважальної тематики із виявленими особливостями їх проведення на онлайн-заняттях. У роботі використано такі загальнонаукові методи, як: аналіз літератури з досліджуваного питання, порівняльний аналіз наукових здобутків учених між собою та в зіставленні з думками журналістів-практиків, опис телепрограми, її правил та учасників у межах практичних кейсів, узагальнення особливостей проведення розважальних телепрограм в умовах навчального процесу, що проходить в онлайн-форматі. Під час використання практичних кейсів щодо телевізійних програм розважальної тематики активно застосовувався метод проблемного навчання, зокрема метод рольової гри та метод симуляції, які допомагають студентам-учасникам відтворити реальну телепрограму розважальної тематики з усіма дійовими особами. У межах підготовки телевізійних програм розважальної тематики в умовах онлайн-навчання розроблено практичні кейси трьох видів програм: ток-шоу "Без ілюзії та обману", розважальна програма з елементами сторітелінгу "Що було далі?" та інтелектуальна програма "Найрозумніший студент". За допомогою застосування методів рольової гри та симуляції з'ясовано такі особливості їх проведення на заняттях в онлайн-форматі: ток-шоу "Без ілюзії та обману" і студентам складно вживатися у роль гостей, якщо вони далекі від їх власного досвіду; потрібна грунтовна підготовка експертів, які мають добре володіти фактичною інформацією; значною мірою успіх гри залежить від майстерності ведучого; у розважальній телевізійній програмі з елементами сторітелінгу "Що було далі?" основний успіх залежить від майстерності оповідачів-учасників програми, які мають добре володіти голосом, чудово інтонувати, знати композицію оповіді й витримувати її, створювати інтригу й тримати її до певного моменту; в інтелектуальній програмі "Найрозумніший студент" ведучий має добре продумати запитання та вміло керувати процесом і підштовхувати до правильної відповіді, апелювати до логічного мислення та асоціативних зв'язків. Найбільш успішною програмою розважальної тематики, яку було використано як складову онлайн-навчання, був проєкт з елементами сторітелінгу "Що було далі?" Одна із запорук успішності цього проєкту - учасники-студенти були знайомі впродовж тривалого часу, дехто навіть знав історії з дитинства одногрупників. Водночас гра була дуже корисна для кожного учасника, бо кожен студент вчився змістовно, цікаво й зрозуміло розповідати. В умовах онлайн-заняття посилюється вимога до дикції, сили голосу, інтонації, оскільки технічні засоби сприяють спотворенню звуку. Розроблено практичні кейси телевізійних програм розважальної тематики, які можуть бути використані як під час викладання навчальних дисциплін "Спецкурс на розважальну тематику", так і підготовки телевізійних програм розважальної тематики.