Розглянуто стан і перспективи розвитку нафтовидобування в Україні, зокрема, наявні розвідані запаси та ресурси нафтовидобутку, наведено першочергові напрями проведення нафтогазорозвідувальних робіт. Розкрито теоретичні та методологічні засади визначення економічної ефективності інвестицій у розробку нафтових родовищ(НР), запропоновано методику вартісної оцінки запасів і ресурсів НР на різних етапах і стадіях розвідки та розробки. Наведено приклади апробації напрацьованих методичних підходів для окремих НР країни.

Рассмотрены состояние и перспективы развития нефтедобычи в Украине, в частности, имеющиеся разведанные запасы и ресурсы нефтедобычи, а также приведены первоочередные направления проведения нефтегазоразведывательных работ. Раскрыты теоретические и методологические основы определения экономической эффективности инвестиций в разработку нефтяных месторождений (НМ), предложена методика стоимостной оценки запасов и ресурсов НМ на разных этапах и стадиях разведки и разработки. Приведены примеры апробации наработанных методических подходов для отдельных НМ страны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-59

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз і кількісну оцінку локальних структур Бориславсько-Покутської зони з використанням структурно-тектонічних, лінійно-геометричних, кутових показників і показників порушеності. Виділено морфологічні різновиди локальних структур залежно від механізму їх утворення. На підставі геолого-математичного моделювання розроблено класифікацію локальних структур, в основу якої покладено ступінь порушеності структури тектонічними рухами у процесі складкоутворення (морфологічні ознаки) та характер зміни кількісних показників, що їх описують. Змодельовано механізм формування локальних структур у межах Бориславсько-Покутської зони, що визначається місцем руйнування суцільності гірських порід в ядрі антиклінальної або синклінальної складок. Встановлено, що у формуванні структур вирішальну роль, окрім горизонтальних рухів, відігравало бічне тертя. Визначено структурні умови, за яких поперечні тектонічні порушення є екранами покладів нафти та газу для даної зони. Виявлено, що ділянки максимальної концентрації напруг у нафтогазоносному відношенні є слабоперспективними і проведення на них пошукових і розвідувальних робіт з використанням сучасних методик і технологій є недоцільним.

Розроблено конструкцію і описано основи роботи вітроенергетичних установок малої потужності, які можуть функціонувати за малих швидкостей вітру. Такі установки призначені для встановлення на дахах будівель і можуть виробляти 20 кВт потужності за швидкості вітру в навколишньому середовищі 3 м/с і діаметра вітроколеса 1,6 м.

Для більш точної характеристики неоднорідності продуктивних горизонтів запропоновано, крім відомих коефіцієнтів розчленування, літологічної зв'язаності пісковиків і піщанистості, використовувати коефіцієнт тектонічного ускладнення, який дозволяє враховувати наявність та розподіл ділянок підвищеної тріщинуватості гірських порід на структурі та, відповідно, ділянок підвищеної нафтогазонасиченості. Практичне використання вказаного коефіцієнта матиме велике значення для підрахунку запасів нафти та газу, вибору системи розміщення на структурі розвідувальних та експлуатаційних свердловин, зокрема, під час визначення відстаней між ними. Наведено приклад розрахунку коефіцієнта тектонічного ускладнення для Бухтівецького газоконденсатного родовища. Неправильне трактування геологічної будови цього родовища призвело до одержання негативних результатів під час буріння низки розвідувальних і експлуатаційних свердловин. У процесі визначення коефіцієнта тектонічного ускладнення встановлено: у вигодсько-пасічнянських відкладах Бухтівецького родовища ділянки продуктивного горизонту з підвищеною тріщинуватістю є нерівномірно розміщеними та вони займають всього приблизно 20 % площі структури, тому тут за умов розвідувального й експлуатаційного буріння рекомендовано скорочувати відстані між свердловинами до 0,7 - 0,5 км і менше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.63-45 + Д453.1

Рубрики:

Крейдовий період

Нафта

Шифр НБУВ: Ж23665 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що освоєння вуглеводневого потенціалу крейдових відкладів (КВ) Зовнішньої зони може внести значний вклад у паливно-енергетичне забезпечення України власною сировиною. Обгрунтований прогноз нафтогазоносності підвищує успішність пошукових робіт. У цьому плані важливого значення набуває обгрунтування перспектив нафтогазоносності КВ за комплексом критерійних ознак, що включають встановлення сприятливих структурно-тектонічних умов для формування та збереження покладів нафти і газу.

Висвітлено етапність і методи геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ. Розкрито особливості геолого-промислової інформації про продуктивні пласти та специфіку складання первинної геологічної документації. Увагу приділено промислово-географічним методам вивчення продуктивних відкладів і їх геологічній інтерпретації, питанням геолого-промислового вивчення нафтових і газових родовищ у процесі їх освоєння й експлуатації. Описано методи геологічної обробки матеріалів буріння свердловин. Висвітлено проблеми охорони надр і навколишнього середовища під час розбурювання та розробки нафтових і газових родовищ.

Однією з найбільш перспективних на нафту і газ ділянок у межах Заходу України є піднасув Покутсько-Буковинських Карпат, зокрема його мезозойська частина. В межах досліджуваної території протягом багатьох попередніх років виконано значний обсяг сейсморозвідувальних робіт і проведено пошуково-розвідувальне буріння, на основі чого виконано структурні побудови по крейдових відкладах. Аналіз зазначених побудов надав можливість зробити висновки щодо існування сприятливих структур, а також навести ймовірні причини відсутності покладів нафти і газу.

Під час розроблення математичної моделі функціонування електротехнічного комплексу бурильної установки враховано вплив технологічних факторів на надійність та енергоефективність у процесі буріння свердловин електробуром. Побудовано математичні моделі надійності та енергоефективності систем електропостачання та електрообладнання бурильної установки в середовищі програмування віртуальних приладів LabVIEW. За допомогою інформаційно-вимірювальної системи контролю енергетичних параметрів експериментально отримано енергетичні параметри лектроприводних бурильних установок. Визначено вплив технологічних та енергетичних параметрів на надійність і енергоефективність електробурильного обладнання. Доведено необхідність розроблення організаційних та технічних заходів, спрямованих на покращання функціонування електробурильного обладнання. Доведено, що механізми відмови і відновлення працездатності основних елементів електроприводних бурильних установок підпорядковані закону Вейбула - Гнеденка. Враховано вплив температури бурильного розчину в свердловині на опори струмовідводу електробура. Встановлено, що спектр струму занурювального електродвигуна електробура не містить недопустимого рівня вищих гармонік, однак, наявні несиметрія струмів та зниження напруги на затискачах електробура в робочих режимах буріння. Створені математичні моделі надають змогу прогнозувати значення основних показників енергоефективності та експлуатаційної надійності електротехнічних комплексів з метою вибору оптимального режиму роботи бурильних установок за технологічними та енергетичними параметрами.

Чинна на сьогодні в Україні "Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр" (надалі Класифікація) є нормативним документом, що визначає єдині методичні принципи підрахунку, обліку, контролю та управління запасами, які перебувають у надрах. Вона затверджена у 1997 р., а її сучасне представлення пройшло тривалий час свого розвитку. З одного боку, при її розробленні не змогли повністю відійти від спадщини нормативних документів СРСР, коли виділення категорій запасів і ресурсів виконувалось за ступенем геологічного вивчення, відповідно до стадійності геологорозвідувального процесу. Також у класифікаціях різних років спостерігається збільшення загальної кількості класифікаційних категорій запасів та ресурсів з послабленням вимог щодо їх обгрунтованості, особливо економічної. З іншого боку, зроблена спроба врахувати вимоги і досвід світової нафтогазової спільноти, у класифікаціях яких кількість категорій не збільшувалась, а відбувалась лише подальша диференціація доведених запасів та при виділенні категорій враховуються комерційні та технологічні чинники. Відповідно, за Національною класифікацією України виділення класифікаційних категорій запасів та ресурсів відбувається за такими критеріями, як промислове значення, що характеризує їхнє народногосподарське значення; ступінь техніко-економічного вивчення, що характеризує достовірність їх визначення; ступінь геологічного вивчення, що визначає факт їхньої присутності у надрах. Тут також відображений зв'язок Класифікації із бізнес-проектами, водночас вона дозволяє інвестору на власний розсуд визначати співвідношення між ступенем геологічного та техніко-економічного вивчення родовища. Класифікація адаптована до Рамкової класифікації запасів і ресурсів твердих горючих та мінеральних корисних копалин ООН зразка 1997 р. Відповідно вона має рамковий характер, придатна для всіх видів корисних копалин, а зіставлення виділених у класифікації груп запасів і ресурсів з міжнародними спрощується застосуванням спільної цифрової кодифікації, яка полегшує обмін інформацією.

Класифікація запасів/ресурсів корисних копалин є основою для управління, обліку та їх використання. Історично розвиток таких класифікацій у різних країнах відбувався у діаметрально протилежних напрямках: у країнах так званого соціалістичного табору виділення категорій запасів/ресурсів проводилось за ступенем геологічного вивчення надр, у капіталістичних країнах - за рівнем економічної значущості та можливої адаптації запасів та ресурсів до ринку. На сьогодні Рамкова класифікація ООН викопних енергетичних та мінеральних запасів і ресурсів (РКООН) широко застосовується у світовій практиці і є універсальною системою оцінки запасів/ресурсів родовищ корисних копалин за ринкових умов. РКООН-2009 забезпечує представлення звітності про оцінку запасів/ресурсів для всіх видів сировини, враховує вплив екологічних і соціальних чинників та дозволяє зберегти національні терміни з одночасним забезпеченням їх зіставимості з міжнародними стандартами. Порівняння з Класифікацією України дозволило встановити, що Національна класифікація заснована на тих самих підходах до категоризації запасів/ресурсів, що і РКООН-2009, - за трьома фундаментальними критеріями: економічна і соціальна життєздатність проекту, статус та обгрунтованість проекту освоєння родовища та геологічна вивченість. Встановлено, що усі категорії запасів і ресурсів корисних копалин, які використовуються Класифікацією України, знаходять свої аналоги в РКООН-2009, що не лише дозволяє враховувати потреби держави, а і забезпечує порівнянність статистичної звітності про запаси/ресурси на міжнародному рівні. Застосування тих самих ознак категоризації запасів/ресурсів як і в РКООН дозволяє країнам з економікою перехідного періоду провести переоцінку запасів корисних копалин і мінеральної сировини на основі критеріїв ринкової економіки і тим самим привабити інвестиції у видобувні галузі.

Актуальність досліджень зумовлена детальним вивченням особливостей геологічної будови Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину і зокрема локальних структурних форм, як можливих пасток нафти і газу, для надійного прогнозування нафтогазоносності надр. Бориславсько-Покутська зона Передкарпатського прогину відноситься до найстаріших в Україні нафтогазовидобувних регіонів, вуглеводневий потенціал якого далеко ще не вичерпаний. Складна блокова будова структур Бориславсько-Покутської зони вимагає розробки специфічних методик ведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. В цьому плані важливе значення має визначення характеру розподілу локальних структур та особливостей їх морфологічних форм на досліджуваній території. Актуальним також залишається питання щодо трасування тектонічних порушень та визначення їх екранувальної здатності, від чого залежить можливість існування покладів вуглеводнів. Вирішення цих питань дозволить значно підвищити геологічну ефективність пошуково-розвідувальних робіт на площах Бориславсько-Покутської зони. На сучасному етапі розвитку наук про Землю широко впроваджується комп'ютерна обробка геологічних даних. Тому, поряд з традиційним підходом до опису структур, як можливих пасток нафти і газу, необхідно проводити аналіз їх кількісних (числових) параметрів, що дозволяє більш аргументовано підтвердити встановлені закономірності. Оперування великими масивами кількісних показників локальних структур і встановленими між ними залежностями дає можливість моделювати процеси, що їх сформували, та визначати закономірності їх поширення. До найважливіших наукових і практичних результатів слід віднести: ранжування локальних структур Бориславсько-Покутської зони за кількісними показниками, яка містить чотири групи структур в залежності від морфологічних особливостей їх будови; досліджені умови формування морфологічних різновидів локальних структур та характер розподілу в них тектонічних деформацій. За результатами геолого-математичного моделювання за комплексом кількісних показників встановлено, що локальні структури з певними морфологічними особливостями, які відображаються в різній мірі порушеністю їх форми, сформовані тектонічними рухами різної величини і напрямку їх прикладання та описуються властивими тільки їм числовими параметрами. Результати досліджень розподілу тектонічних напруг і деформацій, які можна оцінити за кількісними показниками, сприятимуть більш надійному прогнозуванню нафтогазоносності надр, що дозволить значно підвищити геологічну результативність геологорозвідувальних робіт на нафту і газ на площах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину.

Зовнішня зона Передкарпатського прогину, хоча і є одним з найстаріших газовидобувних районів України, на сьогодні все ж залишається перспективною щодо відкриття нових родовищ нафти і газу. Основні поклади газу тут відкриті у міоценових відкладах, проте кількість неопошукованих структур стрімко скорочується. Освоєння малодосліджених крейдових відкладів та можливість відкриття у них покладів нафти і газу можуть забезпечити нарощення ресурсної бази. У цьому плані важливого значення набуває обгрунтування перспектив нафтогазоносності крейдових відкладів за комплексом критерійних ознак, що включають визначення характеру поширення порід-колекторів та флюїдоупорів, встановлення сприятливих структурно-тектонічних та гідрогеологічних умов для формування і збереження покладів нафти і газу. Узагальнення, систематизація, аналіз нових і переінтерпретація раніше виконаних геолого-геофізичних досліджень та результатів глибокого буріння уможливили обгрунтування достовірної геологічної будови крейдових відкладів досліджуваного регіону, що сприятиме підвищенню ефективності прогнозування нафтогазоносності та визначенню першочергових нафтогазоперспективних об'єктів для проведення детальних геолого-геофізичних робіт з метою пошуку нових покладів нафти і газу. Аналіз комплексу гідрогеологічних критеріїв дозволив виділити ділянки з прямими та опосередкованими гідродинамічними та гідрохімічними ознаками нафтогазоносності Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Встановлено, що у розрізі сеноманських порід на підставі побудованих нами геологічних розрізів колектори сконцентровані у центральній та південно-східній частинах Зовнішньої зони. Пісковики сенону (журавненські) залягають переважно в північно-західній частині Косівсько-Угерської підзони. Екрануючими породами є відклади баранівських глин, гіпсоангідритовий горизонт та косівські глини. Результати досліджень дадуть змогу підвищити ефективність пошукових робіт, а приріст перспективних і прогнозних ресурсів буде вагомим внеском у виконання завдання стабілізації та збільшення нафтогазовидобутку в Україні.

На сьогодні математичні методи стають необхідним інструментом геологічних досліджень. Комп'ютерна обробка геологічних даних широко впроваджується в сучасні методи вивчення нафтогазоносності надр. Тому опис структур як можливих пасток нафти і газу проводили шляхом аналізу їх кількісних параметрів, що дозволило аргументовано підтвердити встановлені закономірності. З метою виявлення закономірностей у взаємозв'язках між числовими параметрами складчастих структур було проведено комп'ютерне геолого-статистичне моделювання досліджуваних об'єктів Бориславсько-Покутської зони з використанням кореляційного і кластерного аналізів. В цілому кореляційний аналіз дозволяє проводити аналіз сукупності визначених величин і спрямований на виявлення та вивчення систем, які утворюють деякі з величин, що входять в дану сукупність. Класифікація будь-яких об'єктів за змістовими групами проводиться методом кластер-аналізу. За кількісними показниками можна оцінити результати досліджень розподілу тектонічних напруг і деформацій, що сприятимуть більш надійному прогнозуванню нафтогазоносності надр. В свою чергу, це дозволить значно підвищити геологічну результативність геологорозвідувальних робіт на нафту і газ на площах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Сучасна форма структур та їх просторове розміщення є наслідком дії тектонічних сил протягом досить тривалого періоду геологічного часу. Різні прояви активності тектогенезу в різні епохи спричиняють певні зміни структурного плану геологічних тіл і, у такий спосіб, впливають на їх можливу нафтогазоносність (формування, розформування і переформування пасток і, відповідно, покладів). Структури Бориславсько-Покутської зони пройшли складний і тривалий шлях формування - від конседиментаційних флішових складок до дуже складних постконседиментаційних структурних форм, що зумовлено впливом величини та характеру прикладання формуючих тектонічних зусиль. Під впливом дії тектонічних сил різного характеру сформувались різноманітні морфологічні структурні форми. При цьому морфологічні різновиди структур можна описати числовими параметрами, які можуть бути покладені в основу класифікації структур Бориславсько-Покутської зони.

Сформульовано головні поняття та терміни геолого-економічної оцінки запасів і ресурсів нафти та газу. Визначено об'єкти та мету її проведення, методи досліджень. Розглянуто сучасні методичні підходи й інструменти геолого-економічної оцінки залежно від геолого-промислових типів родовищ, стадій та етапів ГРР (геологорозвідувальні роботи). Охарактеризовано стадійність проведення геолого-економічної оцінки. Розкрито питання визначення відповідних кількісних, якісних, технологічних і економічних характеристик родовищ вуглеводнів. Увагу приділено нормативно-правовому й інструктивно-методичному забезпеченню вартісної оцінки надр, основним показникам ефективності інвестиційних проєктів, прогнозу капітальних вкладень на освоєння запасів і ресурсів.