Вперше розроблено систему психодіагностики схильності до протиправної поведінки на підставі застосування оптимального комплексу методів на базі теорії провідних тенденцій. Наведено теоретико-психологічні підходи до здійснення ефективної психокорекції делінквентної поведінки неповнолітніх на підставі поєднання ідей екзистенціальної та гуманістичної психології. Удосконалено методологію та методику психологічної діагностики схильності неповнолітніх до протиправної поведінки.

Детально висвітлено особливості організації, керівництва та проходження юридичної практики студентів у різних закладах: органах прокуратури, місцевих (обласних, районних) державних адміністраціях, управлінні юстиції, судових органах, державних виконавчих службах, юридичних відділах підприємств, установ і організацій, нотаріальних конторах, адвокатських об'єднаннях, юридичних консультаціях. Наведено методичні рекомендації щодо складання звітної документації, критерії оцінювання практики студентів, навчально-правовий матеріал до вивчення, зміст роботи, а також чинні нормативно-правові акти. Визначено основні обов'язки студентів під час проходження практики, а також організаційні засади керівництва практикою.

Наведено загальнотеоретичні відомості щодо методики підготовки та проведення основних видів навчальних занять. Показано особливості викладання юридичних дисциплін у ВНЗ. Проаналізовано проблеми застосування різних форм, методів і прийомів роботи. Висвітлено питання організації та проведення контролю успішності й якості підготовки студентів-правознавців. Увагу приділено особливостям професійної культури та творчості викладача юридичних дисциплін.

Досліджено правову природу врегулювання спору за участю судді за новим цивільним процесуальним законодавством України. Проведено аналіз наукових підходів до розмежування понять "медіація" та "врегулювання спору за участю судді". Доведено, що врегулювання спору за участю судді є одним з видів (моделей) медіації.

Досліджено особливості міжнародно-правового регулювання адвокатської діяльності. Проаналізовано окремі міжнародні акти та здійснено їх класифікацію за об'єктом регулювання. Визначено співвідношення міжнародного та вітчизняного законодавства у сфері адвокатської діяльності.

Досліджено політичний конфлікт і його особливості. Розкрито поняття медіації як альтернативного способу врегулювання конфліктів. Визначено поняття політичної медіації та проаналізовано особливості її застосування у політичних конфліктах.

Вміщено програму виробничої (юридичної) практики студентів спеціальності "Правознавство", вимоги та методичні рекомендації щодо складання звітної документації, критерії оцінювання практики студентів, навчально-правовий матеріал до вивчення, зміст роботи на практиці, а також чинні нормативно-правові акти. Визначено основні обов'язки студентів у процесі проходження практики, а також організаційні засади керівництва практикою.

Вагомим кроком для розвитку медіації як ефективного способу вирішення конфліктів (спорів) стало прийняття 16.11.2021 р. Закону України "Про медіацію". Наголошено, що успішна медіація неможлива без висококваліфікованих медіаторів. Відтак є необхідність приділити увагу дослідженню правового регулювання професійної підготовки медіаторів. Медіація як альтернативний судовому процесу спосіб врегулювання конфліктів (спорів) набуває популярності. Тож наразі потрібне належне правове регулювання професійної підготовки медіаторів в Україні. Мета статті - визначення особливостей правового регулювання професійної підготовки медіаторів в Україні та Словаччині. Використано методи аналізу й синтезу, а також формально-юридичний та аналітичний. Інформаційною базою дослідження стали правові акти України та Словаччини, наукові дослідження вітчизняних учених. Визначено, що медіація з притаманними їй принципами та правилами має низку незаперечних переваг порівняно з судовим розглядом. Установлено, що ключова роль у проведенні медіації належить медіатору. Наголошено, що для підготовки висококваліфікованих фахівців потрібна гнучка й розгалужена система професійної освіти, яка має відповідати вимогам ринку праці. Зазначено проблемні аспекти правового регулювання професійної підготовки медіаторів, а також запропоновано шляхи їх усунення. Проаналізовано норми Закону Словацької Республіки "Про медіацію та доповнення до деяких законів", які унормовують професійну підготовку медіаторів, а також розглянуто основні позитивні моменти цих норм. Висновки: основним джерелом правового регулювання професійної підготовки медіаторів в Україні є Закон України "Про медіацію". Наголошено про необхідності внесення змін до зазначеного закону щодо статусу медіатора та його професійної підготовки. Запропоновано врахувати окремі положення Закону Словацької Республіки "Про медіацію та доповнення до деяких законів" для удосконалення вітчизняного законодавства.