Дисертацію присвячено дослідженню граматичного статусу і вживання мовних одиниць, що в англістиці (взагалі чи окремими граматистами та лексикографами) до неозначених займенників. Актуальність дослідження обумовлена відсутністю комплексного кількісно-якісного описання даних мовних одиниць. Суттєві формальні та змістовні ознаки, які б охоплювали всю систему даних одиниць, не визначено. У традиційній лінгвістиці стверджується: ці одиниці є займенниками-іменниками, займенниками-прислівниками і вони не мають свого особливого, властивого лише їм лексичного значення. Кількість "неозначених займенників" у різних англістів різна. В англістиці до "неозначених займенників" належать 47 мовних одиниць: all, another, any, anybody, anyone, any one, anything, both, certain, each other, either, enouth, every, everybody, everyone, every one, everything, few, fewer, a good/great deal, a good/great many, least, less, little, lot, many, more, most, much, neither, no, nobody, none, no one, nothing, one, one another, other, same, several, so, some, somebody, someone, something, such. У процесі дослідження необхідно вирішити ряд завдань: визначити синтаксичні і морфологічні характеристики кожної з 47 лексем, попередньо розглянути зміст поняття "форма", синтаксичні структури і проблему членування речення, узагальнити зміст категорії іменника, прикметника і прислівника, усунути несубстантивні характеристики досліджуваних лексем, протиставити мовленнєві зовнішньо-формальні характеристики лексем характеристики іменника на мовному рівні. Методологічною основою роботи є відповідні категорії і закони пізнання

Запропоновано офтальмологічні критерії диференціальної діагностики струсу та забою головного мозку легкого ступеня. Вперше виявлено можливість диференціальної діагностики сумнівних форм легкої черепно-мозкової травми за такими критеріями, як межа контрастної чутливості та гористість зору (PSD). Продемонстровано переваги методів частотно-контрастної візометрії та Humphrey-периметрії у порівнянні з іншими способами. Встановлено можливість диференціальної діагностики струсу та забою головного мозку легкого ступеня за часом та амплітудою викликаного зіничного циклу методом пупілометрії. Виведено таблицю диференціальних критеріїв струсу та забою головного мозку легкого ступеня, показано її ефективність для діагностики сумнівних форм легкої черепно-мозкової травми.

Проаналізовано дані офтальмологічних методів обстеження пацієнтів з двома формами легкої черепно-мозкової травми. Виявлено спільні та відмінні ознаки пошкоджень елементів зорового шляху, прояви яких змінювались залежно від часу, який пройшов з моменту травми. Показано, що застосування функціональних, окорухових і зіничних ознак є важливим у системі комплексної діагностики сумнівних випадків і оптимізує ранню діагностику у разі струсу і забою головного мозку у динаміці гострого періоду.

Досліджено особливості застосування HUMPHREY-периметрії під час диференційної діагностики струсу та удару головного мозку легкого ступеня. Обстежено 60 хворих, в тому числі 30 зі струсу головного мозку та 30 з ударом головного мозку легкого ступеня. Виявлено, що у хворих зі струсом ділянки сітківки з дещо зниженою чутливістю складали 10 %, значно зниженою - 5 % площі її поверхні. У хворих з ударом головного мозку легкого ступеня відповідно - 15 і 20 %. Крім того в останніх виявлено ділянки сітківки з відсутньою чутливістю, які займали 5 %. Патологічні зміни у хворих з струсом головного мозку локалізувалися по периферії сітківки, а у хворих з ударом головного мозку легкого ступеня мали більш дифузний характер і фіксувались як у центрі, так і на периферії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Легка черепно-мозкова травма проявляється явною і прихованою анізокорією, порушеннями співдружної реакції на світло і реакції на конвергенцію і акомодацію, подовженням часу, сповільненням швидкості і зменшення амплітуди зіничної реакції. Струс головного мозку характеризується таким ознаками як явна анізокорія за напівтемного освітлення, односторонні порушення співдружної реакції на світло і на конвергенцію, подовження часу зіничної реакції. Забій головного мозку легкого ступеня характеризується таким ознаками як явна анізокорія за яскравого освітлення і скрита, двосторонні порушення співдружної реакції на світло і на конвергенцію, подовження часу, сповільнення швидкості і зменшення амплітуди зіничної реакції.

Проведено дослідження особливостей функціональних проявів ушкоджень зорового нерва, залежно від локалізації первинного ураження. За результатами обстеження 30 хворих встановлено, що ізольована черепно-мозкова травма характеризується найбільш стійким двобічним зниженням гостроти зору, концентричним звуженням поля зору на стороні ураження і сегментарним на протилежній стороні. Травма верхньої щелепи викликає запізніле іпсілатеральне зниження гостроти зору і контралатеральне зниження контрастної чутливості до всіх діапазонів просторових частот. Перелом орбіти без зміщення виявився найбільш сприятливим видом травми, так як, не дивлячись на найнижчу початкову гостроту зору наприкінці гострого періоду, відбувалася нормалізація всіх функцій зору.

Зазначено, що високі дози кортикостероїдів сприяють підвищенню ефективності лікування травматичної оптичної невропатії.

Отмечено, что высокие дозы кортикостероидов способствуют повышению эффективности лечения травматической оптической невропатии.

Облік особливостей гідродинаміки ока в процесі діагностики травматичних ушкоджень зорового нерва дозволить детальніше вивчити їх патогенетичні механізми і уточнити показання і терміни застосування лікувальних заходів.

Учет особенностей гидродинамики глаза при диагностике травматических повреждений зрительного нерва позволит подробнее изучить их патогенетические механизмы и уточнить показания и сроки применения лечебных мероприятий.

Структурні зміни краніальної частини зорового нерва, підтверджені світло-ультраструктурними дослідженнями та даними морфометрії, виникають на тлі порушення гемодинаміки нерва та можуть служити основою для подальших досліджень патогенезу та розробки тактики лікування травматичної нейропатії в експерименті.

Структурные изменения краниальной части зрительного нерва, подтвержденные свето-ультраструктурными исследованиями и данными морфометрии, возникают на фоне нарушения гемодинамики нерва и могут служить основой для дальнейших исследований патогенеза и разработки тактики лечения травматичной нейропатии в эксперименте.

Мета роботи - розкрити суттєві функціональні та когнітивні характеристики лексем some та any у сучасній англійській мові. Об'єкт вивчення - лексеми some і any. Предмет дослідження - закономірності вживання лексем some і any в сучасній англійській мові. Дослідження виконано за допомогою методу функціонально-семантичного польового аналізу лексем. У результаті дослідження проаналізовано варіантні значення лексем some і any, встановлено їх інваріантне, базове значення, розглянуто їх суттєві формальні характеристики. Основні висновки: лексеми some і any в сучасній англійській мові концептуально співвідносяться із поняттями обмеженості (some) і необмеженості (any). Вони відносяться до функціонально-семантичного поля із кількісно-якісним ядром, виражають атрибутивну якісність та кількісніcть, мають більш узагальнене значення порівняно з іншими членами цього ФСП, функціонують варіативно в ад'єктивній, субстантивній, адвербіальній парадигмах.

Вивчено морфофункціональні аспекти відновних процесів зорового нерва після травматичного пошкодження під впливом високих доз кортикостероїдів. Встановлено, що у разі травматичного пошкодження застосування високих доз кортикостероїдів сприяє виникненню не тільки морфологічних, а й функціональних ознак активації відновних процесів зорового нерва.

Изучены морфофункциональные аспекты восстановительных процессов зрительного нерва после травматического повреждения под воздействием высоких доз кортикостероидов. Установлено, что при травматическом повреждении применение высоких доз кортикостероидов способствует возникновению не только морфологических, но и функциональных признаков активации восстановительных процессов зрительного нерва.

Підсумовано, що застосування нейропротекторної підтримки у разі компресійної травматичної оптичної нейропатії, зумовленої переломом кісток орбіти зі зміщенням, допоможе захистити зоровий нерв від можливих повторних травмувань, а удосконалення способів її використання надасть можливість підвищити ефективність лікування в цілому.

Подытожено, что применение нейропротекторной поддержки при компрессионной травматической оптической нейропатии, обусловленной переломом костей орбиты, поможет защитить зрительный нерв от возможных повторных травм, а совершенствование способов ее использования позволит повысить эффективность лечения в целом.

Вивчено ультраструктурні зміни та функціональну активність гіпоталамуса при травматичній оптичній невропатії, котру моделювали у 90 кролів, яких лікували за допомогою моноторепії метилпреднізолоном дозі 30 та по 15 мг/кг у комбінації з фосфен-стимуляцію із силою струму 800 мА на боці ураження і 300 мА на протилежному боці. Встановлено, що травматичне пошкодження орбітальної частини зорового нерва викликає структурні деструктивні зміни супрахіазмального ядра гіпоталамуса у вигляді гідропічної і вакуольної дистрофії. Лікування сприяло розвитку відновних процесів ядра (більш виражених за умов комбінованого лікування, ніж при монотерапії кортикостероїдами), змінюючи його архітектоніку та збільшуючи кількість нейросекреторних гранул. Встановлено вірогідне зменшення вмісту в периферичній крові адренокортикотропного гормону з 11,64 +- 0,43 до 0,32 +- 0,13 пг/мл на фоні різкого підвищення вмісту кортизолу з 92,31 +- 3,26 до 290,12 +- 6,72 мкг/дл при монотерапії метилпреднізолоном. При комбінованому лікуванні вміст гормонів (6,13 +- 0,12 пг/мл і 6,93 +- 0,14 мкг/дл відповідно) більш наближений до групи без лікування, а тому, вочевидь, є більш фізіологічним, оскільки відповідає ендогенним процесам організму. Отже, контралатеральна фосфен-електростимуляція призводить до активації нейросектреторних процесів супрахіазмального ядра гіпоталамуса та нормалізації вмісту гормонів.

Об'єкт нашого дослідження - шість випусків часопису "Grazia" за різні роки (25/08/2008, 10/11/2008, 7/2/2011, 14/3/2011, 16/10/2017, 4/9/2018). Аналіз добірки періодичних видань більш широкого часового діапазону дає змогу встановити постійні й тимчасові тенденції їх організації. Досліджено лінгвістичні особливості публікацій жіночого часопису "Grazia" та їхня соціальна зумовленість. Мета наукової розвідки - встановлення соціального стереотипу читацької аудиторії журналу "Grazia" на базі лінгвістичних досліджень його публікацій. Методологічно це соціолінгвістичне дослідження спирається на принципи когнітивно-дискурсивного підходу. Було застосовано текстуальний аналіз. Результатом дослідження є визначення того, що Британський щотижневик "Grazia" поєднує риси таблоїда й ексклюзивного щомісячного видання. Його автори максимально наблизили лінгвальні особливості своїх публікацій до вимог типової представниці цільової аудиторії - молодої жінки 20 - 25 років. Завдяки цьому зменшується психологічна відстань між автором та читачами, стосунки між ними стають більш довірливими, посилюється вплив публікацій на цільову аудиторію. Результати цього дослідження можуть бути використані у практиці викладання англійської мови. Висновки: жіночий часопис "Grazia", у фокусі якого є гламурний стиль життя сучасних світових зірок, новини зі сфери високої моди та інформація про найпривабливіші сучасні розваги та курорти, протиставляє буденності існування середньої британки саме такі цінності, підштовхуючи її до пошуку засобів оволодіння ними. Базовими рисами "героїнь" публікацій цього журналу є незалежність, духовна сила, соціальна активність, гламурність.

Об'єктом описаного дослідження є результати спостережень за виконанням самостійної роботи студентами 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей у процесі вивчення ними ділової української та російської мов як іноземних. Предмет цього дослідження - особливості організації самостійної роботи у процесі викладання ділової української та російської мов як іноземних студентам 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей. Мета дослідження націлена на аналіз досвіду щодо зазначеного вище питання та визначення алгоритму організації та контролю самостійної роботи під час навчання ділової української та російської мов іноземним студентам. Методологія: у дослідженні застосовувалися методи анкетування, спостереження, зіставлення, синтезу та аналізу, описовий метод. У результаті проведеної дослідницької роботи складено алгоритм самостійної роботи для курсу ділової української та російської мов як іноземних для студентів гуманітарних спеціальностей. Висновки: самостійна робота студентів у процесі вивчення ділової української та російської мов як іноземних дає можливість оптимізувати, інтенсифікувати процес навчання та сформувати у студентів навички креативної діяльності. Самостійна робота має розглядатись не як другорядний додаток у процесі навчання та виховання, а як його невід'ємна частина. Ця робота має охоплювати не менш 1 - 3 кількості годин, відведених на вивчення одного модуля. Дуже важливою рисою самостійної роботи має бути її зв'язок із активною та практичною діяльністю. Виконуючи завдання самостійної роботи, потрібно застосовувати технічні засоби, аудіо та відео системи презентації матеріалу, Інтернет.

Об'єктом нашого дослідження є компетентнісна структура вторинної мовної особистості студента економічного вищого навчального закладу. Предмет цієї наукової розвідки складає роль граматичної компетенції в процесі формування вторинної мовної особистості студента економічного вищого навчального закладу. Мета дослідження - визначення місця граматичної компетенції у структурі вторинної мовної особистості спеціаліста з економіки та окреслення шляхів її розвитку. Методологічно робота базується на законах пізнання, методах спостереження, співставлення, синтезу та аналізу. У результаті нашого дослідження було розроблено базові принципи розвитку граматичної складової вторинної мовної особистості студентів економічних вищих навчальних закладів. Висновки: вторинна мовна особистість студента економічного вищого навчального закладу має формуватись на базі професійної компетенції, яка, окрім знань із спеціальних дисциплін, включає також мовленнєву компетенцію, базовою складовою якої є граматична компетенція. Нехтування потребою опрацювання граматичних явищ іноземної мови призводить до неповноцінності комунікативної компетентності з певної іноземної мови та формуванню сурогатного мовлення.

Об'єктом описаного дослідження є результати спостережень за виконанням самостійної роботи студентами 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей у процесі вивчення ними ділової української та російської мов як іноземних. Предмет цього дослідження - особливості організації самостійної роботи у процесі викладання ділової української та російської мов як іноземних студентам 3 - 4 курсів гуманітарних спеціальностей. Мета дослідження націлена на аналіз досвіду щодо зазначеного вище питання та визначення алгоритму організації та контролю самостійної роботи під час навчання ділової української та російської мов іноземним студентам. Методологія: у дослідженні застосовувалися методи анкетування, спостереження, зіставлення, синтезу та аналізу, описовий метод. У результаті проведеної дослідницької роботи складено алгоритм самостійної роботи для курсу ділової української та російської мов як іноземних для студентів гуманітарних спеціальностей. Висновки: самостійна робота студентів у процесі вивчення ділової української та російської мов як іноземних дає можливість оптимізувати, інтенсифікувати процес навчання та сформувати у студентів навички креативної діяльності. Самостійна робота має розглядатись не як другорядний додаток у процесі навчання та виховання, а як його невід'ємна частина. Ця робота має охоплювати не менш 1 - 3 кількості годин, відведених на вивчення одного модуля. Дуже важливою рисою самостійної роботи має бути її зв'язок із активною та практичною діяльністю. Виконуючи завдання самостійної роботи, потрібно застосовувати технічні засоби, аудіо та відео системи презентації матеріалу, Інтернет.

Об'єктом нашого дослідження є компетентнісна структура вторинної мовної особистості студента економічного вищого навчального закладу. Предмет цієї наукової розвідки складає роль граматичної компетенції в процесі формування вторинної мовної особистості студента економічного вищого навчального закладу. Мета дослідження - визначення місця граматичної компетенції у структурі вторинної мовної особистості спеціаліста з економіки та окреслення шляхів її розвитку. Методологічно робота базується на законах пізнання, методах спостереження, співставлення, синтезу та аналізу. У результаті нашого дослідження було розроблено базові принципи розвитку граматичної складової вторинної мовної особистості студентів економічних вищих навчальних закладів. Висновки: вторинна мовна особистість студента економічного вищого навчального закладу має формуватись на базі професійної компетенції, яка, окрім знань із спеціальних дисциплін, включає також мовленнєву компетенцію, базовою складовою якої є граматична компетенція. Нехтування потребою опрацювання граматичних явищ іноземної мови призводить до неповноцінності комунікативної компетентності з певної іноземної мови та формуванню сурогатного мовлення.

Об'єктом цього дослідження є точки зору лінгвістів стосовно граматичного статусу займенників у сучасній англійській мові. Предметом наукової розвідки є когнітивні характеристики англійських займенників і можливості репрезентації цих характеристик у класифікаціях займенників. Мета роботи - визначення адекватних критеріїв щодо виокремленні займенників у частиномовні групи слів. Методологічною базою дослідження обрано закони пізнання, теорії архетипу, прототипу, концептуальної категорії. Як результат роботи запропоновано принципи класифікації займенників у сучасній англійській мові, які можуть застосовуватися у навчанні англійської мови як іноземної, а також у проведенні фундаментальних когнітивних досліджень частин мови в англістиці. Висновки роботи зводяться до наступних положень: теорія прототипів може бути ефективною у розподілі на класи слів, що входять до формально, семантично, граматично та функційно строкатої групи займенників, згідно із концептуальними категоріями, які віддзеркалює кожний окремий клас. Ця теорія може також допомогти пояснити випадки гіпостасиса у підкласах займенників; займенники можна об'єднати в одну групу слів на підставі загальної вказівної функції: вони вказують на певне явище об'єктивної дійсності без його ідентифікації, співвідносяться із різними концептуальними категоріями (субстанція, володіння, локативність, темпоральність, кваліфікативність, та квантитивність), що й зумовлює відмінність їх формальних ознак.