Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-45

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено добру клінічну стерпність одноразового впливу ультразвуку за різних варіантів лікувальної методики у хворих на гостру закриту черепно-мозкову травму. Доведено позитивний вплив однієї процедури даного фізичного чинника на стан гемодинаміки, який залежав від лікувальної методики його запровадження.

Проведенные исследования показали, что одна процедура озвучивания как паравертебральных областей шейно-грудного отдела позвоночника, так и области грудной клетки клинически хорошо переносится больными с острой закрытой черепно-мозговой травмой. Наряду с характерными клинико-неврологическими проявлениями, наблюдаются изменения церебральной гемодинамики в виде реографических признаков снижения венозного оттока и сонографических симптомов венозной гипертензии. У лиц без сопутствующей патологии сердечно-сосудистой системы отмечено преходящие сердцебиения, у больных с сопутствующей артериальной гипертензией зарегистрированы электрокардиографические и ультразвуковые симптомы гипертрофии миокарда левого желудочка.

Рассмотрены частота, классификация, теория развития черепно-мозговых повреждений. Приведены последствия легкой закрытой черепно-мозговой травмы (ЛЗЧМТ), а также рекомендации больным в остром, ближайшем и отдаленном периодах ЛЗЧМТ. Освещены вопросы диагностики, лечения и профилактики последствий ЛЗЧМТ.

Проаналізовано прояви розладів вегетативної нервової системи у 37-ми спортсменів віком від 19-ти до 34-х років, які перенесли повторні нокаути у вигляді легкої закритої черепно-мозкової травми й не мали тяжких хронічних соматичних захворювань. Вивчено вегетативний портрет спортсменів. Обстеження проведено з використанням "Опитника для виявлення ознак вегетативних змін" і "Схеми дослідження для виявлення ознак вегететативних порушень". Встановлено, що серед порушень вегетативної нервової системи переважають такі, як зміна забарвлення обличчя, кінцівок, пітливість, відчуття нестачі повітря, метеозалежність, головний біль і підвищена стомлюваність. Виявлено пріоритетну роль активації парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи у виникненні даних порушень.

Проанализированы нарушения функционирования вегетативной нервной системы у 37-ми спортсменов в возрасте 19-ти - 34-х лет, которые перенесли повторные нокауты в виде легкой закрытой черепно-мозговой травмы и не имевших тяжелых хронических соматических заболеваний. Изучен вегетативный портрет спортсменов. Обследование проведено с использованием "Опросника для проявления признаков вегетативных изменений" и "Схемы исследования для определения признаков вегетативных нарушений". Установлено, что среди нарушений вегетативной нервной системы преобладают такие, как изменение цвета лица, конечностей, потливость, чувство нехватки воздуха, метеозависимость, головная боль и повышенная утомляемость. Установлена ведущая роль активации парасимпатического отдела вегетативной нервной системы в возникновении данных нарушений.

Изучена фагоцитирующая активность гранулоцитарных нейтрофилов и экспрессия дифференцировочных рецепторов CD Т-лимфоцитов у больных, страдающих артериальной гипотонией в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы при церебральном арахноидите и вегетативной дисфункции. Сопоставленны данные изменения с тяжестью течения заболевания. Установлено, что у больных с различной тяжестью клинических проявлений существует взаимосвязь характера изменений иммунореактивности с особенностями этиологических факторов. Обоснована необходимость учета выявленной взаимосвязи клинического течения с динамикой фазового развития иммунопатологических реакций и изменений неспецифической резистентности при составлении схем индивидуального комплексного лечения, включающего специфическую направленную иммунокоррекцию.

Обследованы 235 больных молодого и среднего возраста с нетравматическим кровоизлиянием в мозг. Наиболее частой причиной его возникновения была гипертоническая болезнь и атеросклероз сосудов головного мозга (82,9 %). Диагноз во всех наблюдениях верифицирован при проведении компьютерной томографии, магнитно-резонансной томографии, церебральной ангиографии, а также на операции и аутопсии. В клиническом течении нетравматического внутримозгового кровоизлияния выделены три основных синдрома, которые в значительной степени отражают динамику дислокационных изменений. В зависимости от локализации кровоизлияния, в соответствии с классификацией ВОЗ (1981), дана сравнительная характеристика для групп больных с кровоизлиянием в базальные ганглии, каудатокапсулярным, стриокапсулярным кровоизлиянием, медиальным, смешанным и долевым, определены некоторые прогностические критерии.

На матеріалі 147-ми хворих вивчено клінічні та комп'ютерно-томографічні прояви гострого періоду удару головного мозку. Враховано клінічні особливості перебігу удару головного мозку різного ступеня важкості, які дали змогу виділити підгрупи, що відповідають переважаючому виду симптоматики. Описано комп'ютерно-томографічні зміни, які виявляють під час первинного обстеження, та вторинні ушкодження, що виявляються в ході повторних досліджень. Обгрунтовано доцільність виділення найгострішого періоду перебігу удару головного мозку у межах гострого. Надано рекомендації щодо проведення патогенетичного лікування удару головного мозку та профілактики вторинних його ушкоджень.

Ключ. слова: струс головного мозку, нейропсихологічне обстеження, психоемоційні розлади, реабілітація
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.093.3-5 + Р638.772-5

Рубрики:

Неврози і психоневрози

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У пациентов с острой закрытой черепно-мозговой травмой, поступивших на лечение в нейрохирургическое отделение, исследованы особые свойства клинико-гемодинамического действия в одной процедуре ингаляции актовегина в комбинации с последующим озвучиванием грудной клетки. Обнаружено хорошее клиническое восприятие этих методов физической фармотерапии, также установлены улучшенное состояние мозгового обращения, гемодинамика центральная и легких благодаря патогенетическим факторам.

Эксперименты проведены на белых лабораторных мышах (34 шт.). Показано, что хирургическая обработка приводит к эвакуации первичного травматического субстрата из очага деструкции, эмбриональная нервная ткань - к нейротрофическому эффекту, а Ia денатурации по типу коагуляции. Последнее обуславливает уплотняющее действие на поврежденную нервную ткань, приводящее к уменьшению ее объема.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-4

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель - сравнительная оценка влияния ноотропных препаратов (ноофен - "Olfa", Латвия; аминалон) на динамику нейропсихологических и вегетативных изменений у больных с отдаленными последствиями закрытой черепно-мозговой травмы (ЗЧМТ). Сделаны выводы, что при использовании ноотропных препаратов (ноофена и аминалона) у 90,32 % больных с отдаленными последствиями ЗЧМТ и проявлениями вегетативных нарушений отмечалась положительная динамика симптомов заболевания, улучшалось самочувствие, снижалась интенсивность вегетативной лабильности, уменьшалась и исчезала головная боль и др. Исследования позволяют рекомендовать ноофен в комплексном лечении больных с астеническим синдромом и вегетативной дистонией в отдаленном периоде ЗЧМТ.

У 13 больных (7 мужчин и 6 женщин) в возрасте от 19 до 44 лет, в среднем 28 лет, с жалобами на головокружение, тошноту, рвоту, потерю сознания исследовано функциональное состояние головного мозга (ГМ) с применением электроэнцефалографии (ЭЭГ). У 62 % больных по данным фоновой ЭЭГ суммарная мощность медленных ритмов (тета + дельта) превышала суммарную мощность быстрых ритмов (альфа + бета) в каждых 11 (68 %) исследованных точках ГМ из 16. На основании анализа результатов исследования создан количественный диагностический критерий для подтверждения диагноза сотрясения ГМ: превышение суммарной мощности медленных ритмов над суммарной мощностью быстрых ритмов в большей части (более 68 %) точек исследованной области ГМ.

Цель - уточнение клинико-нейропсихологического состояния при сотрясении головного мозга (СГМ) и сравнительная оценка действия ноотропных препаратов прамистара ("Берлин Хеми", Германия) и пирацетама ("Галичфарм", Украина). В процессе комплексного клинико-нейропсихологического исследования установлено, что у 81 % больных СГМ сопровождается когнитивными нарушениями разной степени тяжести. В динамике комплексного лечения с использованием ноотропных средств, в частности прамистара и пирацетама, положительная динамика наблюдается у 93 % больных. Использование прамистара в комплексном лечении больных, у которых в остром периоде СГМ отмечались когнитивные нарушения, целесообразно и более эффективно при амнезии, а также для улучшения ориентации и оценки самочувствия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-5

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772-29

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.772

Рубрики:

Закриті пошкодження черепа,головного мозку і його оболонок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення клінічних і нейровізуальних характеристик та їх співвідношень у разі віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). В основу роботи покладено дані клінічного спостереження та клініко-нейровізуального порівняння у 116 осіб з віддаленими наслідками ЗЧМТ. Хворим проведено комплексне обстеження, яке включало: опитування за розробленим нами опитувальником, збір анамнезу, неврологічне та нейровізуальне обстеження (магнітно-резонансна томографія головного мозку). Підтверджено, що неврологічні зміни в клінічній картині віддалених наслідків ЗЧМТ характеризуються поліморфізмом, зумовленим локалізацією патологічного процесу та станом ліквородинаміки. Уточнено зв'язок між синдромологічними особливостями і вираженістю змін у структурі речовини головного мозку, лікворних шляхах та підпавутинному просторі. Висновки. Неврологічні зміни в клінічній картині віддалених наслідків ЗЧМТ відрізняються поліморфізмом, який переважно зумовлений локалізацією патологічного процесу та станом ліквородинаміки. За допомогою клініко-нейровізуальних порівнянь підтверджено наявність зв'язку між синдромологічними особливостями та вираженістю змін у структурі речовини головного мозку, лікворних шляхах та підпавутинному просторі хворих з віддаленими наслідками ЧМТ.

Обстежено 77 осіб з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми. Обстеження включало опитування хворих за розробленими опитувальниками, збирання анамнезу, детальне неврологічне та нейровізуальне дослідження (МРТ головного мозку). В результаті обстеження достовірного кореляційного зв'язку вираженості змін в структурі речовини головного мозку, лікворних шляхах та підпавутинних просторах із синдромологічними особливостями та вираженістю астенічного синдрому у обстежених хворих не виявлено.

Під спостереженням перебував 71 хворий (37 чоловіків і 34 жінки) віком від 30 до 74 років (середній вік - 51 рік). Депресія розвинулася через 3 - 6 міс після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ). У групу порівняння включено 20 пацієнтів того ж віку з вертеброгенною люмбалгією, в яких не було травми. Провели неврологічне, патопсихологічне і психометричне дослідження (обстеження за шкалами Гамільтона, Бека, Спілбергера - Ханіна, оцінки самопочуття, активності і настрою і тест якості життя). Показано, що середній рівень депресії у пацієнтів після ЗЧМТ не відрізнявся від такого групи порівняння і не залежав від терміну давності травми і вираженості неврологічного дефіциту. Клінічно виражену, тобто відносно тяжку, депресію після ЗЧМТ відзначено у 22 % пацієнтів, її ступінь був вищим у разі правопівкульної локалізації травматичного процесу. Виявлено, що найбільше значення в патогенезі травматичної депресії мали психосоціальні чинники: депресія частіше виникала у самотніх пацієнтів, жінок. Умовами її виникнення були збережений інтелект і високий рівень особистісної тривожності. Втрата роботи в результаті ЗЧМТ у зазначеній групі пацієнтів не мала психотравмуючого значення.