Розкрито специфічні особливості та розглянуто структурні компоненти проблемно-модульної технології навчання. Обгрунтовано доцільність застосування даної технології в середньому спеціальному навчальному закладі.

На підставі аналізу теоретичних джерел розкрито зміст поняття "оптимізація". Визначено місце та показано особливості проектування засобів оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації. Здійснено проектування робочого зошита з друкованою основою як засобу оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін та експериментально підтверджено його ефективність. Удосконалено методику використання засобів оптимізації навчання з природничих дисциплін у вищих закладах освіти I - II рівнів акредитації та уточнено педагічні умови їх ефективного впровадження. Експериментально доведено, що застостування засобів оптимізації процесу навчання позитивно впливає на мотивацію та пізнавальну активність студентів.

Охарактеризовано наукові підходи до визначення структури педагогічної системи. Висвітлено проблеми оптимізації в науково-педагогічній теорії. Розкрито особливості проектування засобів оптимізації навчального процесу у ВНЗ. Розглянуто основні завдання запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті.

Висвітлено методологічні, теоретичні та практичні аспекти виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Здійснено детальний аналіз стану розробки теоретичних засад проблеми дослідження в її історичному і сучасному ракурсах. Розглянуто сутнісну характеристику поняття "ціннісне ставлення до природи" як особистісну структуру. Схарактеризовано "екологічну культуру" як складне утворення, що припускає формування екологічного світогляду, екомислення та відповідної поведінки та ставлення до цінностей природи. Розкрито закономірності, принципи та педагогічні умови виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Розглянуто специфічну діяльність учителя біології з виховання ціннісного ставлення до природи (освітню, творчу, практичну, позааудиторну) як форму активного, творчого ставлення особистості до навколишнього світу та самої себе. Теоретично обгрунтовано та змодельовано структурно-функціональну модель виховання у майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи, що складається із цільового, методологічного, змістовного, операційно-дієвого та результативно-оцінного блоків.

На методологічному, теоретичному та практичному рівнях досліджено проблему виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Висвітлено проблеми виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи, обгрунтовано методологічні підходи (культурологічний, компетентнісний, ноосферний, аксіологічний, екопсихологічний) до виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи, що відповідають сучасним тенденціям виховання майбутнього педагога. Розглянуто суттєву характеристику базових понять проблеми дослідження та логіку їх взаємозв'язків. Розкрито суть поняття "ціннісне ставлення до природи майбутніх учителів біології" та схарактеризовано його структуру (компоненти – інтелектуальний, аксіологічний, поведінковий; критерії: когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісний та їх показники); охарактеризовано закономірності та принципи виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Розроблено структурно-функціональну модель виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи, що складається з цільового, методологічного, змістовного, операційно-діяльнісного й результативно-оцінного блоків. Проаналізовано специфічну діяльність вчителя біології з виховання ціннісного ставлення до природи. Удосконалено діагностичний інструментарій, науково-методичний супровід і технологічне забезпечення впровадження структурно-функціональної моделі виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи в практику педагогічних закладів вищої освіти та перевірено її ефективність.

Висвітлено прикладний аспект підвищення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи. Охарактеризовано діагностичний інструментарій для визначення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи, а саме: методичної підготовки, сформованості інформаційної компетентності, відповідального ставлення до взаємодії з сім'єю молодшого школяра, готовності до виховання культури гендерних відносин у молодших школярів. Розкрито сучасні шляхи та засоби підвищення рівня якості едукації майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано авторські розробки програм вибіркових освітніх компонентів підвищення рівня якості едукації майбутніх учителів початкової школи.

Представлено теоретичний аспект підвищення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи. Обгрунтовано теоретичні питання методичної підготовки майбутніх учителів початкової школи. Продемонстровано особливості підвищення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи у теорії та практиці педагогіки. Досліджено сучасні аспекти специфіки едукації майбутніх учителів початкової школи. Ґрунтовно проаналізовано сучасні аспекти специфіки едукації майбутніх учителів початкової школи і з’ясовано базові та ключові поняття роботи. Визначено теоретичні основи підвищення рівня едукації майбутніх учителів початкової школи. Запропоновано авторські розробки моделей підвищення рівня якості едукації майбутніх учителів початкової школи.