Висвітлено основи загальної геохімії Землі та її геосфер, проблеми геохімії вуглецю й органічної речовини. Увагу приділено питанням практичного використання результатів геохімічних досліджень для прогнозування нафтогазоносності та проведення пошуково-розвідувальних робіт, здійснення контролю за розробкою, експлуатацією нафтогазових родовищ, підземних сховищ газу та станом довкілля.

Освещены основы общей геохимии Земли и ее геосфер, проблемы геохимии углерода и органического вещества. Уделено внимание вопросам практического применения результатов геохимических исследований для прогнозирования нефтегазоносности и проведения поисково-разведывательных работ, осуществления контроля за разработкой, эксплуатацией нефтегазовых месторождений, подземных хранилищ газа и состоянием окружающей среды.

Приведены результаты изучения магнитной восприимчивости горных пород южно-восточной части Предкарпатского прогиба и южно-западного окончания Северо-Восточной платформы на основании керна отдельных скважин и обнажений. Показано значительную вертикальную дифференциацию осадочных пород по их магнитным свойствам. По величине магнитной восприимчивости пород в разрезе осадочного чехла выделяются отдельные пачки и толщи, принадлежащие к разным стратиграфическим горизонтам.

Вивчення геолого-тектонічних матеріалів і морфології аномальних гравітаційних і магнітних полів дає підставу зробити висновки щодо природи піднасуву Буковинських Карпат та допомагає прогнозувати геологічну будову цієї частини Карпат за методами комп'ютерного гравітаційного моделювання.

Аналіз морфології гравітаційного поля дає можливість виявити і простежити характерні аномальні зони прояву глибинних розломів або пов'язаних з ними структурних форм осадового чохла, та прогнозувати будову Підкарпатського ложа і перспективи його нафтогазоносності.

Наведено стислий огляд існуючих поглядів зі структурно-тектонічної будови та нафтогазоносності Передкарпаття та Зовнішніх Карпат. Викладено результати новітніх досліджень з питань генезису вуглеводнів і формування покладів як основи прогнозування нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів. На підставі результатів геолого-геофізичних досліджень, геолого-гравітаційного моделювання та даних буріння уточнено глибинну геологічну будову Українських Карпат, а також особливості формування, поширення порід-колекторів та їх фільтраційно-ємнісні властивості. Окремі розділи присвячені термобаричним умовам і фазовому стану вуглеводнів у глибокозанурених горизонтах і перспективам нафтогазоносності глибокозанурених об'єктів Крукеницької підзони Більче-Волицької зони, підложа Карпат і насуненого комплексу порід.

Зазначено, що прогноз глибинної будови Покутсько-Буковинської частини Карпат та виявлення перспективних на поклади вуглеводнів припіднятих ділянок автохтону виконано за результатами аналізу даних буріння, геолого-тектонічних матеріалів, морфології аномального гравітаційного поля та аналізу результатів геолого-гравітаційного моделювання. Методика детальної інтерпретації гравіметричних матеріалів у поєднанні з іншими даними надає змогу простежувати тектонічні порушення, виділяти та оконтурювати припідняті і опущені ділянки фундаменту, зокрема основи Передкарпатського прогину. Морфологія гравітаційного поля цього регіону пов'язана здебільшого з будовою палеозойсько-рифейського фундаменту та з його мезозойським покриттям, що підтверджено на ділянках з добре вивченою геологічною будовою, у тому числі на ділянці, де виявлено Лопушнянське нафтове родовище. Важливим елементом методики є геолого-гравітаційне моделювання, що включає побудову початкових геогустинних моделей за даними буріння, геолого-тектонічними і петрофізичними матеріалами та наступне корегування геометрії і густини товщ моделей в процесі комп'ютерного моделювання. Дуже добра збіжність модельного поля зі спостереженим гравітаційним полем уже на перших кроках моделювання є якісним показником достовірності геолого-гравітаційного моделювання, що є актуальним за умов дефіциту даних буріння, або коли свердловини розташовані за межами цільових об'єктів.

The modern concepts of complex structure of the Pre-Carpathian deep fault and adjoining graben are compared to structure features of the gravity field regional minimum (scale 1:50 000). The study of tectonic structure of oil and gas promising regions promotes the searches and investigation of new deposits of hydrocarbons.

Представлено методику геолого-гравітаційного моделювання на прикладі створення моделей розрізу глибинної будови Карпат. Умовами геологічної змістовності та достовірності результатів моделювання є використання таких параметрів апроксимаційних конструкцій, швидкісних і точних комп'ютерних технологій, які б дозволяли працювати із складними моделями геологічного середовища, а також коли апріорна густинна модель створюється, надалі уточнюється чи деталізується під впливом геологічного аналізу характеру розбіжностей між спостереженим полем і модельними полями.

Дослідження геологічної будови глибокозанурених горизонтів можливе лише за поєднання різних методів досліджень та новітніх методів їх інтерпретації. Наведено результати геогустинного моделювання для Долинського нафтогазопромислового району. Під час послідовного моделювання одержано різні варіанти зіставлення кривих спостережного і модельного гравітаційних полів. Із побудованого з допомогою комплексної геологічної інтерпретації матеріалів геогустинного моделювання профілю виділений найбільш занурений у цій частині Передкарпатського прогину четвертий ярус структур, представлений флішовими відкладами, що значно збільшує перспективи відкриття родовищ вуглеводнів на великих глибинах.

Розглянуто геологічну будову та перспективи нафтогазоносності південного сходу Волино-Подільської плити з точки зору тектонічного районування території досліджень. Проведено детальну якісну інтерпретацію гравіметричних матеріалів, яка включала аналіз морфології поля сили тяжіння та його локальних аномалій, а також геолого-гравітаційне моделювання та зіставлення результатів з результатами сейсморозвідувальних робіт. Виокремлено першочергові об'єкти для пошукового буріння.

Мета роботи - простеження крупних структурно-тектонічних елементів у межах Західного регіону України за характерними ознаками їх прояву в аномаліях потенціальних полів і побудова схем тектоніки регіону за гравімагнітометричними матеріалами. Методика досліджень базується на якісній інтерпретації спостережених гравітаційних і магнітних полів. Якісна інтерпретація полягає у виявленні морфологічних ознак прояву глибинних розломів та інших крупних структурно-тектонічних елементів в аномальних гравітаційних і магнітних полях, а також у простеженні цих елементів на підставі зіставлення морфології, інтенсивності, розмірів і напрямку простягання локальних аномалій, виокремлених за допомогою трансформацій осереднення, з опублікованими картами тектонічної будови регіону. Виконано низку трансформацій осереднення гравіметричних і магнітометричних матеріалів і побудовано карти локальних аномалій поля сили тяжіння та магнітного поля. У результаті аналізу морфології спостережених гравімагнітних полів і локальних аномалій виявлено характерні ознаки відображення крупних тектонічних зон, регіональної поведінки поверхні фундаменту, простежено глибинні розломи та палеодолини, виявлено протяжні зони зміни характеру потенціальних полів і побудовано оглядові схеми розломної тектоніки Західного регіону України. Схеми тектоніки, побудовані за гравімагнітними полями, є інформативними та доповнюють наявні погляди на глибинну будову регіону. Зокрема, виявлено блокову будову Складчастих Карпат у напрямку простягання поздовжніх розломів. У локальних гравімагнітних полях простежено відображення низки глибинних розломів і палеодолин. Віднайдено також морфологічні ознаки прояву стику Східноєвропейської та Західноєвропейської платформ (зони Тейссейре-Торнквіста), якими є зони зміни характеру потенціальних полів: смуги переходу від мозаїчних аномалій до лінійно-протяжних аномалій. Тектонічне районування територій, простеження розломів та ускладнень геометрії поверхні фундаменту за аномальними геофізичними полями сприяє виявленню та оконтуренню нафтогазоперспективних зон. Розломи та зони їх перетину є шляхами міграції флюїдів, їм підпорядковано розміщення родовищ корисних копалин, а ускладнення поверхні фундаменту у межах Західного регіону України створюють сприятливі умови для формування пасток нафти і газу в осадовому чохлі.

Досліджено потенціал нафтогазоносності Західноукраїнського нафтогазоносного регіону. Сформульовано основні напрямки та шляхи збільшення власного видобутку нафти та газу. Серед зазначених напрямків основним, який дасть можливість суттєво підвищити видобуток нафти і газу є відкриття нових родовищ вуглеводнів. Питання відкриття нових родовищ пропонується розділити на три напрямки: пошуки родовищ на малих глибинах (короткострокова перспектива), пошуки родовищ на середніх глибинах та пошуки родовищ на великих глибинах (основні перспективи нарощення видобутків нафти і газу). Проаналізовано геолого-геофізичну інформацію по усіх структурно-тектонічних елементах Західного регіону України, з метою обгрунтування перспектив їх нафтогазоносності та впровадження напрямків подальших геологорозвідувальних робіт. Наведено перспективи нафтогазоносності неогенових та мезозойських відкладів Зовнішньої зони та флішових порід Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Схарактеризовано перспективи нафтогазоносності крейдових та палеогенових відкладів Складчастих Карпат. Окреслено перспективні напрямки подальших нафтогазопошукових робіт у межах зазначених тектонічних елементів Карпатського регіону та запропоновано першочергові об'єкти. Для усіх виділених об'єктів пропонується постановка пошукового буріння і подальших геологорозвідувальних робіт. Найперспективніші нафтогазопошукові об'єкти, що виділені за результатами проведених досліджень проілюстровано відповідними картами та розрізами на невеликих глибинах (до 2000 м) найперспективнішими є Південносливкінське, Ангелівське, Гошівське, та Верхньогутинське підняття. На седедніх глибинах - Печеніжинське, Ключівське, Угільнянське та Боратицьке підняття. На глибинах понад 4000 м - Городищенська структура, Посадське, Дублянське Південнолопушнянське, Бісківське Слободадолинське та Міжрічинське підняття, Підберезька та Добромиль-Стрільбицька складки. Виконано оцінку ресурсного потенціалу виділених нафтогазопошукових об'єктів.

Наведено загальні дані про традиційні й нетрадиційні поклади нафти, газу, вугілля, горючих сланців, торфів, метану газових родовищ, газогідратів. Розглянуто геологічну будову найважливіших нафтогазоносних регіонів і вугленосних басейнів України. Описано найважливіші родовища вуглеводнів України, надано їхню систематику та класифікацію. Викладено питання геолого-економічної оцінки традиційних та нетрадиційних родовищ вуглеводнів, проведено оцінку ресурсного потенціалу України порівняно зі світовим.