Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*738.822.2 + Р457.261.2-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хірургічна патологія щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Викладено основні положення теорії та методики баскетболу. Наведено характеристику, історію, правила даної гри. Запропоновано детальні авторські відеограми техніко-тактичних елементів баскетболу, методику навчання техніко-тактичним діям, засоби контролю та регуляції в баскетболі. Охарактеризовано позатренувальні фактори підвищення рівня спортивної підготовленості баскетболістів. Розкрито методику та критерії визначення функціонального стану підготовленості спортсменів. Увагу приділено особливостям застосування інформаційних та інтерактивних технологій в тренувальному процесі баскетболістів, які дозволяють фахівцям в даній сфері створювати власні навчальні відеопосібники та динамічні моделі тактичних схем.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.91-434

Рубрики:

Тритикале

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено агробіологічну характеристику сорту тритикале озимого "Славетне", виведеного шляхом індивідуального відбору й виділеного з гібридної комбінації (Августо х Ягуар) х № 1364/93 за кількісними (урожайність зерна, кількість і маса зерна з колоса, натура зерна, маса 1000 зерен) та якісними (вміст білка, "сирої" клейковини) параметрами урожаю зерна, за екологічною стійкістю до фітопатогенних збудників хвороб, аномалій зимово-весняного та літнього періодів, вилягання. На базі сорту "Славетне" шляхом індивідуального відбору створено більш морозостійку лінію "Славетне покращене". Доведено здатність тритикале озимого сорту "Славетне" забезпечувати на дерново-середньопідзолистому супіщаному і дерново-підзолистому супіщаному легкосуглинковому грунтах східного та центрального Полісся, на чорноземі глибокому середньосуглинковому і чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому північного та центрального Лісостепу України високу врожайність.

Досліджено чутливість генотипів тритикале озимого до дії мікробних препаратів альбобактерину і діазобактерину за елементами структури урожайності, в результаті чого сортовий набір цієї культури, який входив до дослідів, був диференційований за рівнем чутливості на дію біоагентів конкретного препарату на: чутливі (на діазобактерин: "АД 256", "Славетне"; на альбобактерин: "Вівате Носівський", "Ягуар", "Августо", "Славетне"); помірно-чутливі (на діазобактерин: "Августо") та нечутливі (на діазобактерин: "Вівате Носівський", "Ягуар", "ДАУ 5"; на альбобактерин: "АД 256", "ДАУ 5"). Доведено здатність тритикале озимого сортів "АД 256", "Славетне" та "Вівате Носівський" під впливом мікробних препаратів забезпечувати на чорноземі типовому малогумусному легкосуглинковому центрального Лісостепу України високу урожайність зерна (7 - 8 т/га) за рахунок збільшення кількості квіток із головного колосу, кількості зерен із головного колосу та рослини, маси зерен із головного колосу та рослини, маси 1000 зерен.

Розглянуто значення, агроекологічні особливості зернових і зернобобових культур у формуванні стійких агроекосистем. Висвітлено аспекти методології досліджень тритикале озимого, пшениці м'якої озимої, сої та гороху овочевого на екосистемному рівні. Наведено результати дослідження модифікаційної здатності генотипів сільськогосподарських культур на фоні агротехнічних заходів на ауте- та демекологічному рівнях, обгрунтовано на синекологічному рівні процес прояву біоценотичних зв'язків у геоценоконсорціях зернобобових і зернових колосових культур та їх значення в стратегії формування високопродуктивних фітоценозів у агроценозах Лісостепу та Полісся України. Висвітлено унікальні особливості тритикале озимого та пшениці м'якої озимої в зоні радіонуклідного забруднення, показано агроекологічну роль цих культур в органічному землеробстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.2 + П212.910.3

Рубрики:

Фізичні процеси в ґрунтах і фізичні властивості ґрунтів

Озиме тритикале

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За умов поліського, лісостепового і полісько-лісостепового екотопів з'ясовано можливість посилення біоценотичних зв'язків й досягнення адитивного ефекту у разі комплексної інтродукції відселектованих азотфіксувальних і фосфатмобілізувальних мікроорганізмів (шляхом інокуляції) у системі "мікроорганізми ризосфери - рослини триби Triticeaе". Встановлено, що адитивний ефект виявляється у підвищенні продуктивності фітоценозів представників триби Triticeaе.

Досліджено особливості формування параметрів консорцій бур'янів залежно від генотипового і видового складу перспективних еколого-адаптивних представників триби Triticeae за умов екотону Полісся - Лісостеп. З'ясовано, що за умов полісько-лісостепового екотону ценотичний склад фітоценозів триби Triticeae представлений переважно терофітами, меншою мірою - гемікриптофітами, криптофітами і геофітами. Встановлено, що за умов екотону Полісся - Лісостеп домінуючими асоціаціями бур'янів у посівах короткостеблових і напівкарликових сортів триби Triticeae є шість домінуючих видових співугруповань: Viola-Capsella, Matricaria-Galium, Elytrigia-Galeopsis, Chenopodiu-Sonchus, Thlaspi-Euphorbia, а в посівах високорослих і середньорослих - 4: Cirsium-Convolvulus, Apera-Galeopsis, Elytrigia-Linaria, Galeopsis-Galium. Середньорослі середньостиглі сорти та лінії пшениці (Зоряна Носівська, Зірка Носівська, Л 4639/96), жита (Олімпіада 80), трьохвидового тритикале (ПС_1-12, ПС_2-12, Вівате Носівське і УП_1-12) є найбільш конкурентоспроможними щодо розвитку сегетальної рослинності у порівнянні з іншими середньорослими й напівкарликовими сортами цих культур: КС 5, КС 1, КС 14 (пшениця), Чаян, ДАУ 5, Д-5-2010 (тритикале), Боротьба (жито).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.301.1-52

Рубрики:

Ентерити, ентероколіти, коліти

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено механізми формування та прояву еколого-адаптивних властивостей рослин культурних видів триби Triticeae. Зазначено, що структурно-функціональна організація рослинних організмів, їх популяцій і угруповань під впливом чинників навколишнього середовища обумовлює формування багаторівневої системи пристосувальних реакцій, проявом яких на різних рівнях інтеграції (зокрема, субклітинному: молекулярному, генетичному; аутекологічному; популяційно-видовому; біоценотичному; екосистемному) є критерії адаптивних властивостей (маркери та маркерні ознаки), зумовлених пристосувальними механізмами: функціональної стійкості, морфологічної толерантності, онтогенетичного ухилення, екологічної пластичності, комплементарної адитивності, конкурентоспроможності, фотоперіодичної чутливості та генетичної гетерогенності. На основі системно-цільового підходу, що грунтується на біоцентричних засадах, розроблено інформаційну модель реалізації біологічного потенціалу рослин триби Triticeae за критеріями механізмів адаптивності, важливих під час добору цінних форм у селекційному процесі.

На основі практичних результатів розкрито Способи переробки плодів малопоширених плодово-ягідних культур (калини, ожини, терену, кизилу) для виготовлення купажованих соків і сиропів у контексті здорового харчування. Розкрито значення малопоширених плодових і ягідних культур для селекційно-генетичних досліджень, промислового плодівництва та галузей переробки та виготовлення продуктів здорового харчування. Наведено класифікацію і біохімічний склад плодів малопоширених плодово-ягідних культур (кизилу, терену, калини і ожини).

Узагальнено дані з біоекології автохтонних і адвентивних патокомплексів і шкідників калини, які можуть слугувати теоретичною та практичною основою для селекції на резистентність до несприятливих біотичних чинників плодових і садово-паркових насаджень калини. Зауважено, що ця праця має безперечний інтерес для фахівців з біології і екології рослин, селекціонерів, агрономів з захисту і карантину рослин і може бути наглядним посібником для науково-педагогічних працівників у сфері плодівництва та садово-паркового господарства. Подано інформацію про чорну калинову попелицю, листовійку двольотну, жимолостеву вогнівку, бузкову міль-пістрянку, червоно-буру плямистість калини, сірувато-буру плямистість, сажисту цвіль листків калини.

Розглянуто науково-методичні аспекти вивчення вихідного матеріалу, гібридизації і створення нових генотипів, які використовуються селекціонерами не лише в Україні, а й за кордоном. Зазначено про низку сортів тритикале (Славетне, Вівате Носівське, Пшеничне, Чаян та ін.) і пшениці м'якої озимої (Придеснянська напівкарликова, Носшпа 100, Ювівата 60, Носівочка, Володарка Носівщини та ін ), які користуються попитом серед аграріїв і щороку займають значні площі сільськогосподарських угідь у багатьох господарствах Чернігівщини, Рівненщини, Житомирщини та ін.