Уперше за умов правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Установлено, що за даних умов найбільш дієвими етомофагами, які паразитують на личинках смородинової кривовусої листокрутки, є їздці - представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae. Із родини Brakonidae найбільш поширеними є Basus rufides Nees, Meteorus ictecricus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Icheneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr. Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору та молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин у разі пошкодження фітофагами завдяки підвищенню вмісту у листках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Установлено, що за цих умов поліпшується якість врожаю ягід, що проявляються у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти.

Висвітлено основи інтегрованого захисту рослин у садівництві. Розглянуто особливості біології й чисельності основних шкідливих видів у ценозах багаторічних насаджень. Рекомендовано комплекс агротехнічних, біологічних і хімічних засобів захисту рослин проти основних шкідників, лишайників, збудників хвороб і бур'янів у насадженнях зерняткових, кісточкових, горіхоплідних і ягідних культур. Увагу приділено екологічно безпечному застосуванню пестицидів, а також облікам чисельності та прогнозування появи шкідників, бур'янів і хвороб, у тому числі облікам чисельності ентомофагів з врахуванням порогів шкідливості найголовніших шкідників визначено ефективність застосування заходів захисту рослин. Розглянуто основні принципи інтегрованого захиту рослин у садах і ягідниках.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми контролю чисельності шкідливих видів організмів в агроценозах зернових колосових культур Центрального Лісостепу України, що забезпечує зниження біологічного і хімічного забруднення агроекосистем та збереження врожаю. Встановлено, що в умовах стабільного потепління домінуючими видами шкідливих організмів є збудники кореневої гнилі, септоріозу листків, борошнистої роси, піренофорозу та комахи-фітофаги, які підвищують рівень біологічного забруднення агроценозів та посилюють екологічні ризики в агроекосистемах. Розроблено модель взаємовпливу різних чинників на рослину-продуцент та на переносників вірозів і мікоплазмозів. Визначено, що зменшення норм внесення гербіцидів за сумісного застосування з біологічними препаратами і регуляторами росту спричиняє зниження пестицидного навантаження на рослини і ґрунт, підвищення фотосинтетичної продуктивності посівів і стійкості ґрунтової мікробіоти, а також зниження фітотоксичності ґрунту та підвищення його супресивності. Обґрунтовано та підтверджено високу ефективність контролю чисельності шкідливих організмів за поєднання у бакових сумішах гербіцидів, біологічних препаратів і регуляторів росту рослин.

Питання захисту сільськогосподарських культур від шкідників постійно зберігає свою актуальність. Унаслідок шкідливої дії членистоногих щороку втрати врожаю в світі становлять 18 - 20 %, що оцінюється на суму понад 470 млрд дол. США. Більша частина втрат вирощеного врожаю відбувається у польових умовах до збирання врожаю і потребує низки заходів захисту рослин від шкідників. Хімічний метод захисту рослин від шкідливих організмів продовжують застосовувати більшість агровиробників, що підтверджує позитивна динаміка розвитку ринку пестицидів у світі із щорічним зростанням на 2,5 - 3 %. Серед спектра хімічних засобів захисту рослин продаж інсектицидів становить 25,3 % світових продажів. Незважаючи на використання близько 3 млн т пестицидів на рік, рівень втрат урожаю від шкідливої ентомофауни залишається значним. Водночас, погіршення фітосанітарного стану агроекосистем, що спричинено низкою абіотичних і біотичних чинників, потребує якісної оцінки стану і визначення напрямів перебудови комплексів шкідливих організмів в агробіоценозах та розроблення нових інноваційних, екологічно безпечних заходів контролю їх численності. У сучасних агротехнологіях вирощування сільськогосподарських культур дедалі ширше застосовують альтернативні екологічно безпечні методи контролю численності шкідників, що відповідає принципам інтегрованого захисту рослин і заміни хімічних інсектицидів на біологічні препарати або інші безпечні для навколишнього природного середовища методи. Про це свідчить позитивна динаміка розвитку світового ринку біопестицидів із прогнозом щорічного зростання на 14,7 %, який до 2025 р. може досягнути 8,5 млрд дол. США. У лінійці біопестицидів за функціональним призначенням на світовому ринку 47 % становлять препарати проти комах-фітофагів. Ефективний контроль численності шкідників у сучасних агротехнологіях базується на застосуванні біологічного контролю, мікробних пестицидів, хімічних сполук, що продукуються живими організмами і змінюють поведінку шкідників, вторинних метаболітів рослин (наприклад, феноли та поліфеноли, терпеноїди, алкалоїди), створенні стійких сортів рослин та імунізації рослин, тощо.

Для захисту смородини чорної від шкідників найчастіше застосовують хімічні засоби захисту, однак існує низка обмежень застосування пестицидів на ягідниках. Альтернативою хімічним засобам захисту рослин є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів і біоцидних речовин рослин. Встановлено можливість зниження чисельності сисних комах-шкідників із родини листокрутки Tortricidae і попелиці Aphidinea на рослинах смородини чорної (Ribes nigrum L.) за умови використання препаратів біологічного походження на основі комплексу природних авермектинів Актоверм, КЕ і біоцидних речовин настоянки петунії (Petunia hubrіda Holt.). Обприскування кущів смородини чорної настоянкою петунії стримувало заселення рослин попелицями на рівні з хімічним інсектицидом Актелік 500 ЕС, к.е. На розвиток і розмноження листокруток біоцидні сполуки петунії не мали значного впливу і заселеність гусенями листокрутки була на рівні 1,8 - 2,0 екз./рослину. Обприскування рослин смородини біологічним препаратом Актоверм, КЕ було більш ефективним щодо контролю чисельності шкідників, ніж застосування настоянки петунії, та дало змогу знизити чисельність листовійок у 3,3 - 3,5 раза порівняно з контролем. Технічна ефективність застосування настоянки петунії проти листокруток становила 46 - 47 %, препарату Актоверм, КЕ - 70 - 71 %, хімічного інсектициду Актелік 500 ЕС, к.е. - 89 - 91 %. Технічна ефективність усіх досліджуваних препаратів проти попелиць була на одному рівні і становила 60 - 62 %. Встановлено позитивний вплив біологічних засобів захисту від шкідників на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах смородини. Зокрема, фіксували підвищення вмісту хлорофілу і цукрів у листках смородини на 45 - 48 і 37 - 41 % за умови застосування настоянки петунії та на 48 - 53 і 44 - 49 % - у разі застосування біопрепарату Актоверм, КЕ. Підвищення вмісту фенольних сполук за умови застосування настоянки з петунії та біопрепарату було незначним (9 - 10 %). Трикратне обприскування рослин смородини чорної впродовж вегетації забезпечило підвищення врожайності ягід на 44 - 50 % порівняно з контролем та отримання приросту врожаю у середньому 2,05 - 2,26 т/га з поліпшеними показниками якості (уміст аскорбінової кислоти - 189,6 - 191,3 мг%, цукрів - 7,48 - 7,52 %, загальна кислотність 1,93 - 1,96 %). Застосування настоянки петунії забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 6,16 - 6,39 т/га із високим умістом аскорбінової кислоти (на рівні 196 мг %), цукрів (7,29 - 7,38 %) та низьким рівнем загальної кислотності (1,89 - 1,91 %).

Наведено аналіз сучасних вітчизняних та світових наукових джерел щодо екологічного значення ентомофауни агроекосистем та визначено основні чинники, які спричиняють втрату видового різноманіття комах. Втрати біорізноманіття, у т.ч. ентомофауни, спричинені антропогенною діяльністю та змінами клімату протягом останніх 100 років, є безпрецедентними в історії людства. Понад 40 % видів комах вимирають, а третина перебуває під загрозою зникнення. За більш оптимістичними даними, загальна маса комах знижується щороку на 2,5 %, що свідчить про високу ймовірність зникнення протягом століття. Деградація природних середовищ існування, інтенсифікація сільського господарства, зміна клімату та інвазивні види визначено як головні чинники глобальної втрати біорізноманіття ентомофауни. Деградація середовища проживання як прямий наслідок розширення та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва призводить не лише до гомогенізації екосистем, але й до збільшення використання пестицидів і агрохімікатів, які мають негативний вплив на біорізноманіття та екологічний стан навколишнього природного середовища. Зміни клімату, зокрема підвищення температури, впливають на життєвий цикл комах та їх географічне поширення, а інвазійні види змінюють функціонування екосистем, витісняючи місцеву фауну. Зміни клімату можуть вплинути на комах-фітофагів кількома способами: призвести до розширення їх географічного поширення, збільшення виживаємості під час зимівлі, збільшення кількості поколінь, зміни взаємодії між рослинами та шкідниками, зміни міжвидової взаємодії, збільшення ризику інвазії мігруючих видів шкідників, збільшення ураження рослин патогенами, що передаються комахами, зниження ефективності біологічного контролю, особливо природних ворогів.

Наведено результати досліджень за 2016 - 2020 рр. щодо ефективності вирощування суниці садової ремонтантних сортів Мурано і Вівара за застосування різних хімічних препаратів у системі захисту рослин проти шкідників в умовах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що вирощування суниці садової сорту Мурано є більш вигідним, ніж сорту Вівара. У середньому за 2016 - 2020 рр. урожайність сорту Мурано за використання інсектоакарицидів становила 33,22 - 33,44 т/га та отримано приріст урожаю 16,48 - 16,70 т/га. Врожайність сорту Вівара становила 25,12 - 25,60 т/га, а приріст урожаю до контролю склав 12,06 - 12,54 т/га. Найвищий відсоток ягід вищого гатунку з умістом сухої речовини 12 % було зібрано сорту Мурано (48,2 %) із застосуванням комплексу препаратів Аполло (0,5 л/га) + Цезар (0,2 л/га) + Маврік (0,6 л/га), що в 2,2 раза більше, ніж у контролі, і на 8 % більше, ніж за застосування еталонної системи захисту рослин. Аналогічно, найвищий відсоток високоякісної ягоди сорту Віваро (35,2 %) отримано за застосування комплексу інсектоакарицидів, що в 1,3 раза більше за контроль. Досліджувані системи захисту (Масаї, 0,4 кг/га + Біскайя, 0,8 л/га; і Аполло, 0,5 л/га + Цезар, 0,2 л/га + Маврік, 0,6 л/га) за рівнем урожайності та низкою показників економічної ефективності були або на рівні з еталонною системою захисту (Санмайт, 0,7 кг/га + Моспілан, 0,5 кг/га), або дещо економічно вигіднішими. За незначного зростання виробничих витрат на препарати інсектоакарицидної дії рівень рентабельності при вирощуванні сорту Мурано зріс до 78,3 - 78,6 %, або в 1,4 раза, сорту Вівара - до 71,4 - 72,0 %, або в 1,6 раза. Найвищий умовно чистий прибуток за низького рівня собівартості продукції отримано при вирощуванні суниці садової обох сортів за застосування комплексу препаратів Аполло (0,5 л/га) + Цезар (0,2 л/га) + Маврік (0,6 л/га), що дає підставу рекомендувати систему захисту рослин до впровадження.

Наведено основні види шкідників хлібних запасів під час зберігання зерна та надано їх опис і характеристику, представлено загальноприйняті методи обліку шкідників. Запропоновано сучасні системи заходів обмеження чисельності шкідників зерна. Рекомендовано для працівників фумігаційних загонів, фахівців сільського господарства, науковців, аспірантів, студентів профільних вищих навчальних закладів. Розглянуто видовий склад та характеристику домінуючих видів шкідників хлібних запасів під час зберігання зерна. Зазначено шкідливість членистоногих під час зберігання зерна. Наведено методи обліку шкідників; методи виявлення явної форми зараженості зерна; методи виявлення прихованої форми зараженості зерна; метод феромонного моніторингу; метод харчових принад; методи і засоби захисту від комірних шкідників. Рекомендовано системи заходів обмеження чисельності шкідників хлібних запасів під час зберігання зерна. Розглянуто питання захисту зерна і зернопродуктів від птахів; фумігацї зерна в трюмах суден під час морських перевезень. Вивчено питання охорони праці під час виконання робіт із захисту зерна і зернопродуктів в період зберігання та в транзит. Визначено вимоги безпеки під час виконання робіт із застосуванням пестицидів. Зазначено вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту та їх застосування.