Досліджено взаємозв'язок між гострим інфарктом міокарда (ГІМ) та ішемічним інсультом. Розглянуто традиційні та сучасні уявлення про роль ГІМ у виникненні, перебігу та наслідках кардіоемболічного та гемодинамічного підтипів ішемічного інсульту. Описано сучасні методи кардіологічних обстежень. Обговорено питання співвідношення між вираженістю кардіальних порушень у разі інфаркту міокарда та особливостями неврологічної картини, характером вогнищ церебральних ішемій. Висвітлено питання лікування пацієнтів з цією патологією.

Уперше зразки лютеранської траурної погребальної музики розглянуто у вітчизняному музиконавстві як самостійний художній музично-історичний феномен. Розглянуто аспект лютеранської специфіки цієї музики у взаємодії з конкретною конфесіональною традицією. Наведено ідею культурологічного усвідомлення "Німецького реквіему" як реалізації християнської ідеї "смерті - підсумка" життєвого шляху людини за надособово-хоральним принципом її музичного втілення. Виявлено глибинні зв'язки типології "Німецького реквієму" з драматургією епіко-оповідального типу, а також з духом корпоративності німецької лютеранської общини та богослужбового акту. Уперше у вітчизняному музикознавстві у зазначеному контексті жанрової типології проаналізовано твори Г.Шютца, І.С.Баха, Р.Шумана, І.Брамса, Г.Ейслера, П.Хіндеміта, Е.Денісова.

Обследованы 78 пациентов с ишемическим инсультом в остром и раннем постинфарктном периодах. В острый период инфаркта миокарда чаще возникал гемодинамический инсульт с очагами ишемии в подкорковых участках головного мозга. В подострый период - кардиоэмболический инсульт с ишемическими очагами в корково-подкорковых участках с частой геморрагической трансформацией. Инфаркт миокарда чаще возникал в передней стенке левого желудочка.

На підставі комплексного обстеження стану серця, головного мозку, екстра- та інтракраніальних артерій у хворих з кардіогенним ішемічним інсультом (II), зумовленим гострим інфарктом міокарда (ІМ), уточнено роль кардіальних розладів в патогенезі різних підтипів гострих порушень мозкового кровообігу. Вперше визначено співвідношення патогенетичних підтипів інсульту в різні періоди розвитку ІМ, особливості тяжкості неврологічного та когнітивного дефіциту, ступеня функціонального відновлення, характерних для патогенетичних підтипів інсульту в гострому та постінфарктному періодах. Встановлено зв’язок локалізації ІМ, характеру порушень серцевого ритму, центральної гемодинаміки з певним патогентичним підтипом II, тяжкість неврологічного дефіциту, розмірами церебрального ішемічного вогнища, змінами мозкового кровотоку. Вперше на підставі оцінки ряду показників на етапах клінічної (невро- та кардіологічному) та інструментальної (ЕКГ, Ехо-КГ, УЗДС, МРТ) діагностики визначено їх діагностичну значимість щодо кожного з підтипів кардіально зумовленого інсульту та математично обгрунтовано для них диференціально-діагностичну програму.

Розкрито особливості клінічного перебігу кардіогенного ішемічного інсульту в гострому та постінфарктному періодах інфаркту міокарда. Проаналізовано діагностику ішемічних уражень головного мозку в цих періодах. Розглянуто кардіальні порушення у разі ішемічного інсульту в гострому та постінфарктному періодах.

Висвітлено панорамне історико-культурологічне дослідження, об’єктом якого є слов’яно-візантійський культурний генезис західноєвропейського культурно-історичного мислення, обумовлений не тільки спільним східнохристиянським корінням всієї європейської культури, починаючи з часів раннього Середньовіччя, але й тенденціями її розвитку в останні два століття, що тяжіють до духовних цінностей епохи "Нерозділеної церкви" та їх художнього відтворення. Розглянуто східнохристиянський базис культури і богослужбово-співацької традиції Галлії. Окреслено духовну специфіку культури та її музичного компонента у середньовічній Британії та Ірландії у зв'язку з традиціями кельтської церкви. Охарактеризовано східнохристиянські стимули проторенесансних позицій європейської культури і музики Середньовіччя та Відродження.

Висвітлено музикознавчі та культурологічні аспекти сучасного наукового дискурсу. Розкрито питання реконструкції та значення слов'янських музичних інструментів у духовній культурі середньовічної Європи. Охарактеризовано андрогінні мотиви у сучасних практиках моди. Досліджено проблеми виконавської інтерпретації майбутніх учителів музики. Розглянуто риси стилю В. Барвінського на прикладі сонати Ре-бемоль мажор. Увагу приділено творчості фундатора української фортепіанної школи В. С. Косенка.

Присвячено розкриттю культурно-історичної та релігійної специфіки європейського Сходу і Заходу в руслі становлення їх духовно-мистецьких ключових установок, орієнтованих на ідеї Преображення і Прогресу. Визначено сутність позначених регіональних християнських традицій, які, з одного боку, принципово різняться, тяжіючи, або до Прогресу і динамічного розуміння сутності історії та людського духовного шляху, або до Преображення і споглядальності, з іншого, - взаємно доповнюють один одного, будучи похідними від загального східнохристиянського "кореня" - "вселенського православ’я". Узагальнено типологію візантійської культури, її богослужбово-співацької традиції як предмета наукового дослідження, історичну хронологію поширення візантійського художнього досвіду, а також його роль у формуванні патріархально-ортодоксального типу культури. З’ясовано, що східнохристиянська традиція найповніше сконцентрувалася в культурі Візантії, яка історично визначена у вигляді витокуі принципу, що формує культурне будівництво середньовічної Європи, а також джерела її оновлення в Новій і Новітній історії. Сформульовано концепцію "патріархально-ортодоксальної культури" (на базі феномена "Домобудівництва") як ґенези європейської культурно-історичної традиції. Доведено, що ця культура базується на ідеях соборності, добротолюбія, синергії, націлених на духовне Преображення людського єства, здійснюваного в статиці соціальної стабільності, в строгій рівновазі горизонтально-лінійно організованої буттєвості і сталості духовної вертикалі ієрархії існуючого. Узагальнено духовно-музичні ознаки названого типу культури, що тяжіють до кантовості, модальності, монодії, а також до раннього культового багатоголосся як складових феномену "простого серйозного співу".

Конференція «Трансформація музичної освіти: культура і сучасність» націлена на осмислення змінності мистецьких і культурних основ у межах епохальних і часових затребуваностей. Зауважено, що сьогоднішній непростий час потребує мистецтва одухотвореного, а теорія мистецтва — усвідомлення високих ідеальних стимулів розвитку художньої сфери та її культурного оточення. Присвячення конференції пам’яті найвидатніших музикознавців кінця минулого століття, професорів І. Ляшенка, І. Котляревського, О. Костюка надихає усвідомленням спадкоємності мистецької думки від минулого до сьогодення. Показовим є і те, що названий першим в цьому ряду імен І. Ляшенко був прекрасним виконавцем, кларнетистом-віртуозом, демонструючи для наступників єдність творчо-практичної і теоретично-наукової діяльності.

Ємна назва міжнародної науково-творчої конференції "Трансформація музичної освіти і культури: традиція та сучасність", що регулярно проводиться в Одеській національній музичній академії імені А. В. Нежданової, а також видання її наукових матеріалів підтверджують стару істину: без минулого не буде і майбутнього. Аристотель в свій час стверджував, що в кожному божому створінні ми можемо знайти те, що нас здивує. Тому по маленьких часточках, в тому числі і в науці, складається доказова база, яка дає в кінцевому підсумку зрозуміти Ціле. Кожен має свої здібності і таланти, завдяки яким ми пізнаємо світ, відкриваємо його красу, що міститься не тільки в його матеріальній природі, але й у творах мистецтва, музики, що є універсальною мовою людства. Глибина її осягнення передбачає також її наукове осмислення, що стає шляхом для відкриття істини. Конференції міжнародного рівня створюють платформу для активного, плідного спілкування науковців світу і надають можливість обмінюватися своїми досягненнями та творчими здобутками. Розглянуто шляхи формування традиційного виконавського вокального стилю в естрадно-джазовій музичній стилістиці. Визначено методику аналізу творів та їх виконань, що містять символістський художній комплекс. Досліджено асоціативний підхід у хормейстерській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Розглянуто еволюцію жанру пісні в Україні середини ХІХ - першої половини ХХ століття. Наведено традиції фортепіанного традиціоналізму в творчій практиці одеських композиторів. Досліджено мотиви фантазії в українській органній музиці: способи модифікації жанрового канону. Визначено специфіку підготовки майбутнього педагога-музиканта до виконавства у різних співочих манерах.

КУЛЬТУРОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ Маркова Е. Н. Метафизика истории музыки в определении неоготики-неоренессанса эпох романтизма и пост¬поставангарда із Колесник О. С. «Котигорошко»,«Король Лір» В. Шекспіра та «Темна Вежа» С. Кінга як варіації однієї теми 22 ЯковлевО. В. Інноваційні стратегії соціокультурного проектування Національного цирку України 27 Соболевская Е. К. ГОЛОС и СМЫСЛ (к вопросам метафизики стиха) 28 СоколА. В. К определению понятия «гуманизм» в психологическом образе мира 30 Нейчева Л. В. Кирило-Мефодіївська традиція як епіцентр національних християнських установок Болгарії 38 Тиса О. А. Чеські музиканти в музичній культурі Поділля на початку XX століття 42 Барановская О. Н. Модернизм и постмодернизм в искусстве и эстетических теориях 43 Картузова Н. И., Мкртчян Н. А. Библиотека на современном этапе. Развитие и перспективы II. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МУЗИКОЗНАВСТВА Рощенко О. Г. Метод романтичного автобіографізму у творчій спадщині Ріхарда Штрауса 66 Муравская О. В. Украинская культура и музыка в наследовании византійского «образа мира» и идеи «Домостроительства» 69 Швец Н. А. Культуротворческий синтез в художественных воззрениях и творчестве Н. Метнера 77 Демска-Тренбач М. М. На пересечении путей европейской культуры. Эстетические идеи и увлечения Людомира Михаила Роговского 81 Росенко Г. М., Шульгіна В. Д. Олімпійський музичний рух в Україні: діалог академічної і масової культур 91 Власенко І. М. Кельтські мотиви у творчості Дж. Вільямса 97 Кулієва А. Я. Селіна Юліївна Мотте як вчитель Юлії Рейдер 100 Мазур А. К. Воспитание культуры высокого уровня музыкального восприятия 101 Соколова А. В. Вокальная музыка в английской придворной Маске и Антимаске 106 Ван Ченьдо. Дитяча музика в недитячих стисненнях посткультури епохи поставангарду 114 ІІегачев К. О. Медитативность в музыке Шарля Алькана в контексте трансовой культуры мира 114 Петренко А. Л. Неоклассические аспекты фортепианной сонаты в творчестве Ф. Пуленка 122 Любенко //. В. «Піренеї» Ф. Педреля у відтворенні духовно- етичних настанов іспанської культури 124 Петровская Н. Н. Жанрово-стилевые установки «варшавского бидермайера» 125 Лю Кетін. Музичний регіоналізм як частина культурної єдності нації 127 Ван Міните. Сценічне амплуа ліричного сопрано у співвідношенні з типологією «інженю» драматичного театру . .128 Любенко М. В. Проблеми взаємовідносин мови та мислення у музиці 128 Томницький К. М. Трансформація європейської традиції віолончельної школи в сьогоденні 129 III. МУЗИКОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ Завгородняя Г. Ф. Пространство и время в контексте полифонического мышления 130 Муляр П. М. Метафізика мистецьких поколінь: ритм класичних - акласичних епох у виконавстві (актуальний аспект) 132 Лю Бинцян. Музыкальные показатели исторической процессуальности 133 Буркацъкий 3. П. Саксофон в мистецтві XX ст. Виконавський внесок 140 Набитович І. Б. МузикологічністудіїДаріїВіконської 143 Андросова Д. В. Моцартовская клавирность пианистической палитры Глазунова - исполнителя и композитора и выраженность связи с поколением шестидесятых годов XVIII и XIX столетий 143 Шевченко Л. М. Диз’юнктивний принцип стильової якості творчості у XX столітті та її проекції в мистецькі традиції і культуру у цілому фортепіанної іри в Україні 148 Васильєва В. Б. Амплуа матері в мецо-сопранових партіях як дидактичний осередок класичної опери 152 Татарнікова А. А. Оперна спадщина Ж. Массне в контексті духовно-містеріальної спрямованості французької музичної культури початку XX століття 153 Буркацька Т. В. Дуетний спів як засіб художнього впливу 160 Семенова А. В. Стилевые основания музыкального театра Б. Бартока 161 Крупей М. В. Стильові вібрації саксофона в музиці XX ст. і сьогодення 164 Джулай Г. А. «Джанні Скіккі» в контексті жанрово-стильових установок музичного театру Дж. Пуччіні 165 Шакун-Мільченкова Н. Ф. «Орлеанська Діва» та «Іоланта» П. Чайковського як втілення «російського галісізму» у трактуванні партій сопрано 166 Красиліна І. В. А. Скарлатті та життя його опер: до 360-річчя від дня народження 169 Лясота В. М. Исторические стимулы продвижения принципа симфонизма духового оркестра АКТУАЛЬНА ТЕМАТИКА МУЗИЧНОЇ ТЕОРІЇ, КОМПОЗИЦІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ Козаренко О. В. Універсальний світ композитора Бориса Лятошинського 184 Мирошниченко С. В. Жанровый синтез: Мендельсон. Фантазия- каприс соч. 16 № 1 185 Лисовская И. Л. Жанр фортепианной миниатюры в репертуаре студентов кафедры общего и специализированного фортепиано 190 Шевченко Т. І. Досягнення творчого стану виконавця- піаніста 192 Горелик Л. М. Поэтика камерно-вокального цикла в творчестве И. Брамса 196 Зима Л. В. Новая консонантность в Квинтете для струнных Валентина Сильвестрова 198 Дзисюк В. Ю. Флейта і сучасність: альтернативи виконавського підходу 200 Рыжова О. А. Поэтизация польских народно-танцевальных мотивов в творчестве Б. И. Лятошинского 202 Лаврик Н. И. Судьбоносные виражи Й. В. Вилмса — нидерландского современника Л. Бетховена 204 Шпак Г. С. Духовно-религиозные и жанрово И. КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МУЗИКОЗНАВСТВА Мкртчян Н. Детский музыкальный театр Н. Лысенко и К. Стеценко в русле украинской сказочно-архетипической традиции 314 Муляр А. До питання культурної пам’яті засобами музики - на матеріалі концерту для фортепіано А. Шенберга 319 Голубов Д. Семантика тембралъности «волн Мартено» в мистической картине мира О. Мессиана (на примере «Праздника прекрасных вод») 322 Бакланова К. Поетика хорових кантат Миколи Лисенка та їх патріархально-ортодоксальна ґенеза 329 Ставратий А. Музыкальный театр Англии в контексте викторианской культуры 333 Тушенко И. Образ Орфея в музыкальном театре Европы XVII-XVIII веков 336 Ангельчук Е. Ирония в оперетте Д. Шостаковича «Москва, Черемушки» 338 III. МУЗИКОЗНАВЧІ АСПЕКТИ СУЧАСНОГО НАУКОВОГО ДИСКУРСУ Коновалюк Д. Образ духового оркесгру у сучасному кінематографі 339 Рудой Д. К вопросу становления жанра рок-оперы в Украине III. АКТУАЛЬНА ТЕМАТИКА МУЗИЧНОЇ ТЕОРІЇ, КОМПОЗИЦІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ Марусяк Т. Інтерпретаційні пошуки виконання Першого фортепіанного концерту Д. Шостаковича 349 У Цзюньин. Динамика архитектонического и гармонического мышления Й. Гайдна на примере Сонаты D-dur.No 9 (Киев, 1975) Иванько Е. Дидактические стилизмы музыкальной образности Сирила Скотта (на примере фортепианного цикла «Джунгли»)

Увагу присвячено питанням культурології та музикознавства, які заявлені та розроблені на кафедрі теоретичної та прикладної культурології Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової та отримали розвиток і підтримку в плідній науковій роботі представників інших кафедр закладу. Розглянуто проблематику: метафізики історії музики, ідеально-релігійних вимірів початків культурно-мистецької діяльності, релігійно-міфологічно усвідомлених засад музичної семіотики в оригінальній концепції аналізу артефактів від культурної ідеї їхнього створення та виконавського буття. Розглянуто жанр ліричної опери й амплуа ліричного сопрано як оперне відродження церковних засад мислення. Увагу приділено українській ментальній ліричності у формуванні традиціоналізму музики XX століття і національного фортепіанного мислення. Розглянуто ритуальну діяльність як спосіб трансляції культурних цінностей.

Розглянуто світ Г. Сковороди у хоровій творчості В. Кирейка. Увагу приділено формуванню навичок вокалізації в класі професора Н. Войцеховської. Розглянуто динаміку ансамблю вокального дуету в українській музиці. Досліджено французьку специфіку виявлення ліризму в оперному співі. Висвітлено жанрово-стильові аспекти "Симфонії жалобних пісень" X. Гурецького. Проаналізовано конфуціанські мотиви в дитячій музиці Китаю. Розглянуто історичну динаміку контральтового співу в оперному вокалі Нового часу. Досліджено культурфілософію Г. Скороводи в системі наукового дискурсу та пізнання XXI ст. Висвітлено педагогічно-ціннісний аспект дистанційного навчання зі спеціалізованих музичних дисциплін. Увагу приділено інваріантності бінарного поліфонічного циклу та його трансформації у фортепіанному мистецтві.