Муніципальна реформа - заключна ланка моделі реформування та реорганізації агропромислового комплексу (АПК) України, яка допоможе вирішити економічні і соціальні проблеми в єдиному контексті, ефективно використати необмежений потенціал природи та трудових ресурсів, зробити всі реформи народного господарства більш сприятливими для населення, об'єднає зусилля всіх товаровиробників, працівників переробної та підприємницької діяльності, стимулює працю всього АПК.

Розглянуто участь національних меншин Харківської губернії в суспільно-політичному житті України та Російської імперії протягом XIX - на початку XX ст. Проаналізовано діяльність таємних політичних і революційних організцій, створених у Харкові та інших містах України й Російської імперії, спрямовану на проведення демократичних перетворень, знищення самодержавства і встановлення рівних прав між народами, які населяли державу.

Рассмотрено участие национальных меньшинств Харьковской губернии в общественно-политической жизни Украины и Российской империи в целом в XIX - начале XX ст. Пранализирована деятельность тайных политических и революционных организаций, созданных в Харькове и других городах Украины и Российской империи, направленная на проведение демократических преобразований, уничтожение саомодержавия и установление равных прав между народами, населяющими государство.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.431.12 + Р683.024-4

Рубрики:

Профілактика професійної глухоти

Розлади слуху

Шифр НБУВ: РА347397 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено науково обгрунтований підхід, який дає можливість керувати розвитком ситуації в зоні екологічних конфліктів на прикладі Херсонщини. Аналіз змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, зроблено у двох вимірах: з одного боку - це матеріальна оцінка деформацій природного середовища (аналіз гідролого-меліоративного стану грунтів і природоохоронної діяльності в зоні зрошення); з іншого - це зміна ціннісних орієнтирів соціальної сфери, пов'язаних з онтогенезом української етно-соціальної системи. На підставі зроблених висновків побудовано модель прогнозу подальшого розвитку ситуації в зоні зрошення і модель екологічно безпечного розвитку зрошуваного землеробства за рахунок отримання еколого-економічно доцільної врожайності сільгоспкультур, а також вдосконалено методику встановлення еколого-економічно обгрунтованих зрошувальних норм.

На базі широкого кола джерел здійснено комплексне дослідження процесу розселення різних національних груп. Проаналізовано соціально-правовий статус представників національних меншин, зокрема іноземців, основні етапи та причини їх розселення, динаміку збільшення їх чисельності, соціальний склад. Надано всебічну характеристику господарської та підприємницької діяльності представників національних меншин, висвітлено їх внесок у сфери виробництва та торгівлі. Досліджено участь представників різних народів у розвитку науки, освіти та культури Харкова та губернії. Розкрито мотиви, форми та засоби благодійної та громадської діяльності представників національних груп і національних громад у цілому, оцінено реальний внесок громадських організацій, зокрема створених національними меншинами, до системи соціального захисту.

Досліджено ціннісні домінанти радянського освітньо-культурного простору (ОКП), які розкривають аксіологічне підгрунтя становлення радянської освітньо-культурної системи. Застосовано філософсько-історичний підхід до аналізу екзистенціальної основи формування радянського ОКП, досліджено духовно-ідеологічні концепти формування особистості засобами освіти, культури та виховання. Розглянуто проблему становлення пострадянського ОКП в аспекті успадкування ціннісного досвіду попередніх поколінь. Зазначено, що категоричне ігнорування радянського ціннісного досвіду, який акумулювався та передавався засобами освіти, культури та виховання і сприяв життєдіяльності цілих поколінь, є помилковим підходом на шляху модернізації сучасної освітньо-культурної системи, а сліпе копіювання чи запозичення лише іноземного досвіду може призвести до втрати національної ідентичності та власного духовного досвіду. Тільки культурно-цивілізаційна ідентифікація вітчизняного ОКП дозволить вирішити нагальні проблеми національного відродження, суспільного розвитку та створить умови для взаємодії зі світовим ОКП, визначить місце та роль національної культури у світових культурних процесах.

Розкрито науково-теоретичні засади вивчення історії України. Подано інформацію про первісне суспільство і перші державні утворення на території України. Описано політичний та соціальний устрій Київської Русі. Охарактеризовано становище українських земель у складі іноземних держав (XIV - XVI ст.). Розглянуто причини і наслідки козацько-селянських повстань наприкінці XVI - початку XVII ст. Наведено основні причини поразки національної революції 1648 - 1676 рр. Охарактеризовано соціально-економічний розвиток України у ХІХ ст. Висвітлено діяльність Центральної ради з розбудови української державності та наведено її результати. Розглянуто суспільно-політичне і духовне життя України у міжвоєнний період (1921 - 1939 рр.). Увагу приділено українському питанню в планах Другої світової війни. Висвітлено становище в Україні у повоєнний період (1946 - 1953 рр.). Подано інформацію про суспільно-економічний розвиток України за умов "відлиги" та в період загострення кризи радянської системи (1954 - 1985 рр.). Охарактеризовано суспільно-політичний розвиток України за умов незалежності.

Мета роботи - дослідження макроекономічних показників розвитку України за умов переорієнтування національної економіки на європейський ринок, пошук шляхів подолання кризових явищ та подальшої модернізації економіки, а також виявлення ризиків через прискорену євроінтеграцію. Акцентовано увагу на особливостях функціонування вітчизняної економіки протягом останнього десятиліття, виділено форми й наслідки співпраці з країнами СНД і перспективи переорієнтації України з пострадянського економічного простору на європейський. Виявлено особливості розвитку зовнішньої торгівлі України за останній період як з країнами СНД, так й з країнами ЄС, звернуто увагу на ті небезпеки, які виникають у сфері економічної безпеки, у банківській сфері та окремих галузях промисловості. Зазначено ряд ключових проблем щодо переорієнтації економіки України на європейський ринок, спричинених як зовнішніми, так й внутрішніми факторами. Внаслідок аналізу макроекономічних показників виявлено потенційні небезпеки та перспективи переорієнтації української економіки на європейський ринок, виділено ряд стратегічних напрямів подолання негативних процесів у економіці, запропоновано шляхи подолання кризових явищ та прискорення євроінтеграційних процесів у цілому.