Наведено відомості про історію заснування у Чехословаччині в 1925 р. Музею визвольної боротьби України (МВБУ), до якого надходили в дар матеріали з усього світу, що налічували майже 2 млн. од. зберігання. Протягом 1948 - 1988 рр. матеріали МВБУ було незаконно вивезено з Праги, розформовано по багатьох архівах України, а доступ до них є проблемним. Підкреслено необхідність видання загальнодоступного каталогу розсекречених матеріалів, а також "Золотої книги жертводавців і будівників МВБУ".

Представлены сведения об истории создания в Чехословакии в 1925 г. Музея освободительной борьбы Украины (МОБУ), в который поступали в дар материалы со всего мира, насчитывавшие почти 2 млн. ед. сохранения. На протяжении 1948 - 1988 гг. материалы МОБУ были незаконно вывезены из Праги, расформированы по многим архивам Украины, а доступ к ним является проблематичным. Подчеркнута необходимость издания общедоступного каталога рассекреченных материалов, а также "Золотой книги жертводателей и строителей МОБУ".

Проаналізовано життєвий та творчий шлях В.Гошовського (1922 - 1996 рр.) - вченого європейського рівня, засновника кібернетичної етномузикології.

Проанализирован жизненный и творческий путь В.Гошовского (1922 - 1996 гг.) - ученого европейского уровня, основателя кибернетической этномузыкологии.

Висвітлено життєвий і творчий шлях В.Гнатюка - визначного українського фольклориста, етнографа, літературознавця, мовознавця, історика та громадського діяча. Наведено відомості про шість експедицій на Закарпаття, що становлять вершину збирацької діяльності вченого. Зазначено, що його шеститомник "Етнографічні матеріали з Угорської Русі" - і донині неперевершене джерело пізнання народної культури найзахіднішої гілки українського народу.

Освещён жизненный и творческий путь В.Гнатюка - выдающегося украинского фольклориста, этнографа, литературоведа, языковеда, историка и общественного деятеля. Приведены сведения о шести экспедициях на Закарпатье, которые составляют вершину собирательной деятельности учёного. Указано, что его шеститомник "Этнографические материалы с Венгерской Руси" - и поныне непревзойдённый источник познания народной культуры самой западной ветки украинского народа.

Розглянуто роль історика української культури та громадського діяча Д.Антоновича у діяльності Музею визвольної боротьби України у Празі, незмінним директором якого він був від його заснування в 1925 р. до смерті у жовтні 1945 р.

Рассмотрена роль историка украинской культуры и гражданского деятеля Д.Антоновича в деятельности Музея освободительной борьбы Украины в Праге, неизменным директором которого он был от его основания в 1925 г. до смерти в октябре 1945 г.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш4г(4СЛА=411.4)д + Ш4г(4УКР)6д

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про Музей визвольної боротьби України в Празі (1925 - 1948), основна частина матеріалів якого (понад 40 тонн; один мільйон од. зб.) після його скасування комуністичною владою Чехословаччини була вивезена до Радянського Союзу. Там вони були фахово опрацьовані та розподілені між окремими центральними та обласними архівами для їх "оперативного використання" в боротьбі з українською еміграцією та "домашньою" опозицією. З'ясовано сучасні місцезнаходження цих фондів, підкреслено необхідність видання їх каталогів.

Представлены сведения о Музее освободительной борьбы Украины в Праге (1925 - 1948), основная часть материалов которого (более 40 тонн; один миллион ед. сб.) после его ликвидации коммунистической властью Чехословакии была вывезена в Советский Союз. Там они были обработаны и распределены между отдельными центральными и областными архивами для их "оперативного использования" в борьбе с украинской эмиграцией и "домашней" оппозицией. Выяснены современные местонахождения этих фондов, подчеркнута необходимость издания их каталогов.

Висвітлено життєвий і творчий шлях В.Гошовського - видатного українськго фольклориста-музикознавця, засновника кібернетичної етномузикології. Уперше опубліковано автобіографічний лист В.Гошовського до чеського етномузиколога О.Грабалової, окремі листи вченого до М.Мушинки за період 1985 - 1988 рр., а також спогади та статті українських і зарубіжних вчених, які тривалий час співпрацювали або тісно контактували з В.Гошовським.

Освещен жизненный и творческий путь В.Гошовского - выдающегося украинского фольклориста-музыковеда, основателя кибернетической этномузыкологии. Впервые опубликованы автобиографическое письмо В.Гошовского к чешскому этномузыкологу О.Грабаловой, избранные письма ученого к Н.Мушинке за период 1985 - 1988 гг., а также воспоминания и статьи украинских и зарубежных ученых, которые длительное время сотрудничали или тесно контактировали с В.Гошовским.

Висвітлено сторінки життя та діяльності літературознавця М.Мольнара, його вагомий внесок в українську етнологію та фольклористику, П.Марковича - українського художника, визначного дослідника українського прикладного й декоративного мистецтва, а також В.Федора - музичного педагога, музиканта і визначного організатора народної художньої самодіяльності українців Словаччини.

Освещены страницы жизни и деятельности литературоведа М.Мольнара, его весомый вклад в украинскую этнологию и фольклористику, П.Марковича - украинского художника, выдающегося исследователя украинского прикладного и декоративного искусства, а также В.Федора - музыкального педагога, музыканта и выдающегося организатора народной художественной самодеятельности украинцев Словакии.

Розкрито події та факти, пов'язані з громадянською та науковою діяльністю визнаних вітчизняних учених Ю. Й. Сіцінського та його сина В. Ю. Січинського на тлі розбудови краєзнавчого руху, історико-краєзнавчих, етнографічних, мистецтвознавчих та архітектурних досліджень Подільської та інших земель України. Обгрунтовано актуальність дослідження генеалогії родоводу Сіцінських - Січинських - Чехівських, які об'єднані між собою у велику сім'ю та стали помітним явищем у національно-культурному відродженні України XIX - XX ст. Узагальнено внесок Ю. Й. Сіцінського в українську етнографію та фольклористику, а також у вивчення історії Білорусії. Охарактеризовано діяльність В. Ю. Січинського на ниві української педагогічної освіти.

Розглянуто місце Праги в історії україністики та історію чотирьох видань творів Т. Шевченка періоду Другої світової війни, у кожному з яких цензура Протекторату Чехії та Моравії викреслила з його віршів і приміток до них місця з негативною оцінкою німців.

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.

Досліджено проблематику Ренесансу та бароко в українській і польській літературах (взаємодія, постаті, інтертекст). Розглянуто роль польського посередництва у формуванні української давньої літератури. Проаналізовано діяльність Львівського братства як чинник літературного життя XVI ст. Представлено роздуми Івана Гембурта про український народ та козаків. Досліджено польськомовну українську поезію XVI - XVII ст. Особливу увагу приділено Києво-Могилянській академії та польській традиції освіти і науки в Україні. Досіджено освітньо-видавничу діяльність Києво-Печерської Лаври. Здійснено порівняльний аналіз версій польської та української Києво-Печерського патерика. Охарактеризовано ранньобарокову риторичність «Треносу» Мелетія Смотрицького. Досліджено барокову агіографію в українсько-польсько-італійських взаєминах.

Розглянуто діалогічність української і польської літератур XIX - XX ст. як важливу форму міжкультурної комунікації. Обґрунтовано можливість взаєморозуміння в умовах культурного пограниччя у контексті категорій "фольклорна стихія, екзистенція, есхатологія". Окреслено проблеми збереження і трансформації традиційних форм культурної ідентичності. Визначено поняття "Українська школа" у польському романтизмі. Розглянуто питання від українсько-польського романтизму до модернізму.

До XXX випуску «Студій з україністики» увійшли сильветки польських літе¬ратурознавців, які присвятили свою наукову діяльність українській літературі, культурі, історії, мові. У виданні простежується становлення літературознавчої україністики в Польщі від її початків до сьогодення, виокремлено наукові школи і осередки, окреслено проблеми, теорію і методологію авторитетних дослідників, по¬дано бібліографію україністичних вибраних праць науковців.Переднє слово 7 Панорама польської україністики (осередки, постаті, проблеми). 11 Осередки і постаті 12 Творчість Тараса Шевченка і питання романтизму 60 У колі постколоніальних студій 68 Вибрані сильветки 77 Юзеф Третяк - перший краківський україніст-літературознавець 78 Богдан Лепкий - лектор і популяризатор української літератури в Кракові 88 «Історія русів» та шкільництво в дослідженнях Людвіка Яновського 100 Фольклор у літературі в працях Станіслава Здзярського 105 Україна і Білорусь у візіях Тадеуша Станіслава Грабовського 111 Українсько-польські взаємини XVII-XIX ст. у дослідженнях Яна Янува 133 Українська література від давнини до сучасності в інтерпретації Мар’яна Якубця 140 Міколай Купльовський - дослідник творчості Івана Франка 174 Письменство польсько-українського пограниччя у дослідженнях Антіна Середницького 183 Микола Сивіцький - дослідник творчості Богдана Лепкого 194 Медієвістична україністика Пауліни Левін 202 Збігнєв Баранський - питання поетики і Україна в польському малярстві 224 З Українські контексти наукової спадщини Ришарда Лужного 233 Українсько-польський культурний діалог у студіях Михайла Лесіва 254 Панорама української літератури у дослідженнях Флоріана Неуважного 286 «Креси» в літературознавчому дискурсі Болеслава Гадачека 304 Юліан Маслянка - літературознавець, фольклорист, історик 317 Ядвіга Савіцька - дослідниця Волині 338 Монографічні дослідження Ельжбети Вишневської про творчість М. Коцюбинського і В. Стефаника 344 Українсько-польські перекладознавчі та літературознавчі студії Ярослава Грицковяна 351 Мєчислав Інгльот - дослідник альманахової літератури доби романтизму 358 Наукова реконструкція українських інспірацій доби романтизму у працях Станіслава Маковського 367 Пограниччя фолькльору і літератури у дослідженнях Яна Мирослава Касіяна.375 Українська література (риторика і міф, Захід-Візантія) у студіях Еулалії Паплі 382 Стефан Козак — організатор і реалізатор польської україністики 396 Креси та краєвиди в студіях Яцека Кольбушевського 415 Компаративістичні тенденції української літератури в дослідженнях Володимира Починайла 423 Україністика у компаративістичних студіях Едварда Касперського 430 Модус національної ідентичності від Стефанії Андрусів 451 Гражина Паздро - дослідниця публіцистики Івана Франка 462 Українознавчі дослідницькі проекції Василя Назарука: творчість Б. І. Антонича, І. Драча , О. Лапського 470 Україна і Польща в перспективі культурного діалогу у працях Миколи Зимомрі. 479 Україна в ореолі пізнього польського романтизму в дослідженнях Марека Квапішевського 487 Україністика та полоністика Володимира Василенка 494 Український романтизм у перспективі наукового синтезу в дослідженнях Володимира Мокрого 502 Володимир Пилипович - культуролог і видавець 511 Станіслав Ульяш - дослідник літератури польсько-українського пограниччя .521 Від історії до літератури у візіях Терези Хинчевської-Геннель 535 Українська присутність в інтегральній компаративістиці Богуслава Бакули..541 Історіософські проекції україни в студіях Анджея Фабіяновського 548 Галина Корбич - дослідниця літератури і культури України кінця XIX - початку XX століття 557 Класицистичні тенденції української літератури у дослідженнях Людмили Сірик 565 Україністика в компаративістичних студіях Оксани Веретюк 576 Україністика Валентини Соболь - від давнини до сучасності 582 Творчість Ігоря Калинця та український еміграційний дискурс у дослідженнях Тадея Карабовича 590 Ярослав Поліщук у польській україністиці 598 Україністика Олександри Гнатюк: від медієвістичних до політологічних студій 612 Ярослава Конєва - дослідниця пограниччя літератури і фольклору 620 Візія Галичини-України у студіях Данути Сосновської 627 Релігійно-філософські проблеми української літератури у дослідженнях Ірини Бетко 635 Історико-літературні концепції українського письменства у роздумах Любомира Пушака 643 Універсум української літератури у студіях Ігоря Набитовича 649 Духовність української літератури у дослідженнях Мирослави Кавецької 662 Антропологія, теорія літератури, перспективи української гуманітаристики у студіях Романа Мниха 667 Аґнєшка Корнєєнко — дослідниця українського модернізму та митців «розстріляного відродження» 691 Геопоетика в україністичних студіях Ярослава Лавського 697 Українська химерна проза і не тільки у дослідженнях Анни Горнятко-Шумилович 707 Модерні, пост- та деколоніальні виміри українських студій Аґнєшки Матусяк.. 715 Поезія Олега Ольжича в дослідженнях Анджея Вонторського 724 Ландшафти української літератури у студіях Леслави Кореновської 730 Україністика Артура Брацького: пограниччя мови, літератури, фолькльору ...746 Топографічний поворот в україністичних студіях Ельжбети Дутки 753 Місто і пам’ять в українознавчих студіях Катажини Хотинської 758 Аксіологічно-культурологічний вимір драматургії Лесі Українки у дослідженнях Сильвії Вуйтович 767 Есеїстика Євгена Маланюка від Пауліни Олеховської 782 Духовна барокова культура і творчість Григорія Сковороди у дослідженнях Дениса Пилиповича 787 Польсько-український переклад і проблема ідентичності в українознавчих студіях Анни Хоми-Сували 795 Українознавчі перекладацькі студії Андрія Савенця 803 Альберт Новацький - дослідник української прози і творчості Миколи Хвильового 812 Себастіан Делюра - дослідник ніцшеанства в драматургії Лесі Українки 820 Sacrum і profanum української літератури в студіях Марти Замбжицької 833 Анна Урсуленко - дослідниця традицій та ідентичності в українській культурі.. 840 Романтизм і жіночність в україністичних студіях Катажини Якубовської-Кравчик 846 Інтертекстуальність творчості Лесі Українки в студіях Марти Качмарчик (Реди) 857 Галина Дубик - дослідниця українсько-польських літературних зв’язків 890 Творчість Миколи Хвильового у дослідженнях Павла Крупи 895 Геопоетика і постколоніальний вимір української літератури у студіях Ришарда Купідури 899 Дискурси і контрдискурси української літератури у студіях Катажини Ґлінянович 904 Антропологічний і постколоніальний виміри україністичних студій Івони Борушковської 909 Польський контекст української «молодої» прози у монографії Ярослави Шевчук 921