Хвороби бджіл бактеріальної етіології є значною проблемою для бджільництва, оскільки призводять до ослаблення і зменшення чисельності бджолиних сімей, негативного впливу на навколишнє середовище, зниження врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур і загальної продуктивності галузі бджільництва. Матеріалом дослідження слугували річні звіти та нормативні документи щодо діагностики бактеріальних інфекцій бджіл за останні 5 років, проведених державними лабораторіями ветеринарної медицини України і Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, м. Київ. Встановлено, що за останні 5 років хвороби бджіл було зареєстровано в 11 областях України. З проведених досліджень найбільше позитивних результатів щодо наявності збудників бактеріальних захворювань було одержано у 2013 р. з виявлення американського гнильцю, що склало 1,32 % від кількості досліджуваних зразків, європейського гнильцю (від 0,01 до 0,02 %), парагнильцю (від 0,21 до 0,31 %), колібактеріозу (0,02 %), сальмонельозу (від 0,02 до 0,04 %) та септицемії (0,07 %).

Представлено науково-експериментальне обґрунтування контролю за вмістом залишків антибіотиків хлорамфеніколу, флорфеніколу, неоміцину та нітрофурану (AOZ) у меді натуральному. Вперше визначено та надано аналіз з 2012 до 2017 р. вмісту в меді натуральному двох груп речовин - А6 та В1 (антимікробні речовини) - та валідовано межі їх виявлення. За аналізом розповсюдження бактеріальних хвороб бджіл установлено, що вони реєструються в 11-ох регіонах України. Встановлено придатність скринінг-методу імуноферментного аналізу для визначення залишкових кількостей нітрофурану (AOZ), хлорамфеніколу, неоміцину та флорфеніколу у зразках меду натурального із наданням валідаційних характеристик. Удосконалено метод імуноферментного аналізу щодо ідентифікації флорфеніколу в меді шляхом використання води дистильованої та за екстракції етилацетату одержано точність оцінки результатів високого відсотка повернення (96,5 %) флорфеніколу у меді, що забезпечило високу ефективність випробувань. Динаміка фізико-хімічних показників меду з липи залежить від способу обробки бджолиних сімей антибіотиками, що підтверджується наявністю статистично значимої різниці між одержаними показниками на 10-у добу та впродовж зберігання через 30 та 120 діб. Водночас зразки меду, що досліджувалися за органолептичними та фізико-хімічними показниками, відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 "Мед натуральний. Технічні умови", окрім масової частки води та масової частки сахарози за згодовування сиропу, порівнюючи як з аерозольною обробкою бджолосімей, так і з контрольною групою. Вміст залишкової кількості антибіотиків у меді з липи через 10 діб і після зберігання (30 та 120 діб) за температури 25 °С у темному місці вірогідно вищий під час згодовування сиропу, ніж за аерозольної обробки бджолиних сімей. Через 120 діб зберігання меду з липи вірогідно зменшився на 15,4 % (p ≤ 0,05) вміст хлорамфеніколу за аерозольної обробки та флорфеніколу - на 13,6 % (p ≤ 0,05) за згодовування сиропу. Зберігання меду з липи впродовж 4-ох місяців не впливає на наявність у ньому залишкових кількостей антибіотиків.