Досліджено якість і безпеку бджолиного меду за сучасних екологічних умов України. Встановлено, що діастазна активність меду з таких медоносів, як біла акація, плодові дерева, є нестійкою та протягом одного року зберігання може знизитися до нуля, а вміст інвертованого цукру - до 40 %. Активна кислотність медів України коливається від 3,5 до 4,5 (pH). Буферна ємність меду, ймовірно, залежить від хімічного складу грунтів, на яких ростуть медоноси. Антибіотики у меді здатні тривалий час зберігатися та виявляються у ньому навіть через 18 місяців зберігання. Доведено, що вміст нітратів у меді дуже незначний (від 4,1 до 11 мг / кг), а нітритів зовсім не виявлено. Забрудненість меду пестицидами пов'язана не стільки з видовими особливостями рослин медоносів, скільки з рівнем забрудненості грунтів певними пестицидами, зокрема, їх здатністю тривалий час зберігатися. Рівень забрудненості меду у порівнянні з нектаром більший у два - три рази. Накопичення ізотопів цезію у рослинах пов'язано з їх видовими особливостями. Вміст радіонуклідів у тілі зимуючих бджіл більший у 10 разів, ніж у літніх бджіл.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П691-6 + П817.17

Рубрики:

Бджолярство

Ветеринарно-санітарна експертиза продукції бджільництва

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р123.814-1 + П817.17

Рубрики:

Цукор, цукристі речовини та мед

Ветеринарно-санітарна експертиза продукції бджільництва

Шифр НБУВ: РА388611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено огляд літературних джерел та нормативної документації з метою розробки монографії "Мед" Державної Фармакопеї України (ДФУ). Для впровадження в ДФУ монографії "Мед" оцінено методики контролю якості, гармонізовані з вимогами монографії "Honey" Європейської Фармакопеї (ЄФ), наприклад ідентифікація методом тонкошарової хроматографії з використанням доступних національних стандартів, методики визначення показника заломлення, питомої електропровідності й оптичного обертання. Експериментальні зразки були зібрані на пасіках, розташованих в різних регіонах України, та проаналізовані з використанням сучасного лабораторного обладнання. Аналіз проведено відповідно до методик ЄФ 7.0 та ДСТУ 4497:2005. Результати оцінено з метою виявлення тенденцій, специфічних для меду, зібраного в конкретній частині країни. Аналіз показав, що більшість зразків відповідають вимогам ЄФ. Дев'ять зразків не відповідають вимогам ЄФ і чотири зразки не відповідають вимогам національного стандарту України за показником заломлення та вмістом води. Встановлено, що вимоги ДСТУ 4497:2005 та монографії ЄФ "Honey" можуть бути використані для контролю якості меду в Україні, а запропоновані вимоги до вітчизняного меду можуть бути введені в ДФУ.

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.17

Рубрики:

Ветеринарно-санітарна експертиза продукції бджільництва

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми якості й особливості хімічного складу меду натурального різних регіонів України та ботанічного походження. Охарактеризовано методичні основи вивчення показників якості такого меду. Проаналізовано якість меду натурального різного географічного та ботанічного походження. Виконано аналіз і узагальнення результатів дослідження показників якості зазначеного меду залежно від географічного та ботанічного походження.

Узагальнено результати досліджень вмісту залишків хлорамфеніколу у зразках меду, м'яса та молочних продуктів за допомогою методу імуноферментного аналізу за період 2008 - 2014 рр. Підтвердження результатів, одержаних за скринінг-методом, проводили із застосуванням рідинної хроматографії з мас-спектрометричним детектуванням. Одержані за різними методами результати порівнювали відповідно до критеріїв, викладених в Рішенні 2002/657/ЕС.

Мета роботи - дослідження зв'язку хімічного складу, фізичних властивостей, ботанічного та географічного походження, а також віку меду з його спектральними параметрами, які можуть бути використані як таксономічні критерії та індикати його стану, якості та можливої фальсифікації. Використано 2 методи неруйнівного контролю меду - спектроскопія в ближній інфрачервоній області спектра та флуоресцентна спектроскопія. Хімічний склад, фізичні властивості, ботанічне та географічне походження та вік меду тісно пов'язані з його спектральними параметрами, які можуть бути використані як таксономічні критерії або індикатори стану, якості меду та його можливої фальсифікації. Інтенсивність спектрів поглинання використано як критерій географічного походження та віку меду. Інтенсивність спектрів випромінювання флуоресценції залежить від географічного походження, віку та типу меду. Дослідження впливу температури на інтенсивність флуоресценції меду довело, що збільшення температури викликає зменшення інтенсивності флуоресценції. Встановлено кореляцію флуоресцентних параметрів меду з вмістом у ньому води. Спектри відбивання меду в ближній інфрачервоній області спектра характеризуються наявністю смуг відбивання за 1779, 1933 і 2290 нм; відносна інтенсивність смуг залежить від типу меду і віку зразків. Вельми інформативними є спектральні параметри меду в ближній інфрачервоній області спектра за неруйнівного виявлення фальсифікації меду. Зроблено висновок, що методи інфрачервоної та флуоресцентної спектроскопії можуть бути використані в технології виробництва меду як неруйнівні, швидкодіючі та точні методи діагностики меду.

Наведено дані про вміст залишкових кількостей сульфаніламідів у зразках меду, одержаного з різних регіонів України. Обговорено особливості різних методів аналізу для скринінгу та підтвердження вмісту в меді залишкових кількостей різних представників групи сульфаніламідів. Зроблено висновки щодо розповсюдженості випадків забруднення меду різними представниками групи і можливості їх виявлення та ідентифікації із застосуванням наявних методів аналізу. Надано оцінку чутливості методів і відповідності їх вимогам законодавства.

Посилення вимог щодо визначення залишкових кількостей антибактерійних препаратів у зразках меду, які експортує Україна, сприяє розширенню лінійки аналітичних методів їх контролю. Для визначення вмісту еритроміцину у зразках меду на рівні вимог, наданих у контрактах фірм-експортерів, використано тест-набір для конкурентного імуноферментного аналізу фірми ЄвроПроксіма (Нідерланди). У процесі верифікації методики було виявлено ряд недоліків, пов'язаних зі способом підготовки зразків меду, рекомендованою виробником тест-набору. Авторами запропоновано та випробувано три інші способи екстрагування аналіту зі зразків та приведено результати їх порівняння.

Наведено основні шляхи забруднення меду метронідазолом, його дію і негативний вплив на живі організми. Запропоновані результати дослідження меду на вміст метронідазолу відображають тенденцію до зростання кількості зразків, забруднених цим антимікробним препаратом. Описано методики та проведено порівняльний аналіз скринінг-методу тест-системою Kwinbon Biotechnology (Китай) та підтверджуючого методу ВЕРХ-МС/МС.

Проведено аналіз наукової літератури щодо меду і його хімічного складу (вміст цукру, води, білків, ферментів, вітамінів, органічних кислот), описано види (штучний та натуральний, монофлорний та поліфлорний, падевий), наведено дані щодо способів фальсифікації та методи її виявлення. З кожним роком збільшуються об'єми та географія експорту меду: у 2017 експорт меду становив 57 тонн у 35 країн світу. Однак, підвищення попиту на мед сприяє спробам збільшення його кількості за рахунок різноманітних фальсифікацій. Оскільки хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносних рослин, відповідно дуже складно проконтролювати його вміст і виявити фальсифікат. Невідповідність результатів аналізу нормам ДСТУ 4497:2005 ("Мед натуральний" дійсні з 01.01.2007 р.), може свідчити про фальсифікацію шляхом заміни штучним чи частковим підмішуванням неякісного меду.

Наведені дані про проведення дослідження на визначення токсичності в меді після застосування кормової добавки "Кобацин" для стимулювання до нарощування сили бджолиних сімей та збільшення резистентності до змішаних хвороб та інвазіям. Одним із важливих етапів розведення бджолиних сімей - це стимулювання до нарощування сили бджолиних сімей. Незважаючи на те що, природна їжа для бджоли дає достатню кількість мінеральних речовин та вітамінів, бджолярі роблять підгодівлю в різні періоди розвитку додаючи стимулюючі речовини. В бджільництві в якості стимулюючих препаратів використовують мінеральні солі та вітаміни, такі як: кобальт та ціанокобаламін (В12). Одним із сучасних комбінованих препаратів для стимулювання бджолиних сімей на основі кобальту, цинку та германію є "Кобацин". Тому нами було запропоновано провести дослідження на залишків токсичності в меді та інших продуктів бджільництва.

Представлено результати впровадження розробленого УЕРХ-МС/МС мультиметоду для кількісного визначення залишків різних груп антимікробних препаратів у меді. Основною перевагою цього методу є простота, експресність та економічна ефективність, оскільки аналіз проводиться за однієї пробопідготовки. Методику апробовано при аналізі нативно контамінованих та фортифікованих зразків меду, а також при проведенні міжлабораторних досліджень. За період 2018 - 2019 років з використанням розробленого нами мультиметоду було проаналізовано 809 експортних партій меду за показниками безпеки, а також 946 зразків - для вхідного контролю сировини. Найчастіше проводились дослідження меду на вміст залишків метронідазолу та хлорамфеніколу, а саме - 68 % та 52 % аналізованих зразків, відповідно. Виявлено, що серед зразків вхідного контролю меду 297 містили цільові аналіти на рівні, вищому за межу виявлення методу. Це чітко свідчить про непоодинокі факти використання українськими бджолярами незареєстрованих антимікробних препаратів для лікування та/або профілактики хвороб бджіл. Отримані дані не претендують на високу репрезентативність, оскільки базуються на аналізі зразків меду безпосередньо від замовників, а не отримані внаслідок моніторингу шляхом випадкового вибору проб.

Наведені дані про проведення дослідження на визначення токсичності в меді після застосування кормової добавки "Кобацин" для стимулювання до нарощування сили бджолиних сімей та збільшення резистентності до змішаних хвороб та інвазіям. Одним із важливих етапів розведення бджолиних сімей - це стимулювання до нарощування сили бджолиних сімей. Незважаючи на те що, природна їжа для бджоли дає достатню кількість мінеральних речовин та вітамінів, бджолярі роблять підгодівлю в різні періоди розвитку додаючи стимулюючі речовини. В бджільництві в якості стимулюючих препаратів використовують мінеральні солі та вітаміни, такі як: кобальт та ціанокобаламін (В12). Одним із сучасних комбінованих препаратів для стимулювання бджолиних сімей на основі кобальту, цинку та германію є "Кобацин". Тому нами було запропоновано провести дослідження на залишків токсичності в меді та інших продуктів бджільництва.

Представлено результати впровадження розробленого УЕРХ-МС/МС мультиметоду для кількісного визначення залишків різних груп антимікробних препаратів у меді. Основною перевагою цього методу є простота, експресність та економічна ефективність, оскільки аналіз проводиться за однієї пробопідготовки. Методику апробовано при аналізі нативно контамінованих та фортифікованих зразків меду, а також при проведенні міжлабораторних досліджень. За період 2018 - 2019 років з використанням розробленого нами мультиметоду було проаналізовано 809 експортних партій меду за показниками безпеки, а також 946 зразків - для вхідного контролю сировини. Найчастіше проводились дослідження меду на вміст залишків метронідазолу та хлорамфеніколу, а саме - 68 % та 52 % аналізованих зразків, відповідно. Виявлено, що серед зразків вхідного контролю меду 297 містили цільові аналіти на рівні, вищому за межу виявлення методу. Це чітко свідчить про непоодинокі факти використання українськими бджолярами незареєстрованих антимікробних препаратів для лікування та/або профілактики хвороб бджіл. Отримані дані не претендують на високу репрезентативність, оскільки базуються на аналізі зразків меду безпосередньо від замовників, а не отримані внаслідок моніторингу шляхом випадкового вибору проб.

Викладено теоретичний та експериментальний матеріали щодо аналізу сучасного стану якості та натуральності меду бджолиного, що надходить до торгової мережі внутрішнього й експортного ринків за вимогами вітчизняних нормативів (ДСТУ). Вперше проведено комплекс досліджень оцінки параметрів якості меду на відповідність його до вітчизняних і європейських стандартів. На основі одержаних експериментальних даних розроблено підходи щодо удосконалення оцінки якості та безпечності меду бджолиного в Україні, які спрямовані на забезпечення якісним продуктом населення, захист внутрішнього ринку та гармонізацію окремих показників із міжнародними вимогами. Моніторинговими дослідженнями вітчизняного меду бджолиного за ботанічним і регіональним походженням доведено його високу якість, виокремлено ряд параметрів, що характеризують його натуральність (відновлювальні цукри, діастаза, електропровідність для меду із гречки, липи) й обгрунтовано необхідність збереження їх на існуючому рівні для захисту внутрішнього ринку від імпорту неякісного товару. Оцінено розбіжності у вимогах державних стандартів зі світовими. Визначені параметри, гармонізація яких із міжнародними стандартами сприятиме підвищенню експортного потенціалу України. Рекомендовано як критерій оцінки якості та безпечності меду бджолиного за тривалого зберігання використовувати показники вмісту сахарози, проліну та ГМФ, для контролю температурного впливу - активність інвертази.

Проведено ветеринарно-санітарну оцінку меду натурального за вмісту в ньому залишків гексахлорциклогексану (а, Р, у-ізомери) і дихлордифенілтри-хлорметану та його метаболітів. Досліджено органолептичні та фізико-хімічні показники меду натурального, одержаного на територіях із різним вмістом пестицидів та вивчено особливості накопичення в меді цих полютантів залежно від його ботанічного походження та рівня забруднення припасічної території. Експериментально вивчено вплив низьких доз гексахлорциклогексану (у-ізомеру) та дихлордифенілтрихлорметану за умови їх тривалого потрапляння з 2 % водним розчином медом до організму білих мишей як окремо (у концентрації 3,0 мкг/кг), так і у поєднанні (у концентрації 6,0 мкг/кг). Визначено вплив режимів зберігання на концентрацію на гексахлорциклогексану (у-ізомеру) та дихлордифенілтрихлорметану у меді натуральному та встановлено оптимальний режим зберігання меду за наявності цих пестицидів. За результатами досліджень науково обґрунтовано рівень залишків гексахлорциклогексану (а, (3, у-ізомери) і дихлордифенілтрихлорметану та його метаболітів у довкіллі пасік та меді натуральному і рекомендовано використовувати їх як базові під час проведення ветеринарно-санітарного контролю. Розроблено методичні рекомендації «Вивчення впливу гексахлорциклогексану (а, р, у-ізомери) та дихлордифенілтрихлорметану і його метаболітів на ветеринарно-санітарний стан продуктів бджільництва».

Представлено науково-експериментальне обґрунтування контролю за вмістом залишків антибіотиків хлорамфеніколу, флорфеніколу, неоміцину та нітрофурану (AOZ) у меді натуральному. Вперше визначено та надано аналіз з 2012 до 2017 р. вмісту в меді натуральному двох груп речовин - А6 та В1 (антимікробні речовини) - та валідовано межі їх виявлення. За аналізом розповсюдження бактеріальних хвороб бджіл установлено, що вони реєструються в 11-ох регіонах України. Встановлено придатність скринінг-методу імуноферментного аналізу для визначення залишкових кількостей нітрофурану (AOZ), хлорамфеніколу, неоміцину та флорфеніколу у зразках меду натурального із наданням валідаційних характеристик. Удосконалено метод імуноферментного аналізу щодо ідентифікації флорфеніколу в меді шляхом використання води дистильованої та за екстракції етилацетату одержано точність оцінки результатів високого відсотка повернення (96,5 %) флорфеніколу у меді, що забезпечило високу ефективність випробувань. Динаміка фізико-хімічних показників меду з липи залежить від способу обробки бджолиних сімей антибіотиками, що підтверджується наявністю статистично значимої різниці між одержаними показниками на 10-у добу та впродовж зберігання через 30 та 120 діб. Водночас зразки меду, що досліджувалися за органолептичними та фізико-хімічними показниками, відповідали вимогам ДСТУ 4497:2005 "Мед натуральний. Технічні умови", окрім масової частки води та масової частки сахарози за згодовування сиропу, порівнюючи як з аерозольною обробкою бджолосімей, так і з контрольною групою. Вміст залишкової кількості антибіотиків у меді з липи через 10 діб і після зберігання (30 та 120 діб) за температури 25 °С у темному місці вірогідно вищий під час згодовування сиропу, ніж за аерозольної обробки бджолиних сімей. Через 120 діб зберігання меду з липи вірогідно зменшився на 15,4 % (p ≤ 0,05) вміст хлорамфеніколу за аерозольної обробки та флорфеніколу - на 13,6 % (p ≤ 0,05) за згодовування сиропу. Зберігання меду з липи впродовж 4-ох місяців не впливає на наявність у ньому залишкових кількостей антибіотиків.